Відповідно до вимог законів України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про Службу безпеки України", з метою врегулювання питань, пов’язаних із розслідуванням і веденням обліку нещасних випадків, що сталися із військовослужбовцями Служби безпеки України, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок розслідування і ведення обліку нещасних випадків, що сталися із військовослужбовцями Служби безпеки України, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Служби безпеки України від 12 грудня 2002 року № 443 "Про затвердження Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Служби безпеки України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 січня 2003 року за № 11/7332 (зі змінами).

3. Начальникам Управління правового забезпечення та Центру охорони праці і пожежно-технічного нагляду Служби безпеки України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Цей Порядок визначає процедуру розслідування та ведення обліку нещасних випадків, загибелі або смерті, що сталися зі співробітниками-військовослужбовцями, військовослужбовцями строкової служби, курсантами і слухачами (далі - військовослужбовці) підрозділів Центрального управління, регіональних органів, органів військової контррозвідки, штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України, закладів, установ та організацій Служби безпеки України (далі - підрозділи, органи, заклади СБУ).

2. Розслідування проводиться у випадку загибелі (смерті), зникнення військовослужбовця під час проходження військової служби, раптового погіршення стану здоров’я військовослужбовця під час виконання обов’язків військової служби, що виникло внаслідок обмеженої в часі події, а також отримання ним поранення, контузії, травми і каліцтва, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, раптового впливу небезпечних факторів і факторів важкості й напруженості режиму служби, отруєння, теплового удару, опіку, обмороження, утоплення, асфіксії, ураження електричним струмом, блискавкою, іонізуючим випромінюванням, техногенних аварій, дорожньо-транспортних пригод, пожеж, надзвичайних подій, контакту з представниками тваринного і рослинного світу та інші, що призвели до звільнення від виконання обов’язків військової служби військовослужбовця на один календарний день і більше (далі - нещасні випадки).

Розслідування нещасних випадків, що сталися з військовослужбовцями в особливий період або в період надзвичайного стану, під час їх участі в антитерористичних операціях, операції Об’єднаних сил, на шляху прямування в район проведення антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил, здійснення заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об’єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, виконання обов’язків військової служби в місцевостях, де введено воєнний стан (далі - особливі нещасні випадки), проводиться відповідно до вимог цього Порядку.

Розслідування нещасних випадків, що сталися з військовослужбовцями, які перебувають у відрядженні за кордоном, проводяться згідно з цим Порядком, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

3. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов’язки військової служби:

на території підрозділу, органу, закладу СБУ або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (службового, навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

за межами території підрозділу, органу, закладу СБУ, якщо перебування там відповідає обов’язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного керівника;

під час виконання державних обов’язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов’язки не були пов’язані з військовою службою;

під час виконання обов’язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

4. За результатами розслідування нещасних випадків, що сталися з військовослужбовцями, складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою НВС (додаток 1) (далі - акт за формою НВС).

5. У разі, якщо за результатами розслідування не підтверджено факт настання нещасного випадку з військовослужбовцем, складається висновок за результатами роботи комісії (додаток 2), який підписується членами комісії та протягом п’яти робочих днів подається на розгляд посадовій особі Служби безпеки України (далі - СБУ), наказом якої призначено розслідування (спеціальне розслідування).

З висновком роботи комісії ознайомлюється потерпілий або члени його сім’ї, батьки та утриманці чи уповноважена ним особа. Ознайомлення проводиться протягом одного робочого дня у присутності не менше як двох членів комісії. Факт ознайомлення засвідчується на останньому аркуші висновку роботи комісії підписом потерпілого або членів його сім’ї, батьків та утриманців чи уповноваженої ним особи.

Висновок роботи комісії разом із матеріалами розслідування долучаються до відповідної номенклатурної справи та підлягають зберіганню протягом 45 років у підрозділі, органі, закладі СБУ, військовослужбовцем якого є (був) потерпілий.

6. Не підлягають розслідуванню відповідно до цього Порядку випадки травмування військовослужбовців у побуті та випадки смерті військовослужбовців, що сталися в побуті, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби.

7. Нещасні випадки, що сталися з військовослужбовцями у результаті дорожньо-транспортної пригоди, незалежно від порушення кримінального (адміністративного) провадження за цим фактом, або нещасні випадки, за фактом яких порушені кримінальні (адміністративні) провадження, розслідуються відповідно до вимог цього Порядку з обов’язковим використанням матеріалів розслідування відповідних державних (правоохоронних) органів.

Притягнення до відповідальності військовослужбовця за порушення вимог безпеки руху, у результаті якого стався нещасний випадок, не може бути підставою для відмови в проведенні розслідування та складанні акта за формою НВС.

8. У разі, якщо у ході розслідування нещасного випадку від відповідних державних (правоохоронних) органів не отримано матеріалів кримінального чи адміністративного провадження, комісія може прийняти рішення про завершення розслідування, якщо військовослужбовця, з яким стався нещасний випадок, у цьому кримінальному чи адміністративному провадженні визнано потерпілим.

Після надходження матеріалів розслідування від відповідних державних (правоохоронних, судових) органів зазначені матеріали долучаються до матеріалів розслідування нещасного випадку.

9. Строк давності для розслідування нещасних випадків становить три роки з дати його настання.

У разі встановлення факту нещасного випадку за рішенням суду розслідування проводиться незалежно від дати його настання.

10. Про всі нещасні випадки (у тому числі й про особливі нещасні випадки) керівник підрозділу, органу, закладу СБУ зобов’язаний негайно доповісти Голові СБУ або заступнику Голови СБУ відповідно до розподілу функціональних обов’язків (далі - керівництво СБУ) в порядку доповіді про надзвичайні події у СБУ та повідомити Центр охорони праці і пожежно-технічного нагляду СБУ (далі - ЦОП і ПН). Повідомлення про нещасний випадок (додаток 3) у письмовій формі надсилається протягом 24 годин з моменту отримання інформації про нещасний випадок.

11. Про нещасні випадки зі смертельним наслідком, групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше військовослужбовцями, незалежно від тяжкості ушкодження здоров’я, та нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю, повідомляються відповідні державні (правоохоронні) органи.

1. Про нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив (свідок), негайно повідомляє безпосереднього чи прямого начальника потерпілого та керівника підрозділу, органу, закладу СБУ, де стався нещасний випадок (при особливих нещасних випадках - також керівника підрозділу, органу, закладу СБУ, військовослужбовцем якого є потерпілий), та вживає заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.

2. Керівник підрозділу, органу, закладу СБУ, військовослужбовцем якого є потерпілий, або керівник підрозділу, органу, закладу СБУ, де стався нещасний випадок, зобов’язаний:

невідкладно організувати надання домедичної допомоги потерпілому і в разі необхідності направити (доставити) його до закладу охорони здоров’я у супроводі представника підрозділу, органу, закладу СБУ;

вжити заходів щодо інформування про нещасний випадок відповідних підрозділів, органів, закладів СБУ;

якщо потерпілий є співробітником іншого підрозділу, органу, закладу СБУ, повідомити керівника підрозділу, органу, закладу СБУ, військовослужбовцем якого є потерпілий;

зберегти (за можливості) до прибуття комісії обстановку та устаткування в такому стані, у якому вони були на момент події, якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших людей і не призведе до більш тяжких наслідків;

вжити заходів щодо недопущення надалі подібних нещасних випадків.

3. При особливих нещасних випадках старший за посадою військовослужбовець (у разі відсутності такого - старший за військовим званням), якому підпорядковувався або підлеглим якого був потерпілий на момент нещасного випадку, за можливості невідкладно:

1) опитує свідків нещасного випадку і осіб, причетних до нього, отримує їх пояснення (за згодою осіб, які опитуються або надають пояснення), вживає заходів щодо отримання копій (витягів) розпорядчих актів персонального характеру, відповідно до яких потерпілий виконував обов’язки військової служби на дату нещасного випадку;

2) складає довідку, у якій зазначаються:

дата і час нещасного випадку;

місце нещасного випадку і стисла характеристика місця нещасного випадку;

відомості про потерпілого: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), рік народження, посада, військове звання, підрозділ, орган, заклад СБУ, характер травм або поранень на підставі відповідних документів, виданих уповноваженими особами або закладами охорони здоров’я;

стислий опис обставин і ймовірні причини нещасного випадку;

відомості про свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нього;

дата, час складання довідки, посада, військове звання, підпис, прізвище, ініціали військовослужбовця, який склав довідку;

3) надсилає керівнику підрозділу, органу, закладу СБУ військовослужбовцем якого є потерпілий, отримані пояснення свідків нещасного випадку і осіб, причетних до нього, копії (витяги) документів та складену ним довідку.

4. Керівники підрозділів, органів, закладів СБУ, де стався нещасний випадок (при особливих нещасних випадках - керівники підрозділів, органів, закладів СБУ, військовослужбовцем якого є потерпілий), у складі яких є підрозділи кадрового забезпечення (співробітник, відповідальний за організацію службової діяльності за напрямом роботи з особовим складом), отримавши повідомлення про нещасний випадок, організовують його розслідування, для чого наказом призначають комісію, до складу якої входять:

співробітник підрозділу охорони праці (у разі відсутності штатної посади - один із заступників керівника підрозділу, органу, закладу СБУ) - голова комісії;

співробітник, відповідальний за організацію службової діяльності за напрямом охорони праці;

співробітник структурного підрозділу в складі підрозділу, органу, закладу СБУ, де стався нещасний випадок, а при особливих нещасних випадках - співробітник структурного підрозділу в складі підрозділу, органу, закладу СБУ, військовослужбовцем якого є потерпілий;

співробітник військово-медичного підрозділу.

За рішенням керівника підрозділу, органу, закладу СБУ до складу комісії залучаються співробітники інших підрозділів, органів, закладів СБУ (за потреби).

До складу комісії не може входити безпосередній начальник потерпілого.

Керівники підрозділів Центрального управління СБУ, де стався нещасний випадок (при особливих нещасних випадках - керівники підрозділів, органів, закладів СБУ, військовослужбовцем якого є потерпілий), які не мають у своєму складі підрозділів кадрового забезпечення, готують наказ про призначення комісії з розслідування у вищевказаному складі за підписом керівництва СБУ.

5. Потерпілий або члени його сім’ї, батьки та утриманці чи уповноважена ним особа, не входять до складу комісії, але мають право брати участь у її засіданнях, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, давати відповідні пояснення, у тому числі щодо обставин і причин нещасного випадку, й одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування та ознайомлюватися з матеріалами розслідування.

Ознайомлення з матеріалами розслідування, які мають гриф обмеження доступу, здійснюється у визначеному законодавством порядку.

6. Наказ про призначення комісії з розслідування нещасного випадку в підрозділі, органі, закладі СБУ, де стався нещасний випадок (при особливих нещасних випадках - у підрозділі, органі, закладі СБУ, військовослужбовцем якого є потерпілий), готує підрозділ охорони праці (співробітник, відповідальний за організацію службової діяльності за напрямом охорони праці) спільно з підрозділом кадрового забезпечення підрозділу, органу, закладу СБУ.

7. При особливих нещасних випадках комісія з розслідування нещасного випадку призначається незалежно від надходження матеріалів, визначених пунктом 3 цього розділу.

8. Строк розслідування нещасного випадку становить п’ять робочих днів з дати утворення комісії з розслідування нещасного випадку.

У разі встановлення під час розслідування нещасного випадку, що стався з військовослужбовцем, обставин, які вказують на можливість того, що останній є наслідком вчинення цим військовослужбовцем злочину або адміністративного правопорушення, вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства), цей строк може бути продовжений наказом керівника підрозділу, органу, закладу СБУ, який призначив комісію з розслідування нещасного випадку, за мотивованим рапортом голови комісії на час до отримання від відповідних державних (правоохоронних) органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій матеріалів відповідних лабораторних досліджень, експертиз, випробувань, висновків, рішень, постанов, пояснень тощо.

9. Під час розслідування нещасного випадку комісія зобов’язана:

1) обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, та отримати пояснення потерпілого (у разі, якщо при особливих нещасних випадках отримано матеріали, визначені пунктом 3 цього розділу,- також опрацювати такі матеріали);

2) отримати відомості та з’ясувати, чи не є нещасний випадок, загибель (смерть) наслідком вчинення потерпілим дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення, навмисного спричинення шкоди своєму здоров’ю або самогубства;

3) з’ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, та за необхідності надіслати запит до Військово-медичного управління СБУ (далі - ВМУ) для отримання висновку щодо зв’язку нещасного випадку з впливом на потерпілих шкідливих та небезпечних факторів середовища виконання службових обов’язків, важкості та напруженості режиму служби з урахуванням результатів медичних оглядів, щорічної диспансеризації, іншої наявної медичної документації щодо стану здоров’я потерпілої особи.

У разі потреби отримання додаткової інформації для прийняття остаточного рішення за результатами опрацювання медичної документації ВМУ може звернутися до лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профільного закладу охорони здоров’я;

4) визначити, чи стався нещасний випадок із військовослужбовцем під час виконання обов’язків військової служби;

5) визначити, чи пов’язаний (не пов’язаний) цей випадок із виконанням посадових, функціональних обов’язків, дотриманням визначених нормативно-правовими актами вимог, у тому числі з охорони праці, наказів і розпоряджень керівників;

6) вивчити та проаналізувати зібрані матеріали, а у разі необхідності, за рекомендаціями відповідних підрозділів (ВМУ, Головна інспекція СБУ, Головне управління внутрішньої безпеки СБУ, Управління правового забезпечення СБУ, Управління роботи з особовим складом СБУ та інші) зробити запити до відповідних державних органів.

До матеріалів розслідування нещасного випадку належать:

накази (копії, витяги з наказів) СБУ про організацію розслідування нещасного випадку;

протокол огляду місця події, де стався нещасний випадок (додаток 4);

ескіз місця події, де стався нещасний випадок (додаток 5), необхідні плани, схеми, фотознімки місця події тощо;

висновки експертиз, якщо вони проводилися;

медичні та інші документи про характер травм (поранень, контузій, каліцтв, захворювань) та їх наслідки, наявність (відсутність) в організмі алкоголю (наркотичних чи токсичних або отруйних речовин);

пояснювальні записки (додаток 6) і протоколи опитування потерпілих, свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (додаток 7);

копії документів про проходження потерпілим навчання та інструктажів з питань охорони праці, безпечного ведення робіт;

копії документів, матеріалів відповідних державних (правоохоронних, судових) органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, що стосуються обставин нещасного випадку;

копії матеріалів кримінального (адміністративного) провадження (протоколи, схеми, пояснення, постанови, ухвали та рішення суду тощо);

витяги з нормативно-правових актів, у тому числі з охорони праці, вимоги яких були порушені;

витяги з нормативної документації щодо організації виконання оперативно-службових завдань, занять;

витяги з нормативно-технічної документації, що характеризують стан об’єкта, машин, механізмів, засобів, устаткування, військової техніки та інших матеріально-технічних засобів загального, військового та спеціального призначення;

розпорядчі акти (копії, витяги) персонального характеру, відповідно до яких потерпілий виконував (не виконував) обов’язки військової служби на дату нещасного випадку;

копії документів персонального характеру потерпілого, членів його сім’ї, батьків та утриманців (у разі потреби);

довідка про бесіду (у довільній формі) із потерпілим або членами його сім’ї, батьками та утриманцями, уповноваженою ним особою щодо їх прав та соціальних гарантій відповідно до чинного законодавства України;

інші документи, що стосуються обставин і причин нещасного випадку.

Зазначені матеріали додаються до акта за формою НВС. Перелік матеріалів зазначається у відповідному розділі акта;

7) скласти акт за формою НВС, щонайменше у чотирьох примірниках, і подати його на затвердження керівнику підрозділу, органу, закладу СБУ.

Кількість примірників акта за формою НВС може коригуватися, виходячи з потреб осіб, яким відповідно до законодавства повинні надходити (надаватися) акти для вирішення питань соціального захисту.

10. Комісія має право вимагати від керівника підрозділу, органу, закладу СБУ, де стався нещасний випадок (при особливих нещасних випадках - від керівника підрозділу, органу, закладу СБУ, військовослужбовцем якого є потерпілий), або вносити пропозиції посадовій особі СБУ, яка призначила комісію з розслідування нещасного випадку, залучення до розслідування експертів-спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських та інших організацій для встановлення причин нещасного випадку і розроблення заходів щодо запобігання подібним випадкам.

11. На вимогу комісії підрозділ, орган, заклад СБУ, де стався нещасний випадок (при особливих нещасних випадках - будь-який підрозділ, орган, заклад СБУ), зобов’язаний:

зробити фотознімки, ескізи (схеми) місця нещасного випадку, пошкодженого об’єкта, устаткування, інструменту, а також надати технічну документацію та інші необхідні матеріали;

надати транспортні засоби, засоби зв’язку, службові приміщення для роботи комісії;

забезпечити проведення медичних обстежень, лабораторних досліджень і випробувань, виконання технічних розрахунків та інших робіт;

організувати друкування, розмноження й оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування;

забезпечити отримання від відповідних державних (правоохоронних) органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій необхідних матеріалів, що стосуються обставин нещасного випадку.