1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
18.11.2020 № 789
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
16 лютого 2021 р.
за № 198/35820
Про затвердження Порядку підтвердження професійної компетентності водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів
Відповідно до підпункту 13 пункту 4 Положення про Міністерство інфраструктури України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок підтвердження професійної компетентності водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів, що додається.
2. Установити, що сертифікати професійної компетентності водіїв транспортних засобів, видані до набрання чинності цим наказом, є чинними протягом установленого в них строку дії, але не більше ніж протягом п’яти років з дати їх видання.
3. Директорату з безпеки на транспорті (А. Щелкунов) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
4. Відділу зовнішніх комунікацій забезпечити розміщення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства інфраструктури України.
5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань європейської інтеграції Форсюк Н.
Міністр В. Криклій
ПОГОДЖЕНО:

Міністр розвитку економіки, торгівлі
та сільського господарства України

Міністр внутрішніх справ України

Т.в.о. Голови
Державної регуляторної служби України

Т.в.о. Міністра освіти і науки України

Перший заступник
Міністра цифрової трансформації України



І. Петрашко

А. Аваков


О. Мірошніченко

С. Шкарлет


О. Вискуб
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
інфраструктури України
18 листопада 2020 року № 789
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
16 лютого 2021 р.
за № 198/35820
ПОРЯДОК
підтвердження професійної компетентності водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів
І. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає процедуру підтвердження через навчальні центри професійної компетентності водіїв транспортних засобів з метою надання послуг для перевезення пасажирів і вантажів та вимоги до таких центрів.
2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
водій-інструктор - фізична особа, яка перебуває у трудових відносинах з навчальним центром, має посвідчення водія на право керування транспортним/ми засобом/ами відповідної категорії та стаж керування транспортним/ми засобом/ами відповідної категорії не менше трьох років;
професійна компетентність водія транспортного засобу для надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів - динамічна комбінація знань, умінь та навичок, що демонструє здатність успішно здійснювати надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів;
навчальний центр - суб’єкт господарювання, який визначений і відповідає вимогам цього Порядку;
свідоцтво про підтвердження професійної компетентності водія транспортного засобу для надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів - документ, що засвідчує професійну компетентність водія транспортного засобу надавати послуги з перевезення пасажирів та/або вантажів.
суб’єкт звернення - фізична особа, яка звертається за власним бажанням до навчального центру з метою підтвердження професійної компетентності для надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів.
Інші терміни в цьому Порядку вживаються в значенні, наведеному в законах України "Про автомобільний транспорт", "Про автомобільні дороги", "Про дорожній рух", "Основи законодавства України про охорону здоров’я", "Про освіту", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", Правилах дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (із змінами).
II. Процедура підтвердження професійної компетентності водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів
1. Підтвердження професійної компетентності суб’єктів звернення здійснюється шляхом проходження навчальних курсів для підтвердження професійної компетентності водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів (далі - навчальні курси) та складання іспиту у навчальному центрі.
2. Для зарахування на навчальні курси, з урахуванням вимог пункту 11 цього Порядку, до навчального центру подається заява про намір підтвердити професійну компетентність водія транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів (далі - заява) за формою згідно з додатком 1 цього Порядку.
3. До заяви додаються:
1) 1 кольорова фотокартка відповідно до Вимог до відцифрованого образу обличчя особи, фотокарток, що подаються для оформлення або обміну документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, та фотографічного зображення на них, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 жовтня 2019 року № 875, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 листопада 2019 року за № 1146/34117;
2) копія посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії;
3) власноруч засвідчені копії паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу;
4) згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних (додаток 2).
4. Зарахування суб’єктів звернення на навчальні курси у навчальному центрі оформлюються наказом керівника навчального центру.
5. Групи суб’єктів звернення формуються окремо для відповідної програми навчальних курсів.
Кількість суб’єктів звернення у групі не повинна перевищувати 25 осіб.
6. Необхідні знання, уміння та навички щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів суб’єкти звернення набувають за допомогою теоретичних і практичних навчальних занять за очною, дистанційною формою здобуття освіти або за поєднанням таких форм здобуття освіти. Навчання суб’єктів звернення за початковою програмою може проводитись за дуальною формою навчання.
Навчання суб’єктів звернення для надання послуги з перевезення пасажирів і вантажів може проводитись з використанням інструментів інформаційно-комунікаційних технологій та/або із застосуванням симулятора керування транспортним засобом відповідної категорії.
Максимальна тривалість навчальних курсів за дистанційною формою навчання не повинна перевищувати 12 годин при збереженні загального строку такого навчання, встановленого пунктом 10 цього розділу.
Теоретичні заняття проводяться у формі усних чи письмових занять (лекції, семінари) або їх поєднанні. Практичні заняття проводяться додатково до теоретичних занять шляхом освоєння відповідних навичок для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів в навчальному центрі або на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для підтвердження професійної компетентності, за умови складання договору про навчання за дуальною формою навчання, який визначатиме права, обов’язки та відповідальність кожної зі сторін, тривалість та особливості навчального процесу. Співвідношення дуальної форми навчання складає: теоретичні заняття - 30 %, практичні заняття - 70 % навчальних годин.
7. Навчальна година становить 45 хвилин. Кількість щоденних навчальних годин не повинна перевищувати 8 навчальних годин.
8. Тривалість навчальних курсів, залежно від програми підготовки, становить від 35 до 280 навчальних годин.
9. Навчання суб’єктів звернення здійснюється за програмами початкових, початково-скорочених та періодичних навчальних курсів.
Програми навчальних курсів для суб’єктів звернення складаються та затверджуються навчальними центрами відповідно до переліку тем та модулів для проведення початкових, початково-скорочених та періодичних навчальних курсів водіїв транспортних засобів (додаток 3).
10. Тривалість програми навчальних курсів становить:
початкових - 280 годин;
початково-скорочених - 140 годин;
періодичних - 35 годин.
11. На такі види навчальних курсів зараховуються:
1) на початкові:
суб’єкти звернення, які мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії C та/або СЕ;
суб’єкти звернення, які мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії D та/або DЕ.
2) на початково-скорочені:
суб’єкти звернення, які мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії C1 та/або С1Е;
суб’єкти звернення, які мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії C та/або СЕ та стаж керування транспортним засобом цієї категорії не менше трьох років;
суб’єкти звернення, які мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії D та/або DЕ та мають намір працювати на міському чи приміському автобусному маршруті загального користування;
суб’єкти звернення, які мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії D1 та/або D1Е;
суб’єкти звернення, які мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії D та/або DЕ та стаж керування транспортним засобом цієї категорії не менше трьох років.
3) на періодичні:
суб’єкти звернення, які мають посвідчення водія на право керування транспортним/ми засобом/ами категорії/ій С, СЕ, С1, С1Е, D, DE, D1, D1E до набрання чинності цього Порядку;
суб’єкти звернення, які пройшли початкові або початково-скорочені навчальні курси.
12. Початкова програма навчальних курсів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів включає щонайменше 20 годин безпосереднього керування транспортним засобом відповідної категорії, з яких максимум 8 годин - на майданчику та/або тренажерах, перелік та вимоги до тренажерів визначено в додатку 4 до цього Порядку (далі - тренажери).
13. Початково-скорочена програма навчальних курсів включає щонайменше 10 годин безпосереднього керування транспортним засобом відповідної категорії, з яких максимум 4 години - на майданчику та/або тренажері.
14. Безпосереднє керування транспортним засобом суб’єктом звернення, незалежно від виду навчальних курсів, супроводжується водієм-інструктором.
15. Під час безпосереднього керування на майданчику та/або тренажері суб’єкт звернення проходить навчання раціонального керування, виходячи з вимог безпеки руху, зокрема, стосовно керування транспортним засобом з можливістю оптимізувати витрату палива.
16. Складання іспиту з підтвердження професійної компетентності водіїв з метою надання послуг для перевезення пасажирів і вантажів проводить екзаменаційна комісія на підставі наказу керівника навчального центру. Мінімальний склад екзаменаційної комісії становить три особи, у разі дуальної форми здобуття освіти - дві особи від навчального центру та одна особа від роботодавця, який проводив практичне навчання.
17. До складання іспиту допускаються суб’єкти звернення, які пройшли навчальні курси (були присутні на теоретичних та практичних заняттях, обсяг яких у сукупності становить не менше ніж 65 % обсягу затвердженої програми навчального курсу) у навчальному центрі, за наявності паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, відповідно до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
18. Складання іспиту проводиться в письмовій формі або із застосуванням комп’ютерної техніки і відповідного програмного забезпечення за екзаменаційними білетами.
В екзаменаційному білеті повинно бути не менше ніж 60 тестових завдань, 4 з яких є ситуаційними.
Екзаменаційний білет складається відповідно до додатку 5 до цього Порядку та формується, виходячи з тем модулів, за якими навчалися суб’єкти звернення відповідно до програм навчальних курсів, розроблених та затверджених навчальними центрами.
Тестове завдання складається із питання та не менше 4 варіантів відповідей, одна з яких повинна бути правильною.
19. Тривалість складання тесту не повинна перевищувати 240 хвилин. Відлік часу починається після ознайомлення суб’єкта звернення зі змістом екзаменаційного білета та заповненням усіх необхідних реквізитів екзаменаційного білету.
20. Під час складання іспиту суб’єкт звернення повинен відповісти на запитання тестових завдань. Відповідь зараховується правильною, якщо суб’єкт звернення обрав тільки правильний варіант відповіді.
21. У разі складання іспиту в письмовій формі за екзаменаційними білетами члени екзаменаційної комісії вказують в екзаменаційному білеті загальні підсумки іспиту (кількість тестових завдань, кількість правильних і неправильних відповідей, кількість тестових завдань, на які не надано відповіді, відсоток правильних відповідей на поставлені запитання) та підписують його.
У разі складання іспиту із застосуванням комп’ютерної техніки загальні підсумки тестування формуються автоматично програмою тестування.
22. Результати складання іспиту оформлюються таким чином:
1) екзаменаційна комісія складає за результатами іспиту протокол проведення іспиту (додаток 6), який підписують усі присутні на іспиті члени екзаменаційної комісії та затверджує керівник навчального центру, у якому проводилося складання іспиту (особистий підпис керівника навчального центру скріплюється печаткою навчального центру (за наявності)). Протокол проведення іспиту зберігається в навчальному центрі протягом п’яти років від дати складання іспиту;
2) екзаменаційна комісія приймає рішення щодо успішного складання іспиту, якщо суб’єкт звернення правильно відповів на понад 60 % суми всіх включених до екзаменаційного білета тестових завдань, зокрема в кожній з тем модуля екзаменаційного білета - не менше ніж 50 %, за відведений для складання іспиту час;
3) під час іспиту використовуватися технічні засоби контролю (у тому числі фото- та відеофіксації процесу тестування). Фото та відео файли зберігаються навчальним центром протягом 30 діб;
4) у разі негативного результату складання іспиту повторне складання іспиту призначається не раніше ніж через п’ять робочих днів і не пізніше ніж через місяць після складання іспиту.
23. У разі відмови суб’єкта звернення від повторного складання іспиту або його неявки екзаменаційна комісія ставить у протоколі проведення іспиту відповідну відмітку.
24. Суб’єкту звернення, який успішно склав іспит, видаються свідоцтво про підтвердження професійної компетентності, форма якого наведена у додатку 7 до цього Порядку (далі - СППК), та кваліфікаційна картка водія. Вимоги та форма кваліфікаційної картки водія наведені в додатку 8 до цього Порядку.
25. Інформацію про видані СППК та кваліфікаційні картки водія, вносяться навчальним центром до інформаційної (автоматизованій) системи "Підтвердження професійної компетентності водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів", розпорядником якого є Мінінфраструктури.
Уся інформація, що міститься в інформаційній (автоматизованій) системі "Підтвердження професійної компетентності водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів", крім персональних даних та інформації з обмеженим доступом, є доступною у форматі відкритих даних.
Доступ до інформаційної (автоматизованої) системи навчальним центрам надається технічним адміністратором інформаційної (автоматизованої) системи на договірній основі за заявою керівника навчального центра, що обов’язково містить відомості про нього або його відокремлений структурний підрозділ, дані його працівників, яким забезпечується доступ до інформаційної (автоматизованої) системи "Підтвердження професійної компетентності водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів". Форма заяви про організацію доступу до інформаційної (автоматизованої) системи "Підтвердження професійної компетентності водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів" визначається технічним адміністратором.
Технічний адміністратор інформаційної (автоматизованої) системи "Підтвердження професійної компетентності водіїв транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів" є державне підприємство "Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки", що належить до сфери управління Мінінфраструктури.
26. СППК та кваліфікаційна картка водія оформлюються не пізніше наступного робочого дня після дати затвердження протоколу з проведення тестування і наказу керівника навчального центру про видачу СППК, кваліфікаційної картки водія та видається не пізніше 5 робочих днів з дати успішного складання тесту.
27. СППК та кваліфікаційна картка водія видаються строком на п’ять років.
28. Міністерство інфраструктури України визначає в межах компетенції осіб, відповідальних за підписання СППК, які видали навчальні центри Академії Міжнародного союзу автомобільного транспорту, у разі визнання процесу навчання таких навчальних центрів як такого, що відповідає вимогам Хартії Якості міжнародних автомобільних вантажних перевезень в системі багатосторонньої квоти ЄКМТ, підписаної міністрами транспорту країн - членів Міжнародного Транспортного Форуму 28 травня 2015 року в м. Лейпциг.
III. Процедура визначення навчальних центрів
1. Визначення навчальних центрів, які мають намір здійснювати підтвердження професійної компетентності водіїв, видача, переоформлення, видача дубліката та анулювання відповідного свідоцтва про визначення навчального центру (далі - Свідоцтво) здійснюються відповідно до розділу III Порядку підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, діяльність яких пов’язана з наданням послуг автомобільного транспорту , затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26 липня 2013 року № 551, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2013 року за № 1454/23986 (із змінами).
2. Для отримання Свідоцтва суб’єкт господарювання, який бажає бути визначеним як навчальний центр (далі - суб’єкт господарювання - заявник), подає до Міністерства інфраструктури України разом із супровідним листом заяву про визначення навчального центру (додаток 9), до якої додаються:
1) копії документів, що підтверджують право власності (користування) суб’єкта господарювання - заявника або оренди ним приміщень, де проводитимуться навчальні курси та складання іспиту, майданчика, навчального транспортного засобу, тренажерів;
2) інформаційний листок із відомостями про матеріально-технічну базу суб’єкта господарювання - заявника, що використовуватиметься для забезпечення проведення навчальних курсів (за підписом керівника, скріпленим печаткою суб’єкта господарювання - заявника (за наявності));
3) копії затверджених керівником суб’єкта господарювання - заявника навчальних програм, навчально-тематичних планів навчальних курсів і тестових завдань;
4) інформаційний листок із відомостями про викладачів та водіїв-інструкторів щодо їх освіти, рівня кваліфікації та досвіду професійної діяльності у сфері автомобільного транспорту (за підписом керівника, скріпленим печаткою суб’єкта господарювання - заявника (за наявності)).
3. Суб’єкт господарювання - заявник може на власний вибір подати документи, визначені пунктом 2 цього розділу, поштовим відправленням з описом вкладення або в електронній формі у форматі PDF із накладенням на них електронного цифрового підпису з урахуванням вимог законодавства з питань документування управлінської діяльності.
4. Інформація про визначені навчальні центри розміщується на вебсайті Міністерства інфраструктури України.
IV. Обов’язки навчального центру
1. Навчальний центр здійснює:
1) організацію, проведення навчальних курсів та тестування суб’єктів звернення;
2) розроблення необхідної кількості екзаменаційних білетів, але не менше 30 примірників;
3) повідомлення суб’єкта звернення у випадках та строки, визначені цим Порядком, про повторне складання тесту;
4) надання Міністерству інфраструктури України в електронному та паперовому вигляді не пізніше ніж через 5 робочих днів після видачі СППК, кваліфікаційної картки водія інформації про результати складання тесту із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати і місця народження суб’єктів звернення, які підтвердили свою професійну компетентність та яким видані СППК, кваліфікаційна картка водія (із зазначенням строку дії СППК), для включення їх до відповідної інформаційної системи;
5) розроблення навчальних програм і навчально-тематичних планів відповідно до вимог цього Порядку;
6) підбір викладачів, які мають відповідний рівень кваліфікації та підготовки, досвідом професійної діяльності у сфері автомобільного транспорту не менше двох років;
7) матеріально-технічне, науково-методичне та інформаційне забезпечення процесу навчальних курсів та тестування суб’єктів звернення;
8) видачу СППК, кваліфікаційної картки водія або направлення їх поштою (за заявою);
9) перевірку відомостей суб’єкта звернення про видачу посвідчення водія на право керування транспортними засобами та відкриті категорії за допомогою публічних онлайн ресурсів Міністерства внутрішніх справ України.
2. Інформація, що подається у паперовій формі та зазначена у підпункті 5 пункту 1 цього розділу, підписується керівником навчального центру та засвідчується печаткою (за наявності).
V. Вимоги до навчального центру
1. Навчальний центр повинен мати Свідоцтво та відповідати таким вимогам:
1) для забезпечення проведення навчальних курсів у розпорядженні навчального центру повинні бути навчальні приміщення, що відповідають ДБН В.2.2-3-97 "Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Будинки та споруди навчальних закладів", відповідні навчальні транспортні засоби відповідної категорії, що відповідають вимогам до навчальних транспортних засобів (додаток 10), майданчик, що відповідає вимогам до майданчика для індивідуального керування (додаток 11), тренажери. Мінімальна площа приміщень, що використовуються для проведення начальних курсів та складання іспиту, визначається з розрахунку не менше ніж 2,4 кв. м на одного суб’єкта звернення;
2) приміщення, що використовуються для проведення навчальних курсів та складання іспиту, повинні бути оснащені необхідними технічними засобами (комп’ютерною, мультимедійною, офісною та копіювальною технікою, відповідним програмним забезпеченням). Комплектація приміщень повинна бути достатньою для проведення навчальних курсів за відповідними програмами навчальних курсів;
3) повинен мати нормативно-правові акти та нормативні документи з питань надання послуг автомобільного транспорту, безпеки перевезень, а також технічну, технологічну та навчально-методичну літературу, що відповідає програмі навчального курсу.
2. До складу навчально-методичної бази повинні входити:
1) нормативно-правові акти та нормативні документи з питань надання послуг автомобільного транспорту, безпеки перевезень;
2) порядок проведення навчальних курсів та іспиту в навчальному центрі;
3) підручники, посібники, інша технічна, технологічна та навчально-методична література;
4) програми та навчально-тематичні плани проведення навчальних курсів;
5) конспекти лекцій;
6) матеріали для проведення занять.
Генеральний директор
Директорату з безпеки
на транспорті


А. Щелкунов
Додаток 1
до Порядку підтвердження
професійної компетентності водіїв
транспортних засобів для надання
послуг з перевезення пасажирів
і вантажів
(пункт 2 розділу II)
ЗАЯВА
про намір підтвердити професійну компетентність водія транспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів
( Див. текст )
Додаток 2
до Порядку підтвердження
професійної компетентності водіїв
транспортних засобів для надання
послуг з перевезення пасажирів
і вантажів
(підпункт 4 пункту 3 розділу II)
ЗГОДА
суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних
( Див. текст )
Додаток 3
до Порядку підтвердження
професійної компетентності водіїв
транспортних засобів для надання
послуг з перевезення пасажирів
і вантажів
(пункт 9 розділу II)
ПЕРЕЛІК
тем та модулів для проведення початкових, початково-скорочених та періодичних підготовчих курсів водіїв транспортних засобів
Зміст підготовчого курсу Застосування під час підготовчих курсів
початкових та початково-скорочених Періодичних
для вантажних перевезень для пасажирських перевезень для вантажних перевезень для пасажирських перевезень
1 2 3 4 5
Модуль 1. Підвищення кваліфікації з раціонального керування, заснованого на положеннях про безпеку
Тема 1.1. Загальна характеристика трансмісії: обертальний момент, потужність, особливості споживання двигуна, зона оптимальної роботи на тахометрі, діаграми передатних чисел + + + +
Тема 1.2. Загальна характеристика пристроїв безпеки транспортного засобу. Способи "контролю" роботи транспортного засобу в умовах економії паливно-мастильних матеріалів, мінімізації зношування комплектуючих. Запобігання технічним несправностям: особливості гідравлічного вакуумного сервогальмівного ланцюга, межі використання гальм та уповільнювача, комбіноване використання гальм та уповільнювача, співвідношення швидкості та передач, використання інерції транспортного засобу, використання способів зниження швидкості та гальмування на спусках, поведінка в разі несправності, використання електронних та механічних пристроїв, таких як електронна система контролю стійкості (ESP), удосконалена система аварійного гальмування (AEBS), антиблокувальна система (ABS), система контролю тягового зусилля (TCS), система моніторингу транспортних засобів IVMS та інші затверджені для використання пристрої допомоги водіям або пристрої автоматизації + + + +
Тема 1.3. Оптимізація споживання палива. Важливість прогнозування транспортного потоку, безпечної дистанції та використання імпульсу транспортного засобу, сталої швидкості, плавного стилю водіння і відповідного тиску в шинах. Знайомство з інтелектуальними транспортними системами, що покращують ефективність руху та допомагають у плануванні маршруту руху + + + +
Тема 1.4. Оцінювання ризиків під час дорожнього руху: пристосування до конкретних дорожніх умов та ризиків; оцінювання дій інших учасників дорожнього руху; планування маршруту руху в конкретних дорожніх умовах; забезпечення безпеки перевезення, у тому числі із застосуванням відповідного обладнання. Засоби та методи боротьби зі стресом під час перевезення. Методи розпізнавання та пристосовування до аварійно-небезпечних ситуацій, у тому числі пов'язаних із розміром і вагою транспортних засобів, а також діями інших учасників дорожнього руху (пішоходів, велосипедистів і двоколісних транспортних засобів). Способи ідентифікації можливих аварійно-небезпечних ситуацій та способи їх інтерпретації. Вжиття заходів щодо уникнення аварійно-небезпечних ситуацій або мінімізації їх наслідків + + + +
Тема 1.5. Загальні правила завантаження транспортних засобів: вимоги безпеки, у тому числі особистої. Сили (фактори), що діють (впливають) на транспортний засіб під час його руху після завантаження. Способи "контролю" роботи транспортного засобу в умовах економії паливно-мастильних матеріалів, мінімізації зношування комплектуючих під час руху з вантажем. Теоретичні та практичні навички використання трансмісії під час руху завантаженого транспортного засобу і повздовжнього профілю автомобільної дороги. Розрахунок загальної маси транспортного засобу з урахуванням максимально допустимих ваги та навантаження на вісь залежно від типу транспортного засобу з огляду на вимоги економії паливно-мастильних матеріалів та забезпечення безпеки перевезення під час руху автомобільними дорогами. Рух автопоїзда: розрахунок загальної маси транспортного засобу з урахуванням максимально допустимих ваги та навантаження на вісь залежно від типу транспортного засобу з огляду на вимоги економії паливно-мастильних матеріалів та забезпечення безпеки перевезення під час руху автомобільними дорогами, розподілу та кріплення вантажу; стійкість транспортного засобу залежно від розподілу центру ваги завантаженого транспортного засобу, види та наслідки перенавантаження транспортного засобу на вісь. Пакетування вантажів: основні категорії вантажів, що потребують кріплення та фіксації вантажів залежно від категорії вантажу, способи кріплення та фіксації таких вантажів; особливості пломбування вантажу, вкритого брезентом + +
Тема 1.6. Забезпечення безпеки та комфорту пасажирів: пристосування до зустрічного руху транспортних засобів, особливості обгону, рух у попутному напрямку, врахування перешкод, раптове гальмування, користування об'єктами дорожньої інфраструктури; особливості руху, зупинки, стоянки та паркування в населених пунктах (смуга для руху маршрутних транспортних засобів). Подолання психологічних та емоційних викликів в умовах забезпечення безпечного перевезення пасажирів. Комунікації з пасажирами. Супровід осіб з інвалідністю під час посадки в транспортний засіб і висадки з них - + - +
Модуль 2. Застосування положень законодавства
Тема 2.1. Загальні засади дотримання режиму праці та відпочинку водія. Максимальний період керування транспортним засобом. Теоретичні та практичні засади користування аналоговими та/або цифровими тахографами. Санкції за втручання в роботу тахографа. Виконання вимог органів державного контролю. Права та обов'язки водіїв. Підвищення кваліфікації водіїв. Періодичне навчання водіїв і способи вдосконалення професійних навичок + + + +
Тема 2.2. Правові основи перевезення вантажів. Особливості провадження господарської діяльності з перевезення вантажів. Зобов'язання за типовими (примірними) договорами перевезення вантажів. Товарно-транспортні накладні
та інші супровідні документи на вантаж: основні вимоги до складання, міжнародна товарна накладна, е-ТТН. Особливості документального оформлення автомобільних перевезень у міжнародному сполученні: міжнародні дозволи на перевезення, заборони на використання автомобільних доріг, особливості перевезення вантажів платними автомобільними дорогами, зобов'язання за договорами про перевезення вантажів за Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП
(Конвенція МДП) 1975 року, Конвенцією про договір міжнародного перевезення товарів автомобільним транспортом, правила перетину кордону
+ - + -
Тема 2.3. Правові основи перевезення пасажирів. Особливості перевезення організованих груп дітей та інших груп пасажирів. Забезпечення дотримання вимог безпеки в транспортних засобах. Особливості перевезення пасажирів, що стоять - + - +
Модуль 3. Громадське здоров'я, безпека на дорозі та безпека навколишнього природного середовища, обслуговування, матеріально-технічне забезпечення
Тема 3.1. Статистика аварійності на автомобільних дорогах за участю автомобільного транспорту загального користування: методи зниження рівня аварійності, наслідки та вплив на громадське здоров'я. Виробничий травматизм + + + +
Тема 3.2. Запобігання злочинам на транспорті. Нелегальна імміграція: загальні засади, участь водіїв, запобіжні заходи, формування переліку нормативно-правових актів щодо відповідальності водіїв за сприяння нелегальній міграції. Відповідальність водіїв за порушення законодавства про автомобільний транспорт: загальні засади, формування пам'ятки про відповідальність + + + +
Тема 3.3. Особиста безпека: принципи ергономіки, профілактика професійних захворювань, основи самозахисту, заходи (способи) психологічного розвантаження + + + +
Тема 3.4. Здорові люди - здорова країна. Загальні засади збереження здоров'я людини: фізичний та розумовий розвиток, здорове харчування, вплив алкоголю, наркотичних засобів та прекурсорів на здоров'я людини, раціональне харчування, особиста гігієна та гігієна праці. Стрес: симптоми, причини, вплив на професійну діяльність. Фундаментальне значення базового циклу "робота - відпочинок" у житті людини + + + +
Тема 3.5. Заходи забезпечення збереження громадського здоров'я:
поведінка під час виникнення аварійно-небезпечних ситуацій, пожеж, стихійного лиха, епідемій, введення надзвичайного стану, переведення транспортної системи до функціонування в особливий період тощо. Теоретичні та практичні навички евакуації пасажирів. Забезпечення безпеки пасажирів, реакція в разі агресії. Основні аспекти складання міжнародного страхового сертифіката "Зелена картка"
+ + + +
Тема 3.6. Роль водія у формуванні уявлення про автомобільного перевізника. Практичні навички спілкування. Стандарти автотранспортного обслуговування. Способи уникнення конфліктних ситуацій. Наслідки неврегульованого конфлікту + + + +
Тема 3.7. Основні засади функціонування ринку вантажних автотранспортних послуг: економічний аспект. Способи формування прибутку автомобільного перевізника в умовах конкуренції. Логістика в процесі перевезень. Основні засади спеціалізації автомобільних перевізників. Співвідношення пасажирських і вантажних перевезень + - + -
Тема 3.8. Основні засади функціонування ринку пасажирських автотранспортних послуг: економічний аспект. Способи формування прибутку автомобільного перевізника в умовах конкуренції. Основні засади спеціалізації автомобільних перевізників. Співвідношення пасажирських і вантажних перевезень - + - +
Модуль 4. Домедична допомога
Тема 4.1. Невідкладний стан людини: основні аспекти. Визначення ознак зупинки серця, порушення дихання, правила дотримання власної безпеки, виклику бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги та рятувальників, порядок надання домедичної допомоги в разі зупинки серця та порушення дихання + + + +
Тема 4.2. Освоєння та закріплення знань, отриманих під час теоретичного курсу, оволодіння практичними навичками проведення серцево-легеневої реанімації дорослим, відновлення прохідності дихальних шляхів, вміння користуватися засобами, що входять до аптечок + + + +
Тема 4.3. Розгляд базових понять про будову тіла людини та роботу органів і систем, а також навчання основних принципів і навичок, необхідних для оцінювання стану постраждалого та надання домедичної допомоги в екстремальних умовах до прибуття бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги + + + +
Тема 4.4. Засвоєння знань і практичних навичок, необхідних для надання вчасної та якісної домедичної допомоги особам, що перебувають у невідкладному стані, до приїзду бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги + + + +

................
Перейти до повного тексту