1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Інструкція


МІНІСТЕРСТВО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРОДОВОЛЬСТВА
І Н С Т Р У К Ц І Я
N 5 від 15.03.94
м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
31 березня 1994 р.
за N 55/264
ЗАТВЕРДЖЕНО
Головним управлінням ветеринарної
медицини з Держветінспекцією
Мінсільгосппроду України, наказ
від 15 березня 1994 р. N 5
( z0053-94 )
Про заходи профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Лептоспіроз - інфекційне захворювання сільськогосподарських тварин, диких гризунів і м'ясоїдних, що проявляється гарячкою, жовтяницею, атонією кишечника, гемоглобінурією, анемією, некрозами слизових оболонок і шкіри та у неімунних свиноматок і, рідше, у корів абортами в останній місяць вагітності, народженням нежиттєздатного приплоду, перегулами і безплідністю. Захворювання характеризується наявністю природних вогнищ.
До лептоспірозу сприйнятлива також і людина.
Економічні збитки, заподіяні лептоспірозом, полягають у падежі тварин, вибраковці туш, зниження продуктивності і працездатності, а також у затратах на організацію заходів по боротьбі із захворюванням.
Збудниками хвороби є вид патогенних лептоспір, який містить 202 серовара, об'єднаних в 23 серологічні групи.
Перебіг захворювання гострий, підгострий, хронічний та безсимптомний, що проявляється в будь-який час року, але частіше в пасовищний період.
Джерелом інфекції можуть бути перехворілі тварини - лептоспіроносії, факторами передачі інфекції - пасовища, водопої, корми, мишовидні гризуни.
2. ДІАГНОСТИКА ЛЕПТОСПІРОЗУ
2.1. Діагноз може бути встановлений комплексно на підставі епізоотологічних даних, клінічних ознак, патологоанатомічних змін і лабораторних досліджень.
2.2. З метою своєчасного виявлення захворювання проводять дослідження сироваток крові тварин по реакції мікроаглютинації (надалі - РМА).
2.2.1. На племпідприємствах, на станціях (пунктах) штучного осіменіння, племінних господарствах, (фермах) всіх плідників двічі на рік.
2.2.2. Свиней, велику і дрібну рогату худобу перед їх виводом і вводом (ввозом) для племінних та користувальних цілей (за винятком тварин на забій та відгодівлю) поголівно.
2.2.3. В усіх інших випадках при підозрі на лептоспіроз.
2.3. Відбір матеріалу на дослідження і лабораторну діагностику лептоспірозу проводять згідно з чинними Методичними вказівками по лабораторній діагностиці лептоспірозу тварин.
2.4. У хворих та підозрілих у захворюванні тварин досліджують кров і сечу, а у загиблих - паренхіматозні органи. Кров беруть від усієї групи, але не менше, як від 50 тварин. Повторне взяття крові при неохідності проводять через 7-10 днів у тих же тварин.
Мікроскопію сечі проводять безпосередньо у господарстві не менше як від 100 тварин. Дослідження припиняють після виявлення лептоспір в одній з проб. На фермах з поголів'ям менше 100 голів досліджують всіх тварин.
Патологічний матеріал досліджується з моменту взяття протягом 6 годин влітку і 10-12 годин при зберіганні в охолодженому стані при температурі +4 +6С. Мікроскопію сечі проводять: при температурі повітря 20-25С протягом 6-8 годин, при температурі повітря 16-20С протягом 10-12 годин з моменту взяття. У більш віддалений час виявлення лептоспір значно знижується.
2.5. Діагноз на лептоспіроз вважають встановленим, а господарство (ферму, відділення, підприємство, станцію, пункт штучного осіменіння, свинарник, гурт і т.п.) неблагополучним в кожному з таких випадків.
2.5.1. Культура лептоспір виділена із патологічного матеріалу або із органів лабораторних тварин, заражених досліджуваним матеріалом.
2.5.2. Лептоспіри виявлені при мікроскопічному дослідженні в крові чи суспензії із органів тварин, абортованому плоді, сечі чи органах лабораторних тварин, що загинули після зараження досліджуваним матеріалом.
2.5.3. Антитіла, виявлені в сироватці крові більше, ніж у 20 процентів досліджених тварин в титрі 1:50 у невакцинованих, і 1:100 і більше у вакцинованих. При виявленні меншої кількості позитивних реакцій проводять мікроскопію сечі. При негативних результатах мікроскопії сечі проводять повторне дослідження сироватки крові і сечі раніше досліджених тварин через 15-30 днів.
Виявлення лептоспір чи антитіл при повторному дослідженні у тварин, які не мали їх при попередньому дослідженні, чи наростання титру антитіл в 5 та більше разів свідчить про неблагополуччя господарства.
2.6. Лептоспіроз вважають причиною аборту (мертвонародження) при виявленні:
2.6.1. Лептоспір в органах (тканинах, рідинах) плоду або навколоплідних водах;
2.6.2. Антитіл до лептоспір у сироватці крові плоду в РМА в розведенні 1:5 (з антигеном 1:10) та більше.
Лептоспіроз вважають причиною загибелі тварин при наявності клінічних ознак у хворих тварин і патологоанатомічних змін, характерних для лептоспірозу, підтверджених виявленням лептоспір в крові чи паренхіматозних органах.
3. ПРОФІЛАКТИКА ЛЕПТОСПІРОЗУ
3.1. З метою запобігання захворюванням тварин лептоспірозом власники худоби, керівники господарств, спеціалісти ветеринарної медицини зобов'язані:
3.1.1. Здійснювати контроль за клінічним станом тварин і при підозрі на лептоспіроз проводити відбір і пересилку патматеріалу для лабораторних досліджень.
3.1.2. Комплектування господарств (ферм), підприємств, станцій штучного осіменіння тварин проводити клінічно здоровими тваринами, які не мають в сироватці крові специфічних лептоспірозних антитіл.
3.1.3. Всіх тварин, що надходять чи виводяться з господарства, карантинувати, і в період карантину досліджувати сироватки крові на лептоспіроз в РМА з лептоспірами 7 груп: помона, тарасові, гебдомадіс, сейро, гриппотифоза, іктерогеморрагія, каніколя. Свиней, яких вводять в господарства для племінних цілей, обробляють стрептоміцин-сульфатом у дозі 15-20 тис. од./кг з інтервалом 12 годин протягом 5 днів незалежно від результатів досліджень.
Комплектування відгодівельних господарств дозволяється проводити клінічно здоровими тваринами з благополучних господарств без дослідження на лептоспіроз.
3.1.4. Не допускати контакту тварин з худобою неблагополучних по лептоспірозу господарств, ферм, орендарів, власників тварин, населених пунктів, на пасовищі, в місцях водопою і т.і., не випасати невакцинованих тварин на території природного вогнища лептоспірозу.
3.1.5. Систематично знищувати гризунів в тваринницьких приміщеннях, на території ферм, в місцях збереження кормів і т.і., в терміни проведення дератизації санітарно-епідеміологічною службою.
4. ЗАХОДИ ПО ОЗДОРОВЛЕННЮ ТВАРИН ВІД ЛЕПТОСПІРОЗУ
4.1. При встановленні діагнозу на лептоспіроз органи місцевого самоврядування, місцеві органи державної виконавчої влади за поданням головного лікаря ветеринарної медицини району, міста, району у місті виносять рішення про оголошення господарства (його самостійної частини) або населеного пункту неблагополучним, вводять карантинні обмеження тварин та затверджують план заходів по ліквідації цього захворювання.
Одночасно головний лікар ветеринарної медицини району, міста, району в місті повідомляє про це управління державної ветеринарної медицини області та головного лікаря районної санепідстанції.
4.2. Спеціалісти ветеринарної медицини проводять клінічний огляд тварин з вимірюванням температури тіла у підозрілих на захворювання тварин. Хворих і підозрілих на захворювання тварин ізолюють, лікують гіперімунною сироваткою згідно з настановою по застосуванню і антибіотиками (стрептоміцин-сульфат - внутрішньом'язево по 25 тис. од. на кг. маси тварин з інтервалом 12 годин протягом 4-5 днів; для свиней, крім того, дитетрациклін внутрішньом'язево по 30 тис. од./кг. маси двічі через 48-72 години; канаміцин вводять внутрішньом'язево в дозі 15 тис. од./кг маси тіла тричі на добу з інтервалом 8 годин протягом 4-5 днів).

................
Перейти до повного тексту