Розглянувши питання "Про стан виконання основних завдань та заходів Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009 - 2014 роки станом на 1 червня 2012 року", колегія Мінрегіону зазначає, що Міністерством, структурними підрозділами з питань житлово-комунального господарства Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, органами місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями та установами, що належать до сфери управління Мінрегіону, проводилася послідовна і цілеспрямована робота щодо формування та реалізації державної політики у житлово-комунальній галузі.

Діюча редакція Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009 - 2014 роки (далі - Програма) була затверджена Верховною Радою України в 2009 році та спрямована на виконання наступних завдань:

забезпечення розвитку державного регулювання діяльності природних монополій;

створення конкуренції на ринку обслуговування житла;

забезпечення беззбиткової роботи підприємств галузі;

технічне переоснащення основних фондів на базі енергоефективних технологій та обладнання;

залучення інвестицій, співпраця з міжнародними фінансовими установами;

залучення громадськості до процесу реформ.

Для реалізації поставлених завдань Програмою визначені заходи щодо інституціонального, організаційного, нормативно-правового та науково-технічного забезпечення, передбачено необхідні обсяги фінансування та наведено очікувані результати її реалізації.

Проведений аналіз стану виконання основних завдань та заходів Програми свідчить, що вона виконується не в повній мірі. Тому не досягнуто поставленої мети - забезпечення сталого розвитку галузі. Перш за все, повільно проводяться інституціональні перетворення в сфері конкурентного середовища на ринку обслуговування житла. Стимулювання самостійних організаційних форм управління багатоквартирним житловим фондом, таких як ЖБК та ОСББ, продовжує залишатися однією зі складових державної політики реформування житлово-комунального господарства. Відповідно до очікуваних результатів Програми до кінця поточного року цей показник має складати 31,4%, станом на сьогодні ми маємо - 23,8%.

Стримуючим фактором є певні адміністративні ризики:

ризик взаємодії з органами державної влади, державного контролю та монополістами - виробниками комунальних послуг;

ризик необхідності ведення складної податкової, статистичної та бухгалтерської звітності (бюрократичне навантаження).

Ліквідація зазначених ризиків визначається головним завданням держави та органів місцевого самоврядування в цьому питанні.

Наступне завдання Програми полягає у забезпеченні беззбиткової роботи підприємств галузі. Створено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Економічний стан галузі виглядає наступним чином:

неповне відшкодування доходами витрат операційної діяльності підприємств;

несвоєчасні розрахунки населення за спожиті послуги;

постійно зростаючі дебіторська та кредиторська заборгованості;

збиткова діяльність (з початку року отримано збитки у сумі понад 2 млрд.грн.);

наявність заборгованості із виплати заробітної плати працівникам галузі (40,6 млн.грн., з початку року зросла на 9%).

Основні збитки мають підприємства-монополісти. Рівень відшкодування доходами витрат їх операційної діяльності знаходиться на рівні 80%. Тарифна політика продовжує залишатись основним чинником збитковості підприємств.

Таке фінансово-економічне становище підприємств житлово-комунального господарства обумовлює і відповідний технічний стан галузі.

Централізованим водопостачанням забезпечено тільки 83% міського населення України. При цьому по країні цей показник становить лише 63%.

За інформацією, наведеною у звітах регіонів, питомі витрати електроенергії у водопостачанні майже вдвічі перевищують індикатори програми, встановлені на поточний рік. Середній рівень втрат води по Україні становить 41%. Аналогічна ситуація в теплопостачанні. Середній рівень втрат тепла становить 14%.

Не забезпечено повного технологічного та комерційного обліку комунальних ресурсів. У теплопостачанні середній рівень технологічного обліку 72%, рівень комерційного обліку - 33%. У водопостачанні середній рівень технологічного обліку становить 62%, а рівень комерційного - 33%. Запровадження обов'язкового комерційного обліку комунальних ресурсів визначено одним з головних завдань. Відповідний законопроект Мінрегіоном підготовлено та буде внесено до Верховної Ради у поточному році.

За період реалізації Програми не виконуються зобов'язання держави щодо її фінансування. Прогнозні обсяги видатків державного бюджету на виконання завдань і заходів Програми в цілому складають 23 млрд.грн., з них 16 млрд.грн. повинні були бути виділені протягом 2010 - 2012 років. Але протягом зазначеного періоду на виконання Програми річними державними бюджетами було передбачено менше 800 мільйонів гривень, що складає лише 3% від запланованих обсягів. А якщо подивитися на фактичний рівень освоєння коштів, то цей відсоток є ще нижчим. Програма системно недофінансовується.

Така ситуація доводить наявність системних проблем в управлінні галуззю та вимагає кардинальних змін у підходах до планування видатків. Будь-які бюджетні дотації всіх рівнів не нададуть можливості забезпечити інвестиційну потребу галузі. Тому в поточному році Мінрегіоном запропоновано нову форму підтримки комунальної інфраструктури - дешеві бюджетні кредити. Це перший прецедент зворотного бюджетного фінансування в історії житлово-комунального господарства України, незважаючи на те, що такий метод успішно застосували багато країн. Саме такий підхід забезпечував інвестиційну потребу галузі до тих пір, поки сфера систем життєзабезпечення не зацікавить банки і в ній не почнуть діяти повноцінні ринкові та фінансові механізми. Перевага буде надаватися комплексних проектам, які вирішують не тільки проблеми одного будинку, а в цілому міста або території, що знаходиться в єдиній технологічній системі. Тільки в цьому випадку можна досягти суттєвої економії енергоресурсів та вчасно повернути кредит.

Житлово-комунальне господарство - найбільш зарегульована галузь в Україні. На практиці велика кількість правових норм приводить до їх протиріччя чи дублювання. Будь-які спроби вдосконалення діючої нормативно-правової бази впираються в протиріччя одному чи іншому закону. Тому постає необхідність уніфікації та спрощення діючого законодавства. Необхідно визначити комунальні ресурси товаром, запровадити обов'язковий технологічний і комерційний облік та на законодавчому рівні встановити єдині для всіх споживачів та надавачів житлово-комунальних послуг правила стосунків. Це призведе до усунення дублювань та протиріч у законодавстві, уніфікації термінів та розпочне дерегуляцію у сфері житлово-комунального господарства.

З метою покращення якості статистичної звітності Мінрегіоном уніфіковано галузеву звітність, удосконалено її форми, запроваджено моніторинг показників якості житлово-комунальних послуг. Наступним кроком буде автоматизація всього процесу моніторингу та оцінки результатів.

Аналогічні єдині принципи повинні закладатися і на рівні державних програм. Зараз у житлово-комунальному господарстві 2 діючі і ще 3 програми знаходяться на стадіях розроблення та погодження, що не відповідає вимогам п. 4.2.5 "Скорочення кількості державних цільових програм" Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" , затвердженого Указом Президента України від 12.03.2012 № 187.

З метою забезпечення виконання основних завдань Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009 - 2014 роки та координації дій представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадських організацій та об'єднань співвласників багатоквартирних будинків колегія Мінрегіону

1. Відзначити ефективну роботу Дніпропетровської обласної державної адміністрації з питань реформування житлово-комунального господарства регіону.

2. Департаменту житлової політики (Шаповаленко В.Г.):

2.1. Для створення системи ефективного управління житлом та підприємствами житлово-комунального господарства забезпечити опрацювання із центральними органами виконавчої влади й громадськістю та подання до Кабінету Міністрів України: