Положення про районну державну лікарню ветеринарної медицини

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного

департаменту ветеринарної

медицини Міністерства

аграрної політики України

24.12.2002 N 74

( z0025-03 )

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

16 січня 2003 р.

за N 27/7348

( Положення втратило чинність на підставі Наказу Державного комітету ветеринарної медицини N 238 від 28.10.2008 )

ПОЛОЖЕННЯ

про районну державну лікарню ветеринарної медицини

( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Державного департаменту ветеринарної медицини N 21 від 25.02.2004 N 126 від 22.10.2004 ) ( У тексті Положення слова "містах Києві та Севастополі" у відповідних відмінках виключено на підставі Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 126 від 22.10.2004 )

1. Районна державна лікарня ветеринарної медицини (далі - Лікарня) відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" є державною установою ветеринарної медицини для здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та інших протиепізоотичних заходів. Лікарня підпорядковується управлінню ветеринарної медицини в районі.

Лікарня є правонаступником районного підприємства (лікарні) державної ветеринарної медицини.

( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 21 від 25.02.2004, в редакції Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 126 від 22.10.2004 )

2. Лікарня у своїй діяльності керується Конституцією та іншими законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики України, Державного департаменту ветеринарної медицини, управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, області, району і цим Положенням.

3. Структурними підрозділами Лікарні є:

дільничні лікарні;

дільниці;

державні лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринках (якщо в районі немає державної лабораторії ветеринарної медицини);

( Абзац четвертий пункту 3 в редакції Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 21 від 25.02.2004 )

державні лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринках;

інші структурні підрозділи.

4. Основними завданнями Лікарні є:

ветеринарне обслуговування тварин господарств усіх форм власності та фізичних осіб;

охорона території району від занесення з території інших держав, регіонів, областей, районів або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин, а також недопущення їх розповсюдження за межі території району або карантинної зони;

державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за виробництвом доброякісної у ветеринарно-санітарному відношенні продукції тваринного походження, у тому числі перевірка документації, що якимось чином пов'язана з якістю та безпекою продукції тваринного і рослинного походження, здоров'ям тварин;

реалізація заходів щодо додержання ветеринарно-санітарних вимог, установлених законодавством;

профілактика і діагностика інфекційних, інвазійних та незаразних хвороб тварин і їх лікування;

захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей;

сприяння підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини;

упровадження в практику досягнень ветеринарної медицини.

5. Лікарня відповідно до покладених на неї завдань безпосередньо, а також через свої структурні підрозділи:

1) здійснює заходи щодо профілактики, діагностики та ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб тварин та їх лікування;

2) організовує реалізацію планів протиепізоотичних, лікувально-профілактичних, ветеринарно-санітарних заходів;

3) оцінює епізоотичну ситуацію і здійснює заходи з профілактики і ліквідації заразних хвороб тварин, дератизації, дезінфекції тощо;

4) проводить епізоотологічне розслідування кожного випадку появи нових вогнищ інфекційних і паразитарних захворювань, уживає ефективних заходів щодо їх ліквідації;

5) робить розрахунки потреби імунобіологічних та інших ветеринарних препаратів;

6) організовує і здійснює заходи з профілактики, діагностики, ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних захворювань тварин та їх лікування;

7) аналізує причини виникнення заразних і незаразних хвороб, падежу тварин;

8) організовує разом з органами та закладами МОЗ захист населення від хвороб, спільних для людей і тварин, та здійснює взаємообмін відповідною інформацією;

9) разом з управлінням ветеринарної медицини в районі та державною санітарно-епідеміологічною службою бере участь у розслідуванні випадків виникнення серед населення захворювань, спільних для людей і тварин;

10) здійснює ветеринарно-санітарну експертизу продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження;

11) перевіряє якість та безпеку продукції тваринного походження на всіх стадіях виробництва;

................

Перейти до повного тексту