Цей галузевий нормативний документ не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений без дозволу Державної адміністрації ядерного регулювання України.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2. ЗАГАЛЬНІ АСПЕКТИ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ (ТЕХНІЧНОЇ ОЦІНКИ)

3. ПИТАННЯ З ЯДЕРНОЇ БЕЗПЕКИ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ

3.1. Паливомісткі матеріали

3.2. Нейтронно-фізичні процеси в ПММ

3.3. Аналіз можливості виникнення СЛР та її наслідків

3.4. Запобігання ядерного інциденту

Додаток 1. Перелік нормативно-правових актів, які слід використовувати експертам при виконанні експертизи (технічної оцінки) документів ПЗЗ в частині оцінки критичності

1.1. Дана Методика поширюється на діяльність з організації та виконання експертизи (технічної оцінки) обгрунтувань ядерної безпеки щодо аспектів критичності, що подаються на розгляд Державній адміністрації ядерного регулювання України в рамках ліцензійного процесу при реалізації Плану Здійснення Заходів на об'єкті "Укриття" (надалі - документів ПЗЗ).

1.2. Дана Методика призначена для використання Державною адміністрацією ядерного регулювання України (надалі - Адміністрація) та Державним науково-технічним центром з ядерної та радіаційної безпеки Мінекобезпеки України (надалі - ДНТЦ ЯРБ) при організації та проведенні експертизи (технічної оцінки) обгрунтувань ядерної безпеки.

1.3. Дана Методика встановлює:

- перелік питань з безпеки, які експерти мають розглянути при аналізі документу ПЗЗ, та послідовність їх розгляду;

- критерії оцінки, якими мають керуватися експерти при розгляді кожного питання з безпеки.

1.4. Дана Методика може, за необхідності, доповнюватися узгодженими Адміністрацією Додатками, в яких для найбільш важливих питань з безпеки рекомендовані процедури аналізу документів ПЗЗ на відповідність критеріям оцінки.

1.5. При виконанні експертизи (технічної оцінки) конкретного документу ПЗЗ експерти визначають питання з обгрунтувань ядерної безпеки, які мають бути проаналізовані, та їх пріоритетність. При цьому експерти користуються:

- переліком питань, що наведені в даній Методиці;

- вимогами Технічного завдання на виконання експертизи (технічної оцінки) документа ПЗЗ;

- відомостями про призначення та область застосування документа ПЗЗ.

1.6. На початку експертизи (технічної оцінки) документу ПЗЗ експерти оцінюють наявність в складі цього документу матеріалів, в яких відображені питання з безпеки, що визначені згідно з п. 1.5. При відсутності в обгрунтуванні ядерної безпеки відомостей щодо якого-небудь з даних питань експерти, згідно з процедурою, встановленою в ГНД 306.6.02/2.020-1999 "Порядок проведення експертизи (технічної оцінки) документів, що подаються на розгляд Державній адміністрації ядерного регулювання України в рамках ліцензійного процесу при реалізації Плану Здійснення Заходів на об'єкті "Укриття"", пропонують надати запит на додаткові матеріали. Експерти можуть запропонувати надати такий запит і на подальших етапах оцінки, якщо недостатність відомостей щодо якого-небудь з питань безпеки перешкоджає досягненню мети експертизи (технічної оцінки).

1.7. Експерти виконують оцінку відомостей, що містяться в обгрунтуванні ядерної безпеки та відносяться до визначених згідно з п. 1.5 питань з безпеки, керуючись критеріями оцінки, встановленими в даній Методиці, та рекомендованими процедурами. Якщо в процесі оцінки обгрунтування ядерної безпеки експерти прийшли до висновку про недоцільність використання якогось з критеріїв оцінки, вони мають право не користуватися цим критерієм, однак за умови керування принципами безпеки, на яких даний критерій грунтується. Вищезазначений висновок експерти повинні обгрунтувати при формулюванні експертних оцінок.

1.8. Перелік чинних нормативно-правових актів та рекомендаційних документів міжнародних організацій, які слід використовувати при виконанні експертизи (технічної оцінки) документів ПЗЗ, наведено в Додатку 1. Експерти можуть використовувати також інші акти та документи, які наберуть чинності в період дії даної Методики.

1.9. Експерти викладають результати оцінки у вигляді Висновку Державної експертизи (технічної оцінки) з ядерної та радіаційної безпеки згідно з вимогами, що встановлені в ГНД 306.6.02/2.020-1999 "Порядок проведення експертизи (технічної оцінки) документів, що подаються на розгляд Державній адміністрації ядерного регулювання України в рамках ліцензійного процесу при реалізації Плану Здійснення Заходів на об'єкті "Укриття"".

2.1. З метою оцінки ядерної безпеки проектів Плану Здійснення Заходів на об'єкті "Укриття" експерти повинні розглянути та оцінити наступні групи питань:

- паливомісткі матеріали (надалі - ПММ);

- нейтронно-фізичні процеси в ПММ;

- аналіз можливості виникнення самопідтримуючої ланцюгової реакції поділу (надалі - СЛР) та її наслідків;

- запобігання ядерного інциденту.

В розділі 3 для кожної з груп, що наведені вище, зазначається перелік питань, які повинні бути оцінені експертами в документах ПЗЗ, та критерії оцінки. В якості критеріїв оцінки також слід використовувати вимоги, що викладені в п. 2.4 даної Методики.

2.2. Для оцінки критичності систем об'єкта "Укриття", як правило, використовують розрахункові методи. Усі відібрані програмні засоби для оцінки ядерної безпеки за своєю методологією мають бути придатними для розрахунку ефективного коефіцієнту розмноження нейтронів (Keff) у середовищі з ПММ. Оцінка їх придатності виконується експертами на основі розгляду:

- опису математичної моделі та галузі її використання, інформації відносно бібліотек нейтронних перерізів, що використовуються у вищезгаданих програмних засобах;

- даних про похибку розрахункової методики (з точки зору програмної реалізації алгоритму) у використаній математичній моделі з визначення Keff;

- даних про фактичну похибку розрахункового коду з визначення Keff, отриману шляхом розрахунків бенчмарків (гомогенні та гетерогенні системи), або співставленням з результатами прецизійних розрахункових кодів. При цьому експерти повинні ознайомитися з описом бенчмарка або алгоритмом прецизійного коду, за допомогою яких була оцінена похибка використаного розрахункового коду.

Якщо для розрахунку Keff були використані аналітичні методи, експерти повинні оцінити справедливість присутніх в них спрощень і припущень, а також консерватизм цього підходу.

В разі використання експериментальних методів для оцінки критичності (підкритичності) експерти повинні оцінити інформацію на предмет похибки використаного методу та її складових частин на основі опису виконаних експериментів.

2.3. Під час проведення експертизи (технічної оцінки) експерти зобов'язані:

- у відповідності з загальними вимогами, викладеними у пп. 2.1 та 2.2 даної Методики, оцінити наведену у документі ПЗЗ інформацію стосовно її повноти та достовірності;

- виконати аналіз розрахункових кодів, використаних для обгрунтування ядерної безпеки, стосовно обгрунтованості їх використання. У випадку, коли точність розрахунку Keff, використаного в матеріалах обгрунтування коду, оцінювалася у документі ПЗЗ шляхом співставлення з результатами розрахунку за допомогою інших кодів, експерти можуть виконати перевірочні розрахунки;

- розглянути надані для експертизи (технічної оцінки) матеріали з точки зору виконання критеріїв забезпечення ядерної безпеки та достатності заходів щодо запобігання ядерного інциденту. За необхідності, експерти можуть виконати перевірочні розрахунки.

2.4. При виконанні експертизи (технічної оцінки) документів ПЗЗ експерти повинні впевнитися, що:

а) об'єм та повнота інформації є достатні для проведення експертами незалежних розрахунків;

б) вибір складу та геометрії розмножуючого середовища, що містить в собі ПММ, є обгрунтованим наявною експериментальною інформацією щодо складу, кількості та місця скупчення ПММ;

в) вихідні дані та припущення використані в розрахунках виходячи з умов консервативності як для нормальних умов експлуатації, так і для можливих відхилень від них. Якщо у вихідних даних неминучі невизначеності, є інформація про відповідні допуски в об'ємі достатньому для оцінки чутливості результатів розрахунку щодо цих невизначеностей. У випадку невизначеностей в яких-небудь вихідних даних (геометрія, склад, ядерно-фізичні дані та ін.) експерти повинні оцінити розрахунки критичності на предмет використання в них таких параметрів та характеристик ПММ, що призводять до найбільш несприятливих результатів. У разі необхідності виконується аналіз з метою оцінки кількісного впливу таких невизначеностей;

г) результати розрахунків для найбільш критичної конфігурації надаються у формі таблиць та графіків; усі використані інтерполяції та екстраполяції обгрунтовані, розглянуті їх надійність, консерватизм та вірогідні помилки розрахунків;

д) є масштабний ескіз та інше (геометричне) подання моделі, використаної у розрахунках критичності (усі спрощення та припущення моделі описані, включаючи її консерватизм);

е) згідно з п. 4.1.4 ПБЯ-06-09-90 та пп. 5.4.7, 5.4.8 ПНАЭ Г-14-029-91 оцінка ядерної безпеки виконана з урахуванням умов, за яких ПММ мають максимальний ефективний коефіцієнт розмноження нейтронів (у цьому випадку враховуються ефективні умови відбиття нейтронів);

ж) згідно з п. 4.1.4 ПБЯ-06-09-90 та п. 5.4.7 ПНАЭ Г-14-029-91 врахована вірогідність утворення пароводяної суміші в ПММ та заливання їх чистою водою, що призводить до збільшення коефіцієнту розмноження нейтронів;

и) згідно з п. 4.1.4 ПБЯ-06-09-90 та п. 5.4.8 ПНАЭ Г-14-029-91 врахована вірогідність наявності уповільнювача (графітова кладка, вода, інші матеріали), тобто прийняті консервативні умови уповільнення нейтронів;

к) в усіх проектах, в яких передбачається взаємодія із ядерно-небезпечними матеріалами, є розділ, пов'язаний із обгрунтуванням ядерної безпеки, або обгрунтування його відсутності. Згідно з ПБЯ-06-09-90 поважним доказом відсутності необхідності обгрунтування ядерної безпеки може бути лише обгрунтування того, що такі параметри ядерно-небезпечних матеріалів, як маса, концентрація, об'єм, чи геометрична конфігурація мають небезпечні значення і ні за яких умов не можуть призвести до ризику виникнення СЛР;

л) оцінка ядерної безпеки здійснена у відповідності до таких вимог:

- згідно з п. 3.3 ПБЯ-06-09-90 ефективний коефіцієнт розмноження нейтронів не повинен перевищувати 0.95 в умовах нормальної експлуатації та 0.98 за умов проектних аварій;