З метою проведення вибіркового обстеження вартості робочої сили, на виконання "Плану статистичних робіт на 1997 рік", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.97 р. N 345,

1. Затвердити Інструкцію по визначенню вартості робочої сили, що додається.

2. Дію Інструкції розповсюдити на всі господарюючі суб'єкти, незалежно від форм власності та господарювання, які використовують найману працю (робочу силу).

3. Управлінню статистики праці (Григорович Н.В):

3.1. Забезпечити Держкомстат Автономної Республіки Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління статистики, міністерства та відомства Інструкцією по визначенню вартості робочої сили.

3.2. Опублікувати в засобах масової інформації зазначену Інструкцію з метою широкого ознайомлення з нею підприємств, установ та організацій.

4. Скасувати наказ Мінстату України від 29.12.94 р. N 277.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Гашицького О.В.

Інструкція підготовлена для забезпечення єдиного методологічного підходу при визначенні фактичної вартості робочої сили підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності і господарювання. Вона становить основу для забезпечення порівняльного аналізу вартості фактичних витрат на робочу силу та доходів найманого персоналу на підприємствах за економічними галузями та регіонами з метою прийняття рішень в області економічної, соціальної та регіональної політики. На основі отриманих даних кожен роботодавець має можливість співставити фактичну вартість робочої сили на підприємстві з середньою величиною цього показника у відповідній галузі народного господарства або інших галузях економіки країни. Крім того, названий показник використовується для забезпечення порівняльного аналізу на міжнародному рівні.

При підготовці Інструкції використана міжнародна стандартна класифікація витрат на робочу силу, яка визначена в "Резолюції про статистику праці", прийнятій Міжнародною конференцією зі статистики праці (червень, 1985 рік).

У міжнародній практиці існує загальне визначення поняття вартості робочої сили. Згідно з резолюцією, прийнятою Міжнародною конференцією зі статистики праці (червень, 1985 рік), вартість робочої сили - це розмір фактичних видатків наймача на утримання робочої сили.

Поняття фактичної вартості робочої сили значно ширше за поняття заробітна плата і включає в себе: оплату праці за виконану роботу; витрати на оплату невідпрацьованого часу, що підлягає оплаті згідно з чинним законодавством; винагороди та допомоги; витрати на харчування та інші пільги, що надаються натурою; витрати на утримання житла персоналу, що оплачує наймач; витрати на соціальне страхування, що оплачує наймач; витрати наймача на професійну підготовку; утримання служб соціального забезпечення та інші витрати, наприклад, на службовий транспорт для працівників, спецодяг, а також податки та відрахування, що розглядаються в якості витрат на робочу силу. Статті витрат на утримання робочої сили докладно перелічені в розділі II Інструкції "Класифікація витрат на робочу силу".

Вартість робочої сили визначається в грошовому виразі та відображається в грошових знаках держави, тобто в національній валюті України - гривнях. У разі видачі продукції в рахунок заробітної плати, у відповідні статті витрат на утримання робочої сили включається її вартість за відпускними цінами, тобто за цінами реалізації працівникам.

Вартість робочої сили визначається за такими складовими групами:

1. Пряма оплата.

2. Оплата за невідпрацьований час.

3. Премії та нерегулярні виплати.

4. Заробітна плата в натуральній формі, пільги, послуги, допомоги в натуральній і грошовій формах.

5. Витрати підприємств на оплату житла працівників.

6. Витрати підприємств на соціальне забезпечення працівників.

7. Витрати на професійне навчання.

8. Витрати на утримання громадських служб.

9. Витрати на робочу силу, які не віднесені до інших груп.

10. Податки, що відносяться до витрат на робочу силу.

Витрати, які відображені в пунктах 1-4, за визначенням Міжнародної організації праці є "прямими витратами на робочу силу", витрати пунктів 5-10 відносяться до "непрямих витрат на робочу силу".

1. До прямої оплати включаються:

1.1. Заробітна плата, нарахована за виконану роботу (відпрацьований час) за відрядними розцінками, тарифними ставками, посадовими окладами незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві.

1.2. Надбавки та доплати до тарифних ставок і посадових окладів у фактичних розмірах, незалежно від того виплачуються ці надбавки у розмірах, передбачених чинним законодавством, чи у розмірах, встановлених колективним договором.

1.3. Винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи.

1.4. Премії робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних видів матеріальних ресурсів.

1.5. Оплата праці працівників за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду. Розмір коштів, направлених на оплату праці цих працівників, визначається, виходячи з кошторису на виконання робіт (послуг) за договором і платіжних документів.

1.6. Оплата працівникам, які не перебувають у штаті підприємства, за виконання разових робіт (наприклад, ремонт обладнання, приміщення, проведення експертизи тощо).

1.7. Оплата за працю у вихідні та святкові (неробочі) дні, в понадурочний час.

1.8. Доплати за шкідливі умови праці (на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, в багатозмінному режимі, у нічний час тощо).

1.9. Доплати працівникам, постійно зайнятим на підземних роботах, за нормативний час пересування їх у шахті (руднику) від ствола до місця роботи і назад.

1.10. Заробітна плата до кінцевого розрахунку по закінченні року (або іншого періоду), обумовлена системами оплати праці в сільськогосподарських підприємствах.

1.11. Процентні або комісійні винагороди незалежно від того, виплачені вони додатково до тарифної ставки (окладу) чи є основною оплатою в тих галузях, де це передбачено чинним законодавством.

1.12. Виплати різниці в окладах працівникам при тимчасовому заміщенні.

1.13. Оплата праці за виготовлення продукції, що є браком не з вини працівника.

1.14. Суми, нараховані за виконану роботу особам, залученим для роботи на підприємстві за спеціальними договорами з державними підприємствами (організаціями) про надання робочої сили.

1.15. Оплата праці кваліфікованих робітників, керівників, спеціалістів підприємств, залучених без звільнення від основної роботи для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, для керівництва виробничою практикою студентів, для навчання учнів загальноосвітніх шкіл.

1.16. Оплата праці студентів вищих навчальних закладів і учнів професійно-технічних навчальних закладів, які залучені на тимчасові роботи.

1.17. Оплата за виконання низькооплачуваної роботи у випадках, передбачених чинним законодавством.

2. До оплати за невідпрацьований час включаються:

2.1. Оплата в повному обсязі щорічних і додаткових відпусток.

2.2. Оплата додатково наданих за рішенням трудового колективу (понад тривалість передбачених законодавством) відпусток.

2.3. Суми, виплачені підприємствами випускникам професійно-технічних закладів освіти та молодим спеціалістам, які закінчили вищі навчальні заклади за час відпустки, що передує початку роботи.

2.4. Оплата спеціальної перерви в роботі у випадках, передбачених законодавством, та пільгового часу підліткам.

2.5. Оплата робочого часу працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків, якщо ці обов'язки виконуються в робочий час відповідно до чинного законодавства.

2.6. Суми доплат для досягнення середнього рівня фактичного заробітку, що передував тимчасовій втраті працездатності, у відповідності з чинним законодавством.

2.7. Заробітна плата, що зберігається за місцем основної роботи за працівниками, залученими на сільськогосподарські та інші роботи, згідно з чинним законодавством.

2.8. Виплати різниці в окладах працівникам, працевлаштованим з інших підприємств зі збереженням протягом певного часу (відповідно до законодавства) розміру посадового окладу за попереднім місцем роботи.

2.9. Надбавки за пересувний, роз'їздний характер робіт для працівників, безпосередньо зайнятих на будівництві, реконструкції і капітальному ремонті, а також при виконанні робіт вахтовим методом у випадках, передбачених законодавством.

2.10. Оплата працівникам днів відпочинку, що надаються їм у зв'язку з роботою понад нормальну тривалість робочого часу при вахтовому методі організації праці, при підсумковому обліку робочого часу і в інших випадках, передбачених законодавством.

2.11. Суми, виплачені (при виконанні робіт вахтовим методом) у розмірі тарифної ставки (окладу), за дні в дорозі до місцезнаходження підприємства (пункту збору), до місця роботи і назад, передбачені графіком роботи на вахті, а також за дні затримки працівників у дорозі через метеорологічні умови та з вини транспортних підприємств.

2.12. Оплата простоїв не з вини працівника.

2.13. Суми, виплачені особам, які проходять навчання (підготовку) для роботи на щойно введених у дію підприємствах за рахунок коштів, передбачених у загальних кошторисах будівництва.

2.14. Оплата працівникам-донорам днів обстеження, здачі крові та відпочинку, що надаються після кожного дня здачі крові.

2.15. Оплата за час вимушеного прогулу у випадках, передбачених законодавством.

2.16. Суми, що виплачуються працівникам, які знаходяться у відпустці з ініціативи адміністрації з частковим збереженням заробітної плати.

2.17. Суми, що виплачуються працівникам, які брали участь у страйках.

3. До премій та нерегулярних виплат включаються:

3.1. Премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціальними системами преміювання.

3.2. Премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, за створення, освоєння та впровадження нової техніки, за введення в дію в строк і достроково виробничих потужностей і об'єктів будівництва, за своєчасну поставку продукції на експорт тощо.