1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 992 (далі - Порядок).

2. Промисел у басейні Чорного моря здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 08 грудня 1998 року № 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 березня 1999 року за № 147/3440 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

3. У цьому Режимі терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та Правилах рибальства.

4. До басейну Чорного моря входить Чорне море з усіма його затоками і бухтами. Лимани і озера, що сполучаються з морем, включаючи канали, що з’єднують море з лиманами та озерами, розглядаються як самостійні водні об’єкти. Каланчацький, Малий Аджалицький лимани, нижня частина Сухого лиману і озеро Донузлав, що з’єднуються з морем, є частиною Чорного моря, включаючи акваторії об’єктів природно заповідного фонду.

Норми, передбачені для річки Дунай, поширюються на її передгирловий простір. Відповідно на цей простір не поширюються норми, передбачені для Чорного моря. Під передгирловим простором річки Дунай розуміється частина Чорного моря завширшки 5 км, що прилягає до гирла Дунаю і простягається від рукава Мусура до Білогородського каналу включно.

5. Написи, що наносяться на риболовні судна, мають відповідати Національному стандарту України.

6. Користувачі водних біоресурсів, які здійснюють промисел, зобов’язані маркувати бирками пасивні знаряддя добування (вилову) з метою визначення їхньої належності. Бирки прикріплюються на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи до верхньої підбори на відстані до 2 м від одного з кутів зливної частини котла; на ятери - до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; на підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса; на сітки - до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки; на яруси - до хребтини на відстані до 1 м від одного з кінців яруса.

7. Забороняється використовувати ставні знаряддя добування (вилову), не позначаючи їх розташування за допомогою буїв чи розпізнавальних знаків з продубльованим на них номером бирки.

8. Користувачі водних біоресурсів мають терміново інформувати територіальні органи Держрибагентства, територіальні органи Державної екологічної інспекції України, установу природно-заповідного фонду та відповідні територіальні органи центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

9. Під час здійснення спеціалізованого промислу в Чорному морі не обмежується обсяг прилову об’єктів, для яких не встановлено промислову міру.

10. Нерестова заборона на промисел калкана чорноморського у виключній (морській) економічній зоні встановлюється з 01 до 30 травня.

У територіальних і внутрішніх морських водах у цей період територіальними органами Держрибагентства за науковим обґрунтуванням вводиться заборона на промисел калкана чорноморського строком на 20 діб на зазначених ділянках незалежно одна від одної:

на схід від меридіана, що проходить через мис Башенний;

між меридіаном, що проходить через мис Башенний, і меридіаном порту Євпаторія на південь від Кримського півострова;

між меридіаном, що проходить через порт Євпаторія, і меридіаном 32-°13-'' сх. д., а також у Каркінітській затоці;

західніше меридіана 32-°13-'' сх. д.

У період нерестової заборони у відповідній зоні забороняється спеціалізований промисел калкана чорноморського сітками. Калкан чорноморський, що був приловлений іншими знаряддями добування (вилову), у цей період випускається в море незалежно від його життєздатності. У період нерестової заборони у відповідній зоні забороняється також промисел скатів сітками. Промисел шпрота і мерланга різноглибинними тралами не забороняється.

11. Кількість суден, що одночасно ведуть промисел шпрота різноглибинними тралами, з 10 лютого до 31 березня і з 01 листопада до 31 грудня обмежується 20 одиницями. Розподіл кількості суден між користувачами водних біоресурсів здійснюється територіальними органами Держрибагентства. Загальний контроль за кількістю цих суден здійснюється територіальними органами Держрибагентства.

12. Промисел скатів сітками допускається в період з 01 лютого до 31 жовтня, мінімальний крок вічка в сітках а = 180 мм.

13. Під час промислу калкана чорноморського і скатів сітками кількість вічок по висоті не повинна перевищувати 8 шт., глоси - 20 шт. Грузи повинні кріпитися безпосередньо до нижньої підбори. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 м.

14. Кількість сіток, що застосовуються для промислу калкана чорноморського і скатів, обмежена 2800 одиницями. Сітки для користувачів водних біоресурсів розподіляються відповідно до місця базування плавзасобів таким чином: Миколаївська область - 450 одиниць, Херсонська область - 300 одиниць (у тому числі Каркінітська затока - 100 одиниць), Одеська область - 2000 одиниць, резерв Держрибагентства - 50 одиниць.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) становить:

для плавзасобів, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 20 одиниць;

для плавзасобів, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 100 одиниць.

15. Передбачений Правилами рибальства спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі у Чорному морі (за винятком пригирлового простору р. Дунай) ставними неводами, підйомними заводами, кошільними і кільцевими неводами допускається з 01 червня до 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.

16. Під час промислу шпрота різноглибинними тралами прилов чорноморської хамси не регламентується протягом усього року, прилов азовської хамси не регламентується тільки в дозволений для її промислу кошільними неводами період. У разі відсутності наукового обґрунтування хамса, розповсюджена з 10 лютого до 31 березня та з 01 жовтня до 31 грудня на схід від меридіана, що проходить через мис Сарич, вважається азовською, уся інша - чорноморською.

17. Мінімальний крок вічка у сітках під час промислу бичка а = 22 мм, у Тилігульському лимані - а = 20 мм. Максимальний крок вічка у сітках під час промислу бичка не повинен перевищувати 28 мм. Максимальна довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 м.

18. Прилов особин непромислового розміру (за винятком осетрових) під час спеціалізованого промислу інших видів допускається відповідно до норм, установлених для неспеціалізованого промислу згідно з пунктом 18.4 глави 18 Правил рибальства .

19. Допускаються:

1) промисел личинок хірономід мотильницями, сачками, рамками-ситами з капронового газу із застосуванням знарядь для змутнення мулу (насоси або помпи) у водних об’єктах або на їх ділянках, які не використовуються на цей час з рибогосподарською метою у період з 01 лютого до 31 травня і з 01 вересня до 31 грудня. Відповідні водні об’єкти та їх ділянки, а також гранична кількість знарядь добування (вилову) визначаються територіальними органами Держрибагентства на підставі рекомендацій наукових установ. Загальна кількість насосів або помп обмежується 35 одиницями;

2) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі у чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов’язаних із морем озерах (крім озера Донузлав) сітками, крок вічка яких встановлюється відповідними територіальними органами Держрибагентства за науковим обґрунтуванням наукових установ;

3) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі обкидними сітками з кроком вічка а = 24-40 мм у Джарилгацькій, Каржинській, Перекопській затоках, Каланчацькому лимані і в прибережній 500-метровій зоні Каркінітської затоки, прилеглій до осторова Джарилгач, у період з 01 червня до 15 листопада (за винятком забороненого періоду з 20 серпня до 10 вересня). Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 м. Застосування поріжі та рам у сітках забороняється. У процесі промислової операції сітки повинні зберігати контакт з плавзасобом і вибірка має виконуватися одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше 104 одиниць. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 8 одиниць;

4) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі сітними пастками з кроком вічка а = 24-40 мм у прибережній 50-метровій зоні Каркінітської затоки у період з 11 вересня до 31 жовтня (за винятком забороненого періоду з 20 серпня до 10 вересня). Сітки в пастках повинні бути встановлені на металевих кілках. Кількість сіток у кожній пастці не більше ніж дві одиниці (застосування поріжі та рам у сітках забороняється). Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 м. Загальна кількість пасток - не більше 12 одиниць;

5) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі ставними неводами та неспеціалізований промисел ставними неводами інших мігруючих видів риб у каналах, що з’єднують море з лиманами (Тилігульським, Будацьким (Шаболатським), Тузловськими та іншими), озерами (крім озера Донузлав), і в каналах, що з’єднують Дністровський та Будацький (Шаболатський) лимани, тільки у постійних місцях, визначених органами рибоохорони на підставі наукових обґрунтувань;

6) спеціалізований промисел креветки волокушами і ручними сачками у Чорному морі із затоками, лиманами (крім Дніпровсько-Бузького) і пов’язаними з морем озерами у період з 10 лютого до 31 травня і з 01 вересня до 31 грудня. Кількість волокуш обмежується для користувачів водних біоресурсів відповідно до місця базування плавзасобів: у Херсонській області - 30 одиницями, у Миколаївській області - 5 одиницями;

7) спеціалізований промисел креветки ятерами в акваторії Чорного моря - від с. Коблеве до межі Автономної Республіки Крим (по Перекопській затоці) - у період з 10 лютого до 31 травня та з 01 серпня до 31 грудня.

Мінімально допустимий розмір вічка:

у бочці ятера - а = 8,0 мм;

у лійці - а = 6,0 мм.

Забороняється застосування ятерів з довжиною кутка менше одного м. У період з 01 до 31 травня та з 01 до 31 серпня ятери повинні мати в гирлах сіткову перегородку з максимально допустимим розміром вічка 28 мм.

Кількість ятерів обмежується 680 одиницями. Ятері для користувачів водних біоресурсів розподіляються відповідно до місця базування плавзасобів таким чином: у Миколаївської області - 180 одиниць, у Херсонської області - 500 одиниць. Мінімальна кількість ятерів на бригаду (ланку) - 10 одиниць;

8) спеціалізований промисел у Дністровському лимані:

тюльки волокушами в період з 10 лютого до 31 березня та з 15 листопада до 31 грудня, за винятком заборонених ділянок;

9) спеціалізований промисел оселедця у Дністровському лимані і р. Дністер - з 01 квітня до 05 червня (за винятком встановленої органами рибоохорони заборони у період масового нерестового ходу: п’ятиденної - у Дністровському лимані, в рукаві Турунчук і в основному руслі р. Дністер від устя до с. Паланка (відмітка 28 км); десятиденної - від с. Паланка до греблі Дубосарської ГЕС). При цьому допускається прилов карася сріблястого до 50%.

У Дністровському лимані у період весняно-нерестової заборони допускається спеціалізований промисел оселедця ставними сітками в районі на південь від лінії, що з’єднує північні межі смт Шабо та Роксолани;

10) при неспеціалізованому промислі у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі застосування ятерів з мінімальним розміром вічка в бочці а = 30 мм, сажалці, замку і крилах - а = 36-40 мм. Максимальна довжина крила ятера для заплавної системи р. Дніпра становить не більше 25 м. Початок постановки крила має бути прив’язаний до берегової лінії або до межі прибережної вищої надводної рослинності;

11) спеціалізований промисел ставними неводами та волокушами піленгаса в Березанському лимані з 15 жовтня до 31 грудня з мінімальним кроком вічка у матні а = 30 мм, у приводах і крилах - а = 40 мм;

12) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дунай з її придатковою системою сітками з кроком вічка а = 36-40 мм, у тому числі в обкидному режимі, без використання рам та поріжі;

13) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дністер з її придатковою системою і в Дністровському лимані сітками з кроком вічка а = 32-38 мм без використання рам та поріжі;

14) спеціалізований промисел тюльки в р. Дніпро від греблі Каховської ГЕС униз за течією впродовж 10-кілометрової забороненої зони тюльковими волокушами в кількості однієї одиниці (довжина - до 100 м, крок вічка сіткового полотна а = 5,0-6,5 мм);

15) спеціалізований промисел тюльки в акваторії Дніпровського лиману бурилами з кроком вічка сіткового полотна в матні а = 5,0–6,5 мм, у приводах - не більше а = 14 мм, крилах - не більше а = 18 мм на глибинах не менше ніж 4 м. В акваторії Бузького лиману бурилами з кроком вічка сіткового полотна в матні а = 5,0-8,0 мм, у приводах - не більше а = 18 мм, крилах - не більше а = 24 мм. Промисел має здійснюватися на глибинах не менше ніж 4 м;

16) спеціалізований промисел тюльки конусними пастками (площа вхідного отвору до 10 кв. м, крок вічка сіткового полотна а = 4,0-6,5 мм) з пересувних та стаціонарних плавзасобів лише в темний час доби з використанням штучного освітлення:

у Бузькому лимані у кількості 30 одиниць протягом усього року;

в акваторії пониззя р. Дніпра у кількості 4 одиниці протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони);

у Дніпровському лимані у кількості 12 одиниць протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони). Пастки для використання користувачами водних біоресурсів розподіляються відповідно до місця базування таким чином: Миколаївська область - 10 одиниць, Херсонська область- 2 одиниці.

17) спеціалізований промисел оселедця в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 30-32 мм у кількості 15 одиниць (довжина однієї сітки не більше 150 м) в акваторії від смт Дніпряни вниз за течією до тоні Підмостна, від нижньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору;

18) спеціалізований промисел оселедця в Дніпровському та Бузькому лиманах на глибинах не менше ніж 4 м ставними сітками з кроком вічка а = 28-30 мм у кількості 90 одиниць, виготовленими виключно з капронового волокна, з 01 квітня до кінця весняно-літньої заборони;

19) спеціалізований промисел рослиноїдних видів риб (товстолобики, білий амур) у пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 90-120 мм у кількості 15 одиниць (довжина однієї сітки не більше 150 м) з 10 лютого до початку весняно-літньої заборони та з 01 вересня до 31 грудня в акваторіях від смт Дніпряни вниз за течією до тоні Кіндратиха (район с. Новотягинка), від нижньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору;

20) промисел в акваторії Дніпровського та Бузького лиманів закидними частиковими неводами у кількості 6 одиниць на постійних тонях у районах островів Янушів, Вербки, сіл Станіслав та Олександрівка, Аджигольської та Волоської кіс. Одночасне використання на одній тоновій ділянці більше однієї одиниці закидного частикового невода забороняється;

21) промисел закидними частиковими неводами у кількості 9 одиниць на річках Дніпро, Південний Буг та Інгулець протягом року, за винятком періоду весняно-літньої заборони, на постійних тонях, визначених органами рибоохорони;

22) промисел частиковими волокушами у кількості 5 одиниць протягом року, за винятком періоду весняно-літньої заборони, в усіх акваторіях придаткової системи пониззя р. Дніпро, визначених органами рибоохорони. Окремо дозволяється використання однієї частикової волокуші з 10 лютого 2018 року до початку весняно-літньої заборони та з 01 жовтня 2018 року до 31 грудня 2018 року в акваторіях придаткової системи р. Дніпро від смт Дніпряни вниз за течією до Антонівського автомобільного мосту;

23) спеціалізований промисел пузанка в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 22 мм та а = 24 мм у кількості 4 та 6 одиниць (довжина однієї сітки не більше 150 м) в акваторії від смт Дніпряни вниз за течією до тоні Підмостна, від нижньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору;

24) спеціалізований промисел скатів сітками у Джарилгацькій, Каржинській, Перекопській, Ягорлицькій та Тендрівській затоках, Каланчацькому лимані. Загальна кількість сіток - не більше 350 одиниць, мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 20 одиниць;

25) спеціалізований промисел медуз у Каркінітській та Джарилгацькій затоках ручними сачками у період з 01 червня до 30 листопада;

26) спеціалізований промисел кошільними і кільцевими неводами піленгаса, чорноморської хамси та атерини у Тилігульському лимані протягом усього року;

27) спеціалізований промисел оселедця у р. Дунай та передгирловому просторі - з 01 березня до 05 липня, за винятком встановленої органами рибоохорони на період масового нерестового ходу десятидобової заборони на ділянці від моря до відгалуження Тульчинського гирла і заборони тривалістю двадцять діб вгору по річці від відгалуження Тульчинського гирла. Висота сіток не повинна перевищувати 6 м, у плавних сітках допускається поріж з мінімальним кроком вічка а = 200 мм. Товщина нитки полотна і поріжі у плавних сітках не повинна перевищувати 1,2 мм.

У період весняно-нерестової заборони при спеціалізованому промислі оселедця допускається прилов карася сріблястого до 50%;

28) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі обкидними сітками з кроком вічка а = 20–40 мм у 500-метровій зоні, прилеглій до гирла р. Дунай, на ділянці, обмеженій на півночі с. Приморське, а на півдні - межею територіальних вод, у період з 15 червня до 15 листопада. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 м.

У процесі промислової операції вибірка сіток має виконуватись одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше 72 одиниць. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 4 одиниці;

29) спеціалізований промисел рачків артемії у внутрішніх солоних водоймах та лиманах (за винятком Куяльницького лиману) сачками (діаметром вхідного отвору не більше 1 м) та волоками (завдовжки до 15 м) з 10 лютого до 31 березня і з 15 вересня до 31 грудня;

ручне збирання яєць артемії з берегових наносів у Куяльницькому лимані - з 01 червня до 30 листопада, в інших внутрішніх солоних водоймах та лиманах - з 10 лютого до 31 березня та з 01 жовтня до 31жовтня;

30) спеціалізований промисел шпрота різноглибинними тралами у Чорному морі: