1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства фінансів
України
24.12.2010 N 1629( z0087-11 )
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 січня 2011 р.
за N 93/18831
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ (СТАНДАРТ)
бухгалтерського обліку в державному секторі 128 "Зобов’язання"
( Заголовок Національного положення (стандарту) в редакції Наказу Міністерства фінансів N 1163 від 25.11.2014 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів N 1163 від 25.11.2014 N 44 від 27.01.2021 ) ( У тексті положення (стандарту) слова "непередбачені" та "непередбачувані" у всіх відмінках та числах замінено словом "умовні" у відповідних відмінках та числах згідно з Наказом Міністерства фінансів N 44 від 27.01.2021 )
I. Загальні положення
1. Це Національне положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання, умовні зобов'язання та умовні активи та її розкриття у фінансовій звітності.
( Пункт 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів N 1163 від 25.11.2014 , N 44 від 27.01.2021 )
2. Норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються суб'єктами бухгалтерського обліку в державному секторі (далі - суб'єкти державного сектору).
3. Це Національне положення (стандарт) не поширюється на визнання і оцінку зобов'язань, умовних зобов'язань та умовних активів, які визначаються в інших національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в державному секторі, а також на зобов'язання бюджетів усіх рівнів із соціальних виплат і відшкодування пільг.
( Пункт 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1163 від 25.11.2014 )
4. Терміни, що використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку в державному секторі, мають таке значення:
поточні зобов'язання - зобов'язання, які відповідають будь якому з критеріїв:
а) як очікується, будуть погашені протягом операційного циклу;
б) підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців після дати балансу; або
в) суб'єкт державного сектору не має безумовного права відстрочити погашення зобов'язання на період не менше дванадцяти місяців після дати балансу;
довгострокові зобов'язання - всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями;
умовний актив - можливий актив, який виникає внаслідок минулих подій та існування якого підтвердиться лише після того, як відбудеться або не відбудеться одна чи декілька невизначених майбутніх подій, над якими суб'єкт державного сектору не має повного контролю;
умовне зобов'язання - це:
1) можливе зобов'язання, яке виникає внаслідок минулих подій та існування якого підтвердиться лише після того, як відбудеться або не відбудеться одна чи декілька невизначених майбутніх подій, над якими суб'єкт державного сектору не має повного контролю; або
2) теперішнє зобов'язання, яке виникає внаслідок минулих подій, але не визнане, оскільки малоймовірно, що для погашення зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди або потенціал корисності, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно оцінити;
сума погашення - недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язання.
( Пункт 4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1163 від 25.11.2014 , в редакції Наказу Міністерства фінансів N 44 від 27.01.2021 )
II. Визнання та оцінка зобов'язання
1. Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід або потенціалу корисності у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
2. З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на:
довгострокові;
поточні;
( Абзац четвертий пункту 2 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства фінансів N 1163 від 25.11.2014 )

................
Перейти до повного тексту