На виконання Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та з метою поліпшення роботи податкових органів щодо застосування фінансових санкцій до порушників законодавства,

1. Затвердити Інструкцію про порядок застосування стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби (додається).

2. Начальнику юридичного управління Лонюку І.І. подати вказану Інструкцію до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

3. Начальнику управління справами Коваленку В.В. у п'ятнадцятиденний термін після державної реєстрації Інструкції про порядок застосування та стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби забезпечити її тиражування та надсилання державним податковим інспекціям усіх рівнів.

4. Начальникам управлінь і відділів Головної державної податкової інспекції України, начальникам державних податкових інспекцій по Автономній Республіці Крим, областях, містах і районах організувати ретельне вивчення зазначеної Інструкції з працівниками податкових органів та забезпечити суворе дотримання вимог чинного законодавства при застосуванні та стягненні фінансових санкцій.

1. Інструкцію видано на підставі Законів України "Про державну податкову службу в Україні", "Про систему оподаткування" та інших актів законодавства.

2. За порядком, викладеним у даній Інструкції, проводиться застосування та стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби відповідно до компетенції та наданих прав законодавчими актами України.

3. Дія цієї Інструкції поширюється на підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та відомчої належності, а також на фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності та громадян-платників податків та інших обов'язкових платежів і внесків до бюджетів і державних цільових фондів.

4. До платників податків і зборів (обов'язкових платежів) за порушення податкового законодавства слід застосовувати фінансові санкції, передбачені законами України та указами Президента України.

5. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органам державної податкової служби надано право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у вигляді стягнення:

5.1. Однократного розміру донарахованої за результатами перевірки суми податку або іншого платежу, а у разі повторного порушення протягом року після порушення, встановленого попередньою перевіркою, - у двократному розмірі донарахованої за результатами перевірки суми податку, іншого платежу. Повторним порушенням вважається нарахування податку або іншого платежу за результатами документальної перевірки, якщо від дати попередньої перевірки (дати акта документальної перевірки, якою було донараховано податок або інший платіж) не пройшло 12 місяців і донарахування встановлено за період, наступний тому періоду, що перевірявся попередньою перевіркою.

Наприклад, документальною перевіркою платника податку, проведеною у червні 1998 року, донараховано податок на додану вартість за квітень 1998 року в сумі 100 тис.гривень. При проведенні у березні 1999 року документальної перевірки вказаного платника податків донараховано податок на додану вартість за січень 1999 року в сумі 30 тис.гривень. Оскільки з моменту встановлення порушення (березень 1999 року) не пройшло одного року (дванадцяти місяців червень 1998 року), то заниження податку на додану вартість у сумі 30 тис.грн. вважається повторним порушенням.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до платників податку застосовується фінансова санкція у розмірі тридцяти відсотків нарахованої за результатами перевірки суми податку на прибуток.

Наприклад, документальною перевіркою платника податку за 1997 рік, проведеною у березні 1998 року, донараховано податку на прибуток за 1997 рік у сумі 50 тис.грн., у тому числі за і півріччя 1997 року - 30 тис.грн., та податку на додану вартість за 1997 рік - на суму 20 тис.грн. За результатами документальної перевірки до платника податку застосовується фінансова санкція у вигляді стягнення тридцяти відсотків донарахованої суми податку на прибуток за 1997 рік, що становить 15 тис.грн., та однократного розміру донарахованої суми податку на додану вартість, що становить 20 тис.грн.

5.2. Десяти відсотків належних до сплати сум податків, інших платежів за неподання або несвоєчасне подання органам державної податкової служби податкових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків та інших документів, необхідних для обчислення податків, інших платежів, а також за неподання або несвоєчасне подання установам банків платіжних доручень на сплату податків, інших платежів.

5.3. Застосовувати до установ банків або юридичних осіб, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які у встановлений законом строк не повідомили про відкриття або закриття рахунків у банках, фінансові санкції у вигляді стягнення від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

5.4. Зазначені у підпунктах 5.1 і 5.2 фінансові санкції застосовуються у разі, якщо інше не передбачено законом, який запроваджує відповідний податок, інший платіж.

6. Якщо юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, в тому числі підприємства з іноземними інвестиціями, або інші юридичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, а також фізичні особи (громадяни, іноземні громадяни та особи без громадянства), які здійснюють діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або ввозять (пересилають) товари на митну територію України (далі - особи), зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість, але не зареєструвалися протягом строків, визначених законодавством, то органи державної податкової служби застосовують санкції, передбачені статтею 15 Указу Президента України від 7 серпня 1998 року N 857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні".

Якщо платником податку завищуються суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, то орган державної податкової служби за результатами перевірки застосовує до нього фінансову санкцію у вигляді стягнення однократного розміру суми такого завищення, а в разі повторного порушення протягом року після порушення, встановленого попередньою перевіркою, - у двократному розмірі суми завищення бюджетного відшкодування.

Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, то платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства.

7. Зазначені в підпунктах 5.1 і 5.2 цієї Інструкції фінансові санкції застосовуються щодо податків, інших платежів і внесків, за якими встановлено обов'язкове подання органам державної податкової служби податкових декларацій, розрахунків.

Фінансові санкції застосовуються незалежно від причин, з яких сталося заниження платником суми податку, іншого платежу чи внеску в податкових деклараціях, розрахунках. Для застосування фінансових санкцій не має значення і наявність умислу у діях відповідних працівників підприємств, установи, організації чи громадянина-платника.

Зазначена відповідальність настає і в тому разі, якщо порушення сталося через помилкове застосування законодавства про оподаткування, недбалість, недосвідченість чи розрахункову помилку.

При застосуванні фінансових санкцій за неподання або несвоєчасне подання податковим органам податкових декларацій, розрахунків або за неподання чи несвоєчасне подання до установ банків платіжних доручень на сплату податків та інших обов'язкових платежів і внесків слід враховувати наявність переплати по конкретному виду платежу.

Якщо порушення встановленого строку подання органам державної податкової служби податкових декларацій, розрахунків не призвело до несвоєчасного надходження податків або інших обов'язкових платежів до бюджетів (державних цільових фондів), то фінансова санкція в розмірі 10 відсотків не застосовується. Також не слід застосовувати зазначену фінансову санкцію за неподання чи несвоєчасне подання органам державної податкової служби податкових декларацій, розрахунків, якщо платник своєчасно подав до установи банку платіжне доручення на сплату до бюджету (державного цільового фонду) податків чи інших обов'язкових платежів у розмірах, зазначених у податковій декларації, розрахунку незалежно від наявності коштів на рахунку платника. У разі своєчасного подання платником податків до органу державної податкової служби за місцем взяття на облік письмової заяви про зарахування наявної суми переплати по одному виду податків і зборів (обов'язкових платежів), крім податку на додану вартість, у рахунок погашення належної до сплати суми іншого виду податку чи збору (обов'язкового платежу), фінансова санкція у розмірі 10 відсотків належних до сплати платежів за неподання або несвоєчасне подання до установи банку платіжного доручення на сплату до бюджету (державного цільового фонду) податків чи зборів (обов'язкових платежів) у частині наявної переплати не застосовується.

Фінансова санкція в розмірі 10 відсотків належних до сплати платежів за неподання або несвоєчасне подання до органів державної податкової служби аудиторських висновків застосовується за умови неподання або несвоєчасного подання аудиторського висновку з вини господарюючого суб'єкта. При цьому сума фінансової санкції обчислюється виходячи із 10 відсотків належної до сплати лише суми податку на прибуток (доход) за річними розрахунками.

До платників податку, які не мають на момент перевірки податкових декларацій і розрахунків, пов'язаних із нарахуванням та сплатою податків на прибуток та додану вартість за відповідні періоди, застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одноразове порушення. Якщо протягом наступних дванадцяти місяців платник податку допускає друге або більше таких порушень, то до нього застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, помножених на число таких порушень. Початком відрахунку зазначених дванадцяти місяців є місяць, на який припадає останнє порушення.

8. Не застосовуються фінансові санкції, зазначені в абзаці першому підпункту 5.1 цієї Інструкції, у випадках, коли підприємство, установа, організація чи громадянин-платник до початку перевірки органами державної податкової служби самостійно виявили порушення в обчисленні податку (крім податку на прибуток), іншого обов'язкового платежу і письмово повідомили про це органи державної податкової служби (врахували суми недовнесених (зайво внесених) податків, інших обов'язкових платежів у поданих до органу державної податкової служби податкових деклараціях, розрахунках за наступні звітні періоди) та здійснили відповідні розрахунки з бюджетом і державним цільовим фондом (подали до установи банку платіжне доручення на сплату належної суми податку, іншого обов'язкового платежу).

Не застосовується фінансова санкція, передбачена абзацом другим підпункту 5.1 цієї Інструкції, до платників податків, які до початку перевірки податковим органом виявили факт заниження оподатковуваного прибутку, письмово повідомили про це податковий орган та сплатили суму недоїмки, а також пеню, обчислену, виходячи зі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нараховану на повну суму недоїмки за весь її строк.

Якщо за наслідками перевірки платника податку податковим органом виявлено випадки арифметичних помилок або описок, що призвели до заниження суми податку на прибуток, але не більш як п'ять відсотків суми загальних зобов'язань платника податку щодо сплати такого податку за період, що перевіряється, керівник відповідного податкового органу може прийняти рішення про незастосування фінансових санкцій у вигляді тридцяти відсотків нарахованої за результатами перевірки суми податку на прибуток.

9. Факти порушень податкового законодавства службова особа органу державної податкової служби оформляє актом документальної перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обгрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуються конкретні їх пункти і статті.

Керівники і відповідні службові особи підприємств, установ, організацій та громадяни під час перевірки, що проводиться органами державної податкової служби, зобов'язані давати письмові пояснення з усіх питань, що виникають, підписати акт про проведення перевірки і виконувати вимоги органів державної податкової служби щодо усунення виявлених порушень законодавства про податки та інші обов'язкові платежі до бюджетів і внески до державних цільових фондів.

У разі відмови керівника чи головного бухгалтера підприємства (установи, організації) або громадянина-платника від підписання акта перевірки службовими особами органів державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови. При цьому в акті необхідно зазначити про ознайомлення керівника і головного бухгалтера підприємства (установи, організації), громадянина із змістом акта перевірки, обов'язками, правами і відповідальністю платників податків, передбаченими статтями 9-11 Закону України "Про систему оподаткування", іншими законами України про оподаткування та порядком оскарження дій службових осіб органів державної податкової служби.

Акт перевірки підприємства (установи, організації), громадянина-платника і акт відмови керівника чи головного бухгалтера підприємства (установи, організації) або громадянина-платника від підписання акта перевірки не пізніше наступного дня після їх складання реєструється в спеціальній книзі і разом з поясненнями платника (якщо такі є) і матеріалами перевірки подаються для розгляду керівнику органу державної податкової служби. У разі недодержання зазначених вимог щодо складання акта перевірки, а також за відсутності висновку перевіряючих на обгрунтовані зауваження, надані керівником або головним бухгалтером підприємства (установи, організації), громадянином-платником податків під час здійснення перевірки керівник органу державної податкової служби зобов'язаний вжити заходів щодо усунення цих недоліків або призначити повторну перевірку.

10. Рішення про застосування та стягнення фінансових санкцій за наслідками розгляду матеріалів перевірки приймає начальник органу державної податкової служби або його заступник (керівник, який розглядав матеріали перевірки) за встановленою формою (згідно з додатком N 1 або N 2) у двох примірниках не пізніше десяти днів з дня складання акта перевірки. Нумерація рішень провадиться в журналі (форма додається), починаючи з першого номера, в межах календарного року. Після номера рішення через тире зазначаються індекс структурного підрозділу, працівник якого здійснював перевірку, ідентифікаційний код підприємства, установи, організації, громадянина-платника, а через дріб вказується реєстраційний номер вихідної кореспонденції.