Відповідно до п.2 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення", Положення про організацію роботи щодо сприяння зайнятості населення в умовах масового вивільнення працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р. N 1090

1. Затвердити Інструкцію про порядок фінансування з державного фонду сприяння зайнятості населення витрат, пов'язаних із зупиненням або поетапним вивільненням працівників і наданням підприємствам допомоги в збереженні висококваліфікованих спеціалістів (додається).

2. Державному центру зайнятості (Єрасову В.В.), управлінню ринку праці та політики зайнятості (Зінченку О.С.) підготувати для направлення Раді Міністрів Республіки Крим, обласним, Київському та Севастопольському місцевим органам державної виконавчої влади пропозиції щодо внесення доповнень до регіональних програм зайнятості населення на 1994 рік, яких вимагає реалізація Положення про організацію роботи щодо сприяння зайнятості населення в умовах масового вивільнення працівників. Забезпечити здійснення розрахунків рівня безробіття станом на 1 число кожного місяця для включення до регіональних програм зайнятості населення на 1994 рік за єдиними методичними підходами.

3. Державному центру зайнятості (Єрасову В.В.) забезпечити систематичний аналіз стану вивільнення працівників та щоквартальне інформування з цього питання Кабінет Міністрів України.

Інструкцією визначається порядок фінансування з державного фонду сприяння зайнятості населення заходів, передбачених Положенням про організацію роботи щодо сприяння зайнятості населення в умовах масового вивільнення працівників (надалі - Положення), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1994 року N 1090.

1.1. Фінансування з державного фонду сприяння зайнятості населення витрат, пов'язаних із зупиненням або поетапним вивільненням працівників і наданням підприємствам допомоги в збереженні висококваліфікованих спеціалістів, здійснюється при можливому зростанні безробіття на відповідній території понад рівень, передбачений територіальною програмою зайнятості населення з урахуванням професійної структури вивільнюваних працівників, безробітних та новостворюваних робочих місць, і в зв'язку з цим - ускладненням працевлаштування, здійсненням інших напрямів активного сприяння зайнятості вивільнюваних працівників.

1.2. Прогнозний рівень безробіття конкретного регіону визначається як відношення прогнозної чисельності безробітних (станом на 1 число кожного місяця) до середньорічної чисельності працездатного населення у працездатному віці відповідного району, міста, району в місті та області (відповідно до балансу трудових ресурсів за попередній рік), помножене на 100 відсотків. Аналогічно визначається фактичний рівень безробіття. Для розрахунку прогнозного рівня безробіття в територіальних програмах зайнятості передбачається чисельність безробітних на 1 число кожного місяця.

Порядок визначення чисельності безробітних станом на 1 число кожного місяця для включення в територіальні програми зайнятості населення 1994 року та проведення порівняння можливого рівня безробіття з передбаченим в програмах наведено у додатку N 1.

2.1. Місцеві центри зайнятості здійснюють аналітично-інформаційну роботу щодо зростання безробіття і загрози масового вивільнення працівників у порядку, передбаченому п.2 Положення.

При загрозі перевищення рівня безробіття над передбаченим територіальною програмою зайнятості, виникнення труднощів по регулюванню ринку праці місцевий центр зайнятості здійснює консультації з обласним центром зайнятості про доцільність і можливість зупинення або поетапного вивільнення працівників з того чи іншого підприємства, для чого подає письмове обгрунтування своїх пропозицій, аналітичні матеріали про прогнозний ринок праці в зв'язку з вивільненням працівників та очікувані результати від запропонованих заходів. Обласний центр зайнятості, виходячи із загального стану на ринку праці, можливості внутрішньообласного перерозподілу трудових ресурсів, в тижневий термін у письмовій формі надає місцевому центру рекомендації щодо здійснення такого заходу.

2.2. Місцевий центр зайнятості, враховуючи рекомендації вищестоящого центру зайнятості, вносить пропозиції місцевому органу державної виконавчої влади про зупинення або поетапне вивільнення працівників підприємства на термін, визначений відповідно до п.4 "в" Положення, та розроблені разом з підприємством пропозиції щодо використання їх праці у цей період. Організаційна робота і прийняття рішення про зупинення або поетапне вивільнення працівників мають бути здійснені не пізніше ніж за тиждень до дати фактичного вивільнення працівників. По одному і тому ж працівнику рішення про зупинення вивільнення може бути прийнято один раз протягом календарного року.

2.3. Власник підприємства або уповноважений ним орган згідно з рішенням місцевого органу державної виконавчої влади про зупинення або поетапне вивільнення працівників видає відповідний наказ по підприємству. В ньому передбачаються конкретні заходи щодо організації праці працівників, вивільнення яких зупинено, умови оплати праці на цей період, заходи щодо їх подальшої зайнятості на підприємстві після закінчення терміну, визначеного місцевим органом державної виконавчої влади.

2.4. На основі рішення місцевого органу державної виконавчої влади і в десятиденний термін після видання відповідного наказу по підприємству між підприємством і обласним центром зайнятості укладається угода щодо фінансування за рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення витрат, пов'язаних із зупиненням або поетапним вивільненням працівників. Форма угоди додається (додаток N 2). Директор обласного центру зайнятості видає наказ про фінансування з державного фонду сприяння зайнятості населення відповідних витрат конкретного підприємства (додаток N 3).

2.5. Кошти фонду перераховуються підприємству щомісячно в п'ятиденний термін після отримання повідомлення про фактичне використання робочого часу працівниками, вивільнення яких зупинено, і розміру нарахованої заробітної плати за фактично відпрацьований робочий час. Форма інформації додається (додаток N 4). Ці кошти перераховуються підприємству для виплати працівникам, вивільнення яких зупинено, якщо вони не менше ніж 3/4 місячного фонду робочого часу фактично не працювали з виробничих причин, а підприємство зберігало за ними заробітну плату на умовах, передбачених рішенням місцевого органу державної виконавчої влади.

Розмір місячних компенсаційних виплат на кожного такого працівника визначається як різниця між встановленою законодавством мінімальною заробітною платою, збільшеною у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України для визначення розмірів державної допомоги, компенсацій, стипендій, і сумою нарахованої заробітної плати за фактично відпрацьований робочий час.

При здійсненні компенсаційних виплат за неповний календарний місяць розрахунки проводяться, виходячи з розмірів мінімальної заробітної плати, місячного фонду робочого часу, пропорційних періоду, за який вони нараховуються.

Фінансові розрахунки між підприємством і центром зайнятості здійснюються через відповідні банківські установи.

2.6. Виплата таких компенсацій здійснюється на підприємстві за окремою платіжною відомістю.

3.1. При тимчасовому погіршенні фінансового стану, що пов'язано із здійсненням перепрофілювання, реконструкції, конверсії виробництва, зміною форм власності і проведенням у зв'язку з цим вимушеного вивільнення працівників підприємствам державної форми власності може надаватися безвідсоткова допомога на зворотній основі на збереження висококваліфікованих спеціалістів за рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення.

3.2. Підприємство може звернутися з заявою (додаток N 5) в місцевий центр зайнятості щодо одержання допомоги на збереження висококваліфікованих спеціалістів після подання списків про їх вивільнення. До висококваліфікованих спеціалістів слід відносити робітників основного виробництва, які мають IV та вищий кваліфікаційний розряд, та працівників, які мають вищу кваліфікацію і займають посади провідних, головних спеціалістів, начальників відділів, лабораторій, інших структурних підрозділів підприємства.

До заяви додається список висококваліфікованих спеціалістів, на збереження яких отримується допомога (додаток N 6); інформація про попереднє прийняття підприємством та місцевим органом державної виконавчої влади заходів щодо сприяння зайнятості працівників за рахунок коштів підприємства, місцевих бюджетів, банківських кредитів тощо; клопотання про надання такої допомоги місцевого органу державної виконавчої влади; програма розвитку підприємства, реалізація якої в найближчий час дозволить досягнути фінансово-економічного оздоровлення виробництва, відновлення нормального режиму роботи підприємства та забезпечення ефективної зайнятості збережених спеціалістів; гарантії гарантодавця (ними за згодою сторін можуть бути банківські установи або страхові компанії, які мають відповідну ліцензію) про повернення коштів фонду у встановлені терміни; довідка про сплату внесків до державного фонду сприяння зайнятості населення.

3.3. Місцевий центр зайнятості в тижневий термін подає вищезазначені документи до обласного центру зайнятості. Після розгляду причин погіршення фінансового стану і схвалення програми підприємства експертною радою при обласному органі державної виконавчої влади директор обласного центру зайнятості приймає рішення про надання допомоги підприємству для збереження висококваліфікованих спеціалістів. Між підприємством і обласним центром зайнятості укладається двостороння угода (додаток N 7).

3.4. Допомога на збереження висококваліфікованих спеціалістів може надаватися на термін, визначений угодою, але не більше як 6 місяців.

3.5. Сума допомоги на одного спеціаліста визначається із розміру його тарифної ставки (посадового окладу) на місяць. Перша виплата здійснюється в десятиденний термін після укладення угоди між підприємством і обласним центром зайнятості у розмірі місячної суми допомоги. Кожна наступна виплата здійснюється в десятиденний термін після отримання звіту від підприємства про використання попередньої суми наданих коштів фонду, фактичну роботу на підприємстві у звітному місяці вищезазначених спеціалістів та про хід реконструкції, перепрофілювання, тощо на підприємстві. Звіт центру зайнятості подається в 5-денний термін після закінчення звітного місяця (додаток N 8).

3.6. Кошти фонду, отримані підприємством на збереження висококваліфікованих спеціалістів, повертаються фонду сприяння зайнятості населення не пізніше 6-місячного терміну після отримання останньої виплати на умовах, визначених угодою. При несвоєчасному поверненні зазначених коштів фонду сума наданої допомоги стягується з підприємства в 10-денний термін у безспірному порядку.

4.1. Державна служба зайнятості (Державний, обласний, міський центри зайнятості, в т.ч. інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення) здійснює контроль за виконанням рішення місцевого органу державної виконавчої влади про зупинення або поетапне вивільнення працівників, виконанням двосторонніх угод, цільовим використанням коштів фонду, наданих підприємству на збереження висококваліфікованих спеціалістів.

4.2. При порушенні законодавчих актів, умов двосторонньої угоди, цільового характеру виплат, що пов'язані із зупиненням або поетапним вивільненням працівників, наданням допомоги в збереженні висококваліфікованих спеціалістів, кошти фонду стягуються з підприємства протягом 10 днів з дня встановлення у безспірному порядку.

4.3. При банкрутстві підприємства або неможливості повернення коштів з інших причин зобов'язання по поверненню коштів фонду несе установа, яка видала підприємству гарантійне зобов'язання. Кошти, що підлягають поверненню, перераховуються з рахунку установи гаранта на рахунок обласного центру зайнятості у безспірному порядку.

4.4. Спори з приводу використання і повернення виділених з державного фонду зайнятості населення коштів вирішуються в арбітражному суді згідно з чинним законодавством.

1. Враховуючи, що в територіальних програмах зайнятості населення на 1994 рік не передбачена чисельність безробітних станом на 1 число кожного місяця та рівні безробіття, необхідно визначити ці показники, виходячи із чисельності безробітних на початок і кінець року, передбаченої в програмах, та динаміки зростання безробітних в 1993 році.

НАПРИКЛАД. Програмою зайнятості населення Київської області на 1994 рік передбачено, що чисельність безробітних станом на 1.01.94 року має становити 5300 чоловік, а на 1.01.95 - 10160 чоловік, тобто програмою передбачено ріст цього показника в 1,92 рази. Фактична чисельність безробітних станом на 1 число кожного місяця 1993 року становила:

Для визначення чисельності безробітних станом на 1 число кожного місяця 1994 року необхідно:

- визначити середньомісячне зростання чисельності безробітних станом на перше число кожного місяця:

- визначити середньомісячний процент зростання чисельності безробітних станом на 1 число кожного місяця 1993 року відносно чисельності безробітних станом на 1.01.93 р.:

3. Скоригувати процент відношення чисельності безробітних станом на 1 число кожного місяця 1993 року до чисельності безробітних станом на 1.01.93 р. на середньомісячний процент зростання:

4. За допомогою визначених коефіцієнтів розрахувати чисельність безробітних і рівень безробіття станом на 1 число кожного місяця 1994 року:

Рівень безробіття буде становити:

і т.д.

Чисельність безробітних та рівні безробіття станом на 1 число кожного місяця 1994 року відповідно до Державної програми зайнятості населення на 1994 рік, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 1994 року N 120, та територіальних програм зайнятості населення наведена в таблиці N 1.

Обласні центри зайнятості аналогічно розраховують чисельність безробітних та рівні безробіття станом на 1 число кожного місяця 1994 року і доводять місцевим та районним центрам зайнятості.

2. Після отримання інформації від підприємства відповідно до ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" про вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці місцевий центр зайнятості з урахуванням професійної структури вивільнюваних працівників, безробітних, вільних та новостворюваних робочих місць визначає, яка кількість вивільнюваних працівників може бути працевлаштована, а яка - визнана безробітними. З урахуванням чисельності майбутніх безробітних, фактичного стану на ринку праці визначається можливий рівень безробіття, який порівнюється з рівнем передбаченим в територіальній програмі зайнятості населення.

НАПРИКЛАД. В районній програмі зайнятості населення визначено, що станом на 1.05.94 рівень безробіття має скласти 1,05 відсотка. Місцевий центр зайнятості визначив, що в ході вивільнення працівників станом на 01.05.94 рівень безробіття може скласти 1,25 відсотка. Тобто перевищення становить 0,2 відсотка (1,25 - 1,05).

Таблиця N 1 в тексті відсутня.