Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 червня 1994 р. N 482-р

Затвердити Інструкцію щодо застосування Положення про порядок накладення штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1994 р. N 754, що додається.

1. Законом України "Про охорону праці" (стаття 31) і Положенням про порядок накладення штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.93 N 754 передбачені такі штрафи:

- що накладаються на підприємство, установу, організацію (далі-підприємство) керівниками Держнаглядохоронпраці та його місцевих органів;

- що сплачуються підприємством самостійно, без розпорядження (припису) органів державного нагляду за охороною праці, за нещасні випадки або професійні захворювання, що сталися на виробництві з його вини.

2. При накладенні штрафу на підприємство за порушення нормативних актів про охорону праці повинні виконуватися такі умови:

2.1. Постанову про накладення штрафу мають право прийняти тільки ті посадові особи, які перелічені у Положенні, а саме: голова Держнаглядохоронпраці, його заступники, начальники територіальних управлінь та начальники інспекцій цього Комітету.

2.2. Розмір штрафу за будь-яких умов не повинен перевищувати двох відсотків місячного фонду заробітної плати підприємства.

Конкретні посадові особи Держнаглядохоронпраці не мають права перевищувати встановлений для них максимальний розмір штрафу, а саме: Голова Держнаглядохоронпраці - 2 відсотків, його заступники - 1,5, начальники територіальних управлінь - 1, начальники інспекцій - 0,5 відсотка місячного фонду заробітної плати підприємства, з якого стягується штраф.

Для розрахунку розміру максимально можливого штрафу береться фактичний фонд заробітної плати підприємства за місяць, що передує місяцю, в якому прийнято постанову про накладення штрафу.

2.3. Штраф може накладатися лише за підсумками комплексної перевірки стану безпеки і умов праці на даному підприємстві, проведеної органами Держнаглядохоронпраці за участю інших органів державного нагляду за охороною праці.

У цьому випадку матеріали комплексної перевірки, що складаються державними інспекторами чи іншими посадовими особами місцевих або центральних органів державного нагляду, повинні містити висновок про доцільність притягнення підприємства до сплати штрафу та про його розмір залежно від характеру наявних порушень.

Зазначені матеріали подаються відповідному керівникові Держнаглядохоронпраці, територіального управління або інспекції цього Комітету для винесення постанови про накладення штрафу за встановленою Положенням формою.

2.4. Штраф накладається за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, а також за невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

До зазначених актів відносяться закони України, декрети, постанови та розпорядження Уряду; правила, норми, стандарти, положення, інструкції та інші державні міжгалузеві і галузеві нормативні акти про охорону праці.

До опрацювання і затвердження Україною власних нормативних актів залишаються чинними і використовуються відповідні правила, норми, стандарти, положення та інші нормативні акти про охорону праці, які затверджувались уповноваженими на те органами колишнього Союзу РСР.

Під розпорядженнями посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, за невиконання яких можуть застосовуватися штрафні санкції до підприємства, слід вважати документально оформлені приписи керівникам і посадовим особам даного підприємства про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці або про зупинку експлуатації виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, обладнання у зв'язку з наявністю порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих.

2.5. Власник зобов'язаний протягом місяця після одержання постанови про накладення штрафу надіслати відповідну суму до фондів охорони праці, у тому числі перерахувати 30 відсотків загальної суми штрафу на розрахунковий рахунок галузевого фонду охорони праці і 20 відсотків - на розрахунковий рахунок регіонального фонду охорони праці. Решта коштів у розмірі 50 відсотків від загальної суми штрафу залишається в розпорядженні підприємства, з якого стягують штраф, і спрямовується виключно на виконання заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму і профзахворюванням.

Галузевий фонд охорони праці половину одержаної суми надсилає державному фонду охорони праці.

2.6. Якщо власник в місячний термін не перерахував зазначені суми до фондів охорони праці, він зобов'язаний без розпорядження (припису) сплатити додатково пеню у розмірі двох відсотків за кожний день прострочення і перерахувати її у рівних частинах до галузевого і регіонального фондів охорони праці.

Якщо власник оскаржив у судовому порядку рішення про стягнення штрафу з підприємства, сплата штрафу припиняється до остаточного вирішення спору. Несплата штрафу протягом місяця після прийняття судом рішення тягне за собою нарахування на суму штрафу пені вищезазначеного розміру.

2.7. За відсутності галузевого або регіонального фонду охорони праці власник зобов'язаний перераховувати відповідну частину штрафу (пені) на розрахунковий рахунок державного фонду охорони праці.

2.8. Сплата штрафу здійснюється за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

2.9. Бюджетна установа, організація сплачує штраф за рахунок коштів, що направляються на преміювання, і відображає:

- частину коштів у розмірі 50 відсотків (що залишається у її розпорядженні) - по дебету рахунку 200 "Видатки по бюджету на утримання установи та інші заходи" та кредиту рахунку 246 "Фонд розвитку установи";