- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Наказ
МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 11 від 26.01.2001 м. Київ | Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2001 р. за N 137/5328 |
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державної інспекції
ядерного регулювання
N 249 від 10.06.2020 )
Про затвердження Вимог щодо структури та змісту звіту про аналіз безпеки установки для переробки радіоактивних відходів
1. Затвердити Вимоги щодо структури та змісту звіту про аналіз безпеки установки для переробки радіоактивних відходів (додаються).
2. Начальнику Управління регулювання безпеки поводження з радіоактивними відходами Департаменту ядерного регулювання Бикову В.О. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Директору Державного науково-технічного центру ядерної та радіаційної безпеки Васильченку В.М. у п'ятиденний термін після державної реєстрації наказу забезпечити тиражування цього нормативного акта.
4. Начальнику Управління регулювання безпеки поводження з радіоактивними відходами Департаменту ядерного регулювання Бикову В.О. у десятиденний термін після державної реєстрації наказу забезпечити розсилку цього нормативного акта відповідно до реєстру розсилки.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - начальника Департаменту ядерного регулювання Смишляєва О.Є.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства екології
та природних ресурсів України
26.01.2001 N 11
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
14 лютого 2001 р.
за N 137/5328
ВИМОГИ
щодо структури та змісту звіту про аналіз безпеки установки для переробки радіоактивних відходів
1. Загальні положення
1.1. У цьому документі встановлюються вимоги щодо структури та змісту звіту про аналіз безпеки установки для переробки радіоактивних відходів (далі - ЗАБ), який складається суб'єктом діяльності у сфері використання ядерної енергії (далі - суб'єкт діяльності) та подається до органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки України для обгрунтування радіаційної безпеки діяльності з переробки радіоактивних відходів (далі - РАВ).
1.2. Метою складання ЗАБ є обгрунтування того, що протягом періоду експлуатації установки і під час зняття її з експлуатації буде забезпечено рівень радіаційної безпеки персоналу, населення та довкілля не нижче ніж передбачено нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки.
1.3. ЗАБ складається на основі результатів проведення всебічного аналізу безпеки установки на період експлуатації та зняття з експлуатації установки.
У ЗАБ обгрунтовується відповідність установки критеріям та вимогам безпеки і доводиться, що встановлені ліміти доз не будуть перевищені за умов нормальної експлуатації установки та в разі виникнення аварійних ситуацій.
1.4. Інформація, що наводиться у ЗАБ, послідовно уточнюється та доповнюється відомостями з аналізу безпеки під час будівництва та експлуатації.
1.5. У ЗАБ включаються відомості про джерела інформації, методики, моделі, розрахункові програми, що використані при проведенні оцінки безпеки, відомості щодо їх верифікації та валідації, стисла інформація про світовий досвід експлуатації та зняття з експлуатації подібного типу установок. Результати виконаного аналізу ілюструються малюнками, схемами, кресленнями, діаграмами тощо.
2. Структура звіту про аналіз безпеки
2.1. ЗАБ складається з таких розділів:
- загальні відомості;
- характеристика умов розміщення установки;
- опис установки;
- характеристика РАВ, що перероблюються на установці;
- умови нормальної експлуатації установки;
- скиди та викиди;
- поводження з власними РАВ та їх мінімізація;
- фізичний захист;
- радіаційна безпека;
- оцінка впливу на навколишнє середовище;
- зняття з експлуатації;
- забезпечення якості.
2.2. Виходячи з результатів всебічного аналізу безпеки та враховуючи особливості розташування конкретної установки або конкретної технології переробки, обсяг інформації, яка включається у ЗАБ, може змінюватися.
Якщо установка споруджується в межах території діючого об'єкта (ядерної установки, сховища для захоронення радіоактивних відходів чи іншого діючого об'єкта) і буде технологічно з ним пов'язана, то інформація у ЗАБ може бути обгрунтовано скорочена, у порівнянні з нижчерекомендованим, та містити посилання на відповідні розділи звіту про аналіз безпеки діючого об'єкта. У такому випадку до ЗАБ слід додати висновки аналізу взаємних впливів на безпеку цих об'єктів та навести обгрунтування неперевищення загального техногенного впливу на довкілля в результаті їх спільної діяльності. У разі потреби у ЗАБ можуть бути введені додаткові розділи або змінено порядок викладення розділів.
Інформація про установки з переробки РАВ, які технологічно пов'язані з ядерною установкою або сховищем для захоронення РАВ чи іншим діючим об'єктом та розташовані в межах їх території, вноситься до ЗАБ цих об'єктів.
3. Вимоги до змісту розділів звіту про аналіз безпеки
3.1. Загальні відомості
У розділі надається стисла характеристика установки: види та об'єми РАВ, що будуть перероблені на даній установці протягом запланованого терміну її експлуатації, види та характеристики технологій, що застосовуються для переробки, призначення продуктів переробки. Наводиться перелік нормативно-правових актів з ядерної та радіаційної безпеки, вимоги яких мають задовольнятися при проектуванні, будівництві, експлуатації та знятті з експлуатації установки, вказуються методики, розрахункові програми тощо, які були використані під час здійснення аналізу безпеки.
3.2. Характеристика умов розміщення установки
У розділі наводиться інформація щодо розміщення установки - майданчика для розміщення установки та прилеглої до нього території. Показується, що природні та техногенні характеристики майданчика є вихідними даними для прогнозування можливого розповсюдження радіоактивного забруднення у довкіллі як за нормальних умов експлуатації, так і в аварійних ситуаціях. Аналізуються події, спричинені зовнішніми чинниками як природного, так і техногенного походження, які можуть призвести до аварії чи аварійної ситуації.
3.2.1. Загальний опис майданчика:
- вказується місце розташування установки з наданням генерального плану;
- перелічуються найближчі промислові об'єкти (заводи, хімічні комбінати, газо- та нафтопроводи, транспортні магістралі, військові частини, аеродроми тощо) та сільськогосподарські підприємства;
- наводяться висновки аналізу безпеки проекту установки щодо врахування особливостей розміщення майданчика та впливу техногенних зовнішніх факторів на її безпеку.
3.2.2. Метеорологічні умови:
- наводяться особливості кліматичних та сезонних погодних умов, що можуть впливати на розповсюдження нормальних та аварійних скидів та викидів;
- вказуються частота (ймовірність) та інтенсивність екстремальних погодних подій (урагани, смерчі, грози тощо);
- вказується, яким чином у проекті установки та протиаварійному плані враховані небезпечні метеорологічні фактори.
3.2.3. Геологія та сейсмологія:
- показується, що при проектуванні установки враховані геологічні та геоморфологічні характеристики майданчика і сучасні геологічні процеси (зсуви, обвали, карст, просідання, лавини, розмивання берегів, схилів і русел, провали, осідання, підтоплення території тощо), а також фізико-механічні та динамічні властивості грунтів, які можуть мати вплив на безпеку;
- наводиться характеристика сейсмічних особливостей території та відомості про врахування при проектуванні можливих сейсмотектонічних процесів;
- визначається відстань до найближчих осередків землетрусу та вказується максимальна можлива інтенсивність сейсмічного впливу на майданчик.
3.2.4. Гідрогеологія:
- надаються характеристики основних гідрогеологічних горизонтів та комплексів;
- наводиться ймовірність різкого підвищення рівня грунтових вод та характеризується його вплив на безпеку установки; вказується ступінь агресивності грунтових вод відносно до металевих та бетонних конструкцій;
- відповідно до способу та умов використання води в технологічному процесі та на комунальні потреби наводяться результати аналізу можливого впливу установки на водокористування на даній території та впливу скидів на джерела водопостачання регіону при нормальній експлуатації установки та в аварійних ситуаціях.
3.2.5. Радіоекологія:
- надаються відомості щодо рівнів радіаційного фону території розміщення установки;
- наводяться методи та результати аналізу можливого впливу діяльності установки на радіоекологічні параметри в районі її розміщення.
3.3. Опис установки
3.3.1. У цьому розділі подаються:
- тип та режим роботи установки;
- опис технологій, які застосовуються при переробці РАВ, їх відповідність сучасному науково-технічному рівню та переваги обраних технологій з точки зору забезпечення належного рівня безпеки.
- характеристики матеріалів та реагентів, що застосовуються на окремих стадіях технологічного процесу,- їх об'єми, радіологічні характеристики, склад, хімічні властивості;
- опис будівель та приміщень, де розміщене технологічне та допоміжне обладнання;
- класифікація будівель, приміщень, технічних систем, технологічного обладнання з точки зору безпеки, залежно від класу радіаційної небезпеки робіт, для яких вони призначені;
- опис технічних систем забезпечення технологічних процесів - вентиляції, електропостачання, тепло- та водопостачання, транспортного забезпечення тощо;
- опис системи автоматизації та контролю, системи захисту, ремонту та обслуговування.
Якщо установка споруджується на діючому підприємстві, вказуються його елементи та системи, що будуть задіяні при експлуатації установки.
Вказуються джерела надходження РАВ та критерії їх прийнятності для переробки.
Наводиться опис обладнання для перевантаження та внутрішнього транспортування РАВ.
Надається опис та визначаються вимоги до упаковок, необхідних для внутрішнього транспортування РАВ, а також наводиться схема внутрішнього транспортування РАВ.
Надається опис розташування приміщень або майданчиків для тимчасового зберігання одержаних для переробки РАВ. Надається опис процедури контролю за станом упаковок з РАВ, що зберігаються.
3.3.2. Відповідно до технологічного регламенту наводиться опис технологічних процесів, послідовність та взаємозв'язок стадій переробки РАВ на установці та надаються необхідні технологічні схеми.
3.3.3. Наводяться характеристики продуктів переробки РАВ (фізична та хімічна форма, питома активність, перелік радіонуклідів, потужність дози випромінювання) та відомості про подальше поводження з ними.
Надається опис процедур з оцінки відповідності кінцевого продукту переробки вимогам прийнятності для захоронення чи подальшої переробки. Визначаються параметри та стадії технологічного процесу, які впливають на характеристики кінцевого продукту, наводяться відомості про порядок контролю за їх дотриманням.
Описується система підготовки та передачі одержаних продуктів переробки для зберігання, транспортування чи захоронення.
3.3.4. Описується система реєстрації та ведення документації щодо обліку РАВ.
3.3.5. Описи ілюструються та доповнюються необхідними схемами, кресленнями, малюнками тощо.
3.4. Характеристика РАВ, що перероблюються на установці
3.4.1. У розділі наводяться критерії прийнятності РАВ для переробки, а саме щодо:
- фізичної форми;
- хімічного складу (для рідких відходів також указуються значення pH та концентрації сольового розчину);
- обмеження за розміром;
- радіаційних характеристик (група, вид випромінювання та потужність дози випромінювання, радіонуклідний склад, питома активність, вміст радіонуклідів, що діляться, рівень поверхневого забруднення);
- наявності у складі РАВ токсичних, вибухонебезпечних, самозаймистих, газовидільних та інших небезпечних компонентів.
3.4.2. Надається опис процедури приймання і контролю РАВ. Указуються методики, прилади та обладнання, що використовуються для цього. Показується, що в результаті контролю гарантована відповідність РАВ, що надходять, установленим критеріям. Надається опис процедури перевірки супроводжувальної документації. Надається опис поводження з РАВ, які не відповідають критеріям прийнятності.
3.4.3. Якщо РАВ, що надходять, підлягають сортуванню, описується система класифікації РАВ при сортуванні, а також методи, засоби та процедури, що використовуються при цьому.
3.5. Умови нормальної експлуатації установки
3.5.1. У розділі наводяться значення параметрів і характеристик стану систем (елементів) установки, встановлених проектом для нормальної експлуатації, а також значення параметрів технологічного процесу, відхилення від яких можуть призвести до аварії.
3.5.2. У розділі наводяться відомості про:
- наявність та ефективність систем контролю за технологічними процесами, гарантування стабільності та надійності функціонування технологічного обладнання;
- забезпечення достатньої та надійної роботи системи енергопостачання, системи виробничого, господарчо-питного та протипожежного водопостачання;
- забезпечення роботи та обслуговування систем пожежогасіння, освітлення, опалення, дренажу, вентиляції, зв'язку тощо;
- системи управління і захисту (стабільність та надійність їх функціонування, дублювання в аварійних ситуаціях);
- контрольно-вимірювальні прилади (тестування та умови їх нормальної роботи, контроль за роботою приладів);
- використання діючих систем та обладнання, що належать підприємству, в межах якого діє установка, та вплив різних режимів їх роботи на умови нормальної експлуатації установки.
................Перейти до повного тексту