1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
11.12.2019 № 629
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
03 лютого 2020 р.
за № 115/34398
Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 09 грудня 2015 року № 702
Відповідно до Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 730), з метою покращення організації та виконання заходів із психологічної реабілітації військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, які брали участь в антитерористичній операції, здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи виконували службові (бойові) завдання в екстремальних умовах,
НАКАЗУЮ:
1. У заголовку та пункті 1 наказу Міністерства оборони України від 09 грудня 2015 року № 702 "Про затвердження Положення про психологічну реабілітацію військовослужбовців Збройних Сил України, які брали участь в антитерористичній операції, під час відновлення боєздатності військових частин (підрозділів)", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2016 року за № 237/28367, слова ", які брали участь в антитерористичній операції, під час відновлення боєздатності військових частин (підрозділів)" замінити словами "та Державної спеціальної служби транспорту, які брали участь в антитерористичній операції, здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи виконували службові (бойові) завдання в екстремальних умовах".
2. Внести зміни до Положення про психологічну реабілітацію військовослужбовців Збройних Сил України, які брали участь в антитерористичній операції, під час відновлення боєздатності військових частин (підрозділів) , затвердженого наказом Міністерства оборони України від 09 грудня 2015 року № 702, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2016 року за № 237/28367, виклавши його в новій редакції, що додається.
3. Генеральному штабу Збройних Сил України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Міністр оборони України А. Загороднюк
ПОГОДЖЕНО:

Голова профспілки працівників Збройних Сил України

Міністр охорони здоров’я України

Міністр соціальної політики України

Перший заступник Міністра
у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій
та внутрішньо переміщених осіб України


В. Добровольський

З. Скалецька

Ю. Соколовська



А. Колумбет
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
оборони України
09 грудня 2015 року № 702
(у редакції наказу
Міністерства оборони України
від 11 грудня 2019 року № 629)
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
03 лютого 2020 р.
за № 115/34398
ПОЛОЖЕННЯ
про психологічну реабілітацію військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, які брали участь в антитерористичній операції, здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи виконували службові (бойові) завдання в екстремальних умовах
I. Загальні положення
1. Це Положення визначає процедуру проведення психологічної реабілітації військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюється шляхом проведення операції Об’єднаних сил (далі - АТО/ООС), чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних бойових умовах, мають статус учасника бойових дій та прирівняних до них осіб.
2. У цьому Положенні терміни вживаються в таких значеннях:
бойова психічна травма (далі - БПТ) - патологічний стан центральної нервової системи, що виникає внаслідок впливу чинників бойового стресу та зумовлює регулювання поведінки особи, що постраждала, через патофізіологічні механізми;
бойовий стрес - багаторівневий процес адаптаційної активності організму людини в умовах екстремальної бойової обстановки, який супроводжується напруженням механізмів реактивної саморегуляції та закріпленням специфічних пристосувальних психофізіологічних змін. Бойовий стрес є передпатологічним дестабілізаційним станом, що вичерпує функціональний резерв організму, збільшує ризик дезінтеграції психічної дії та стійких сомато-вегетативних дисфункцій;
декомпресія - форма первинної психологічної реабілітації військовослужбовців, які перебували в екстремальних (бойових) умовах службово-бойової діяльності, що складається з комплексу заходів фізичного і психологічного відновлення організму людини та проводиться з метою поступової реадаптації військовослужбовців до звичайних умов життєдіяльності, запобігання розвитку в них психологічних травм;
екстремальні умови - особливі, надзвичайні обставини, які загрожують життю і здоров’ю військовослужбовців, сприймаються та оцінюються як небезпечні, унаслідок чого підвищують тривожність, емоційну напруженість, створюють психотравмуючий вплив на психіку військовослужбовців;
замовник послуг - структурний підрозділ з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад;
отримувач послуг - особа, яка звернулася за психологічною допомогою і направлена на психологічну реабілітацію, із числа учасників антитерористичної операції, осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, постраждалих учасників Революції Гідності, яким установлено один із таких статусів відповідно до вимог чинного законодавства;
посттравматичний стресовий розлад - відповідна реакція на надмірні емоційні подразники, на фактичну стресову ситуацію, що відбулася і виходить за межі звичайного людського досвіду. Посттравматичний стресовий розлад виникає як відстрочена або затяжна реакція на кризову подію чи ситуацію загрозливого або катастрофічного характеру та може спровокувати виникнення дистресу в будь-якої людини;
превентивна реабілітація - відновлення резервів здоров’я практично здорового військовослужбовця до "безпечного" рівня з використанням немедикаментозних засобів. Ця система заходів спрямована на підвищення ефективності діяльності військовослужбовців шляхом якнайшвидшого відновлення у них психологічної пружності;
психологічна корекція - цілеспрямований психологічний вплив на військовослужбовця для приведення його психічного стану до норми після виявлення в нього будь-яких психологічних відхилень (неклінічних порушень) та відновлення його здатності до виконання службових обов’язків;
психологічна реабілітація - комплекс заходів, що здійснюються з метою збереження, відновлення або компенсації порушених психічних функцій, якостей, особистого та соціального статусу особи, сприяння психосоціальній адаптації до зміненої життєвої ситуації, осмислення досвіду, отриманого в екстремальній ситуації, та застосування його в житті;
психотравматична ситуація - екстремальна критична подія, яка має значний негативний (екстремальний психогенний) вплив на особистість та за своїми наслідками потребує надання психологічної допомоги та здійснення реабілітації;
суб’єкт надання послуг - установа, організація, заклад незалежно від форми власності, фізична особа - підприємець, яка відповідає вимогам до суб’єктів, що надають послуги із психологічної реабілітації.
3. Психологічна реабілітація військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, які брали участь в АТО/ООС (далі - психологічна реабілітація військовослужбовців), під час відновлення боєздатності військових частин (підрозділів) являє собою комплекс заходів психологічного характеру, спрямованих на збереження, відновлення та корекцію психофізіологічних та психічних функцій, оптимального рівня боєздатності військовослужбовців, які були піддані впливу психотравмуючих чинників та постраждали внаслідок цього (далі - військовослужбовці), а також створення сприятливих умов для подальшого успішного виконання ними службових обов’язків.
Психологічна реабілітація військовослужбовців є обов’язковою складовою заходів відновлення бойової готовності (боєздатності) військових частин (підрозділів).
4. У зв’язку з великою поширеністю стресових розладів, негативними психодинамічними та психосоціальними тенденціями серед військовослужбовців реабілітаційні заходи проводяться з усіма військовослужбовцями зі складу військових частин (підрозділів), що проходять відновлення боєздатності.
5. Кожному військовослужбовцю має бути забезпечено інформування про умови, форми здійснення реабілітаційних заходів, а також збереження конфіденційності інформації особистого характеру з боку посадових осіб Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та фахівців із надання реабілітаційних послуг.
Військовослужбовець може відмовитися від будь-якого спланованого елемента заходів індивідуальної програми реабілітації, що не відповідає його індивідуальним запитам, а також клопотати про перегляд чи оскаржувати рішення відповідальних посадових осіб у сфері реабілітації.
II. Мета, основні принципи та завдання психологічної реабілітації
1. Метою психологічної реабілітації військовослужбовців є:
збереження або відновлення фізичного та психічного здоров’я військовослужбовців;
зниження частоти та тяжкості наслідків перенесених БПТ.
2. Основні принципи психологічної реабілітації військовослужбовців:
своєчасний початок, що забезпечує досягнення мети психологічної реабілітації військовослужбовців;
комплексність;
безперервне, поетапне та послідовне застосування заходів психологічної реабілітації військовослужбовців за певною визначеною послідовністю залежно від характеру психічного розладу та реальних можливостей;
партнерство, що передбачає залучення самих військовослужбовців до активної участі у відновлювальному процесі;
індивідуалізація програми психологічної реабілітації військовослужбовців, тобто застосування методів та засобів залежно від походження та особливостей відхилень (порушень), а також статі, віку, індивідуальних якостей особистості військовослужбовців, їх загального фізичного стану тощо;
єдність методів впливу;
колективність здійснення психологічної реабілітації військовослужбовців (у військовому підрозділі), що морально легше переноситься військовослужбовцями та підвищує її ефективність.
3. Успішність психологічної реабілітації військовослужбовців визначається в кожному окремому випадку створенням реального поетапного плану реабілітаційних заходів з урахуванням відповідних напрямів реабілітації.
Завдання психологічної реабілітації військовослужбовців, її форми та методи можуть змінюватися залежно від конкретних випадків.
4. Основними формами психологічної реабілітації військовослужбовців під час відновлення бойової готовності (боєздатності) військових частин (підрозділів) є декомпресія та психологічна реабілітація.
5. Основними завданнями проведення психологічної реабілітації військовослужбовців є:
діагностика та нормалізація психічних функцій отримувача послуг;
відновлення порушених (втрачених) психічних функцій до оптимального рівня їх вираженості;
корекція особистості отримувача послуг для забезпечення ефективного функціонування його в соціумі;
надання допомоги в установленні (відновленні) конструктивних відносин у сім’ї та суспільстві;
відновлення адаптивних механізмів до екстремальних (бойових) дій;
опанування методів саморегуляції та керування стресом (заспокоєння);
запобігання психологічному травмуванню та психічним розладам;
проведення психопрофілактичної та психокорекційної роботи із сім’єю отримувача послуг;
формування позитивних реакцій, мотивації, соціальних установок на життя та професійну діяльність.
6. Спеціалізованими завданнями психологічної реабілітації військовослужбовців є:
діагностика наявності, виду та рівня психічного розладу у військовослужбовців;
відновлення психологічної сумісності військовослужбовців у складі підрозділів, екіпажів.
7. Необхідність застосування певних методів психологічної реабілітації до військовослужбовців, першої психологічної допомоги та психологічної корекції, індивідуальної чи групової форм роботи з військовослужбовцями визначає офіцер-психолог або психолог залежно від особливостей особистості військовослужбовця, змісту попередніх психотравматичних ситуацій, їх впливу та наслідків, а також наявної матеріально-технічної бази.
III. Організація процесу психологічної реабілітації
1. Загальна організація процесу психологічної реабілітації у військових частинах (підрозділах) покладається на командирів військових частин (підрозділів).
Безпосереднє виконання завдань психологічної реабілітації у військових частинах (підрозділах) покладається на:
офіцерів з морально-психологічного забезпечення (за їх наявності);
офіцерів-психологів (за їх наявності);
психологів (за їх наявності);
начальників медичної служби;
військових священників (капеланів) (за їх наявності).
2. Психологічна реабілітація військовослужбовців проводиться за такими етапами: декомпресія та реабілітація в стаціонарних умовах.
Основні елементи декомпресії:
психологічне діагностування;
психоемоційне та психофізіологічне розвантаження, відновлення психологічної безпеки особистості;
соціальна реадаптація.
Декомпресія є початковим етапом психологічної реабілітації військовослужбовців, які перебували в екстремальних (бойових) умовах службово-бойової діяльності.

................
Перейти до повного тексту