Відповідно до статті 11 Закону України "Про попереднє ув’язнення", статей 6, 39, 72 Основ законодавства України про охорону здоров’я та з метою вдосконалення медичного забезпечення осіб, узятих під варту, НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити Порядок взаємодії закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту (далі - Порядок), що додається.

2. Начальникам управлінь (відділів) Державної пенітенціарної служби України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, м. Києві та Київській області, областях забезпечити вивчення цього Порядку персоналом органів, установ виконання покарань і слідчих ізоляторів та вжити заходів щодо його виконання.

3. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь (головних управлінь) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити виконання наказу в закладах охорони здоров’я.

4. Департаменту взаємодії з органами влади Міністерства юстиції України (Зеркаль О.В.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Державної пенітенціарної служби України та першого заступника Міністра охорони здоров’я України.

6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Цей Порядок визначає взаємодію закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту.

1.2. Орієнтовний перелік закладів охорони здоров’я для надання медичної допомоги особам, узятим під варту (далі - орієнтовний перелік), визначається Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управліннями (головними управліннями) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та міжрегіональними управліннями з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції з урахуванням спеціалізації закладів охорони здоров’я та наявності умов, які дозволяють забезпечити ізоляцію осіб, узятих під варту.

2.1. Усі особи, які прибули до слідчих ізоляторів (далі - СІЗО), у тому числі особи, які переміщуються під вартою (конвоюються), проходять первинний медичний огляд з метою виявлення осіб, яким заподіяно тілесні ушкодження та які становлять епідемічну загрозу для оточення або потребують невідкладної медичної допомоги.

На кожну новоприбулу до СІЗО особу заводиться форма первинної облікової документації № 025/о "Медична карта амбулаторного хворого № ___", затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - Наказ № 110).

У разі виявлення тілесних ушкоджень у особи, узятої під варту, медичний працівник діє відповідно до пункту 2.11 цього розділу.

2.2. Усі особи, які вибувають із СІЗО, проходять медичний огляд з проведенням флюорографічного обстеження (особи, які прямують транзитом, - у випадку, коли флюорографічне обстеження було проведено більше ніж 12 місяців тому). Після закінчення огляду робиться висновок щодо стану здоров’я кожного, хто вибуває, який заноситься у медичну карту амбулаторного хворого.

Медичний працівник, який здійснював огляд, ставить свій підпис під висновком на відкритій довідці особової справи особи, яка вибуває із СІЗО.

2.3. Медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров’я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.

Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров’я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування.

У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров’я.

Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку.

2.4. Медичні обстеження (огляди) осіб, узятих під варту, проводяться поза межами чутності і (якщо медичний працівник не бажає іншого в кожному конкретному випадку) поза межами видимості немедичного персоналу.

2.5. Консультування, обстеження і лікування фахівцями закладів охорони здоров’я (якщо воно можливе в умовах медичної частини СІЗО) здійснюється в медичних частинах СІЗО в присутності персоналу медичної частини.

Усі висновки медичних обстежень, консультацій та дані щодо проведеного лікування в обов'язковому порядку вносяться медичним персоналом СІЗО до форми первинної облікової документації № 025/о "Медична карта амбулаторного хворого № ___" або до форми первинної облікової документації № 003/о "Медична карта стаціонарного хворого № ___", затверджених Наказом № 110.

2.6. Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров’я та запит до керівництва СІЗО.

Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.

Усі висновки медичного обстеження, консультації та дані щодо проведеного лікування лікарем-фахівцем в обов’язковому порядку вносяться до форми первинної облікової документації № 025/о "Медична карта амбулаторного хворого № ___" або до форми первинної облікової документації № 003/о "Медична карта стаціонарного хворого № ___", затверджених Наказом № 110.

Відшкодування витрат, пов’язаних із залученням обраного лікаря-фахівця, здійснюється за рахунок особи, узятої під варту, якій надавалась медична допомога, або її родичів.

2.7. У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров’я з орієнтовного переліку.

Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров’я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров’я та запит до керівництва СІЗО.

Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку.