Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", абзаців п’ятого та шостого пункту 6, абзацу другого пункту 7 частини другої статті 8, частин третьої та четвертої статті 16 Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" Антимонопольний комітет України ПОСТАНОВИВ:

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок проведення моніторингу державної допомоги суб’єктам господарювання;

Порядок, форми та вимоги щодо подання Антимонопольному комітету України інформації про чинну державну допомогу суб’єктам господарювання;

Порядок ведення та доступу до реєстру державної допомоги суб’єктам господарювання.

2. Департаменту конкурентної політики забезпечити подання цього розпорядження на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Це розпорядження набирає чинності з дня набрання чинності Законом України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" в цілому.

4. Контроль за виконанням цього розпорядження залишаю за собою.

1. Цей Порядок розроблено відповідно до абзацу п’ятого пункту 6 частини другої статті 8 Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" (далі - Закон). Цей Порядок визначає основні засади збирання та проведення аналізу інформації про державну допомогу суб’єктам господарювання (далі - державна допомога) за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, у тому числі з обмеженим доступом, необхідної для прийняття рішень, передбачених Законом.

2. Метою проведення моніторингу державної допомоги є здійснення контролю за дотриманням вимог Закону та рішень Антимонопольного комітету України (далі - Уповноважений орган), а також підготовка та подання звітності про державну допомогу, забезпечення прозорості надання суб’єктам господарювання державної допомоги, інформування всіх заінтересованих осіб про державну допомогу, забезпечення ефективності функціонування системи державної допомоги в Україні, захисту та розвитку конкуренції.

3. Терміни, що використовуються в цьому Порядку, вживаються в значеннях, наведених в Законі.

4. Моніторинг державної допомоги проводиться щодо:

індивідуальної державної допомоги;

програм державної допомоги;

будь-якої іншої підтримки суб’єктів господарювання надавачами державної допомоги за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів.

5. Моніторинг державної допомоги здійснюється Уповноваженим органом.

6. Моніторинг поширюється на будь-яку підтримку суб'єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів для виробництва товарів або провадження окремих видів господарської діяльності, крім випадків, передбачених частиною другою статті 3 Закону.

7. Основними завданнями моніторингу є:

збирання та проведення аналізу інформації про заходи з підтримки суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів;

забезпечення постійного контролю за дотриманням надавачами та отримувачами допомоги вимог законодавства щодо окремих категорій та форм державної допомоги, допустимої інтенсивності державної допомоги, допустимих витрат, допустимого рівня накопичення сум допомоги отримувачами, інших характеристик державної допомоги;

забезпечення контролю за державною допомогою, надавачі якої звільнені від обов’язку повідомлення Уповноваженого органу відповідно до частини третьої статті 9 Закону, та незначною державною допомогою, визначеною в пункті 9 частини першої статті 1 Закону;

підготовка, подання та оприлюднення звітності про державну допомогу;

формування та ведення реєстру державної допомоги.

8. Результати моніторингу використовуються Уповноваженим органом для:

підготовки пропозицій та рекомендацій надавачам державної допомоги;

розроблення та внесення в установленому порядку Кабінету Міністрів України пропозицій щодо прийняття нормативно-правових актів з питань державної допомоги та/або внесення змін до існуючих;

встановлення відповідно до статті 7 Закону умов для звільнення від обов’язку повідомлення про державну допомогу окремих груп надавачів категорій державної допомоги та/або виключення надавачів окремих категорій державної допомоги з тих, що звільнені від такого обов’язку;

підготовки роз’яснень та узагальнень з питань застосування законодавства у сфері державної допомоги;