Відповідно до статті 8 Закону України "Про судову експертизу" , підпункту 67 пункту 4, пункту 10 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228 ,

1. Затвердити Зміни до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5), що додаються.

2. Затвердити Зміни до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5), що додаються.

3. Департаменту з питань правосуддя та національної безпеки (Олійник О.М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань виконавчої служби Глущенко С.В.

1. У розділі І:

1) у пункті 1.2:

у підпункті 1.2.1:

після слова "вибухотехнічна;" доповнити словами "техногенних вибухів;";

слова "металів і сплавів; наявності шкідливих речовин у навколишньому середовищі" замінити словами "металів і сплавів та виробів з них; наявності шкідливих речовин (пестицидів) у навколишньому середовищі";

абзац перший підпункту 1.2.2 після слова "телекомунікаційна" доповнити словами ",електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів";

доповнити пункт після підпункту 1.2.9 новими підпунктами 1.2.10, 1.2.11 такого змісту:

"1.2.10. Судово-ветеринарна.

1.2.11. Гемологічна.".

У зв’язку з цим підпункти 1.2.10, 1.2.11 вважати відповідно підпунктами 1.2.12, 1.2.13;

2) пункт 1.3 викласти в такій редакції:

"1.3. Відповідно до чинного законодавства для юридичних і фізичних осіб на договірних засадах експертами проводяться експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи.";

3) пункт 1.8 викласти в такій редакції:

"1.8. Підставою для проведення експертизи (експертного дослідження) відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи, у якому обов’язково зазначаються реквізити, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об’єкти, що підлягають дослідженню.

Результати проведення експертиз та експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експерта.";

4) пункт 1.13 викласти в такій редакції:

"1.13. Строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) у межах:

10 календарних днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об’єктів та вирішуваних питань і простих за характером досліджень;

30 календарних днів - щодо матеріалів із середньою кількістю об’єктів та вирішуваних питань або середньої складності за характером досліджень;

60 календарних днів - щодо матеріалів з великою кількістю об’єктів та вирішуваних питань або складних за характером досліджень.

Більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.

У разі значного завантаження експерта та наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних, зазначені терміни можуть бути збільшені з урахуванням необхідного часу на їх виконання.

Час попереднього вивчення матеріалів при проведенні простих та середньої складності досліджень не повинен перевищувати відповідно п’яти та десяти робочих днів; складних та особливо складних досліджень - відповідно п’ятнадцяти та двадцяти робочих днів.

У разі відмови органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у погодженні запропонованого розумного строку проведення експертизи матеріали справи повертаються з пропозицією призначити експертизу іншим суб’єктам судово-експертної діяльності, визначеним у статті 7 Закону України "Про судову експертизу" .

У випадку невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення прибуття експерта, безперешкодного до­ступу до об’єкта дослідження, а також належних умов для його роботи (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об’єкта) матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.

Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у день складання висновку експерта (повідомлення про неможливість надання висновку). Якщо закінчення встановленого строку проведення експертизи припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається наступний за ним робочий день.

У строк проведення експертизи не включається строк виконання клопотань експерта, усунення недоліків, допущених органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).".

2. У розділі ІV:

1) абзац чотирнадцятий пункту 4.14 після слова "попередження" доповнити словом "(обізнаність)";

2) пункт 4.23 викласти в такій редакції:

"4.23. Експертні дослідження виконуються в порядку, передбаченому для проведення експертиз.".

1. У розділі І:

1) у главі 1:

пункт 1.1 викласти в такій редакції:

"1.1. Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп’яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Об’єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.";

абзаци сьомий, восьмий пункту 1.2 виключити.

У зв’язку з цим абзаци дев’ятий, десятий вважати відповідно абазами сьомим, восьмим;

абзац другий пункту 1.3 викласти в такій редакції:

"Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов’язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов’язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов’язаними зі справою, так і не пов’язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв’язку з призначенням такої експертизи.";

абзац перший пункту 1.4 викласти в такій редакції:

"1.4. Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред’явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов’язаний (зобов’язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи.";

в абзаці першому пункту 1.11 слово "підписів" замінити словами "почеркових об’єктів";

доповнити новим пунктом 1.13 такого змісту:

"1.13. Достатність та якість наданих для проведення експертизи зразків почерку та підпису особи визначаються експертом у кожній конкретній експертній ситуації.

Критерієм достатності обсягу порівняльного матеріалу вважається надання такої його кількості, за якою можливо виявити індивідуальність, варіаційність та стійкість ознак в досліджуваному об’єкті і зразках почерку (підпису) певного виконавця.";

2) після глави 22 доповнити новою главою 23 такого змісту:

"23. Експертиза дослідження обставин і механізму техногенних вибухів

23.1. Об’єктами експертизи з дослідження обставин і механізму техногенних вибухів є технологічне обладнання та устаткування, технологічні процеси, відображені в технологічній документації, технічна та службова документація, матеріали перевірок та інші документи, які стосуються досліджуваної події.

23.2. Основними завданнями експертизи з дослідження обставин і механізму техногенних вибухів є:

установлення відповідності кваліфікації суб’єкта технологічного процесу характеру роботи, яку він виконує;

визначення відповідності фактичних умов здійснення технологічного процесу на підприємстві нормативним вимогам;

установлення причин та наслідків техногенного вибуху;

установлення механізму техногенного вибуху;

установлення відповідності дій певних осіб вимогам нормативно-технічних документів, що регламентують технологічний процес;

установлення з технічної точки зору причинно-наслідкового зв’язку між діями (бездіяльністю) певних осіб та настанням техногенного вибуху.

Перед експертизою з дослідження обставин і механізму техногенних вибухів можуть ставитись й інші завдання, пов’язані з провадженням у справі, якщо для розв’язання цих завдань необхідні спеціальні знання в галузі техногенної безпеки.

23.3. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи відповідає кваліфікація суб’єкта технологічного процесу характеру роботи, яку він виконує?

Чи відповідав стан технологічного обладнання та устаткування встановленим нормативно-технічним вимогам?

Чи було оснащено технологічне обладнання та устаткування засобами контролю параметрів, управління й протиаварійного захисту, якщо так,- якими?

Чи були передбачені заходи щодо зниження вибухонебезпеки технологічної системи та технологічних блоків, що входили до неї?

Чи відповідали організація та виконання робіт (навести яких) вимогам технологічного процесу?

Чи відповідав порядок організації і проведення робіт з технічного обслуговування та ремонту технологічного обладнання й устаткування вимогам нормативно-технічної документації?

Чи відповідав порядок проведення протиаварійних тренувань встановленим вимогам?

Які обставини спричинили виникнення техногенного вибуху та його наслідки?

Де розташовувався епіцентр техногенного вибуху?

Що було першопричиною виникнення техногенного вибуху?

Який механізм виникнення техногенного вибуху?

Невиконання яких вимог нормативних актів перебуває у причинно-наслідковому зв’язку з нас­танням події техногенного вибуху?

Дії (бездіяльність) яких осіб з технічної точки зору перебувають у причинно-наслідковому зв’язку з настанням події техногенного вибуху?

23.4. Експерту слід надати протокол огляду місця техногенного вибуху з усіма додатками, протоколи відтворення обстановки й обставин події, а також речові докази.".

У зв’язку з цим глави 23, 24 вважати відповідно главами 24, 25;

3) у пункті 24.1 глави 24:

у підпункті 24.1.8 слова "металів і сплавів" замінити словами "металів і сплавів та виробів з них";

підпункт 24.1.12 викласти в такій редакції:

"24.1.12. Встановлення наявності пестицидів у навколишньому середовищі.".

2. У розділі ІІ:

1) назву розділу викласти в такій редакції:

"II. Інженерно-технічні експертизи";

2) пункт 10.3 глави 10 доповнити новими абзацами такого змісту:

"Чи відповідає стан охорони праці на виробництві вимогам нормативних актів з охорони праці?

Чи відповідає організація роботи на виробництві вимогам нормативних актів з охорони праці?

Чи відповідає порядок виконання робіт на виробництві вимогам технічної документації (експлуа­таційна інструкція, паспорт, технологічний регламент)?

Невиконання яких вимог безпеки з технічної точки зору перебуває у причинно-наслідковому зв’язку зі створенням загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків на виробництві?

Які порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці допущені особами, причетними до створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків?

Чи відповідають матеріали розслідування аварії або нещасного випадку вимогам нормативних актів з охорони праці?

Вимоги яких нормативних актів з питань охорони праці не забезпечені особами технічного персоналу під час виконання робіт в досліджуваній виробничій ситуації?

Чи відповідає технічний стан устаткування, механізмів, гірничих машин вимогам технічних регламентів та експлуатаційних інструкцій?

Чи відповідає технічний стан устаткування, механізмів, гірничих машин умовам виробничого середовища, в якому вони експлуатуються?

Невиконання яких вимог нормативних актів з охорони праці та технологічного процесу технічним персоналом спричинило небезпечну виробничу ситуацію та настання в її умовах аварії, нещасного випадку?

Чи відповідав стан та вид кріплення гірничих виробок, в яких сталася аварія, розробленому паспорту кріплення?";

3) доповнити новими главами 15, 16 такого змісту:

"15. Електротранспортна експертиза

15.1. Об’єктами електротранспортної експертизи є трамваї, рейкові колії, тролейбуси.

15.2 Основними завданнями електротранспортної експертизи є установлення:

несправностей трамвая, рейкової колії, тролейбуса, що загрожували безпеці руху, причин їх утворення та часу виникнення (до дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), внаслідок неї або після неї), можливості виявлення несправностей зазвичай застосовуваними методами контролю за технічним станом трамвая, тролейбуса; визначення механізму впливу несправності на виникнення та розвиток події;

відповідності дій водія трамвая (тролейбуса) у цій дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти ДТП з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія трамвая (тролейбуса) вимогам Правил дорожнього руху, а також встановлення причинно-наслідкового зв’язку між діями водія трамвая (тролейбуса) та ДТП.

15.3 Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Які несправності, зважаючи на вимоги Правил технічної експлуатації трамвая (тролейбуса) та Правил дорожнього руху, мала (мав) система (механізм, вузол, агрегат) цього трамвая (тролейбуса)?

Які несправності, зважаючи на вимоги Правил технічної експлуатації трамвая, мала (мав) рейкова колія (стрілочний перевід) в місці ДТП?

Чи має досліджуваний трамвай (тролейбус) несправності, які могли бути технічною причиною виникнення ДТП?

Коли відносно моменту ДТП (до її настання чи в процесі її розвитку) виникли несправності?

Яка причина відмови певного механізму, системи (гальмової системи, ходової частини тощо) трамвая?

Яка причина виникнення несправності рейкової колії (стрілочного переводу) в місці ДТП?

Яка причина відмови певного механізму, системи (рульового керування, гальмової системи, ходової частини тощо) тролейбуса?

Чи мав водій трамвая (тролейбуса) можливість виявити несправність керованого ним трамвая (тролейбуса) до моменту ДТП?

Чи мав водій трамвая можливість виявити несправність рейкової колії (стрілочного переводу) до моменту ДТП?

Яка максимально допустима швидкість руху трамвая (тролейбуса) на закругленні рейкової колії (дороги) цього радіуса?

Який гальмівний та (або) зупинний шлях трамвая (тролейбуса) за певної швидкості його руху в умовах цієї дорожньої обстановки?

Як повинен був діяти водій трамвая (тролейбуса) у цій дорожній обстановці згідно з технічними вимогами Правил технічної експлуатації трамвая (тролейбуса) та Правил дорожнього руху?

Чи мав водій трамвая (тролейбуса) технічну можливість запобігти ДТП з моменту виникнення небезпеки для руху або з моменту виявлення перешкоди для руху?

Чи відповідали дії водія трамвая (тролейбуса) технічним вимогам Правил технічної експлуатації трамвая (тролейбуса) та Правил дорожнього руху?

Чи знаходяться з технічної точки зору дії водія трамвая (тролейбуса) у причинно-наслідковому зв’язку з виникненням ДТП?

16. Експертиза технічного стану ліфтів

16.1. Об’єктами експертизи з дослідження технічного стану ліфтів є ліфтове устаткування та обладнання, технологічні процеси його експлуатації, відображені в технологічній документації, технічна та службова документація, матеріали перевірок та інші документи, що стосуються досліджуваної події.

16.2. Основними завданнями експертизи технічного стану ліфтів є установлення:

технічного стану та відповідності умов безпечної експлуатації ліфтів вимогам нормативно-технічних документів;

відповідності фактичних умов експлуатації ліфтів нормативним вимогам;

причин настання нещасних випадків, пов’язаних з експлуатацією ліфтів;

механізму настання нещасних випадків, пов’язаних з експлуатацією ліфтів;

відповідності дій певних осіб вимогам нормативно-технічних документів, що регламентують безпечну експлуатацію ліфтів;

з технічної точки зору причинно-наслідкового зв’язку між причиною події, діями (бездіяльністю) певних осіб та наслідками досліджуваного випадку.

Перед експертизою технічного стану ліфтів можуть ставитись й інші завдання, пов’язані з провадженням у справі.

16.3. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи відповідав стан ліфтового обладнання та устаткування встановленим нормативно-технічним вимогам?

Чи було оснащено ліфтове обладнання та устаткування засобами контролю параметрів, управління й протиаварійного захисту, якщо так,- якими?