Керуючись дорученням Кабінету Міністрів Україні від 21.08.93 р. N 17989/12,

1. Типові статути галузевих (міжгалузевих) та місцевих служб Української державної інвестиційної експертизи затвердити.

2. Доручити Центральній службі Укрінвестекспертизи (В.А.Кур'ято) негайно довести типові статути до зацікавлених міністерств, держкомітетів, Ради Міністрів Республіки Крим, державних адміністрацій областей та мм. Києва і Севастополя.

Адміністративно-господарському управлінню (М.О.Кузьменко) забезпечити відповідне розмноження матеріалу.

3. Контроль виконання даного наказу покласти на заступника Міністра О.П.Горбатовського.

Стаття 1. Найменування та місце перебування

Стаття 2. Мета і предмет діяльності

2.1. Держпідприємство створено з метою:

- виконання державної експертизи інвестиційних програм, які фінансуються за рахунок бюджетних джерел і підлягають затвердженню у міністерстві (держкомітеті) ----------------------, участі у експертизі регіональних програм, що створюються на основі угод кількох міністерств, держкомітетів (на засадах, прийнятих в угоді про розробку такої програми);

- виконання державної експертизи по інвестиційних проектах (техніко-економічні обгрунтування, техніко-економічні розрахунки, інші передпроектні розробки, проекти, робочі проекти), які фінансуються за рахунок бюджетних джерел і підлягають затвердженню у міністерстві (держкомітеті) - в межах компетенції, що встановлюються Кабінетом Міністрів України; оцінки рівня додержання екологічних і санітарно-гігієнічних вимог в аспекті достатності відповідних інженерно-технічних заходів по об'єктах інвесторів, що здійснюють інвестиції за рахунок власних коштів.

2.2. Основними напрямками діяльності і головним обов'язком держпідприємства є:

а) по інвестиційних програмах:

- оцінка доцільності інвестицій у конкретному випадку і можливих результатів їх реалізації, ув'язки програм з напрямками економічного і соціального розвитку регіону, відповідності запропонованих рішень схемі розвитку і розміщення продуктивних сил у регіоні, повноти врахування загальнообов'язкових вимог щодо збереження чи поновлення навколишнього природного середовища та історичної забудови, розвитку інженерної інфраструктури, рівня застосування досягнень науково-технічного прогресу;

б) по техніко-економічних обгрунтуваннях, техніко-економічних розрахунках чи інших передпроектних розробках, по проектах і робочих проектах:

- визначення рівня врахування досягнень науково-технічного прогресу, можливості забезпечення раціонального використання матеріальних, паливно-енергетичних і трудових ресурсів, забезпечення об'єктивної оцінки розрахункової чи кошторисної вартості і техніко-економічних показників, з тим, щоб у цілому побудовані комплекси, будинки і споруди на час їх введення до експлуатації були технічно передовими, мали високі показники якості продукції (послуг);

- перевірка дотримання у документації вимог державної інвестиційної політики, комплексності вирішення питань будівництва виробничих об'єктів і жилих будинків, інших об'єктів соціального призначення, архітектурних вимог;

- оцінка інженерно-технічних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

- перевірка забезпечення міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, безпеки будівництва і експлуатації, створення належних санітарно-гігієнічних умов (включаючи умови праці), що регламентуються відповідними нормами, правилами і стандартами України;

- оцінка виконання технічних умов інженерних служб та вихідних вимог архітектурно-містобудівельних органів (архітектурно-планувальні завдання, зауваження і пропозиції містобудівельної ради, т.інш.).

Стаття 3. Юридичний статус держпідприємства

3.2. Держпідприємство здійснює свою діяльність на основі і відповідно до чинного законодавства України та цього статуту, який затверджується органом управління майном за участю трудового колективу.

3.3. Держпідприємство здійснює свою діяльність на засадах повної господарської самостійності, госпрозрахунку, має право юридичної особи, самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банку, гербову печатку із своїм найменуванням, штампи, бланки і є незалежним від органів державної виконавчої влади у питаннях, віднесених до його компетенції.

Права і обов'язки юридичної особи держпідприємство набуває з дня його державної реєстрації.

3.4. Держпідприємство за своїми зобов'язаннями несе відповідальність, в межах належного йому майна, згідно з чинним законодавством.

Держпідприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями держави та ------------------------ обл(міськ)держадміністрації.

Підстави і умови матеріальної та дисциплінарної відповідальності працівників держпідприємства визначаються згідно з діючими правовими нормами трудового законодавства (крім випадків, по яких на загальних засадах визначається кримінальна відповідальність).

3.5. Держпідприємство має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в суді та арбітражному суді.

Стаття 4. Майно держпідприємства

4.1. Майно держпідприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у його самостійному балансі.

4.2. Майно держпідприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, держпідприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству України та цьому статуту.

4.3. Джерелами формування майна держпідприємства є:

- майно, передане йому органом державного управління в особі обл(міськ)держадміністрації;

- доходи, одержані від реалізації послуг, робіт та продукції, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності;

- доходи від цінних паперів;

- кредити банків та інших кредиторів;

- капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

- безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян;

- придбання майна іншого підприємства, організації, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законодавством.

4.4. Відчуження засобів виробництва, що є державною власністю, закріплених за держпідприємством, здійснюється за погодженням з обл(міськ)держадміністрацією у порядку, що встановлений чинним законодавством. Одержані в результаті відчуження зазначеного майна кошти спрямовуються виключно на інвестиції держпідприємства і є державною власністю.

4.5. Держпідприємство має право здавати в оренду відповідно до чинного законодавства (крім цілісних майнових комплексів його структурних підрозділів, філій, а також нежилих приміщень) підприємствам, організаціям та установам, а також громадянам устаткування, транспортні засоби, інвентар та інші матеріальні цінності, які йому належать, а також списувати їх з балансу.

4.6. Збитки, завдані держпідприємству в результаті порушення його майнових прав громадянами, юридичними особами і державними органами, відшкодовуються держпідприємству за рішенням суду або арбітражного суду.

Стаття 5. Права та обов'язки держпідприємства

5.1. Права держпідприємства.

5.1.1. Держпідприємство самостійно планує свою діяльність і визначає основні напрямки свого розвитку відповідно до галузевих науково-технічних прогнозів та пріоритетів, кон'юнктури ринку продукції, робіт, послуг у інвестиційній сфері, виходячи з попиту на виробничі послуги та необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку, підвищення доходів.

5.1.2. Держпідприємство реалізує свої послуги з використанням нормативів, затверджених міністерством у справах будівництва та архітектури України.

5.1.3. Держпідприємство вправі створювати філії, відділення та інші відособлені підрозділи (з правом відкриття поточних і розрахункових рахунків) і затверджувати Положення про них, входити до об'єднань при дотриманні чинного законодавства України.

5.1.4. Держпідприємство може набувати цінні папери юридичних осіб України та інших держав відповідно до законодавства України.

5.1.5. Держпідприємство самостійно визначає структуру управління і встановлює штати.

5.1.6. Держпідприємство:

- виконує експертизу по документацїї, розробленій для інвесторів недержавної форми власності, а також інвесторів - державних підприємств, які використовують для інвестицій власні джерела (фонди розвитку, кредити банків та інш.), незалежно від обсягів інвестицій. Така експертиза виконується на замовлення відповідних інвесторів з оплатою при використанні нормативів, що встановлюються Міністерством України у справах будівництва і архітектури;

- разом з Центральною службою Укрінвестекспертизи вирішує питання про залучення у необхідних випадках до спільної роботи інших служб Укрінвестекспертизи або про перерозподіл роботи між галузевими (міжгалузевими), місцевими та Центральною службою;

- отримує від організацій (підприємств) - замовників та розробників документації крім стандартного набору, який визначається відповідним нормативом, додаткові матеріали, розрахунки, схеми, креслення, пояснення, потрібні для виконання експертизи.

5.2. Обов'язки держпідприємства.

5.2.1. Держпідприємство:

- організовує спільний розгляд, зокрема - з питань, в яких виникли розбіжності між службами державного нагляду (інспекціями), у компетенцію яких входить погодження або експертиза інвестиційних програм і проектів, та замовниками і розробниками документації;

5.2.2. Держпідприємство забезпечує супровід затверджених інвестиційних програм і проектів з питань реалізації передбачених в них рішень, а саме - контроль врахування зауважень, віднесених до наступної стадії розробки, участь в апробації зміни, що вносяться по різних причинах при розробці або при реалізації програм і проектів, перевірку досягнення затвердженої потужності на будовах, завершених будівництвом.

5.2.3. Держпідприємство щорічно узагальнює результати роботи, відповідну інформацію надає Центральній службі Укрінвестекспертизи до 1 березня року, наступного за звітним.

5.2.4. Держпідприємство при визначенні стратегії діяльності враховує державні контракти, державні замовлення та інші договірні зобов'язання.

Доведені у встановленому порядку державні контракти і державні замовлення є обов'язковими до виконання.

5.2.5. Держпідприємство:

- забезпечує своєчасну оплату податків та інших відрахувань згідно з чинним законодавством;

- здійснює розвиток основних фондів, забезпечує якнайшвидше введення в дію придбанного обладнання, оперативне матеріально-технічне постачання засобів виробництва;

- необхідні матеріальні ресурси придбаває у підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також у фізичних осіб;

- створює належні умови для високопродуктивної праці і забезпечує додержання законодавства про працю, правил та норм охорони праці і техніки безпеки, соціального страхування;

- здійснює заходи по вдосконаленню організації заробітної плати працівників з метою посилення їх матеріальної зацікавленості як в результатах особистої праці, так і в загальних підсумках роботи держпідприємства, забезпечує економне і раціональне використання фонду споживання і своєчасні розрахунки з працівниками держпідприємства;

- виконує норми і вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, екологічної безпеки.

У разі порушення держпідприємством законодавства про охорону навколишнього природнього середовища його діяльність може бути обмежена, тимчасово заборонена або припинена відповідно до чинного законодавства.

5.2.6. Держпідприємство здійснює бухгалтерський, оперативний облік та веде статистичну, фінансову звітність згідно з чинним законодавством.

Керівник підприємства та головний бухгалтер персонально відповідають за додержання порядку ведення і достовірність обліку та статистичної звітності.

Стаття 6. Управління держпідприємством і самоврядування трудового колективу

6.1. Управління держпідприємством здійснює його начальник у поєднанні з самоврядуванням трудового колективу.

6.3. Начальник держпідприємства самостійно вирішує питання його діяльності у виробничій сфері і разом з органом, що представляє інтереси трудового колективу - у соціальній сфері за винятком тих, що віднесені на загальних засадах до компетенції обл(міськ)держадміністрації.

Начальник держпідприємства:

- несе повну відповідальність за виконання покладених на нього завдань, що визначаються у даному статуті, дотримання чинного законодавства України;

- діє без довіреності від імені держпідриємства, представляє його в усіх установах та організаціях;

- розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства;

- укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки;

- несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів, дотримання державної і фінансової дисципліни, ефективне використання та охорону державного майна, яке закріплене за держпідприємством;

- видає в межах компетенції держпідприємства накази та дає вказівки, організовує та перевіряє їх виконання.

Обл(міськ)держадміністрація не має права втручатися в оперативну і господарську діяльність підприємства.

6.4. Заступник начальника держпідприємства, керівники та спеціалісти структурних підрозділів, інші працівники призначаються на посаду і звільняються з посади начальником держпідприємства.

6.5. У держпідприємстві повноваження трудового колективу реалізуються загальними зборами, на яких рішення з соціальних питань трудового колективу приймаються разом з начальником держпідприємства на основі обов'язкового консенсусу.

6.6. Право укладання колективного договору від імені власника майна надається начальнику держпідприємства, а від імені трудового колективу - уповноваженому ним органу.

Стаття 7. Господарська та соціальна діяльність держпідприємства

7.1. Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності держпідприємства є прибуток (доход).

7.2. Чистий прибуток держпідприємства, який залишається після покриття матеріальних та прирівнених до них витрат, витрат на оплату праці, оплати відсотків по кредитах банків, внеску передбачених законодавством України податків та інших платежів до бюджету, залишається у повному його розпорядженні.

7.3. Держпідприємство утворює цільові фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних зі своєю діяльністю:

- фонд розвитку виробництва;

- фонд споживання;

- резервний та інші фонди.

7.3.1. Фонд розвитку виробництва створюється за рахунок коштів відрахувань від чистого прибутку у порядку, передбаченому чинним законодавством. Кошти фонду використовуються для розвитку матеріально-технічної бази держпідприємства. Напрямки витрат фонду визначаються кошторисом.

7.3.2. Фонд споживання створюється у розмірах з врахуванням чинного законодавства.

Джерелом коштів на оплату праці працівників держпідприємства є частина доходу, одержаного в результаті його господарської діяльності.

Начальник держпідриємства обирає форми і системи оплати праці, встановлює працівникам конкретні розміри посадових окладів, премій, винагород, надбавок і доплат, при врахуванні галузевої тарифної угоди та колективного договору.

Мінімальна заробітна плата працівників не може бути нижче встановленого законодавством України мінімального розміру заробітної плати.

Умови оплати праці та матеріального забезпечення начальника визначаються у контракті з --------------------------- обл(міськ)держадміністрацією та у колективному договорі держпідприємства. Оплата праці начальника держпідприємства складається з заробітної плати, одноразових виплат, винагород та частини чистого прибутку; при цьому виплата частини чистого прибутку не є обов'язковою і визначається органом управління майном залежно від особливостей господарської діяльності держпідприємства.

7.3.3. Резервний фонд утворюється у розмірах, встановлених у колективному договорі у відсотках від фонду споживання, і призначається для покриття витрат, які пов'язані з відшкодуванням збитків та позаплановими витратами.

7.4. Джерелом формування фінансових ресурсів держпідприємства є прибуток (доход), амортизаційні відрахування, а також можуть бути безоплатні або благодійні внески членів трудового колективу, підприємств, організацій, громадян та інші надходження, включаючи централізовані капітальні вкладення та кредити.

7.5. Відносини держпідприємства з іншими держпідприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

7.6. Держпідприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність згідно з чинним законодавством України.

7.7. Питання соціального розвитку, включаючи поліпшення умов праці, життя та здоров'я, гарантії обов'язкового медичного страхування членів трудового колективу та їх сімей, вирішуються трудовим колективом за участю начальника держпідприємства, якщо інше не передбачене законодавством.

7.8. Контроль за діяльністю держпідприємства та відносини його з центральними органами державної виконавчої влади та місцевою державною адміністрацією здійснюються відповідно до чинного законодавства України.

7.9. Аудит фінансової діяльності держпідприємства здійснюється згідно з чинним законодавством України періодичністю не рідше одного разу на два роки.

Стаття 8. Ліквідація і реорганізація держпідприємства