Відповідно до статті 7 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та пункту 4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України , затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633,

1. Затвердити Правила експлуатації споруд інженерного захисту територій населених пунктів від підтоплення, що додаються.

2. Управлінню благоустрою територій та комунального обслуговування (Ігнатенко О.П.) разом з Департаментом нормативно-правового регулювання (Татаринцева М.А.) подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Аліпова О.М.

1.1. Ці Правила встановлюють вимоги до суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, які здійснюють діяльність, пов’язану з експлуатацією споруд інженерного захисту від підтоплення, щодо визначення стану цих споруд та їх придатності (або непридатності) до подальшої експлуатації та порядок виконання їх обстежень та оцінки технічного стану.

1.2. Наведені в цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:

інженерні споруди - об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів;

обстеження - процес отримання якісних та кількісних показників експлуатаційної придатності споруд інженерного захисту територій від підтоплення, його частин та конструкцій шляхом візуального огляду, інструментальних вимірів у натурі та лабораторних визначень;

ремонт - комплекс операцій з відновлення справності або працездатності інженерної споруди або її конструктивних елементів;

споруди інженерного захисту територій - комплекс інженерних споруд, призначений для відвернення негативної дії небезпечного підняття рівня ґрунтових вод і пов’язаних із ним процесів на господарську діяльність та умови проживання населення на певній території, а також захисту від наслідків цих процесів;

технічний огляд - комплекс операцій із здійснення оперативного контролю за дотриманням встановленого режиму експлуатації за зовнішніми ознаками, а також для фіксації змін у технічному стані інженерної споруди, виявлення потреби в ремонті та інших заходах технічної експлуатації;

технічний стан - стан інженерної споруди, який характеризується в певний момент часу, за певних умов навколишнього середовища значеннями параметрів, установлених технічною документацією на об'єкт.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Водному кодексі України , Законі України "Про благоустрій населених пунктів" .

1.3. Ці Правила є обов'язковими для суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які здійснюють діяльність, пов'язану з експлуатацією споруд інженерного захисту територій від підтоплення, та контроль за забезпеченням довготривалої та безпечної експлуатації цих споруд на підтоплених територіях населених пунктів, та поширюються на споруди інженерного захисту територій від підтоплення (дренажні системи, дренажні насосні станції, захисні дамби, берегоукріплювальні споруди).

1.4. Ці Правила не поширюються на підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері розвитку водного господарства і меліорації земель.

Ці Правила не поширюються на системи захисту від шкідливої дії вод (підтоплення, паводок, повінь), гідротехнічні споруди і канали (берегоукріплення, захисні дамби, поверхневе водовідведення), меліоративні системи та окремі об’єкти інженерної інфраструктури (дренажні системи, дренажні насосні станції, захисні дамби), розміщені на територіях, що не належать до об’єктів благоустрою, визначених у статті 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" .

1.5. Суб’єкти господарювання, що експлуатують споруди інженерного захисту територій від підтоплення, повинні:

1.5.1. Володіти інформацією щодо короткострокових та довгострокових прогнозів погоди та максимальних рівнів і витрат паводків та весняних повеней.

1.5.2. Мати таку технічну документацію:

схему генерального плану території споруди інженерного захисту від підтоплення з нанесенням її планового розміщення, основними розмірами та відмітками;

показники стану ґрунтових вод та дані моніторингу небезпечного підняття рівня ґрунтових вод, отримані відповідно до Положення про систему моніторингу підтоплення міст і селищ міського типу України (небезпечне підняття рівня ґрунтових вод) , затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 08.12.2010 № 448, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.02.2011 за № 153/18891;

паспорти технічного стану споруд інженерного захисту територій, складені відповідно до вимог Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд , затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 № 32/288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.07.98 за № 423/2863;

інструкцію з експлуатації споруди інженерного захисту території від підтоплення, розроблену суб’єктом господарювання, що здійснює експлуатацію цієї споруди, в якій мають бути враховані специфіка її експлуатації, наявність засобів механізації, ресурсів для виконання робіт та вимоги цих Правил;

посадові інструкції обслуговуючого персоналу;

інструкції з попередження та ліквідації можливих аварій, розроблені суб’єктом господарювання, що здійснює експлуатацію цієї споруди.

1.6. Ремонт та утримання будівель і споруд інженерного захисту територій від підтоплення здійснюються у порядку, затвердженому наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23.09.2003 № 154 "Про затвердження Порядку проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів" , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.02.2004 за № 189/8788, та відповідно до вимог цих Правил.

1.7. Аварійний ремонт споруд інженерного захисту територій повинен включати роботи з ліквідації і запобігання можливим аваріям і аварійним випадкам.

Такі роботи повинні розпочинатися негайно і проводитися безперервно максимальною кількістю робітників.

1.8. Для виконання ремонтних робіт аварійного характеру на спорудах інженерного захисту територій повинен бути аварійний запас матеріалів, інструменту, а також частин і деталей механічного та електротехнічного обладнання.

Витрачати аварійний запас на інші потреби не дозволяється (за винятком оновлення матеріалів по термінах споживання). Аварійний запас матеріалів, інструменту, частин і деталей обладнання повинен зберігатися в належному порядку і негайно поповнюватися у разі його витрат.

1.9. Скидання фекальних, промислових та інших стічних вод у підземні й відкриті дрени, приймальні камери насосних станцій і оглядові колодязі, а також здійснення гідросплавляння снігу системами водостоків заборонено.

2.1. Експлуатація дренажних систем включає:

утримання споруд у належному технічному стані;

контроль за роботою дренажних систем;

періодичні технічні огляди;

поточний та капітальний ремонт.

2.2. До складу робіт з утримання дренажних систем у належному технічному стані входять:

регулярне, не рідше одного разу на місяць, очищення і промивання труб та колодязів горизонтальних дренажів;

систематичне, не рідше одного разу на місяць, провітрювання оглядових колодязів;

утеплення на зимовий період дренажних та оглядових колодязів на дренажах;

зняття утеплення дренажних та оглядових колодязів на дренажах з настанням теплого періоду з середньодобовою температурою зовнішнього повітря вище плюс 10°С;

періодичні, не рідше одного разу на місяць, вимірювання рівня осаду у відстійниках дренажних колодязів та його видалення;

очищення від сміття, снігу, льоду лотків, кюветів, канав, водовідвідних канав і кришок колодязів;

скошування та виполювання рослинності у відкритих дренах.

2.3. Траси дренажів на поверхні землі повинні позначатися пікетажними стовпчиками або маркувальними знаками, установленими на стінах будинків і споруд.

2.4. Суб’єкти господарювання, що експлуатують спостережні (режимні) свердловини, прокачують їх не рідше одного разу на 3 місяці і щоразу перед відбором проб води на хімічний аналіз.

2.5. Вимірювання рівня води у свердловинах повинно здійснюватись за допомогою відповідного контрольно-вимірювального обладнання.

Після кожного чергового вимірювання свердловину щільно закривають кришкою і замикають.

2.6. Технічні огляди повинні включати зовнішній і внутрішній огляди дренажної системи.

2.7. Під час спостережень за коливаннями рівня ґрунтових вод складають:

журнал висот стояння рівнів води у свердловинах за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил;

хронологічні графіки коливань рівня води для кожної свердловини окремо;

хронологічний графік коливання витрати дренажних вод у контрольних створах.

2.8. Під час зовнішніх технічних оглядів (не рідше одного разу на місяць) повинні перевірятись:

наявність і стан пікетажних стовпчиків і маркувальних знаків;

загазованість колодязів;

зовнішній стан колодязів, щільність прилягання кришок;

цілісність люків, кришок, горловин, скоб і сходів;

ступінь наповнення труб, наявність підпору (затоплень), засмічень та інших порушень, видимих з поверхні землі;

наявність осідань і тріщин ґрунту;

деформація будинків і споруд, що перебувають у безпосередній близькості до трас, а також підвальні приміщення, затоплені ґрунтовими водами;

наявність завалів на трасі підземних споруд;

здійснення недозволених робіт на трасі підземних споруд;

наявність спусків у колодязі;

чистота русла відкритих дренів і стійкість їх укосів;

справність труб - переїздів, наявність їх замулення.

2.9. Під час внутрішніх оглядів (не рідше двох разів на рік) необхідно:

проводити огляд конструктивних елементів дренажів;

здійснювати вилучення фільтрів вертикального дренажу з метою перевіряння замулення й хімічної корозії фільтруючих частин дренажу;

здійснювати розкриття горизонтальних дренажів з перевірянням фільтруючих та водопровідних частин;

перевіряти стан кріплення конструктивних елементів дренажів на наявність деформацій, тріщин бетону та інших ознак порушення стійкості й міцності кріплення.

2.10. Поточний ремонт дренажної системи включає:

заміну пошкоджених кришок колодязів;

заміну фільтрів дренажних колодязів у разі їх хімічного заростання або замулювання;

відновлення пошкоджених і зношених маркувальних знаків дренажних та оглядових колодязів.

2.11. Капітальний ремонт дренажної системи включає:

відбудову зруйнованих елементів дренажної системи;

відновлення і заміну пошкодження споруд фільтрової підготовки, дренажних фільтрів (осипів), дренажних труб, колекторів, колодязів, водовипусків, усіх частин вертикальних фільтрів, штолень, галерей та їх основ.

2.12. Контроль за роботою дренажних систем здійснюється суб'єктом господарювання, що експлуатує дренажну систему, шляхом виконання спостережень у такі терміни:

2-3 рази на місяць - за коливаннями рівня ґрунтових вод у свердловинах, призначених для контролю роботи дренажу;

2-3 рази на місяць - на водомірному посту в місці підключення до водозбору;

1 раз на місяць - виміри витрат води в цілому в дренажній системі та на її окремих ділянках;

1 раз на три місяці - добір проб води з дренажної системи і свердловин для хімічного аналізу води;

1 раз на місяць - спостереження за утворенням нашарувань у трубах систем.

3.1. Дренажні насосні станції повинні забезпечувати безперебійне відкачування дренажних, талих та дощових вод.

Експлуатація дренажних насосних станцій включає:

утримання у належному санітарному стані приміщення насосної станції;

нагляд за станом будівельних конструкцій, трубопровідної арматури, устаткування і комунікацій, а також режимом роботи насосних агрегатів;

облік роботи основного механічного та енергетичного устаткування;

поточний та капітальний ремонт устаткування.

3.2. На дренажних насосних станціях повинна зберігатись така технічна документація:

генеральний план майданчика дренажної насосної станції з нанесеними підземними комунікаціями і пристроями;

оперативна технологічна схема комунікацій, агрегатів і переключень;

схема електропостачання, первинної комунікації силових мереж і освітлення, принципові та монтажні схеми автоматики і телемеханізації;

журнал контролю і обліку роботи устаткування за формою, наведеною у додатку 2 до цих Правил;

інструкції з експлуатації дренажних насосних станцій;

інструкції з експлуатації окремих агрегатів дренажних насосних станцій.

3.3. Інструкції з експлуатації дренажних насосних станцій та їх окремих агрегатів складаються суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність, пов'язану з експлуатацією споруд інженерного захисту територій від підтоплення, з урахуванням вимог цих Правил та відповідно до інструкцій з експлуатації устаткування заводів - виробників з урахуванням особливостей експлуатації станції.

3.3.1. В інструкціях з експлуатації дренажних насосних станцій повинні бути визначені умови:

роботи дренажної насосної станції;

роботи дренажної насосної станції в аварійному режимі, у тому числі заходи проти затоплення машинного залу;

профілактичного та капітального ремонтів устаткування;

експлуатації контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, систем опалення та вентиляції, підйомно-транспортного устаткування, аварійних випусків.

3.3.2. В інструкціях з експлуатації окремих агрегатів дренажних насосних станцій повинні бути визначені:

послідовність операцій з пуску і зупинки агрегатів;

допустимі температури у підшипниках;

мінімальний тиск мастила (у системах з циркуляційним змащуванням);

перелік основних відмов у роботі устаткування та методів їх усунення.

3.4. Суб’єкти господарювання, що експлуатують дренажну насосну станцію, повинні:

розробити погодинні графіки режимів роботи насосних агрегатів з урахуванням сезонів року, притоку дренажних, талих та дощових вод;

забезпечити можливість проведення профілактичних оглядів і ремонтів основного устаткування дренажної насосної станції;

коригувати графіки роботи насосних станцій і окремих агрегатів у разі змін режиму притоку дренажних, талих та дощових вод.

3.5. На кожній дренажній насосній станції повинен організовуватись облік роботи основного механічного та енергетичного устаткування за такими показниками:

об’єм перекачування дренажних, талих та дощових вод;

витрати електроенергії для станції в цілому і окремо для машинних цехів (загальна кількість та питома витрата на 1000 м-3 води);

витрати води на свої потреби в абсолютних величинах та у відсотках до подачі води з розподілом на виробничі та побутові потреби і витрати води;

витрати електроенергії на свої потреби в абсолютних величинах і у відсотках до загальної витрати;

кількість годин роботи і простою машин, електрообладнання, коефіцієнт їх корисної дії;

витрата палива і мастильних матеріалів.

3.6. Для організації обліку основних технологічних показників роботи на дренажних насосних станціях повинні бути встановлені:

вакуумметри чи мановакуумметри на всмоктувальних патрубках насосів;

манометри на напірних патрубках насосів;

амперметри, вольтметри, ватметри та електролічильники біля електродвигунів;

покажчики рівня мастила в підшипниках (у разі рідинного змащування) або манометри (у разі циркуляційного змащування), а також термометри, що показують температуру мастила на вході у підшипник та на виході з нього;

витратоміри на напірних водопроводах (колекторах).

3.7. На кожному насосному агрегаті повинна бути заводська табличка із зазначенням заводу - виробника, заводського номера і технічної характеристики.

3.8. Кожний насосний агрегат і допоміжне обладнання повинні бути забезпечені комплектом запасних частин і запасом експлуатаційних матеріалів згідно з нормативами заводу - виробника.

3.9. Пуск і зупинку насосних агрегатів і допоміжного обладнання виконує тільки черговий, що обслуговує установку (якщо пуск і зупинка не здійснюються в автоматичному режимі або за допомогою систем телемеханічного управління).

3.10. Експлуатація насосних агрегатів заборонена у разі:

появи в агрегаті ясно чутного стуку;

появи диму, іскріння або свічення в зазорі між статором і ротором електродвигуна;

виникнення підвищеної вібрації вала;

підвищення температури підшипників, обмоток статора або ротора вище допустимої;

підплавлення підшипників ковзання або виходу з ладу підшипників кочення;

тиску мастила нижче допустимого (при циркуляційному змащенні).

3.11. Забороняється регулювати продуктивність насосного агрегату засувкою на всмоктуючому трубопроводі. Під час роботи насоса засувка на всмоктуючому трубопроводі повинна бути відкрита повністю.