Відповідно до статті 111 Водного Кодексу України, Положення про Державний комітет України по водному господарству, затвердженого Указом Президента України від 14 липня 2000 р. N 898, та Положення про здійснення органами Держводгоспу України контролю за раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів, затвердженого наказом Держводгоспу України від 29 січня 2001 р. N 20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 лютого 2001 р. за N 124/5315,

1. Затвердити Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації (додається).

2. Юридичному відділу (О.Райчева) у 5-денний термін подати наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Управлінню комплексного використання водних ресурсів (М.Бабич) та Управлінню справами (М.Демковська) забезпечити тиражування Методики для підвідомчих організацій, на які покладено контроль за раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів.

4. Органам Держводгоспу, що здійснюють контроль за раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів, при пред'явленні претензій та позовів щодо відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення водного законодавства, дотримуватися порядку їх розрахунків, визначених цією Методикою.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови комітету В.Сташука.

1.1. Ця Методика розроблена відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 111 Водного кодексу України та Положення про здійснення органами Держводгоспу України контролю за раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів, затвердженого наказом Держводгоспу України від 29 січня 2001 р. N 20 і зареєстрованого в Мін'юсті України 9 лютого 2001 р. за N 124/5315.

1.2. Методика встановлює єдиний порядок розрахунків відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог водного законодавства.

1.3. Методика є обов'язковою для використання органами Держводгоспу України, які здійснюють контроль за раціональним використанням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів, у порядку, встановленому законодавством України, і може застосовуватися спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими державними органами відповідно до законодавства.

1.4. Завдані збитки розраховуються органами Держводгоспу в тому випадку, якщо вони завдані суб'єктами господарювання, які використовують водні ресурси або виконують господарську діяльність на землях водного фонду (крім земель водного фонду, зайнятих морями та островами на них), а також суб'єктами, розташованими за межами земель водного фонду, які звітують про використання вод за формою державної статистичної звітності 2-ТП (водгосп), затвердженої наказом Держкомстату України 30.09.97 N 230 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.10.97 за N 480/2284.

2.1. У цій Методиці наведено посилання на такі законодавчі та нормативно-правові акти:

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"; Кодекс України про адміністративні правопорушення; Водний кодекс України;

постанову Кабінету Міністрів України від 1 червня 1993 р. N 399 "Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги України" (із змінами, унесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 1999 р. N 398;

постанову Кабінету Міністрів України від 5 грудня 1996 р. N 1464 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству";

постанову Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 р. N 521 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України";

постанову Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1999 р. N 559 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів" (із змінами і доповненнями, унесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. N 1789;

постанову Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель";

наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 р. N 36 "Про затвердження Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища", зареєстрований у Мін'юсті України 26 травня 1995 р. за N 155/691;

наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 р. N 37 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", зареєстрований у Мін'юсті України 1 червня 1995 р. за N 162/698;

наказ Державного комітету України по земельних ресурсах, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету України по водному господарству, Міністерства агропромислового комплексу України, Державного комітету лісового господарства України, Української академії аграрних наук від 29 серпня 1997 р. N 86/19/148/86/76/88 "Про затвердження Порядку грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)", зареєстрований у Мін'юсті України 14 жовтня 1997 р. за N 477/2281;

наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27 жовтня 1997 р. N 171 "Про затвердження Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", зареєстрований у Мін'юсті України 5 травня 1998 р. за N 285/2725;

наказ Державного комітету України по водному господарству від 29 січня 2001 р. N 20 "Про затвердження Положення про здійснення органами Держводгоспу України контролю за раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів", зареєстрований у Мін'юсті України 9 лютого 2001 р. за N 124/5315.

3.1. У цій Методиці терміни вживаються в такому значенні:

акваторія - ділянка водної поверхні природної чи штучної водойми, обмежена природними чи штучними кордонами;

водний об'єкт - сформований природою або створений штучно елемент довкілля, у якому зосереджуються води (річка, озеро, водосховище, ставок, канал);

водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів);

водоохоронна зона - природоохоронна територія вздовж річок, водосховищ і інших водойм із регульованою господарською діяльністю;

забруднення вод - надходження до водних об'єктів забруднювальних речовин;

землі історико-культурного призначення - землі історико-культурних заповідників, меморіальних парків, поховань, археологічних і архітектурних пам'яток та архітектурно-ландшафтних комплексів;

землі оздоровчого призначення - земельні ділянки, що мають природні лікувальні фактори, сприятливі для організації профілактики та лікування;

землі природоохоронного призначення - землі заповідників, національних зоологічних і дендрологічних парків, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників (за винятком мисливських), заповідних урочищ, пам'яток природи;

землі рекреаційного призначення - земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, кемпінгів, туристичних баз, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, парків, зелених зон навколо міст та інших населених пунктів, навчально-туристичних стежок, маркованих трас, дитячих і спортивних таборів, які розташовані поза землями оздоровчого призначення;

прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони вздовж річки, навколо водойми, на якій установлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони;

самовільна вирубка лісонасаджень, зелених насаджень - вирубка без спеціального на те дозволу;

самовільне водокористування - самовільне захоплення, використання вод без спеціального на те дозволу;

самовільне захоплення водних об'єктів - несанкціоноване захоплення водних об'єктів природного і штучного походження загального користування та прибережних захисних смуг з метою власного використання або справляння плати за аматорське та спортивне рибальство;

спеціальне водокористування - забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднювальних речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднювальних речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

4.1. Методикою визначаються розрахунки розміру збитків, заподіяних унаслідок:

забруднення та засмічення поверхневих вод;

самовільного водокористування;

переуступки права водокористування;

забору води з порушенням планів водокористування;

безгосподарського використання води;

порушення правил ведення первинного обліку кількості води, що забирається з водних об'єктів і скидається до них;

самовільного захоплення водних об'єктів;

порушення режимів роботи водогосподарських споруд і пристроїв;

руйнування русел річок, струмків та водотоків;

пошкодження водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв;

порушення режиму господарської діяльності на землях водного фонду;

порушення водоохоронного режиму на водозборах;

самовільне проведення гідротехнічних робіт.

4.2. Факти порушення вимог водного законодавства, що призвели до збитків, установлюються уповноваженими посадовими особами органів Держводгоспу України при проведенні перевірок.

4.3. Стягнення зборів за спеціальне водокористування та за забруднення водних ресурсів, не звільняє від відшкодування збитків, заподіяних унаслідок порушення водного законодавства.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення поверхневих вод, проводиться за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Мінекобезпеки України від 18 травня 1995 р. N 37, зареєстрованим у Мін'юсті України 1 червня 1995 р. за N 162/698 (із змінами, унесеними наказом Мінекобезпеки від 30 січня 1996 р. N 8.

Збитки розраховуються за формулою

де W - об'єми води при самовільному водокористуванні, заборі води з порушенням планів водокористування, переуступці права водокористування, об'єм нераціонально використаної води, об'єм зумисного чи незумисного заниження показників обсягів забору води з водних об'єктів чи обсягів відведення води у водні об'єкти;

Тар - діючий на час порушення тариф на воду як природний ресурс без урахування пільгових коефіцієнтів;

5 - коефіцієнт.

7.1. Розміри відшкодування збитків визначаються залежно від захопленої площі акваторії та прилеглої до неї прибережної захисної смуги, землі якої мають багатофункціональне призначення: природоохоронне (водоохоронне), оздоровче, рекреаційне та історико-культурне.

7.2. При захопленні акваторії збитки від захоплення визначаються за формулою