На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 р. N 1014 "Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин"

1. Затвердити Інструкцію про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин.

2. Міністерству охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерству праці та соціальної політики України, Державній податковій адміністрації України та Державному комітету України по геології та використанню надр за погодженням з Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України у II кварталі 1998 року затвердити Методику розрахунку платежів за користування надрами для видобування урану, сировини ювелірної (дорогоцінне каміння), ювелірно-виробної (напівдорогоцінне каміння), виробної (виробне каміння) та для облицьовувальних матеріалів з урахуванням результатів застосування Тимчасової методики розрахунку платежів за користування надрами для видобування урану, сировини ювелірної (дорогоцінне каміння), ювелірно-виробної (напівдорогоцінне каміння), виробної (виробне каміння) та для облицьовувальних матеріалів у I кварталі 1998 року при обчисленні і справлянні цих платежів.

3. Вважати такою, що втратила чинність, Інструкцію про порядок обчислення і сплати платежів за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин, затверджену наказом Головної державної податкової інспекції України, Державного комітету України по геології і використанню надр та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 13 травня 1994 року N 38/57/45.

1.1. Ця Інструкція розроблена на основі Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про систему оподаткування", "Про державну податкову службу в Україні", "Про підприємництво", "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Указу Президента України від 17 червня 1996 року N 433/96 "Про заходи щодо залучення інвестицій для дорозробки нафтових родовищ із важковидобувними та виснаженими запасами", Кодексу України про надра, Бюджетного кодексу України, постанов Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року N 827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення", від 27 січня 1995 року N 59 "Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів", від 14 лютого 1995 року N 114 "Про Порядок передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння", від 2 серпня 1996 року N 899 "Про платежі за користування надрами", від 11 грудня 1996 року N 1499 "Про затвердження переліку водних об'єктів, що відносяться до категорії лікувальних", від 5 травня 1997 року N 432 "Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр", від 12 вересня 1997 року N 1014 "Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин" (із змінами і доповненнями), від 7 березня 2000 року N 456 "Про затвердження диференційованих нормативів плати за користування надрами для видобування мінеральних підземних вод", від 11 липня 2001 року N 822 "Про затвердження диференційованих нормативів плати за користування надрами для видобування золоторудної (золото-поліметалічної) сировини", від 28 лютого 2002 року N 222 "Про затвердження диференційованих нормативів плати за користування надрами для видобування бурштинової, титанової та титано-цирконієвої руди.

1.2. Інструкція обов'язкова до виконання усіма суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності (включаючи підприємства з іноземними інвестиціями), які здійснюють видобуток корисних копалин на території України, у межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

1.3. Інструкція встановлює єдиний порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, складання розрахунків плати та їх подання до органів державної податкової служби.

1.4. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин не звільняє суб'єктів підприємницької діяльності від справляння відрахування за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), якщо інше не передбачено чинним законодавством та міжнародними угодами України.

1.5. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин не справляється за видобуті прісні підземні води. За використання прісних підземних вод справляється збір згідно з Порядком справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 року N 1494.

2.1. Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які здійснюють видобування корисних копалин, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями (далі - користувачі надр).

2.2. Філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи користувача надр (далі - філії), які мають банківські рахунки, ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, складають окремий баланс, можуть сплачувати самостійно плату за користування надрами для видобування корисних копалин за місцезнаходженням родовища корисних копалин.

2.3. Якщо в складі підприємства - користувача надр немає філій або якщо до його складу входять філії, які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, то плата за користування надрами для видобування корисних копалин сплачується таким підприємством за місцезнаходженням родовища корисних копалин.

2.4. Відповідальність за своєчасність та повноту сплати до бюджетів сум плати за користування надрами для видобування корисних копалин несуть платники цієї плати, незалежно від наявності в їх складі філій, відділень, представництв та інших відокремлених підрозділів.

3.1. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин (далі - плата) справляється за обсяги погашених у надрах балансових та позабалансових запасів (обсяги видобутих) корисних копалин.

Об'єктом справляння плати є:

обсяги фактично погашених балансових і позабалансових запасів корисних копалин - для вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини;

обсяги видобутих корисних копалин - для нафти, конденсату, природного газу (у тому числі супутнього - при видобутку нафти), бурштинової, титанової та титано-цирконієвої руди, підземних вод (термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мулу;

обсяги видобутих корисних копалин (крім скидів без використання) - для мінеральних підземних вод;

вартість мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки - для уранової руди, сировини ювелірної (дорогоцінне каміння), крім бурштину, ювелірно-виробної (напівдорогоцінне каміння), виробної (виробне каміння) та облицьовувальних матеріалів, що визначається відповідно до Методики розрахунку платежів за користування надрами для видобування урану, сировини ювелірної (дорогоцінне каміння), крім бурштину, ювелірно-виробної (напівдорогоцінне каміння), виробної (виробне каміння) та для облицьовувальних матеріалів, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, Державної податкової адміністрації, Міністерства праці та соціальної політики і Державного комітету по геології і використанню надр від 7 квітня 1999 року N 79/187/51/57, зареєстрованої Міністерством юстиції 27 квітня 1999 року за N 263/3556 (далі - Методика розрахунку платежів);

обсяги видобутих корисних копалин - для золоторудної (золото-поліметалічної) сировини.

3.2. Обсяги фактично погашених балансових запасів корисних копалин визначаються як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування.

Втрати запасів корисних копалин, які згідно з технічними проектами зосереджені в охоронних ціликах, бар'єрних ціликах (між шахтами) та поблизу неякісно затампонованих свердловин, не підлягають урахуванню при визначенні розмірів плати за користування надрами для видобування корисних копалин за умови погодження їх обсягів з відповідними органами Міністерства праці та соціальної політики України.

3.3. На родовищах вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) для визначення об'єкта справляння плати до обсягу води, що видобувається на свердловинах, не обладнаних стаціонарними газовідділювачами, застосовується коефіцієнт 0,85.

3.4. Плата не справляється за:

видобування раніше погашених запасів корисних копалин, що в процесі розробки родовищ були віднесені у встановленому порядку до категорії втрачених у надрах, у тому числі повторної розробки родовищ;

використання гірничо-промислових відходів, що утворюються в процесі переробки корисних копалин (шлами, пил, шлаки тощо);

використання розкривних і супутніх порід, що утворюються в процесі видобування корисних копалин, не взятих у встановленому порядку на баланс запасів.

3.5. Обсяги погашених балансових і позабалансових запасів корисних копалин та обсяги видобутку корисних копалин визначаються за даними державної статистичної звітності та геолого-маркшейдерською документацією.

Відповідними формами державної статистичної звітності є:

"Звітний баланс запасів корисних копалин", форма 5-гр (металеві, неметалеві корисні копалини, вугілля), форма 8-гр (техногенні корисні копалини), затверджені наказом Міністерства статистики України від 28 серпня 1992 року N 138;

"Звітний баланс запасів корисних копалин", форма 6-гр (нафта, газ, конденсат), затверджена наказом Державного комітету статистики України від 26 лютого 1999 року N 77;

"Звітний баланс використання підземних вод", форма 7-гр (підземні води), затверджена наказом Державного комітету статистики України від 28 квітня 1998 року N 144;

"Звіт про втрати корисних копалин при видобутку", форма 70-ТП, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 29 липня 1997 року N 203;

"Звіт про комплексне використання корисних копалин при збагаченні та металургійному переділі, розкривних порід та відходів виробництва", форма 71-ТП, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 29 липня 1997 року N 203.

"Звіт про втрати вугілля в надрах (підземні та відкриті роботи)", форма 11-шрп, затверджена наказом Міністерства статистики України від 22 травня 1992 року N 80.

Квартальні обсяги погашених запасів та видобутих корисних копалин приймаються за даними оперативних обмірів чи підрахунків, що здійснює геолого-маркшейдерська (гідрогеологічна) служба. Ці обсяги уточнюються за підсумками року.

4.1. Нормативи плати встановлюються для кожного виду корисних копалин (групи корисних копалин, близьких за призначенням) як базові або диференційовані залежно від геологічних особливостей та умов експлуатації родовищ.

Базові нормативи плати за видобування корисних копалин установлюються як:

фіксована сума в гривнях за одиницю погашених балансових і позабалансових запасів корисних копалин - для вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної, будівельної сировини;

фіксована сума в гривнях за одиницю видобутих корисних копалин - для нафти, конденсату, газу природного (у тому числі супутнього при видобутку нафти), підземних вод (термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мулу;

відсоток величини до вартості мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки - для уранової руди, сировини ювелірної (дорогоцінне каміння), крім бурштину, ювелірно-виробної (напівдорогоцінне каміння), сировини виробної (виробне каміння) та для облицьовувальних матеріалів.

Базові нормативи плати наведені в додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року N 1014 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 року N 42.

Диференційовані нормативи плати встановлюються для мінеральних підземних вод як фіксована сума в гривнях за кубічний метр видобутих мінеральних підземних вод (крім скидів без використання). Нормативи диференціюються в залежності від обсягу видобування мінеральних підземних вод за добу (крім скидів без використання), групи, напрямку використання вод і категорії родовищ.

Диференційовані нормативи плати за користування надрами для видобування мінеральних підземних вод наведені в додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2000 року N 456.

Перелік родовищ мінеральних підземних вод за категоріями наведено в додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2000 року N 456 "Про затвердження диференційованих нормативів плати за користування надрами для видобування мінеральних підземних вод".

При видобутку мінеральних підземних вод понад установлені квоти (ліміти) плата за видобуток понад установлену квоту (ліміт) розраховується із застосуванням середньозваженого диференційованого нормативу.

Середньозважений диференційований норматив визначається як частка від ділення суми плати, що розраховується, виходячи з фактичних обсягів видобутку мінеральних підземних вод з початку року і диференційованих нормативів, на загальний обсяг видобутку цих вод з початку року.

До диференційованих нормативів плати за користування надрами для видобування мінеральних підземних вод коефіцієнти не застосовуються.

Диференційовані нормативи плати за користування надрами для видобування золоторудної (золото-поліметалічної) сировини, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 N 822.

Диференційовані нормативи плати встановлюються для золоторудної (золото-поліметалічної) сировини як фіксована сума у гривнях на тонну видобутої золоторудної (золото-поліметалічної) сировини. Нормативи диференціюються при видобутку золоторудної (золото-поліметалічної) сировини на корінних родовищах у залежності від типу родовищ, способу видобування (відкритий, підземний), типу сировини (золоторудна, золото-поліметалічна) та за середнім умістом золота в золоторудній (золото-поліметалічній) сировині. При видобутку золоторудної сировини на розсипних родовищах нормативи диференціюються за середнім умістом золота в золоторудній сировині.

Диференційовані нормативи плати за користування надрами для видобування бурштинової, титанової та титано-цирконієвої руди, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 N 222.

Диференційовані нормативи плати встановлюються для бурштинової, титанової та титано-цирконієвої руди як фіксована сума в гривнях на кубічний метр видобутої бурштинової, титанової та титано-цирконієвої руди.

4.2. Базові та диференційовані нормативи плати можуть переглядатися у разі зміни умов господарювання (оподаткування, кон'юнктура ринку, інфляція) та в результаті вичерпання запасів надр. Перегляд цих нормативів та коефіцієнтів до базових нормативів плати здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства екології та природних ресурсів, Мінекономіки та Мінфіну.

4.3. На період до 2002 року до базових нормативів плати за користування надрами для видобування залізної руди багатої, залізної руди для збагачення, доломіту, флюсового вапняку, вапняків для цукрової промисловості застосовується коефіцієнт 0,2, а для решти корисних копалин (крім нафти, конденсату, газу природного, вугілля кам'яного, вугілля бурого) - коефіцієнт 0,3. До базових нормативів плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату, газу природного, вугілля кам'яного, вугілля бурого ці коефіцієнти не застосовуються.

4.4. При розробці техногенних родовищ до базових нормативів плати, установлених для відповідних видів корисних копалин, застосовується коефіцієнт 0,5.

4.5. При видобуванні піщано-гравійної сировини в акваторіях морів, водосховищ, у річках та їх заплавах до базових нормативів плати застосовується коефіцієнт 2,0 (крім видобування піщано-гравійної сировини, яке пов'язане виключно з очищенням фарватерів річок, за звітністю про відповідні роботи, виконані спеціалізованими організаціями - ДП "Укрводшлях" та ін.).

4.6. Базові нормативи плати для видобування торфу, сировини для виготовлення оптичної та п'єзооптичної продукції на всіх родовищах, залізної руди багатої підземного видобутку у Кривбасі (Дніпропетровська область), метану вугільних родовищ не встановлюються, і плата, відповідно, не справляється.

5.1. Сума плати за користування надрами для видобування корисних копалин визначається користувачами надр самостійно і обчислюється щокварталу, накопичувальним підсумком з початку року:

для вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини - виходячи з обсягів погашених у надрах балансових і позабалансових запасів корисних копалин, квот (лімітів) у разі їх затвердження, нормативів плати до одиниці погашених в надрах запасів корисних копалин та коефіцієнтів, наведених у пункті 4.3 цієї Інструкції;

для нафти, конденсату, газу природного (у тому числі супутнього при видобутку нафти), підземних вод (термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мулу - виходячи з обсягів видобутих корисних копалин, квот (лімітів) у разі їх затвердження, нормативів плати до одиниці видобутих корисних копалин та коефіцієнтів, наведених у пункті 4.3 цієї Інструкції;

для мінеральної води - виходячи з обсягів видобутих мінеральних підземних вод, квот (лімітів) у разі їх затвердження, диференційованих нормативів плати до одиниці видобутку. Об'єм видобування обчислюється в кубічних метрах;

для урану, сировини ювелірної (дорогоцінне каміння), крім бурштину, ювелірно-виробної (напівдорогоцінне каміння), виробної (виробне каміння) та для облицьовувальних матеріалів - згідно з Методикою розрахунку платежів;

для золоторудної (золото-поліметалічної) сировини - виходячи з обсягів видобутої золоторудної (золото-поліметалічної) сировини та диференційованих нормативів плати у гривнях за тонну. Якщо у користувача надр облік видобутої золоторудної (золото-поліметалічної) сировини ведеться в кубічних метрах, то перерахунок у тонни здійснюється згідно з об'ємною масою золоторудної (золото-поліметалічної) сировини;

для бурштинової, титанової та титано-цирконієвої руди - виходячи з обсягів видобутої бурштинової, титанової та титано-цирконієвої руди, квот (лімітів) у разі їх затвердження та диференційованих нормативів плати у гривнях за кубічний метр.

5.2. При видобуванні вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини плата обчислюється окремо за балансові і окремо за позабалансові запаси цих корисних копалин. При обчисленні суми плати за позабалансові запаси корисних копалин до нормативу плати застосовується коефіцієнт 0,5.

5.3. У разі видобутку корисних копалин понад встановлені квоти (ліміти) за видобуті понад квоти (ліміти) корисні копалини плата обчислюється в подвійному розмірі. Загальна сума плати складається із суми, розрахованої відповідно до пункту 5.1 цієї Інструкції, виходячи з обсягу видобутих (погашених) запасів корисних копалин, та суми, розрахованої відповідно до цього самого пункту, виходячи з обсягу видобутку понад квоту (ліміт).

У разі видобутку мінеральних підземних вод понад установлені квоти (ліміти) плата за обсяги видобутих понад квоти (ліміти) цих вод обчислюється в подвійному розмірі. Загальна сума плати складається із суми, розрахованої відповідно до пункту 5.1 цієї Інструкції, виходячи з обсягу видобутку мінеральної підземної води, диференційованих нормативів і суми, розрахованої, виходячи з обсягів видобутої мінеральної підземної води понад установлену квоту (ліміт) та середньозважених диференційованих нормативів.

5.4. За наднормативні втрати корисних копалин додатково обчислюється плата, виходячи з обсягів наднормативних втрат корисних копалин, нормативів плати і коефіцієнтів, наведених у пункті 4.3 цієї Інструкції (тобто справляються в подвійному розмірі).

Нормативи втрат визначаються проектами розробки родовищ (чи їх ділянок).

Для користувачів надр, які здійснюють видобування нафти, конденсату та природного газу, наднормативними втратами вважаються обсяги витрачання нафти, конденсату та природного газу понад розрахункові (планові) власні технологічні потреби, які визначаються проектами та поточними планами розробки родовищ.

5.5. При розробці користувачем надр більше одного виду корисних копалин плата обчислюється за кожний їх вид окремо.

5.7. Якщо нафта, конденсат та природний газ видобуваються понад базові обсяги (рівні), то плата за понад базові обсяги (рівні) обчислюється, виходячи з цих обсягів видобування, нормативів із застосуванням до нормативів коефіцієнта 0,5.

Базові обсяги (рівні) нафти і газу, при дорозробці нафтових і газових родовищ, затверджуються Кабінетом Міністрів України для родовищ з важковидобувними і виснаженими запасами, згідно з установленим порядком.

5.8. До плати за користування надрами може застосовуватися знижка за вичерпання запасів надр.

Знижка надається користувачам надр, які здійснюють видобування:

дефіцитних корисних копалин при низькій економічній ефективності розробки родовищ, об'єктивно обумовленій і не пов'язаній з порушенням умов раціонального використання розвіданих запасів;

корисних копалин із залишкових запасів зниженої якості, а також важковидобувних запасів, крім випадків погіршення якості запасів корисних копалин у результаті вибіркового відпрацювання родовища.

Знижка за вичерпання запасів надр надається Кабінетом Міністрів України за поданням органу, що видав ліцензію, погодженим з Мінекономіки, Мінфіном, Міністерством екології та природних ресурсів та відповідними органами Міністерства праці та соціальної політики України на підставі техніко-економічних обгрунтувань, наданих користувачем надр.

5.9. Окремі приклади розрахунків плати за користування надрами для видобування корисних копалин наведено в додатку 1.

5.10. Спосіб видобутку золоторудної (золото-поліметалічної) сировини, її тип, тип родовища та середній вміст золота у цій сировині визначаються за даними протоколів засідань Державної комісії по запасах корисних копалин та паспортів металевих родовищ корисних копалин.

У разі видобутку золоторудної (золото-поліметалічної) сировини одночасно на декількох ділянках з різним середнім вмістом золота у руді облік видобутку цієї сировини ведеться і плата обчислюється в розрізі цих ділянок.

У разі видобутку бурштинової руди одночасно на декількох ділянках з різним середнім умістом бурштину в руді облік видобутої цієї руди ведеться і плата обчислюється в розрізі цих ділянок.

6.1. Базовий податковий (звітний) період для плати за користування надрами для видобування корисних копалин дорівнює календарному кварталу.

Розрахунки плати за користування надрами для видобування корисних копалин складаються користувачами надр та їх філіями, зазначеними в пункті 2.2 цієї Інструкції, щокварталу, накопичувальним підсумком з початку року, і подаються до органів державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Суб'єкт підприємницької діяльності, що обліковується в органі державної податкової служби іншого району (міста), ніж місцезнаходження родовища корисних копалин, додатково протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подає (надсилає) копію розрахунку до органу державної податкової служби, у якому він зареєстрований, з відміткою органу державної податкової служби, яка прийняла оригінал розрахунку, а також копію платіжного документа.

При видобуванні корисних копалин у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони розрахунок плати подається до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

При розробці користувачами надр більше одного виду корисних копалин форми відповідного розрахунку плати складаються і подаються за кожний вид корисних копалин окремо.

У разі видобування корисних копалин (що вважалися раніше погашеними), визначених абзацом другим пункту 3.4 цієї Інструкції, та використання мінеральної сировини, визначеної абзацами третім і четвертим цього самого пункту, розрахунки плати за такі корисні копалини не складаються і до органів державної податкової служби не подаються.

Якщо останній день строку подання розрахунку плати припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.

У разі, коли в майбутніх податкових періодах платник самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданому ним розрахунку плати, то такий платник зобов'язаний подати новий (уточнений) розрахунок плати, що містить виправлені показники.

6.2. Розрахунки заповнюються чітко, розбірливо, виправлення скріплюються печаткою та підписом відповідальних осіб, занесені до комірок розрахунків дані повинні відповідати показникам відповідного розрахунку, що наведені в додатках. У незаповненому рядку проставляється прочерк.

6.3. Розрахунок плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату, природного газу (у тому числі супутнього при видобутку нафти), титанової та титано-цирконієвої руди, підземних вод (термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мулу складається платником за формою, що наведена в додатку 2. Методичні рекомендації із складання цього розрахунку наведено в додатку 3.

Розрахунок плати за користування надрами для видобування вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини платники складають за формою, що наведена в додатку 4. Методичні рекомендації із складання цього розрахунку наведено в додатку 5.

Розрахунок плати за користування надрами для видобування урану, сировини ювелірної (дорогоцінне каміння), крім бурштину, ювелірно-виробної (напівдорогоцінне каміння), виробної (виробне каміння) та облицьовувальних матеріалів платники складають за формою, що наведена в додатку 6. Методичні рекомендації із складання цього розрахунку наведено в додатку 7.

Розрахунок плати за користування надрами для видобування мінеральної підземної води платники складають за формою, що наведена в додатку 8. Методичні рекомендації із складання цього розрахунку наведено в додатку 9.

Розрахунок плати за користування надрами для видобування корисних копалин складається за корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення. Перелік корисних копалин місцевого значення наведено в додатку 10.

Розрахунок плати за користування надрами для видобування золоторудної (золото-поліметалічної) сировини та бурштинової руди складається за формою, що наведена в додатку 12. Методичні рекомендації із складання цього розрахунку наведені в додатку 13.

6.4. Плата до бюджетів сплачується за місцезнаходженням родовища корисних копалин щокварталу протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку плати, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, а за видобуток корисних копалин у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони - за місцезнаходженням платника.

Користувач надр, що перебуває на податковому обліку в органі державної податкової служби іншого району (міста), ніж місцезнаходження родовища корисних копалин, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку плати (тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), додатково подає (надсилає) до органу державної податкової служби, у якому він зареєстрований, копію платіжного документа про його сплату.

6.5. Підприємство, яке сплачує плату за включені до його складу гірничодобувні підрозділи (шахти, рудники, кар'єри тощо), у тому числі при експлуатації декількох родовищ, здійснює облік видобутих (погашених) запасів корисних копалин, нарахованих і сплачених сум плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розрізі цих підрозділів, родовищ і відповідні розрахунки подає до органів державної податкової служби згідно з вимогами пунктів 6.1, 6.2, 6.3 і 6.4 Інструкції.

6.6. Нарахована сума плати за обсяги видобутих корисних копалин у межах квот (лімітів) та обсяги втрат у надрах, що не перевищують нормативні, включається до валових витрат виробництва та обігу.

Нарахована сума плати за наднормативні втрати корисних копалин, а також за видобування понад установлені квоти (ліміти), справляється з прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства.

6.7. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення перераховуються платниками в розмірі 100 відсотків до Державного бюджету за місцезнаходженням родовища корисних копалин на бюджетні рахунки, відкриті відповідно до кодів бюджетної класифікації України.

Плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення перераховується платником до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя за місцезнаходженням родовища корисних копалин у розмірі 100 відсотків на бюджетний рахунок, відкритий відповідно до коду бюджетної класифікації України.

Кошти плати за користування надрами для видобування корисних копалин, що надходять до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, розподіляються між місцевими бюджетами різних рівнів у співвідношенні, визначеному відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими радами.

6.8. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони зараховується до Державного бюджету в розмірі 100 відсотків.

Від плати за користування надрами для видобування корисних копалин звільняються землевласники і землекористувачі відповідно до вимог статті 29 Кодексу України про надра.

8.1. Контроль за дотриманням умов користування надрами здійснюється органами державного гірничого нагляду та державного геологічного контролю в установленому порядку.

8.2. Перевірка правильності визначення обсягів видобутку та погашення балансових і позабалансових запасів корисних копалин здійснюється органами державного гірничого нагляду в установленому порядку.

8.3. Органи державного гірничого нагляду видають дозволи на початок ведення гірничих робіт відповідно до Положення про видачу Державним комітетом по нагляду за охороною праці власникові підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу дозволу на початок роботи підприємств, установ, організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 1993 р. N 831, та надсилають державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі за місцезнаходженням родовищ корисних копалин, які передбачається розробляти, повідомлення про надання дозволу на початок ведення гірничих робіт за формою, наведеною у додатку 11, у місячний термін з дня видачі дозволу. Форма повідомлення заповнюється користувачами надр самостійно.

8.4. Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю та повнотою сплати до бюджетів плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюється органами державної податкової служби.

8.5. Перевірка правильності обчислення, повноти і своєчасності перерахування до відповідних бюджетів плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюється органом державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин.

Органи Міністерства екології та природних ресурсів і державного гірничого нагляду перевіряють правильність розрахунків обсягів видобутку та погашення балансових та позабалансових запасів корисних копалин.

8.6. У разі розробки родовища корисних копалин не за місцем реєстрації суб'єкта плати за користування надрами для видобування корисних копалин перевірка проводиться спільно з органами Міністерства екології та природних ресурсів і державного гірничого нагляду органом державної податкової служби за місцезнаходженням родовища. У п'ятиденний термін після закінчення перевірки орган державної податкової служби направляє копію матеріалів перевірки тому органу державної податкової служби, у якому зареєстрований такий платник.

8.7. Органи державної податкової служби ведуть облік платників плати за користування надрами для видобування корисних копалин та їх філій, зазначених у пункті 2.2 цієї Інструкції, відповідно до Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 N 80 та зареєстрованої в Мін'юсті 16.03.98 за N 172/2612, в редакції Інструкції, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.11.98 N 552 та зареєстрованої в Мін'юсті 14.12.98 за N 791/3231, з урахуванням положень, визначених цією Інструкцією.

8.8. Органи державної податкової служби ведуть облік нарахованих і сплачених сум плати за користування надрами для видобування корисних копалин відповідно до Інструкції про порядок ведення державними податковими інспекціями оперативно-бухгалтерського обліку податків і неподаткових платежів, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 12.05.94 N 37 і зареєстрованої в Мін'юсті 25.05.94 за N 114/323, в редакції Інструк ції, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 02.04.99 N 174 і зареєстрованої в Мін'юсті 13.05.99 за N 304/3597.

8.9. Повернення та зарахування неправильно сплачених сум плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюється згідно з чинним законодавством України.

8.10. Дозвіл на спеціальне використання надр скасовується органом, що його видав, за поданням органу державної податкової служби у разі невнесення або внесення в неповному обсязі плати за користування надрами для видобування корисних копалин протягом шести місяців.

9.1. Платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин несуть відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати до бюджетів плати, а також за правильність складання і своєчасність подання розрахунків органам державної податкової служби відповідно до чинного законодавства України.

9.2. Штрафні санкції та пеня застосовуються в порядку, встановленому чинним законодавством України.

9.3. Платники мають право оскаржити дії посадових осіб органів державної податкової служби в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Приклад 1.

Гірничовидобувне підприємство веде розробку родовища залізної руди для збагачення. Обсяг погашених у надрах балансових запасів з початку року (за I і II квартали) склав 5200000 т. Базовий норматив плати за одиницю погашених у надрах запасів залізної руди для збагачення 0,32 грн./т. Понижувальний коефіцієнт, який застосовується до нормативу плати, 0,2.

Плата за користування надрами для видобування залізної руди становить:

5200000 т х 0,32 грн./т х 0,2 = 332800 грн.

Нараховано за попередній період (I квартал) 160000 грн.

Підлягає сплаті за звітний квартал 172800 грн. (332800 - 160000).

Приклад 2.

Нафтовидобувним підприємством при експлуатації важковидобувного родовища нафти за період з початку року (за I і II квартали) видобуто 20000 т нафти.

Базовий обсяг видобутку складає в перерахунку на півріччя - 18000 т. Перевищення фактичного обсягу видобутку нафти над базовим становить 2000 т (20000 - 18000).

Норматив плати за користування надрами за одиницю видобутку 1,64 грн./т. Коефіцієнт при видобуванні нафти понад базові обсяги - 0,5.

Плата за користування надрами для видобування нафти за період з початку року становить:

(18000 т х 1,64 грн./т) + (2000 тис. т х 1,64 грн./т х 0,5) = 31160 грн.

Нараховано за попередній період - 16100 грн.

Підлягає сплаті за звітний період - 15060 грн. (31160 - 16100).

Приклад 3.

Гірничовидобувне підприємство веде розробку родовища марганцевої руди. У його складі є два гірничовидобувні підрозділи (цехи) - шахта і кар'єр.

а) На шахті обсяг погашених у надрах балансових запасів за звітний рік становить 500000 т.

Наднормативні втрати корисних копалин у надрах за рік дорівнюють 11000 т (за формою 70-ТП).

Базовий норматив плати до одиниці погашених у надрах запасів дорівнює 0,58 грн./т.

Коефіцієнт до нормативу плати (для марганцевої руди) дорівнює 0,3.

Плата за користування надрами без урахування додаткової плати за наднормативні втрати руди:

500000 т х 0,58 грн./т х 0,3 = 87000 грн.

Додаткова плата за наднормативні втрати руди в надрах:

11000 т х 0,58 грн./т х 0,3 = 1914 грн.

Сума плати за користування надрами, яка включається до валових витрат виробництва:

87000 грн. - 1914 грн. = 85086 грн.

Сума плати за користування надрами в шахті, яка сплачується за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства:

1914 грн. х 2 = 3828 грн.

Загальна сума плати за користування надрами в шахті:

85086 грн. + 3828 грн. = 88914 грн.

б) На кар'єрі обсяг погашених балансових запасів дорівнює 620000 тонн. Наднормативні втрати відсутні.

Плата за користування надрами для видобування марганцевої руди:

620000 т х 0,58 грн./т х 0,3 = 107880 грн.

в) У цілому по підприємству плата за користування надрами становить:

88914 грн. + 107880 грн. = 196794 грн.

Нараховано за попередній період - 90000 грн.

Підлягає сплаті за звітний період - 106794 грн. (196794 - 90000).

У тому числі підлягає стягненню з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, 3828 грн.

Приклад 4.

Нафтовидобувним підприємством протягом звітного року видобуто 100000 т нафти. Планом видобувних робіт на нафтовому родовищі встановлений обсяг використання видобутої нафти для власних технологічних потреб дорівнює 300 т. Фактично на зазначені потреби використано 500 т.

Перевищення фактичного використання нафти на власні технологічні потреби понад нормативні обсяги становить 200 т (500 - 300).

Норматив плати за користування надрами для видобування нафти (до одиниці видобутку) становить 1,64 грн./т.

Плата за перевищення використання нафти для власних технологічних потреб понад нормативні обсяги справляється в подвійному розмірі.

Сума плати за користування надрами, яка включається до валових витрат виробництва:

100000 т х 1,64 грн./т - (200 т х 1,64 грн./т) = 163672 грн.

Сума плати, яка сплачується за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства:

200 т х 1,64 грн./т х 2 = 656 грн.

Плата за користування надрами для видобування нафти за звітний рік становить 164328 грн. (656 грн. + 163672 грн.).

Нараховано за попередній період - 120000 грн.

Підлягає сплаті за звітний період - 44328 грн. (164328 - 120000).

У тому числі підлягає стягненню з прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, 656 грн.

Приклад 5.

Гірничодобувне підприємство веде розробку родовища природного газу. Для даного родовища постановою Кабінету Міністрів України встановлена квота (граничний обсяг видобутку) в обсязі 500000 тис. куб. м на рік.

Фактичний обсяг видобування газу за звітний рік становить 550000 тис. куб. м. Перевищення встановленої квоти становить 50000 тис. куб. м (550000 - 500000).

Базовий норматив плати при видобуванні природного газу становить 0,67 грн./тис. куб. м.

Плата за перевищення встановленої квоти справляється в подвійному розмірі.

Сума додаткової плати за видобування газу обсягом понад установлену квоту:

50000 тис. куб. м х 0,67 грн./тис. куб. м = 33500 грн.

Сума плати за користування надрами при видобуванні газу, яка включається до валових витрат виробництва:

550000 тис. куб. м х 0,67 грн./тис. куб. м - 33500 тис. грн. = 335000 грн.

Сума плати, яка сплачується за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства:

50000 тис. куб. м х 0,67 грн./тис. куб. м х 2 = 67000 грн.

Загальна сума плати за користування надрами становить 402000 грн. (335000 грн. + 67000 грн.).

Нараховано за попередній період 300000 грн.

Підлягає сплаті за звітний рік 102000 грн. (402000 - 300000).

У тому числі підлягає стягненню з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, 67000 грн.

Приклад 6.

Гірничодобувне підприємство веде розробку родовища титанової руди іршанської групи. Для даного родовища (ураховуючи обмеженість його запасів) постановою Уряду встановлена квота (граничний обсяг видобутку) в обсязі 1250 тис. куб. м на рік.

Фактичний обсяг видобування руди за рік становить 1312,5 тис. куб. метрів.

Диференційований норматив плати при видобуванні титанових руд іршанської групи (до одиниці видобування) становить 0,16 грн./куб. м.

Плата за перевищення обсягів видобування титанових руд понад установлену квоту справляється в подвійному розмірі.

Перевищення обсягу фактично видобутих титанових руд над обсягом установленої квоти - 62500 (1312500 - 1250000) куб. метрів.

Сума плати обчислена, виходячи з обсягу фактично видобутих титанових руд, становить:

1312500 куб. м х 0,16 грн./куб. м = 210000 грн.

Сума додаткової плати за видобування титанових руд понад установлену квоту становить:

62500 куб. м х 0,16 грн./куб. м = 10000 грн.

Сума плати за користування надрами, яка включається до валових витрат виробництва, становить:

210000 грн. - 10000 грн. = 200000 грн.

Сума плати, яка сплачується за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, становить:

62500 куб. м х 0,16 грн./куб. м х 2 = 20000 грн.

Загальна сума плати за користування надрами становить 220000 грн. (200000 грн. + 20000 грн.).

Внесено до бюджету за 9 місяців поточного року 150000 грн.

Підлягає сплаті за IV квартал поточного року 70000 грн. (220000 грн. - 150000 грн.).

У тому числі підлягає стягненню з прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, 20000 грн.

Приклад 7.

Цементний завод веде розробку родовища сировини для виготовлення цементу - вапняку.

Обсяг погашення балансових запасів за звітний період становить 105000 т.

Обсяг погашення позабалансових запасів склав 10400 т.

Базовий норматив плати до одиниці погашених в надрах запасів вапняку 0,19 грн./т.

Понижувальний коефіцієнт до базового нормативу 0,3.

Коефіцієнт при погашенні позабалансових запасів 0,5.

а) Плата за користування надрами для видобування вапняку з балансових запасів: 105000 т х 0,19 грн./т х 0,3 = 5985 грн.

б) Плата за користування надрами для видобування вапняку з позабалансових запасів: 10400 т х 0,19 грн./т х 0,3 х 0,5 = 296 грн.

в) Плата за користування надрами для видобування вапняку з балансових і позабалансових запасів (сумарна): 5985 грн. + 296 грн. = 6281 грн.

Нараховано за попередній період 3000 грн.

Підлягає сплаті за звітний квартал 3281 грн. (6281 - 3000).

Приклад 8.

Об'єднання санаторно-курортних установ на дільниці Сакська N 1 Сакського родовища підземних вод за період з початку року видобуло 145758 куб. м мінеральної води, з якої 138458 куб. м використано як лікувальні питні і 7300 пішло на скид без використання. Фактичний дебіт (видобуток за добу) склав 399 куб. м за добу. Категорія родовища - III. Розрахунок ведеться з обсягу використання мінеральної води для внутрішнього застосування (норматив 3,0 грн./куб. м) в обсязі 138458 куб. метрів. Квота видобутку 140000 куб. метрів.

З початку року внесено плати за користування надрами для видобування мінеральної води 311530,5 грн., у тому числі до Державного бюджету 124612,2 грн. і місцевого бюджету 186918,3 грн.

1. Визначаємо суму плати за період з початку року, виходячи з диференційованих нормативів:

138 458 куб. м х 3,0 грн./куб. м = 415374 грн.

2. Плата, що включається до валових витрат виробництва, 415374 грн.

3. Плата за обсяги видобутої мінеральної води 415374 грн., у тому числі:

а) до Державного бюджету: (415374 грн. х 40 / 100) =166149,6 грн.

б) до місцевого бюджету: (415374 грн. х 60 / 100) = 249224,4 грн.

4. Підлягає сплаті за звітний квартал: (415374 грн. - 311530,5 грн.) = 103843,5 грн.,

у тому числі:

а) до Державного бюджету: (166149,6 грн. - 124612,2 грн.) = = 41537,4 грн.;

б) до місцевого бюджету: (249224,4 грн. - 186918,3 грн.) = = 62306,1 грн.

Приклад 9.

Санаторій "Квітка Полонини" на дільниці Голубинська Голубинського родовища мінеральних підземних вод (вода "Лужанська") за період з початку року видобув 8705 куб. м мінеральної води, з якої пішло на промисловий розлив 5505 куб. м, для внутрішнього застосування - 223 куб. м і зовнішнього - 2012 куб. м, 965 куб. м пішло на скид без використання. Фактичний видобуток складає 23,84 куб. м за добу. Родовище належить до I категорії (унікальних вод). Розрахунок ведеться з обсягу використання мінеральної води окремо для промислового розливу (норматив 9,0 грн./куб. м) з лікувальною метою для внутрішнього вживання (норматив 4,5 грн./куб. м) та зовнішнього застосування (норматив 3,0 грн./куб. м) - усього 7740 куб. м; квота видобутку 7500 куб. м.

З початку року внесено плати за користування надрами для видобування мінеральної води 40938,4 грн., у тому числі до Державного бюджету 16375,4 грн. і місцевого бюджету 24563 грн.

1. Визначаємо суму плати за період з початку року, виходячи з диференційованих нормативів: (5505 куб. м х 9,0 грн./куб. м) + (223 куб. м х 4,5 грн./куб. м) + + (2012 куб. м х 3,0 грн./куб. м) = (49545,0 грн. + 1003,5 грн. + + 6036,0 грн.) = 56584,5 грн.

2. Визначаємо обсяг мінеральних підземних вод, видобутих понад квоту за період з початку року: (7740 куб. м - 7500 куб. м) = 240 куб. м.

3. Визначаємо середньозважений норматив плати за мінеральну воду, яка видобувається понад квоту: (56584,50 грн. / 7740 куб. м) = 7,31 грн./куб. м.

4. Визначаємо суму плати за перевищення видобутку понад установлену квоту за період з початку року: (240 куб. м х 7,31 грн./куб. м) = 1754,4 грн.

5. Визначаємо суму плати, що включається до валових витрат виробництва: (56584,5 грн. - 1754,4 грн.) = 54830,1 грн.

6. Визначаємо суму плати, що сплачується за рахунок прибутку: (1754,4 грн. х 2) = 3508,8 грн.

7. Усього плата за обсяги видобутої мінеральної підземної води за період з початку року складе: (54830,1 грн. + 3508,8 грн.) = 58338,9 грн.,

у тому числі:

а) до Державного бюджету: (58338,9 грн. х 40 / 100) = 23335,56 грн.;

б) до місцевого бюджету: (58338,9 грн. х 60 / 100) = 35003,34 грн.

8. Підлягає сплаті за звітний квартал: (58338,9 грн. - 40938,4 грн.) = 17400,5 грн.,

у тому числі:

а) до Державного бюджету: (23335,56 грн. - 16375,4 грн.) = 6960,16 грн.;

б) до місцевого бюджету: (35003,34 грн. - 24563 грн.) = 10440,34 грн.

Приклад 10

Золотодобувне підприємство веде розробку підземним способом корінного родовища золоторудної сировини.

Обсяг видобутку з початку року (за I і II квартали) становить:

на першій ділянці - 30 000 т,

на другій ділянці - 20 000 т.

Середній вміст золота:

на першій ділянці - 5,5 г/т,

на другій ділянці - 10,1 г/т.

Норматив плати за одиницю видобутку золоторудної сировини:

на першій ділянці - 0,50 грн./т,

на другій ділянці - 1,92 грн./т.

а) плата за користування надрами для видобування золоторудної сировини з першої ділянки родовища: 30 000 т 0,50 грн./т = = 15 000 грн.;

б) плата за користування надрами для видобування золоторудної сировини з другої ділянки родовища: 20 000 т 1,92 грн./т = = 38 400 грн.;

в) сумарна плата за видобування золоторудної сировини в цілому по родовищу: 15 000 грн. + 38 400 грн. = 53 400 грн.

Нараховано за попередній період (I квартал) 23 400 грн.

Підлягає сплаті за II квартал:

53 400 грн. - 23 400 грн. = 30 000 грн.

Приклад 11

Золотодобувне підприємство веде відкритим способом розробку розсипного родовища золоторудної сировини.

Обсяг видобутку з початку року (за I і II квартали) становить: 12 000 куб. м.

Середній вміст золота: 5,2 г/т.

Об'ємна маса золоторудної сировини: 1,80 т/куб. м.

Норматив плати за одиницю видобутку золоторудної сировини:

2,49 грн./т.

Плата за користування надрами для видобування золоторудної сировини з родовища: 12 000 куб. м. x 1,80 т/куб. м. x x 2,49 грн./т = 53 784 грн.

Нараховано за попередній період (I квартал): 26 430 грн.

Підлягає сплаті за II квартал:

53 784 грн. - 26 430 грн. = 27 354 грн.

Приклад 12.

Добувне підприємство веде розробку Північної ділянки розсипного родовища бурштинової руди. Для даного родовища (ураховуючи обмеженість його запасів) постановою Уряду встановлена квота (граничний обсяг видобутку) в обсязі 120 тис. куб. м на рік.

Фактичний обсяг видобування руди за рік становить 100 тис. куб. метрів.

Середній вміст бурштину на ділянці за поточний рік становив 20,4 г/куб. м.

Диференційований норматив плати (до одиниці видобування) при видобуванні бурштинових руд із зазначеним вище вмістом бурштину становить 0,09 грн./куб. м.

Плата за перевищення обсягів видобування бурштинових руд понад установлену квоту справляється в подвійному розмірі.

Перевищення обсягу фактично видобутих бурштинових руд над обсягом установленої квоти немає.

Сума плати, обчислена виходячи з обсягу фактично видобутих бурштинових руд, становить:

100000 куб. м х 0,09 грн./куб. м = 9000 грн.

Сума плати за користування надрами, яка включається до валових витрат виробництва, становить 9000 грн.

Внесено до бюджету за 9 місяців поточного року 8000 грн.

Підлягає сплаті за IV квартал поточного року 1000 грн. (9000 грн. - 8000 грн.).

1. У спеціальному полі для службових відміток про вид розрахунку, яке розміщене у верхній частині першої сторінки розрахунку праворуч від відмітки про одержання, у рядку "Загальний розрахунок" вказується позначка (Х), якщо подається загальний розрахунок плати. У разі подання нового (уточненого) розрахунку, що містить виправлені показники, позначки в рядку не робляться.

У рядку "Новий (уточнений) розрахунок" проставляється позначка (Х), якщо подається новий (уточнений) розрахунок плати, що містить виправлені показники. У разі подання загального розрахунку позначки в рядку не проставляються.

У рядку 01 "Обсяг видобутих корисних копалин за період з початку року" розрахунку відображається користувачем надр обсяг видобутих корисних копалин з початку року, наростаючим підсумком, за кожним їх видом. Дані про такі обсяги приймаються за оперативними обмірами чи підрахунками геолого-маркшейдерської служби користувачів надр або інших служб, на які покладено обов'язки ведення обліку обсягів видобутих корисних копалин та уточнюються за підсумками року.

2. У рядку 02 "Базовий (диференційований) норматив плати" розрахунку проставляються для кожного виду корисних копалин відповідні базові (диференційовані) нормативи, що наведені в додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.97 N 1014 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.01.98 N 42 та в додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 N 222.

3. У рядку 03 "Коефіцієнт до базового нормативу плати" розрахунку проставляється коефіцієнт 0,3 для видобування підземних вод (термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мулу. Коефіцієнт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.97 N 1014 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.99 N 1440. Для нафти, титанової та титано-цирконієвої руди, конденсату, газу природного (у тому числі супутнього при видобутку нафти) коефіцієнт не застосовується.

4. Рядок 04 "Базовий обсяг (рівень) видобутку" розрахунку заповнюється користувачем надр, якщо йому встановлено базові обсяги (рівні) видобутку нафти, конденсату та природного газу на дорозробку важкодобувного чи виснаженого родовища за затвердженим інвестиційним проектом. Перелік таких родовищ затверджується Кабінетом Міністрів України.

5. У рядку 05 "Перевищення базових обсягів (рівнів) видобутку для нафти, газу та конденсату" розрахунку проставляється обсяг перевищення видобутку, нафти, газу та конденсату понад установленні базові обсяги (рівні) видобутку, який розраховується як різниця рядків 01 та 04. Цей рядок заповнюється, якщо значення рядка 01 перевищує значення рядка 04.

6. У рядку 06 "Плата за перевищення базового обсягу (рівня) видобутку" розрахунку проставляється сума плати за перевищення базового обсягу (рівня) видобутку нафти, конденсату та природного газу, що розраховується як добуток рядків 05 і 02 та коефіцієнта 0,5, визначеного пунктом 8 Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.97 N 1014.

7. Рядок 07 "Квота (ліміт) у разі її встановлення" розрахунку заповнюється користувачем надр, якщо йому встановлена квота (ліміт) на видобуток нафти, титанової та титано-цирконієвої руди, конденсату, природного газу, підземних вод (термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мулу.

8. Рядок 08 "Додаткова плата за перевищення видобутку понад установлені квоти (ліміти)" розрахунку заповнюється користувачем надр за відповідний звітний квартал (період), якщо було перевищення обсягів видобування нафти, титанової та титано-цирконієвої руди, конденсату, природного газу, підземних вод (термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мулу понад установлені квоти (ліміти) і сума плати розраховується як різниця рядків 01 і 07, помножена на рядки 02 і 03. Коефіцієнт 0,3, зазначений за рядком 03, застосовується до обсягів видобутку підземних вод (термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мулу.

9. Рядок 09 "Наднормативні втрати" розрахунку заповнюється користувачем надр, якщо за відповідний звітний квартал (період) були наднормативні втрати відповідних корисних копалин в процесі видобування. Обсяги нормативних утрат розраховуються для кожного родовища на підставі затверджених Державною комісією України по запасах корисних копалин (у проектах розробки родовищ (чи їх ділянок), а також щорічними планами гірничих робіт) нормативів утрат, що погоджуються у встановленому порядку з органами державного гірничого нагляду.

Для користувачів надр, які здійснюють видобування нафти, конденсату та природного газу, наднормативними втратами вважаються обсяги витрачання нафти, конденсату та природного газу понад розрахункові (планові) власні технологічні потреби і визначаються проектами та поточними планами розробки родовищ.

10. У рядку 10 "Додаткова плата за наднормативні втрати" розрахунку проставляється користувачем надр додаткова сума плати за наднормативні утрати, яка розраховується як добуток рядків 09, 02 і 03.

11. У рядку 11 "Сума плати, що включається до валових витрат виробництва" розрахунку проставляється нарахована сума плати, що включається до валових витрат виробництва за відповідний звітний квартал (період), яка розраховується як різниця рядків 01 і 05, помножена на рядки 02, 03, плюс рядок 06 за мінусом рядків 08 і 10.

12. У рядку 12 "Сума плати, що сплачується за рахунок прибутку" розрахунку проставляється нарахована сума додаткової плати за наднормативні втрати та за обсяги видобутку понад установлені квоти (ліміти) за відповідний звітний квартал (період) і розраховується як сума рядків 08 і 10, помножена на 2.

13. У рядку 13 "Усього нараховано плати за обсяги видобутих корисних копалин за період з початку року" розрахунку проставляється нарахована сума плати накопичувальним підсумком з початку року, яка розраховується як сума рядків 11 і 12.

14. У рядку 14 "до Державного бюджету" у комірці колонки 4 проставляється сума плати до Державного бюджету - 100 відсотків від нарахованої суми за рядком 13 за корисні копалини загальнодержавного значення. У разі видобування корисних копалин у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони проставляється 100 відсотків нарахованої суми плати за відповідні корисні копалини.

15. У рядку 15 "до місцевого бюджету" у комірці колонки 4 проставляється сума плати до місцевого бюджету - 100 відсотків від нарахованої суми за рядком 13 за корисні копалини місцевого значення.

16. У рядку 16 "Усього нараховано плати за попередній звітний квартал (період)" проставляється в комірці колонки 4 нарахована сума плати за попередній звітний квартал (період), накопичувальним підсумком з початку року.

17. У рядку 17 "до Державного бюджету" у комірці колонки 4 проставляється сума плати до Державного бюджету - 100 відсотків від нарахованої суми за попередній звітний квартал (період) за корисні копалини загальнодержавного значення. У разі видобування корисних копалин у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони проставляється 100 відсотків нарахованої суми плати за попередній звітний квартал (період).

18. У рядку 18 "до місцевого бюджету" у комірці колонки 4 проставляється сума плати до місцевого бюджету - 100 відсотків від нарахованої суми плати за попередній звітний квартал (період) за корисні копалини місцевого значення.

19. У рядку 19 "нараховано за звітний квартал, усього" у комірці колонки 4 відображається сума плати, що нарахована за звітний квартал і розраховується як різниця рядків 13 і 16.

20. У рядку 20 "до Державного бюджету" у комірці колонки 4 відображається сума плати за корисні копалини загальнодержавного значення, нарахована за звітний квартал до Державного бюджету. У разі видобування корисних копалин у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони проставляється сума плати, нарахована до Державного бюджету за звітний квартал. Сума плати за цим рядком розраховується як різниця рядків 14 і 17.

21. У рядку 21 "до місцевого бюджету" розрахунку у комірці колонки 4 відображається сума плати за корисні копалини місцевого значення, нарахована за звітний квартал до місцевого бюджету і розраховується як різниця рядків 15 і 18.

22. Рядки 22-26 заповнюються у разі подання нового (уточненого) розрахунку плати, що містить виправлені показники, з використанням показників загального розрахунку за відповідний період.

У разі подання загального розрахунку рядки 22-26 не заповнюються і в них відповідно проставляються прочерки.

У рядку 22 "Усього нараховано плати за даними раніше поданого розрахунку, що уточнюється" проставляється відповідно показник рядка 16 загального розрахунку за період, показники якого виправляються.

23. У рядку 23 "Сума плати (недоплата), яка збільшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки" проставляється різниця значень рядків 16 і 22 нового (уточненого) розрахунку плати, що містить виправлені показники.

24. У рядку 24 "Сума плати, яка зменшує податкові зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки" проставляється різниця значень рядків 22 і 19 нового (уточненого) розрахунку плати, що містить виправлені показники.

25. У рядку 25 "Сума штрафу в розмірі 10% від суми недоплати" проставляється показник, який складає 10% показника за рядком 23 нового (уточненого) розрахунку плати, що містить виправлені показники.

26. У рядку 26 "Зміст помилки" платник коротко вказує причину, яка вплинула на розмір податкового зобов'язання за платою за користування надрами для видобування нафти, титанової та титано-цирконієвої руди, конденсату, природного газу (у тому числі супутнього при видобутку нафти), підземних вод (термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мулу.