Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", статті 11 Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", пункту 8 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року N 423 (зі змінами),

1. Затвердити Методику визначення потреб територіальних громад у створенні спеціалізованих служб підтримки постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, що додається.

2. Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей (Колбаса Р. С.) забезпечити подання в установленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань європейської інтеграції Ревук О. М.

1. Ця Методика встановлює порядок визначення потреб територіальних громад у створенні спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі (далі - спеціалізовані служби).

2. У цій Методиці терміни вживаються у значенні, наведеному у законах України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", "Про соціальні послуги", "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю".

3. До спеціалізованих служб належать:

притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі;

мобільна бригада соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі;

центр медико-соціальної реабілітації осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі;

кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, його територіальні відділення (в тому числі міжрегіональні) в областях та м. Києві;

денний центр соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі (в тому числі денні центри з кризовими кімнатами);

спеціалізована служба первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі;

інші заклади та установи, призначені виключно для осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

4. Потреби територіальних громад у створенні спеціалізованих служб визначаються районними, районними у містах Києві і Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за результатами аналізу інформації про:

чисельність населення, що мешкає на цій території;

осіб, які отримують соціальні та інші послуги відповідно до законодавства у зв'язку із вчиненням щодо них домашнього насильства та насильства за ознакою статі, та їхні індивідуальні потреби;

потенційних отримувачів соціальних послуг у зв'язку із вчиненням щодо них домашнього насильства та насильства за ознакою статі (з особливою увагою до внутрішньо переміщених осіб у зв'язку зі збройним конфліктом на сході України);

надавачів соціальних та інших послуг відповідно до законодавства, які надають підтримку та допомогу постраждалим від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, а також послуги, що ними надаються, їхні можливості;

ресурси та можливості територіальних громад щодо організації надання соціальних послуг постраждалим від домашнього насильства та насильства за ознакою статі;

5. Визначення потреб територіальних громад у створенні спеціалізованих служб передбачає такі етапи:

інвентаризація наявних у територіальних громадах надавачів соціальних та інших послуг відповідно до законодавства для постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, в тому числі надавачів недержавного сектору (підприємства, установи, громадські об'єднання та релігійні організації тощо) з урахуванням наявності фахівців із відповідною освітою та підготовкою;

інвентаризація послуг, що вже надаються в територіальних громадах та потреба в яких задовольняється наявними надавачами соціальних, медичних та інших послуг відповідно до законодавства;

визначення рівня задоволення потреб мешканців територіальних громад у послугах для постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, переліку послуг, потреба в яких не задовольняється або задовольняється не в повній мірі;

моніторинг та оцінювання якості послуг в територіальних громадах, що вже надаються постраждалим від домашнього насильства та насильства за ознакою статі;

аналіз та прогнозування потреб територіальних громад у соціальних та інших послугах відповідно до законодавства для постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі, зокрема визначення переліку послуг, потенційної кількості осіб, які потребуватимуть таких послуг з розбивкою за статтю, віковими групами, ознаками вразливості (інвалідність, похилий вік, бездомність, психічні та поведінкові розлади тощо);

вивчення можливості залучення до надання соціальних та інших послуг відповідно до законодавства надавачів недержавного сектору шляхом соціального замовлення, конкурсу соціальних програм (проектів) або на засадах державно-приватного партнерства.

6. При визначенні потреб територіальних громад у створенні спеціалізованих служб беруться до уваги результати визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці / територіальної громади у соціальних послугах у порядку, затвердженому Мінсоцполітики.

Для планування заходів щодо створення спеціалізованих служб відповідно до потреб громад визначається потреба у створенні спеціалізованих служб не рідше ніж 1 раз на рік.

При визначенні потреб територіальних громад у створенні спеціалізованих служб враховувати дані Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі після запровадження його функціонування відповідно до законодавства.

7. Для аналізу інформації про осіб, які отримують соціальні та інші послуги відповідно до законодавства у зв'язку із вчиненням щодо них домашнього насильства та насильства за ознакою статі та потенційних отримувачів послуг використовуються дані про:

кількість заяв і повідомлень про вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі, що надійшли до суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі (дані відповідних журналів реєстрації, електронних інформаційних ресурсів);

кількість повідомлень про факти жорстокого поводження з дитиною, зокрема домашнього насильства;

кількість сімей (осіб), які числяться на обліку / отримують соціальні послуги як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах внаслідок вчинення щодо них домашнього насильства та насильства за ознакою статі;

кількість дітей, які числяться на обліку служби у справах дітей як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах у зв'язку із вчиненням щодо них домашнього насильства та насильства за ознакою статі;

кількість звернень до закладів охорони здоров'я щодо отримання медичної допомоги внаслідок вчинення домашнього насильства;

кількість звернень на телефони довіри, "гарячі лінії" (у тому числі анонімні) щодо вчинення домашнього насильства;

кількість винесених органами Національної поліції термінових заборонних приписів стосовно кривдника;

кількість осіб, які перебувають на профілактичному обліку органів Національної поліції у зв'язку із вчиненням домашнього насильства (у тому числі неповнолітніх);

кількість осіб, які звернулися із заявою про проходження програми для кривдників;

кількість винесених судових рішень про направлення осіб, які вчиняють домашнє насильство, на проходження програми для кривдників;

кількість осіб, які пройшли програму для кривдників;

кількість винесених судами обмежувальних приписів стосовно кривдника;

кількість соціальних послуг, наданих мобільними бригадами соціально-психологічної допомоги.

8. При визначенні потреб територіальних громад у створенні спеціалізованих служб враховуються:

рівень забезпечення надання в територіальних громадах базових соціальних послуг, визначених частиною шостою статті 16 Закону України "Про соціальні послуги" (надання притулку, екстрене (кризове) втручання, консультування, соціальний супровід, представництво інтересів, соціальна профілактика, інформування тощо).

потреба у наданні соціальних послуг, спрямованих на соціальну профілактику для підвищення рівня поінформованості мешканців територіальних громад про форми та прояви домашнього насильства, його наслідки; інформування постраждалих осіб про права, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися, порядок отримання тих чи інших послуг; формування нульової толерантності до домашнього насильства тощо.