У зв'язку з підвищенням роздрібних цін на ритуальну атрибутику та послуги на поховання, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. N 837 "Про розмір допомоги на поховання"

Внести зміни та доповнення до Порядку виплати допомоги на поховання, затвердженого наказом Міністерства соціального захисту населення, Міністерства фінансів, Міністерства праці, Державного комітету по житлово-комунальному господарству, Фонду соціального страхування, Пенсійного фонду України від 02.11.94 N 193/107/61/88/08-14-627/44, виклавши його у новій редакції, що додається.

1. Допомога на поховання у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України, виплачується сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання в день звернення за нею у разі смерті:

а) громадянина, який перебував у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією (крім працюючих пенсіонерів);

б) працівника, який втратив роботу у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, за якими зберігалася середня заробітна плата за попереднім місцем роботи на період працевлаштування, але не більш як на три місяці;

в) особи, яка не перебувала у трудових відносинах, але сплачувала страхові внески до Фонду соціального страхування України на умовах добровільного соціального страхування;

г) аспіранта, докторанта, клінічного ординатора, студента вузу очної форми навчання, учня професійного закладу освіти;

ґ) безробітного, який зареєстрований у державній службі зайнятості;

д) особи, що перебувала на утриманні зазначених вище громадян;

е) дитини, яка мала тільки одного з батьків або опікуна, які не працюють (не навчаються, не зареєстровані у державній службі зайнятості як безробітні, не є пенсіонерами), у зв'язку із доглядом за цією дитиною, і отримували на неї від органів соціального захисту населення державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або по догляду за дитиною-інвалідом до досягнення 16-річного віку чи грошову виплату матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, а також у разі смерті одержувачів вищезазначених видів допомоги.

1.1. У разі смерті пенсіонера допомога на поховання виплачується у розмірі двомісячної пенсії померлого, за винятком пенсіонера, який одержував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ".

У разі смерті пенсіонера, який одержував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", допомога на поховання виплачується у розмірі тримісячної пенсії.

Розмір допомоги на поховання пенсіонерів у всіх випадках не може бути меншим за розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

1.2. У разі смерті особи, яка не належить до зазначених вище категорій, або особи, яка була на її утриманні, допомога на поховання виплачується з урахуванням її матеріального становища, але не більше за розмір, встановлений Кабінетом Міністрів України.

2. Утриманцями осіб, перелічених в абзацах а), б), в), г), ґ) пункту 1 цього Порядку, вважаються:

а) дружина (чоловік), які не мали самостійних джерел засобів для існування (не одержували заробітну плату, пенсію, стипендію тощо);

б) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші, якщо вони стали інвалідами до 18 років (брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків), незалежно від отримання на них допомоги згідно з Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми";

в) непрацездатні (незалежно від віку) батьки, а також дід та бабуся за умови, що вони не одержували пенсії.

3. Допомога на поховання виплачується в розмірі, який був визначений Кабінетом Міністрів України на день смерті померлого, але не менше за розмір, визначений Кабінетом Міністрів України на день поховання.

4. Допомога на поховання померлого громадянина, що перебував у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією, працівника, який втратив роботу у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, і за якими зберігалася середня заробітна плата за попереднім місцем роботи на період працевлаштування, але не більш як на три місяці, виплачується підприємством, установою, організацією за місцем основної роботи працівника (за місцем звільнення вказаної особи, крім випадків звільнення у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації) за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.