Відповідно до статті 10 Закону України "Про охорону праці", Постанови Кабінету Міністрів України від 20 липня 1995 р. N 535 "Про розвиток виробництва засобів індивідуального захисту працюючих та відповідної наукової бази" і враховуючи рішення редакційної комісії, створеної наказом Комітету від 20.07.98 N 145, про розгляд проекту Типових норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту

1. Затвердити Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту (далі - Типові норми), що додаються.

2. Зазначені Типові норми набувають чинності з 1 березня 1999 року.

3. Зі вступом у дію цих Типових норм вважати такими, що не застосовуються на території України щодо працівників автомобільного транспорту, "Типовые отраслевые нормы бесплатной выдачи специальной одежды, специальной обуви и других средств индивидуальной защиты рабочим и служащим автомобильного транспорта и шоссейных дорог", затверджені постановою Державного комітету СРСР із праці й соціальних питань і Президії ВЦРПС від 20 лютого 1980 р. N 43/П-2, доповнені та змінені постановами цих органів від 21 серпня 1985 р. N 289/П-8, від 6 листопада 1986 р. N 476/П-12.

4. Управлінню по нагляду в машинобудуванні, на транспорті та у зв'язку разом з Міністерством транспорту України:

4.1. До 31 січня 1999 року визначити потреби підприємств, установ, організацій у зазначених Типових нормах.

4.2. Вжити заходів щодо вивчення вимог Типових норм державними інспекторами та іншими посадовими особами Держнаглядохоронпраці, експертами Експертно-технічних центрів, працівниками підприємств, установ, організацій, апаратом Департаменту автомобільного транспорту у двомісячний термін від дня їх одержання.

4.3. Установити постійний контроль за виконанням Типових норм власниками підприємств (уповноваженими ними органами), посадовими особами та працівниками.

5. Начальнику управління по нагляду в машинобудуванні, на транспорті та у зв'язку Полянському С.А. подати протягом двох тижнів після державної реєстрації Головному управлінню охорони праці Комітету відповідні матеріали для включення Типових норм до Державного реєстру ДНАОП та до банку даних автоматизованого інформаційного фонду нормативних актів про охорону праці.

6. Головному управлінню охорони праці Комітету забезпечити подання до редакції журналу "Охорона праці" замовлення на видання Типових норм.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника управління по нагляду в машинобудуванні, на транспорті та у зв'язку Полянського С.А.

1.1. Цей нормативний акт розроблено відповідно до статті 10 Закону України "Про охорону праці", Постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.95 N 535 "Про розвиток виробництва засобів індивідуального захисту працюючих та відповідної наукової бази" і поширюється на всі автотранспортні, авторемонтні та шиноремонтні підприємства і організації, а також підприємства, до складу яких входять транспортні цехи, дільниці, майстерні, гаражі тощо (надалі - підприємства), незалежно від форм власності та видів їхньої діяльності.

1.2. З уведенням цих Типових норм уважати такими, що не застосовуються на території України для працівників автомобільного транспорту, "Типовые отраслевые нормы бесплатной выдачи специальной одежды, специальной обуви и других средств индивидуальной защиты рабочим и служащим автомобильного транспорта и шоссейных дорог", затверджені постановою Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС від 20.02.80 N 43/П-2, з доповненнями та змінами, внесеними постановами цих органів від 21.08.85 N 289/П-8 та від 06.11.86 N 476/П-12.

1.3. Типові норми визначають для власника або уповноваженого ним органу обов'язковий мінімум безплатного забезпечення спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту працівників, які виконують роботи, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням і ремонтом дорожніх автотранспортних засобів, а також ремонтом їхніх шин, вузлів та агрегатів.

1.4. Об'єктом нормативного регулювання є ті види виробництва, цехи, зони, дільниці й види основної діяльності та робочі місця працівників автомобільного транспорту, професії й посади, які пов'язані зі шкідливими умовами праці, а також несприятливими температурними умовами або забрудненнями.

1.5. Крім цих Типових норм, для працівників, у відповідності до робіт, що виконуються на підприємствах автомобільного транспорту, а також працівників, що суміщають професії або постійно виконують сумісницькі роботи, та зайнятим другорядними і допоміжними видами діяльності, потреба в засобах індивідуального захисту визначається нормами безоплатної видачі, встановленими для відповідних видів діяльності.

1.6. Працівникам можуть видаватися засоби індивідуального захисту понад передбачені норми - з урахуванням вимог технологічних процесів і нормативних актів про охорону праці, за погодженням із представниками профспілкових органів, за рішенням трудового колективу підприємства.

1.7. Власник (керівник) зобов'язаний забезпечити працівників засобами індивідуального захисту, які відповідають вимогам нормативних актів та на які є сертифікати відповідності.

1.8. Порядок забезпечення працівників засобами індивідуального захисту повинен здійснюватися відповідно до "Положення про порядок забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту" (ДНАОП 0.00-4.26-96), затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96 N 170, зареєстрованим Міністерством юстиції України 18.11.96 за N 667/1692.

1.9. Контроль за правильністю та своєчасністю забезпечення працівників засобами індивідуального захисту на підприємствах здійснюють органи державного нагляду за охороною праці, профспілки, служби охорони праці підприємств.

1.10. Вимоги цього нормативного акта є обов'язковими для визначення потреби і забезпечення працівників потрібними засобами індивідуального захисту.