Відповідно до статті 70 Основ законодавства України про охорону здоров'я та на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 12.12.2000 N 16479/19

1. Затвердити:

1.1. Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС (додається).

1.2. Порядок проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС.

2. Уважати таким, що втратив чинність, наказ МВС України від 17.07.95 N 488, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.08.95 за N 308/844.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на начальника УОЗ (Петраш О.В.) МВС України.

1.1. Це Положення визначає організацію діяльності військово-лікарської комісії в системі Міністерства внутрішніх справ у мирний та воєнний час в органах внутрішніх справ (**) і Національній гвардії України (***).

1.2. Військово-лікарська комісія - це спеціальні органи в складі лікарів-спеціалістів, які створюються в системі Міністерства внутрішніх справ з метою проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду кандидатів на службу, осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і членів їх сімей, військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), осіб цивільної молоді, які бажають вступити до навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони України (далі - кандидати до вступу на навчання), курсантів і слухачів навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і колишніх військовослужбовців.

1.3. Основним завданням військово-лікарської комісії є проведення військово-лікарської експертизи з метою:

1.3.1. Визначення за станом здоров'я, фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності до служби в органах внутрішніх справ, військової служби, можливості проходження служби за кордоном, вступу (навчання) до навчальних закладів МВС і Міністерства оборони осіб, які є кандидатами на службу в органи внутрішніх справ, осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ (*), у тому числі при переміщенні по службі, військовослужбовців Національної гвардії України, курсантів і слухачів навчальних закладів МВС України.

1.3.2. Визначення за станом здоров'я можливості проживання за кордоном членів сімей осіб рядового й начальницького складу і військовослужбовців при виїзді останніх за кордон або при переміщенні їх по службі з переїздом в інші регіони України, крім членів сімей військовослужбовців строкової служби.

1.3.3. Оцінка результатів медичного огляду осіб, які є кандидатами на службу в органи внутрішніх справ, осіб рядового й начальницького складу ОВС і військовослужбовців, осіб, які вступають до навчальних закладів МВС, і розробка пропозицій щодо вдосконалення цієї роботи.

1.3.4. Контроль у зв'язку з військово-лікарською експертизою за станом профілактичної і лікувально-діагностичної роботи в лікувально-профілактичних установах системи МВС.

1.3.5. Визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у осіб рядового й начальницького складу ОВС, що проходять службу, при їх звільненні та осіб рядового і начальницького складу, що звільнилися зі служби.

1.3.6. Визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у військовослужбовців та колишніх військовослужбовців.

1.3.7. Визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв, що спричинили смерть осіб рядового й начальницького складу і військовослужбовців.

1.3.8. Визначення причинного зв'язку захворювань (смерті) робітників та службовців ОВС і Національної гвардії з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

1.3.9. Розробка спільно з головними та іншими лікарями-спеціалістами МВС методик медичного огляду, вимог до стану здоров'я, фізичного розвитку та індивідуальних психофізіологічних особливостей кандидатів на службу в органах внутрішніх справ, осіб рядового й начальницького складу, кандидатів до вступу на навчання, членів сімей осіб рядового й начальницького складу.

1.3.10. Аналіз наслідків захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв осіб рядового й начальницького складу з метою визначення їх придатності до подальшої служби при узгодженні з підрозділом по роботі з особовим складом.

1.3.11. Вивчення та аналіз разом з головними спеціалістами Управління охорони здоров'я, відділів, служб охорони здоров'я та іншими лікарями-спеціалістами лікувально-профілактичних установ МВС наслідків лікування і результатів медичного огляду осіб рядового й начальницького складу та військовослужбовців, оцінка впливу умов служби на стан здоров'я і придатності до військової служби; розробка пропозицій щодо зміцнення їх здоров'я і збереження придатності до служби (військової служби), служби за спеціальністю.

1.3.12. Вивчення, узагальнення і поширення передового досвіду роботи з питань військово-лікарської експертизи.

2.1. Органами військово-лікарської експертизи є штатні й позаштатні (постійно та тимчасово діючі) військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), що організують і здійснюють військово-лікарську експертизу.

2.2. Органи військово-лікарської експертизи у своїй роботі керуються чинним законодавством України, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами МВС з питань військово-лікарської експертизи.

При здійсненні військово-лікарської експертизи військовослужбовців, кандидатів до вступу на навчання до навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ і Міністерства оборони, які готують спеціалістів-військовослужбовців Національної гвардії України, членів сімей військовослужбовців, органи військово-лікарської експертизи керуються також нормативно-правовими актами з військово-лікарської експертизи, що діють у Збройних Силах України.

2.3. Штатні ВЛК комплектуються лікарями з клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, отоларингологія, офтальмологія тощо), досвідом роботи в лікувально-профілактичних установах системи МВС, інших міністерств і центральних органів виконавчої влади в органах військово-лікарської експертизи.

Психіатричне, психологічне, психофізіологічне обстеження здійснюється лікарями-психіатрами, психологами та лікарями-психофізіологами (лікарями функціональної діагностики) Центрів психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору Управління охорони здоров'я МВС, відділів, служб охорони здоров'я ГУМВС-УМВС України в Криму, областях, містах Києві та Севастополі.

Лікарі-психіатри та лікарі-психофізіологи (лікарі функціональної діагностики) беруть участь в роботі комісії на правах членів ВЛК.

2.4. У разі потреби до участі в роботі штатних ВЛК на правах членів можуть залучатись головні та інші лікарі-спеціалісти, а також представники органів внутрішніх справ, підрозділів по роботі з особовим складом та командування військових частин Національної гвардії України.

2.5. Органи військово-лікарської експертизи свої постанови, висновки та інші рішення (далі - постанови) приймають колегіально, більшістю голосів. Придатність до служби в органах внутрішніх справ чи до військової служби визначається методом індивідуальної оцінки.

При незгоді начальника (голови) чи окремих членів ВЛК з думкою решти її членів особиста думка начальника (голови), окремих членів комісії записується в акт медичного огляду (протокол засідання військово-лікарської комісії), а постанова приймається шляхом голосування з урахуванням більшості голосів.

2.6. При незгоді особи, яка пройшла медичний огляд, з рішенням ВЛК може бути проведено повторний медичний огляд у вищій за статусом ВЛК або додаткове обстеження і повторний медичний огляд у цій самій ВЛК.

2.7. Постанови позаштатної ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, контролюються, затверджуються, а за потреби переглядаються відповідною територіальною штатною ВЛК.

За рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

2.8. Документи позаштатних органів військово-лікарської експертизи з питань військово-лікарської експертизи скріплюються гербовою печаткою органів внутрішніх справ, військової частини, лікувально-профілактичної установи, навчального закладу МВС, при яких вони створені.

2.9. Діловодство у ВЛК ведеться згідно з Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1242.

2.10. Забезпечення штатних і позаштатних ВЛК медичною технікою, майном, санітарним і господарським інвентарем, меблями, речовим майном і канцелярським приладдям, надання їм приміщень і забезпечення комунальними послугами здійснюються за рахунок асигнувань, що виділяються за кошторисом відповідних лікувальних установ.

2.11. Залучати особовий склад штатних ВЛК до вирішення питань і завдань, не пов'язаних з військово-лікарською експертизою, забороняється.

2.12. Штатними ВЛК є: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК) МВС України, ВЛК Головного управління МВС України в Криму, м. Києві, Київській області, Управління МВС України в областях та м. Севастополі.

Штатні ВЛК належать до медичних установ спеціального призначення і при вирішенні завдань, поставлених перед ними, взаємодіють з органами військово-лікарської експертизи, установами й організаціями інших міністерств, іншими центральними органами виконавчої влади, відповідними медичними службами, лікувально-профілактичними установами, керівництвом МВС і Національної гвардії України. Вони мають гербову печатку та кутовий штамп.

2.13. На штатні ВЛК органів внутрішніх справ покладаються:

2.13.1. Організація, керівництво і контроль за роботою підпорядкованих органів військово-лікарської експертизи та подання їм методичної і практичної допомоги.

2.13.2. Організація навчання лікарського складу лікувально-профілактичних установ і навчальних закладів МВС з питань військово-лікарської експертизи.

2.13.3. Розгляд заяв, пропозицій і скарг, приймання осіб рядового й начальницького складу, військовослужбовців, пенсіонерів МВС, колишніх осіб рядового й начальницького складу і військовослужбовців МВС з питань військово-лікарської експертизи; аналіз і узагальнення результатів цієї роботи.

2.13.4. Перевірка, аналіз і узагальнення результатів роботи підпорядкованих органів військово-лікарської експертизи.

2.13.5. Розробка і подання начальнику (голові) ЦВЛК МВС пропозицій щодо уточнення, доповнення і зміни нормативно-правових актів з питань військово-лікарської експертизи.

2.13.6. Подання начальнику відповідної вищої за статусом ВЛК у встановленому порядку звітів, а начальнику Управління охорони здоров'я, галузевої служби МВС і за потреби керівництву МВС - відомостей про стан і результати військово-лікарської експертизи.

2.13.7. Прийняття постанов, розгляд їх обгрунтованості, затвердження (незатвердження) чи скасування постанов підпорядкованих військово-лікарських комісій.

2.14. Перегляд власних постанов і постанов підпорядкованих ВЛК у порядку контролю, а також у разі оскарження їх керівництвом органів внутрішніх справ, командуванням військових частин чи особами, що підлягають медичному огляду, та в інших необхідних випадках. Якщо постанови про придатність до служби колишніх осіб вищого, старшого чи середнього начальницького складу органів внутрішніх справ і осіб офіцерського складу запасу (у відставці) на період звільнення їх з органів внутрішніх справ і Національної гвардії України призводять до зміни формулювання наказу про звільнення, то вони підлягають затвердженню вищою за статусом штатною ВЛК. Остаточні постанови в цих випадках виносяться Центральною військово-лікарською комісією МВС.