1.1. Дитячий будинок-інтернат (далі - будинок-інтернат) є соціально-медичною установою для постійного проживання дітей віком від 4 до 18 років з вадами фізичного або розумового розвитку, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.

1.2. Будинок-інтернат утворюється, реорганізовується та ліквідовується за відповідним рішенням обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за поданням Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації, погодженим з Міністерством праці та соціальної політики України.

1.3. Будинок-інтернат підпорядкований відповідно Міністерству праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, Головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головному управлінню соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінню праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.

1.4. Будинки-інтернати поділяються на:

1.4.1. Будинки-інтернати I профілю для дітей з фізичними вадами і нормальним інтелектом дошкільного та шкільного віку, для яких самостійне пересування є значно утрудненим або неможливим, які частково себе обслуговують (змішані за статтю).

1.4.2. Будинки-інтернати, де можуть одночасно функціонувати:

- відділення II профілю - для дітей з глибокою розумовою відсталістю, які можуть самостійно пересуватись і обслуговуватись (розділені за статтю);

- відділення III профілю - для дітей з глибокою розумовою відсталістю, які можуть самостійно пересуватись і не можуть самостійно обслуговуватись (розділені за статтю);

- відділення IV профілю - для дітей різного ступеня розумової відсталості, які мають складні фізичні вади, не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись (змішані за статтю).

1.5. У своїй діяльності будинок-інтернат керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства праці та соціальної політики України та іншими нормативно-правовими актами з питань, що регулюють діяльність інтернатних установ, а також цим Положенням.

2.1. Основними завданнями будинку-інтернату є забезпечення належних умов для проживання, навчання, виховання та надання медичної допомоги дітям з психофізичними вадами розвитку.

2.2. Мешканці будинку-інтернату забезпечуються відповідно до встановлених норм:

житлом з усіма комунально-побутовими зручностями, одягом, взуттям, постільною білизною, м'яким і твердим інвентарем та столовим посудом;

раціональним п'ятиразовим харчуванням, у тому числі і дієтичним, з урахуванням вікових груп і стану здоров'я вихованців, що проживають у будинку-інтернаті, в межах натуральних норм харчування;

цілодобовим медичним обслуговуванням, консультативною допомогою, стаціонарним лікуванням на базі закріплених лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я та щорічним літнім оздоровленням;

засобами медичної корекції слуху та зору, зубопротезуванням, протезно-ортопедичними виробами, немоторизованими засобами пересування (інвалідними колясками), медикаментами та життєвонеобхідними ліками відповідно до медичного висновку;

комунально-побутовим обслуговуванням (опалення, освітлення, тепло-, водопостачання, радіофікація тощо);

засобами навчання і виховання у будинку-інтернаті першого та відділеннях другого профілю;

засобами корекції і виховання у відділеннях третього профілю;

спортивним інвентарем для проведення оздоровчо-спортивної корекції фізичних вад вихованців;

придбанням сільськогосподарської техніки та інвентарю для виробничих підрозділів і молодіжних відділень будинку-інтернату;

організацією працетерапії у виробничих підрозділах будинків-інтернатів;

умовами, що сприяють адаптації вихованців у новому середовищі, організацією культурно-масової роботи.

2.3. Забезпечення навчального, корекційно-виховного та психологічно-реабілітаційного процесу дітей-інвалідів здійснюють педагогічні та медичні працівники будинку-інтернату.

2.4. Для удосконалення навчального, реабілітаційно-корекційно-виховного процесу та медичного обслуговування вихованців у будинку-інтернаті може створюватися на громадських засадах з числа його працівників медико-педагогічна комісія.

3.1. До будинку-інтернату приймаються на державне утримання діти віком від 4 до 18 років з вадами фізичного або розумового розвитку, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги і яким згідно з медичним висновком не протипоказано перебування в цій установі незалежно від наявності родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати.

3.2. Профіль будинку-інтернату чи профіль відділення будинку-інтернату, до якого підлягає влаштуванню дитина з вадами фізичного або розумового розвитку, визначається обласною (міською у містах Києві і Севастополі) психолого-медико-педагогічною комісією.

3.3. Документи для влаштування дітей до будинку-інтернату оформлюються за місцем їх постійного проживання батьками, опікунами (піклувальниками) чи установами, де діти перебувають на утриманні та лікуванні, і подаються відповідно Міністерству праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласної держадміністрації, Головному управлінню соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінню праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.

3.4. Якщо над дітьми, які влаштовані до будинку-інтернату, опікунство чи піклування не встановлено, адміністрація будинку-інтернату виконує обов'язки опікуна (піклувальника) та одночасно вживає заходів щодо встановлення опіки (піклування) над дитиною згідно з чинним законодавством.

3.5. Прийняття до будинку-інтернату здійснюється за наявності путівки, виданої відповідно Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації на підставі:

заяви батьків (опікунів, піклувальників чи установи, де перебувала дитина) про прийняття дитини до будинку-інтернату;

копії рішення суду про стягнення аліментів, позбавлення батьківських прав (за наявності);

копії рішення місцевих органів виконавчої влади або місцевого самоврядування про встановлення опіки і піклування над дітьми, які цього потребують;

довідки про склад сім'ї за встановленою формою;

акта обстеження матеріально-побутових умов проживання батьків (опікунів, піклувальників);

свідоцтва про народження;

висновку зональної психолого-медико-педагогічної консультації;

виписки з історії розвитку дитини;

медичної довідки про стан здоров'я;

довідки про розмір призначеної допомоги або пенсії;

довідки про освіту для дітей, які навчалися в закладах Міністерства освіти і науки України;

трьох фотокарток розміром 3 х 4 см.

3.6. Вихованцям, які досягли 16-річного віку, адміністрація будинку-інтернату оформляє паспорт і документи про інвалідність.

3.7. Дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, які не мають опікунів (піклувальників), при досягненні ними 16-річного віку адміністрація будинку-інтернату оформляє пенсійну справу, сприяє присвоєнню їм ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів і відкриттю особистого рахунку у відділеннях банку.

3.8. Вихованцям, які мають батьків або опікунів (піклувальників), пенсійна справа оформляється батьками, опікунами (піклувальниками) за їх постійним місцем проживання.

3.9. Вихованцям, які проживають у будинку-інтернаті, соціальна грошова допомога та пенсія виплачуються відповідно до чинного законодавства.

3.10. При влаштуванні до будинку-інтернату діти проходять санітарно-гігієнічну обробку зі зміною одягу та взуття і розміщуються в приймально-карантинне відділення на 14 днів для подальшого спостереження, після чого переводяться на постійне місце проживання у відповідні кімнати.

3.11. Розміщення дітей по житлових кімнатах проводиться за рекомендацією лікаря або медико-педагогічної комісії будинку-інтернату з урахуванням індивідуальних особливостей, віку та діагнозу основного захворювання.

3.12. Власний одяг та інші речі дітей, які влаштовуються до будинку-інтернату, повертаються батькам, опікунам (піклувальникам). Якщо батьки не забирають із собою дитячих речей, вони здаються за списком, складеним у чотирьох примірниках черговою медсестрою і підписаним сестрою-господаркою, до комори будинку-інтернату, продезинфіковані, випрані і приведені в належний вигляд. Одна копія опису власних речей вихованців видається батькам, опікунам (піклувальникам), а інші зберігаються при речах, у бухгалтерії та в особовій справі вихованця.

Повернення речей проводиться з дозволу адміністрації на вимогу батьків, опікунів (піклувальників) або при виписці вихованця.

3.13. Для організації навчально-виховного та трудового процесів виховні, навчально-виховні групи формуються з урахуванням індивідуальних можливостей дітей відповідно до нормативів наповнюваності, які встановлюються у таких межах:

3.13.1. У дитячих будинках-інтернатах I профілю:

у виховних групах для дітей дошкільного віку - до 8 чоловік;

у навчальних класах для дітей шкільного віку - до 10 чоловік.

3.13.2. У відділеннях II профілю:

у виховних групах для дітей дошкільного віку - до 8 чоловік;

у навчально-виховних групах для дітей шкільного віку - до 10 чоловік.

3.13.3. У відділеннях III профілю:

у виховних групах для дітей дошкільного віку - до 8 чоловік,

у виховних групах для дітей шкільного віку - до 16-20 чоловік;

у навчально-виховних групах (у разі потреби та при умові створення) для дітей шкільного віку - до 10 чол.

3.13.4. При необхідності, у відділеннях IV профілю для лежачих дітей різного ступеня розумової відсталості виховні групи комплектуються по 6 чоловік.

3.14. Навчально-виховний процес організовується і проводиться за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України, Міністерством праці та соціальної політики України.

3.15. Навчально-виховний процес будується за педагогічно обґрунтованим вибором педагогами змісту, форм і методів навчання, які забезпечують одержання вихованцями необхідних умінь і навичок та корекцію вад їх психофізичного розвитку.

3.16. Розпорядок дня інтернату складається на літній та осінньо-зимово-весняний періоди і затверджується директором.

3.17. Тривалість нічного сну для вихованців установлюється директором за рекомендацією лікаря (медико-педагогічної комісії будинку-інтернату) і становить не менше ніж 8 годин, а також 1,5 - 2 години післяобіднього сну в групах дітей дошкільного віку.

3.18. Приймання їжі вихованцями проводиться при обов'язковому нагляді вихователів, медичного персоналу та чергового по будинку-інтернату.

Проміжки часу між прийманням їжі не повинні бути більше ніж чотири години, останнє приймання їжі організовується за дві години до сну.

3.19. Переведення дітей до будинку-інтернату іншого профілю, який відповідає стану їх здоров'я, здійснюється на підставі рішення зональної психолого-медико-педагогічної консультації та відповідного наказу Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.

3.20. За заявою батьків (опікунів, піклувальників) та за наявності поважних причин вихованці можуть бути переведені до будинку-інтернату іншого регіону лише за узгодженням відповідно між Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.

3.21. Тимчасове вибуття вихованців на лікування (без обмеженого терміну), за особистими мотивами (строком не більше 1 місяця) та на канікули здійснюється з дозволу адміністрації будинку-інтернату, який надається з урахуванням висновку лікаря про можливість виїзду, наявності письмової заяви батьків, опікунів (піклувальників), які згодні їх прийняти і забезпечити їхній належний догляд.