Відповідно до статті 4 Закону України "Про пожежну безпеку", підпунктів 2 та 60 пункту 4 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 382,

1. Затвердити Інструкцію з гасіння пожеж на енергетичних об’єктах України (далі - Інструкція), що додається.

2. Департаменту промислової безпеки, охорони праці, цивільного та фізичного захисту, трудової та соціальної політики (Онищенко О.М.):

2.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

2.2. Направити після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України Державному департаменту пожежної безпеки МНС України необхідні матеріали для включення Інструкції до державного реєстру і автоматизованого банку даних інформаційного фонду нормативних актів з питань пожежної безпеки.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Чеха С.М.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку", Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 № 126, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за № 1410/10009, Правил пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.07.2005 № 343, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.10.2005 за № 1230/11510 (далі - НАПБ В.01.034-2005/111).

1.2. Ця Інструкція встановлює особливості гасіння пожеж в електроустановках, що знаходяться під напругою, та вимоги щодо розроблення, затвердження і коригування оперативних планів і карток пожежогасіння з урахуванням специфіки енергетичних об’єктів України.

1.3. Вимоги цієї Інструкції поширюються на енергетичні об’єкти незалежно від їхнього підпорядкування і форм власності.

1.4. У цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні:

автоматична система пожежогасіння - система пожежогасіння, яка виконує функції виявлення ознак горіння, оповіщення про пожежу та подавання вогнегасної речовини без втручання людини;

заземлювальна шина - шина або затискач, які є частинами заземлювальної системи і дають змогу виконувати електричні з’єднання певної кількості провідників з метою заземлення і зрівнювання потенціалів;

заземлювач - провідна частина або сукупність з’єднаних між собою провідних частин, які знаходяться в електричному контакті із землею безпосередньо або через проміжне провідне середовище;

закритий розподільний пристрій (ЗРП) - розподільний пристрій, обладнання якого розташовано в будівлі;

електромашинні зали (приміщення) - зали (приміщення), в яких сумісно можуть бути встановлені електричні генератори, обертові або статичні перетворювачі, електродвигуни, трансформатори, розподільні пристрої, щити і пульти управління, а також допоміжне обладнання, що належить до них, які обслуговуються кваліфікованим обслуговуючим персоналом;

кабельна споруда - споруда, яка спеціально призначена для розміщення в ній кабелів, кабельних муфт, а також маслопідживлювальних апаратів та іншого обладнання, призначеного для забезпечення нормальної роботи маслонаповнених кабельних ліній (кабельні тунелі, канали, короби, лотки, блоки, шахти, поверхи, подвійні підлоги, кабельні естакади, галереї, камери, підживлювальні пункти);

керівник гасіння пожежі (КГП) від енергетичного підприємства - посадова особа (працівник, старший зміни тощо), яка організує гасіння пожежі від початку її виникнення до видачі письмового допуску на проведення гасіння пожежі в електроустановці пожежно-рятувальним підрозділам МНС України (далі - ПРП) або відомчій пожежній охороні;

КГП ПРП або КГП відомчої пожежної охорони - особа з керівного складу ПРП або відомчої пожежної охорони, яка пройшла інструктаж, має письмовий допуск на проведення гасіння пожежі в електроустановці, прибула на місце пожежі та взяла на себе обов’язки керівництва гасінням пожежі;

обслуговуючий персонал - працівники, які здійснюють технічне обслуговування та ремонт енергетичного обладнання;

оперативна картка дій на випадок виникнення пожежі (далі - ОКПГ) - оперативний документ, що містить основні дані про об’єкт, шляхи евакуювання, який дозволяє КГП швидко і правильно організувати дії пожежно-рятувальних підрозділів з рятування людей і гасіння пожеж;

оперативний (черговий) персонал - працівники, які здійснюють технічне обслуговування та ремонт енергетичного обладнання;

приміщення чергового персоналу - пост або диспетчерський пункт, розташований на об'єкті, що охороняється цілодобовим чергуванням персоналу, обладнаний засобами відображення інформації про стан роботи систем протипожежного захисту та засобами зв'язку з пожежною охороною об'єкта (населеного пункту) та відповідними службами безпосередньо об'єкта;

розподільний пристрій (РП) - електросистема, яка призначена для приймання і розподілу електроенергії і містить комутаційні апарати, збірні і з'єднувальні шини, допоміжні пристрої (компресорні, акумуляторні тощо), а також пристрої захисту, автоматики та вимірювальні прилади;

система пожежної автоматики - сукупність технічних засобів для виявлення ознак горіння, оповіщування про їх виникнення, локалізації та ліквідації пожежі без втручання людини;

струмовідвід - гнучкий мідний провід, оснащений спеціальними струбцинами для підключення до заземлених конструкцій, призначений для відведення струму від ручних пожежних стволів і пожежних автомобілів до заземлювача;

трансформатор - статична електрична машина, яка призначена для підвищення або зниження напруги електричної енергії.

2.1. Під час гасіння пожеж на електроустановках під напругою з використанням ручних пожежних стволів необхідно:

застосовувати ефективні засоби і прийоми подавання вогнегасних речовин у зону горіння;

дотримуватись безпечних відстаней від електроустановок, що знаходяться під напругою, до пожежників, які працюють з ручними пожежними стволами;

застосовувати індивідуальні ізолювальні електрозахисні засоби під час гасіння пожеж на електроустановках без зняття напруги;

забезпечувати надійне заземлення пожежних стволів і пожежних автомобілів.

2.2. Як вогнегасні речовини під час гасіння пожеж в електроустановках під напругою доцільно використовувати компактні та розпилені струмені води, газові вогнегасні речовини - інертні розріджувачі (на основі інертних газів), вогнегасний порошок.

Застосовувати усі види піни під час гасіння пожеж на електроустановках під напругою ручними засобами за участю людей забороняється.

2.3. Під час гасіння пожежі в електроустановках під напругою необхідно застосовувати засоби і прийоми подачі в зону горіння вогнегасних речовин, які забезпечують безпечну роботу пожежників і ефективне гасіння пожежі.

2.4. Мінімальні безпечні відстані до електроустановок під напругою, що горять, під час подачі пожежниками вогнегасних речовин з ручних стволів наведено в додатку 1.

2.5. Бойові позиції пожежників з урахуванням безпечних відстаней до конкретних електроустановок визначаються і уточнюються під час проведення пожежно-тактичних тренувань (навчань) та зазначаються в оперативному плані пожежогасіння об’єкта.

2.6. Заземлення ручних пожежних стволів і насосів пожежних автомобілів під час гасіння пожеж на електроустановках, які знаходяться під напругою, здійснюється за допомогою гнучких мідних проводів перетином не менше 25 мм-2, оснащених спеціальними струбцинами для підключення до заземлених конструкцій: гідрантів водогінних мереж, металевих опор повітряних ліній електропередачі, обсадних труб артезіанських свердловин, шурфів тощо.

Місця підключення до заземлених конструкцій визначаються спеціалістами енергооб’єкта, вносяться до графічної частини оперативного плану пожежогасіння об’єкта і позначаються відповідними знаками заземлення.

2.7. Ручні пожежні стволи і насоси пожежних автомобілів заземлюються окремо. Під час подачі води від внутрішнього водопроводу заземлюються тільки пожежні стволи.

2.8. Індивідуальні ізолювальні електрозахисні засоби (діелектричні рукавиці, боти) необхідно застосовувати для електробезпечності персоналу і пожежників, які безпосередньо беруть участь у гасінні пожежі на електроустановках, які знаходяться під напругою.

2.9. Пожежні автомобілі підрозділів, які охороняють енергооб'єкти, укомплектовуються засобами індивідуального захисту пожежника відповідно до законодавства з урахуванням чисельності бойового розрахунку, який безпосередньо бере участь у гасінні пожежі.

2.10. Під час пожежі на енергетичному об'єкті перша особа, яка виявила загоряння, зобов'язана негайно повідомити телефоном пожежну охорону, начальника зміни станції (чергового або диспетчера станції), старшого зміни і приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння, дотримуючись правил техніки безпеки.

2.11. До прибуття ПРП (відомчої пожежної охорони) начальник зміни особисто або із залученням чергового персоналу зобов'язаний виконати такі роботи:

визначити місце осередку вогнища, оцінити ситуацію на пожежі, спрогнозувати поширення пожежі і можливість утворення нових осередків горіння на іншому електрообладнанні;

розпочати гасіння пожежі і охолодження будівельних конструкцій силами і засобами енергетичного об'єкта;

за можливості зняти напругу з установки, яка горить, або сусіднього з нею електрообладнання, якщо це не спричинить більш тяжких наслідків;

перевірити вмикання системи автоматичного пожежогасіння, а у випадку відмови - задіяти її в ручному режимі;

організувати зустріч пожежних підрозділів і визначити місця заземлення пожежної техніки і розташування пожежних гідрантів;

проінформувати КГП ПРП або КГП відомчої пожежної охорони про безпечні маршрути прямування пожежників на бойові позиції.

2.12. Загоряння (займання) в електроустановках під напругою ліквідовується персоналом енергетичного об'єкта за допомогою переносних і пересувних вогнегасників: порошкових - при напрузі до 1,0 кВ, вуглекислотних - при напрузі до 10 кВ.

Відстань від насадки (розтруба) вогнегасника до струмопровідних частин електроустановок не може бути менше ніж 1 м. Застосування пінних вогнегасників не допускається.

2.13. Гасіння пожежі в приміщеннях на електроустановках, які знаходяться під напругою до 10 кВ, всіма видами піни за допомогою ручних засобів забороняється, оскільки піна і розчин піноутворювача мають підвищену електропровідність порівняно з розпиленою водою.

За потреби для гасіння пожежі повітряно-механічною піною з об’ємним заповненням приміщення (тунелю) піною необхідне попереднє закріплення піногенераторів, їх заземлення, а також заземлення насосів пожежних машин. Водій пожежної машини має працювати в діелектричних рукавицях і взутті.

2.14. Після прибуття до місця виклику першого ПРП старша посадова особа (начальник караулу, заступник начальника підрозділу тощо) зобов’язана оперативно зв'язатись із начальником зміни для уточнення ситуації на пожежі, одержання інструктажу і письмового допуску на проведення гасіння пожежі на електроустановках за формою, наведеною в додатку 11 до НАПБ В.01.034-2005/111.

2.15. Після узгодження маршрутів руху до осередку пожежі і розташування оперативно-тактичних позицій, з яких особовий склад буде здійснювати подачу вогнегасних речовин, КГП зобов’язаний організувати проведення інструктажу з працівниками усього особового складу, який бере участь у гасінні пожежі, щодо порядку проведення робіт та вимог безпеки і віддати розпорядження на оперативно-тактичне розгортання сил і засобів пожежогасіння.

2.16. Подання компактних і розпилених струменів води під час гасіння пожеж у електроустановках під напругою здійснюється пожежниками з відстаней, наведених у додатку 1.

2.17. Компактні струмені води доцільно застосовувати тільки під час гасіння пожеж у електроустановках під напругою до 110 кВ, але тільки в тих випадках, коли до осередку горіння неможливо наблизитись для подачі розпиленої води.

2.18. Для гасіння пожеж електроустановок, які знаходяться під напругою, допускається використовувати воду з водопровідних мереж, а також з природних і штучних водойм. Морську воду в зв’язку з її підвищеною електропровідністю застосовувати забороняється.

2.19. Під час ліквідації пожеж на великих площах, які виникають внаслідок викиду масел, що горять, необхідно використовувати розпилену воду або її комбінування з порошковими сумішами, які подаються в супутньому потоці і надходять у зону горіння одночасно.

3.1. За наявності в кабельних спорудах автоматичної установки пожежогасіння перевіряються її ввімкнення й ефективність роботи. Якщо вона не ввімкнулась автоматично, то приводиться в дію дистанційним (ручним) управлінням. Перед пуском її в дію необхідно впевнитись, чи персонал не був допущений для виконання ремонтних робіт у зазначеному приміщенні.

3.2. Під час гасіння пожежі на відкритих кабельних трасах застосовується розпилена вода від пожежних стволів.

3.3. Для проходу в кабельні споруди (тунелі, поверхи, шахти) і подачі від пересувних засобів пожежогасіння розпиленої води, повітряно-механічної піни, крім основних входів (дверних отворів), потрібно використовувати наявні люки.

3.4. З метою запобігання поширенню пожежі необхідно вживати заходів для створення водяних завіс або введення піногенераторів крізь люки для затоплення об’єму кабельного приміщення повітряно-механічною піною від пересувної пожежної техніки, при цьому необхідно дотримуватися вимог, зазначених у пункті 2.13 розділу ІІ цієї Інструкції.

У разі подавання піни в кабельні приміщення крізь дверні отвори піногенератори закріплюються у верхній частині дверної коробки або поблизу неї.

4.1. При загоранні обмоток генераторів або синхронних компенсаторів з повітряним охолодженням машина повинна бути аварійно зупинена персоналом, вимкнена з мережі і введена в дію стаціонарна установка водяного пожежогасіння.

Забороняється застосування повітряно-пінних вогнегасників для гасіння пожежі всередині генераторів або синхронних компенсаторів.

4.2. У разі загорань (вибухів) водню біля підшипників та в інших місцях генераторів і синхронних компенсаторів з водневим охолодженням необхідно аварійно зупинити турбогенератор (синхронний компенсатор) і вимкнути його з мережі. Від централізованої системи подати в корпус діоксид вуглецю (азот) для витіснення водню. Одночасно розпочати гасіння водню за допомогою вуглекислотних вогнегасників та інших засобів пожежогасіння.

4.3. Для гасіння розлитого масла внаслідок порушень ущільнень підшипників, фланцевих з’єднань маслосистеми і горіння кабельних трас біля турбогенераторів потрібно застосувати розпилену воду від пожежних кранів і пересувних засобів (пожежних машин).

4.4. У разі виникнення пожежі біля турбогенераторів необхідно вжити негайних заходів для охолодження металевих ферм перекриття машинного залу за допомогою водяних струменів від пожежних кранів або лафетних стволів.

4.5. У випадку пожежі на маслосистемі турбогенератора теплової або атомної електростанції з небезпекою її поширення на маслобак необхідно вжити заходів для зливання масла в аварійну ємність або ввімкнути стаціонарну установку зрошення маслобака (за її наявності).

5.1. У разі аварії на трансформаторі (реакторі) з виникненням пожежі його слід вимкнути з мережі з усіх сторін і заземлити.

Після зняття напруги гасіння пожежі проводиться будь-якими засобами пожежогасіння (розпиленою водою, повітряно-механічною піною, вогнегасниками).