Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. N 35 (п. 7) Міністерство праці України

1. Затвердити погоджені з Міністерством фінансів України шкали співвідношень посадових окладів працівників апарату державної служби зайнятості до мінімального розміру заробітної плати згідно з таблицями NN 1-8.

2. Надати право керівникам органів державної служби зайнятості у межах установлених фондів оплати праці та граничної чисельності працюючих:

а) вносити у затверджені структури апарату зміни, викликані необхідністю застосування нових прогресивних організаційних форм праці, затверджувати штати, установлювати керівникам підрозділів, спеціалістом і службовцям посадові оклади відповідно до вказаних шкал співвідношень;

б) установлювати:

заступникам керівників, начальникам відділів фонду зайнятості і бухгалтерського обліку Республіканського центру зайнятості, центру зайнятості Республіки Крим, областях, Київського і Севастопольського міських центрів зайнятості, заступникам керівників структурних підрозділів, не передбачених цією постановою, посадові оклади на 2-7 процентів нижче посадового окладу відповідного керівника;

посадові оклади для окремих спеціалістів, не передбачених цією постановою стосовно до розмірів окладів, визначених на основі шкал співвідношень відповідних категорій працівників;

керівникам підрозділів, спеціалістам і службовцям надбавки:

за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи до 50 відсотків посадового окладу. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни ці надбавки скасовуються або зменшуються;

за знання та використання в роботі іноземної мови до 0,5 мінімального розміру заробітної плати;

спеціалістам і службовцям (за винятком заступників керівників, керівників підрозділів та їх заступників) доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників цих же категорій персоналу (у разі хвороби, відпустки без збереження заробітної плати, з інших причин) до 50 відсотків посадового окладу за основною роботою, використовуючи для цієї мети до 50 відсотків окладу відсутнього працівника. Доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх жінок, які перебувають у відпустці по вагітності і пологах, а також осіб, які перебувають у частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років, чи у відпустці без збереження заробітної плати, тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше, ніж до досягнення дитиною шестирічного віку, установлювати у розмірі до 30 відсотків посадового окладу за основною роботою, використовуючи для цієї мети всю економію заробітної плати на посадах, що займають відсутні з цих причин працівники;

в) преміювати працівників апарату відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, в межах фонду преміювання, створеного у розмірі 4-місячного фонду заробітної плати та економії фонду заробітної плати;

г) надавати працівникам матеріальну допомогу, спрямовуючи для цієї мети кошти у розмірі місячного посадового окладу.

Преміювання керівників, їх заступників, керівників фінансових підрозділів та інспекцій по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість, надання їм матеріальної допомоги і встановлення надбавок до посадових окладів здійснюється за рішенням вищестоящих органів у межах наявних коштів на оплату праці.

3. З метою залучення до роботи в органи державної служби зайнятості висококваліфікованих спеціалістів виплачувати цим працівникам, які мають учений ступень кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності, доплату до посадових окладів у розмірах відповідно 0,5 і 1,0 мінімальної заробітної плати.

При прийнятті на роботу в органи державної служби зайнятості може використовуватись конкурсна система зайняття посад.

4. Посадові оклади працівників державної служби зайнятості, визначені цим наказом, обчислюються за шкалами співвідношень посадових окладів до мінімального розміру заробітної плати і підвищуються за коефіцієнтами згідно з додатком N 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 2 червня 1993 р. N 393 "Про підвищення заробітної плати на державних підприємствах, в установах, організаціях" та подальших змін з цих питань.

5. Установити, що обласні і міські служби зайнятості відносяться по оплаті праці працівників до тих груп, до яких віднесені області і міста за показниками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 1992 р. N 320 "Про віднесення областей та міст до груп за оплатою праці".

6. Ця постанова вводиться в дію з 1 січня 1993 р.

7. Вважати такою, що втратила чинність, постанову Міністерства праці України від 22 січня 1992 року N 3.