У зв'язку з набуттям чинності з 1 жовтня 1998 року Указу Президента України від 07.08.98 N 857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні"

1. Внести зміни до Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 27 травня 1997 року N 149 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 1997 року за N 216/2020, виклавши його в новій редакції, що додається.

2. Начальнику Головного управління АІС "Податки" юридичних осіб Сидоровичу Я.М. подати цей наказ до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

3. Начальнику управління справами Коваленку В.В. у 10-денний термін від дня реєстрації цього наказу в Міністерстві юстиції України забезпечити тиражування зазначеного положення та надсилання державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Росоловського В.М.

1. Реєстр платників податку на додану вартість (далі - Реєстр) - це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про осіб, які згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" та Указом Президента України від 07.08.98 N 857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні" (далі - Указ) зобов'язані здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. Особи, які здійснюють імпорт товарів і сплачують податок на додану вартість при ввезенні цих товарів, але не підпадають під визначення платників податку відповідно до статті 14 зазначеного Указу, не повинні проходити реєстрацію в якості платників податку та отримувати податковий номер.

2. Реєстр створюється відповідно до статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" з метою:

забезпечення єдиних принципів ідентифікації платників податку на додану вартість та їх реєстрації в органах державної податкової служби;

забезпечення органів державної податкової служби інформацією з Реєстру для здійснення контролю за справлянням податку на додану вартість;

організації суцільного й вибіркового аналізу;

надання відомостей, що містяться в Реєстрі, іншим державним органам відповідно до чинного законодавства України.

3. При включенні будь-якої особи, діяльність якої підлягає оподаткуванню, до Реєстру їй присвоюється індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (далі - індивідуальний податковий номер). Індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником податку на додану вартість до анулювання його свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (далі - Свідоцтво).

Індивідуальний податковий номер становить:

для юридичних осіб - 12-розрядний числовий код, структура якого така: 7 знаків включають перші 7 знаків ідентифікаційного коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) без контрольного числа, 8-й та 9-й знаки - код адміністративного району за системою кодування, прийнятою в органах державної податкової служби, 10-й та 11-й знаки - код області за системою кодування, прийнятою в органах державної податкової служби, 12-й знак - контрольний розряд, алгоритм формування якого встановлює центральний податковий орган України;

для фізичних осіб - 10-значний індивідуальний ідентифікаційний номер платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків;

для осіб, відповідальних за утримання та внесення податку до бюджету під час виконання договорів про спільну діяльність, постійним представництвам нерезидентів в Україні - 9-значний реєстраційний (обліковий) номер, який надають органи державної податкової служби згідно з Порядком присвоєння реєстраційних (облікових) номерів платників податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 3 серпня 1998 року та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 1 вересня 1998 року за N 540/2980. Такі особи в реєстраційній заяві проставляють зазначений реєстраційний (обліковий) номер, і він буде збігатися з індивідуальним податковим номером.

4. Використання індивідуального податкового номера, наданого при реєстрації, є обов'язковим при оформленні й користуванні всіма видами документів, які мають відношення до розрахунків при придбанні товарів, обліку, звітності про податок на додану вартість, оформленні податкового кредиту.

5. Створення й ведення Реєстру здійснюється центральним податковим органом України.

6. Використання даних Реєстру органами, які мають на те право, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

7. До Реєстру заносяться юридичні та фізичні особи, які відповідно до чинного законодавства повинні зареєструватися як платники податку на додану вартість.

8. Для реєстрації діючої особи як платника податку на додану вартість потрібно, щоб вона була узята на облік в органі державної податкової служби за її місцезнаходженням або місцем проживання.

Для новостворених суб'єктів підприємницької діяльності подання заяви для реєстрації як платника податку на додану вартість здійснюється одночасно з поданням заяви про взяття його на податковий облік.

9. При реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково проводиться перевірка його реєстраційних даних з Єдиного банку даних про платників податку - юридичних осіб або Реєстру фізичних осіб - платників податків (засновники, місцезнаходження, види діяльності, підпорядкованість, форма власності, організаційно правова форма).

10. Платники податків, які не підпадають під визначення платників податку на додану вартість у зв'язку з обсягами оподатковуваних операцій меншими, ніж 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян протягом будь-якого періоду за останні дванадцять календарних місяців, мають право бути зареєстрованими як платники податку на додану вартість за власним бажанням (далі - добровільна реєстрація).

11. Особи, зареєстровані як платники податку на додану вартість, в тому числі такі, що зареєстровані за власним бажанням або як новостворені особи, зареєстровані до 01.10.98 (набрання чинності Указом), можуть бути зняті з реєстрації не раніше ніж через двадцять чотири календарних місяці після такої реєстрації, якщо такі платники податків на додану вартість за останні дванадцять поточних календарних місяців мали оподатковувані обсяги продажу товарів (робіт, послуг), менші, ніж 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

12. Вимоги щодо реєстрації у зв'язку з досягненням обсягу оподатковуваних операцій, визначеного частиною першою статті 14 Указу, не поширюються на платників податку на додану вартість, які є такими на інших підставах відповідно до законодавства.

13. Для внесення інформації до Реєстру платники податку на додану вартість повинні подати (надіслати) до органу державної податкової служби за їхнім місцезнаходженням реєстраційну заяву згідно з додатком 1 до Положення не пізніше двадцятого календарного дня з моменту реєстрації новоствореного суб'єкта підприємницької діяльності в органах місцевої державної влади, а для діючих осіб - не пізніше двадцяти календарних днів після закінчення місяця, в якому був досягнутий обсяг оподатковуваних операцій, зазначений у частині першій статті 14 Указу.

14. Орган державної податкової служби в 10-денний термін видає (надсилає поштою з повідомленням про вручення за рахунок заявника) Свідоцтво, яке виготовлене на спеціальному папері, що забезпечує захист від підробки. Зразок форми Свідоцтва (форма N 2-Р) приведений в додатку 2 до Положення.

15. Для осіб, відповідальних за утримання та внесення податку на додану вартість до бюджету під час виконання договорів про спільну діяльність, Свідоцтво видається тільки на час дії договору.

16. У Реєстр включаються такі види даних:

ідентифікаційні - індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, ідентифікаційний код з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (надалі - ЄДРПОУ), а також назва для юридичної особи, ідентифікаційний номер з Державного реєстру фізичних осіб та прізвище, ім'я, по батькові для фізичних осіб;

довідкові - дані про адресу, телефон юридичної особи - платника податку на додану вартість, прізвища та ідентифікаційні номери (з Державного реєстру фізичних осіб - платників податку) керівника, головного бухгалтера;

реєстраційні - дані про реєстрацію та зняття з реєстрації, як платників податку на додану вартість, в органах державної податкової служби;

класифікаційні - дані про види його діяльності.

17. Розпорядником Реєстру на територіальному рівні є Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях і мм.Києві та Севастополі.

18. По веденню Реєстру Державна податкова адміністрація України виконує:

розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру, забезпечення організації обліку платників, що підлягають оподаткуванню;

присвоєння платникам податку індивідуального податкового номера;

розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру платників податку;

виконання функцій адміністратора бази даних (накопичення, аналіз даних, що надходять з регіональних органів державної податкової служби, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, їхнім зберіганням, захистом, контроль за правом доступу тощо);

автоматизоване ведення бази Реєстру;

розробку інструктивних, нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру.

19. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють:

виконання функцій адміністратора бази даних (накопичення, аналіз даних, що надходять з місцевих органів державної податкової служби, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, захист, контроль за правом доступу тощо);

облік осіб, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість та знаходяться на їх території;

передачу змін і доповнень до Реєстру в центральний податковий орган України.

20. Державні податкові інспекції в районах, містах і районах міста, а також міжрайонні та об'єднані здійснюють:

приймання реєстраційних заяв, контроль за повнотою даних щодо відповідності нормативним документам;

обробку даних реєстраційних заяв та формування файлів для передачі в регіональні органи податкової служби;

приймання файлів з регіональних баз Реєстру з присвоєними індивідуальними податковими номерами;

видачу Свідоцтв та засвідчення копій;

формування бази даних платників податку на додану вартість.

21. У разі виникнення змін (доповнень) в даних платника податку на додану вартість, визначених реєстраційною заявою, які не потребують перереєстрації, платник податку на додану вартість зобов'язаний в 10-денний термін (після їх виникнення) подати до органу державної податкової служби за місцезнаходженням документи з указаними змінами (доповненнями) та додаткову реєстраційну заяву з позначкою "зміни". Індивідуальний податковий номер та Свідоцтво платника при внесенні змін (доповнень) до реєстраційної заяви залишаються чинними.

22. При перереєстрації в органах державної реєстрації платник податку на додану вартість зобов'язаний в 20-денний термін подати до органу державної податкової служби за місцезнаходженням доповнення до реєстраційної заяви.

23. Платник податку на додану вартість при зміні місцезнаходження (місця проживання) (район, місто) у 20-денний термін подає до органу державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням заяву про виключення з реєстру (форма N 3-Р приведена в додатку 3 Положення). За новим місцезнаходженням платник податку на додану вартість подає у 20-денний термін до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, довідку з попереднього місця реєстрації платника податку на додану вартість (далі - Довідка; форма N 4-Р приведена в додатку 4 Положення), яку видає орган державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням, і отримує новий індивідуальний податковий номер та нове Свідоцтво.

24. При втраті Свідоцтва платнику податку на додану вартість видається нове Свідоцтво з новим номером зі спеціальним записом, який визначає, що документ виданий замість втраченого із зазначенням номера втраченого Свідоцтва. Для отримання нового Свідоцтва платник податку на додану вартість подає до органу державної податкової служби опубліковану в офіційній пресі об'яву про визнання недійсним втраченого Свідоцтва та подає потрібні документи для реєстрації згідно з пунктом 13 цього Положення. Індивідуальний податковий номер при цьому не змінюється.

25. Виключення платника податку на додану вартість з Реєстру та анулювання Свідоцтва відбувається у випадках, передбачених пунктом 9.6 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" з урахуванням вимог частини п'ятої статті 14 Указу, або по закінченні договору про спільну діяльність.

Для виключення з Реєстру платник податку на додану вартість подає до органу державної податкової служби за місцем реєстрації заяву про виключення з Реєстру платника податку на додану вартість (додаток 3 до Положення), Свідоцтво про реєстрацію та всі засвідчені копії.

Органи державної податкової служби в 10-денний термін від дня отримання заяви виключають платника податку на додану вартість з Реєстру, а в разі відмови дають письмове пояснення.

Платник податку на додану вартість, який може бути знятий з реєстрації на підставі вимог частини п'ятої статті 14 Указу, повинен подати заяву про зняття з реєстрації в 10-денний термін після закінчення 24-місячного терміну від моменту реєстрації. У разі неподання такої заяви протягом вказаного терміну платник з реєстрації не знімається і вважається таким, що добровільно зареєстрований.

26. Якщо платник податків зобов'язаний зареєструватися як платник податку на додану вартість і не здійснює таку реєстрацію протягом строків, визначених законодавством, то орган державної податкової служби застосовує санкції, передбачені статтею 15 Указу.