Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям"

1. Затвердити Порядок відмови в наданні державної соціальної допомоги, припинення виплати та зменшення розміру призначеної державної соціальної допомоги (додається).

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Вегеру С.А.

1. Цей Порядок визначає умови відмови в наданні державної соціальної допомоги, припинення виплати та зменшення розміру призначеної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям (надалі - допомога).

2. У наданні допомоги може бути відмовлено:

а) якщо відсутні поважні або не залежні від сім'ї причини того, що вона має середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї;

б) якщо у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є:

більше однієї квартири (будинку, крім дачного), за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім'ю;

більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму), при цьому не враховуються транспортні засоби, які згідно із законодавством не є об'єктами оподаткування;

в) якщо малозабезпеченою сім'єю або членом сім'ї протягом останнього перед зверненням за наданням допомоги року була здійснена покупка на суму, що на час звернення перебільшує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім'ї.

Рішення про відмову в наданні допомоги приймається органами праці та соціального захисту населення на підставі обстеження (за згодою вповноваженого представника сім'ї), яке здійснюється цими органами безпосередньо та через соціальних інспекторів.

3. У наданні допомоги органами праці та соціального захисту населення може бути відмовлено малозабезпеченій сім'ї (крім сімей які складаються лише з осіб, які досягли 65-річного віку, а також інвалідів I та II групи) за результатами обстеження (за згодою вповноваженого представника цієї сім'ї), якщо в її власності або володінні є:

земельна ділянка площею більше 0,6 га;

підсобне господарство, що має приносити дохід.

4. Виплата раніше призначеної допомоги припиняється:

якщо сім'єю приховано або навмисне подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на допомогу та на визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти. Навмисне подання недостовірних даних, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на допомогу та на визначення її розміру, тягне за собою позбавлення права на призначення та виплату допомоги протягом шести місяців з місяця виявлення порушення;

у разі змін у складі сім'ї, що можуть вплинути на розмір допомоги, за поданням органів, що здійснюють облік громадян за місцем постійного проживання, з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулися зміни;

за заявою отримувача соціальної допомоги.

5. У разі невикористання сім'єю можливостей знаходження додаткових джерел для існування розмір допомоги, визначений згідно з частиною другою статті 5 Закону, може бути поступово зменшеним до 50 відсотків її розміру (на 10 відсотків при кожному наступному зверненні за її призначенням) при повторному поданні інформації про відсутність доходів у працездатних осіб, які входять до складу сім'ї (крім осіб, які доглядають за інвалідами І групи або дітьми-інвалідами віком до 16 років та особами, які досягли 80-річного віку; осіб, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні, які за інформацією центрів зайнятості не порушували законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню протягом трьох останніх місяців), а також якщо середньомісячний розмір доходів залишається меншим від установленої мінімальної заробітної плати.

При цьому рішення про зменшення розміру призначеної державної соціальної допомоги приймається органами праці та соціального захисту населення на підставі обстеження (за згодою вповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї), яке здійснюється цими органами безпосередньо та через соціальних інспекторів.

6. У разі прийняття рішення про відмову в наданні допомоги та зменшення її розміру органи, які призначають допомогу, письмово повідомляють про це вповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї із зазначенням підстав відмови та порядку оскарження рішення відповідно до статті 10 Закону (додаток 1).