Заслухавши та обговоривши інформацію про стан книгорозповсюдження в Україні та проект Концепції відновлення всеукраїнської книготорговельної мережі, розроблених на виконання Плану заходів щодо створення сприятливих умов для розвитку вітчизняного книговидання та книгорозповсюдження, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 р. N 284-р, відповідно до Указу Президента України "Про деякі заходи з розвитку книговидавничої справи в Україні" від 21 березня 2006 р. N 243/2006 колегія відзначає, що нинішній стан книговидання в Україні характеризується незначним зростанням загальних тиражів книг на внутрішньому книжковому ринку, закриттям книжкових магазинів у столиці та обласних центрах, зменшенням інтересу до читання, повільним оновленням бібліотечних фондів, недостатньою поінформованістю покупців-читачів про нові книжкові видання.

З метою вирішення існуючих проблем Комітетом розробляються відповідні заходи, спрямовані на відновлення всеукраїнської мережі книгорозповсюдження.

Розроблено проект Концепції відновлення всеукраїнської книготорговельної мережі, основною метою якої є створення сприятливих умов щодо поширення видавничої продукції вітчизняного виробництва для задоволення духовних потреб громадян України.

Підготовлено матеріали щодо встановлення нормативів мінімального забезпечення громадян книготорговельними послугами в розрізі адміністративно-територіальних одиниць, які буде взято за основу при підготовці проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення нормативів мінімального забезпечення громадян книготорговельними послугами в розрізі адміністративно-територіальних одиниць".

Враховуючи зазначене та з метою безумовного виконання основних завдань Плану заходів щодо створення сприятливих умов для розвитку вітчизняного книговидання та книгорозповсюдження колегія

1. Інформацію "Про стан книгорозповсюдження в Україні та проект Концепції відновлення всеукраїнської книготорговельної мережі" взяти до відома.

2. Проект Концепції відновлення всеукраїнської книготорговельної мережі взяти за основу (додається).

3. Департаменту видавничої справи та преси (Бабилюлько В.І.) спільно з ДАК "Укрвидавполіграфія" (Ткаченко Т.В.), ДНУ "Книжкова палата України імені Івана Федорова" (Сенченко М.І.) впродовж місяця доопрацювати проект Концепції з урахуванням пропозицій і зауважень та подати на затвердження Голові Комітету.

4. Департаменту видавничої справи та преси (Бабилюлько В.І.), фінансово-економічному департаменту (Кравченко Д.В.), юридичному управлінню (Шатковський О.П.) впродовж грудня розробити проект постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення мінімального забезпечення громадян книготорговельними послугами в розрізі адміністративно-територіальних одиниць" та забезпечити його підготовку для подання Комітетом в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України до 31 січня 2008 року.

5. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника Голови Комітету Шевченка В.Г.

В Україні за офіційними статистичними даними випуск книг на одного жителя становить сьогодні 1,2 книги.

Така кількість видань не забезпечує сучасні потреби українського суспільства в гуманітарних, спеціальних і технічних знаннях, не може ефективно впливати на моральний, духовний стан населення, на формування культурного середовища держави.

Як наслідок зменшується інтерес до читання, кількість виданих творів класиків української і зарубіжної літератури, наукових праць з гуманітарних та природничих наук іноземними мовами, повільно оновлюються бібліотечні фонди, не налагоджена поінформованість населення про нові книжкові видання.

Головні причини, що негативно впливають на нинішній стан книговидання:

відсутність всеукраїнської мережі книгорозповсюдження;

відсутність чіткої взаємодії між суб'єктами видавничого комплексу: видавець - виготівник - розповсюджувач видавничої продукції;

надзвичайно високий рівень витрат на підготовку та виготовлення вітчизняної видавничої продукції, що робить її конкурентоздатною у порівнянні з книгами російських та білоруських видавців;

відсутність правил книжкової торгівлі та повноцінного інформаційного забезпечення щодо випуску української книги на внутрішньому книжковому ринку;

велика територія поширення книжкової продукції, високі поштові та транспортні витрати;

обмежені тиражі книг, випущених вітчизняними видавцями;

загальноекономічна криза, результатом якої стало падіння купівельної спроможності населення;

непомірно висока плата за комунальні послуги та оренду приміщень;

недостатнє фінансування державою випуску книг освітньої та наукової тематики;

кредиторська заборгованість суб'єктів видавничої справи, що постійно зростає;

обмежений асортимент україномовних видань на внутрішньому книжковому ринку;

нерозвинутість вітчизняного сегменту мережі Інтернет з продажу книжкової продукції тощо.

На початку дев'яностих років минулого століття Україна мала 25 обласних книготоргів, до складу яких входили близько 1100 державних книгарень, в яких працювали близько 13 тисяч висококваліфікованих фахівців.

Розгалужену мережу книгарень у сільській місцевості та районних центрах мала Укоопспілка. Ефективно працювали кіоски "Союздруку", підприємства "Військова книга".

Комплектування суспільних фондів бібліотек (до 1990 року їх нараховувалося в Україні понад 40 тисяч) успішно забезпечувала мережа книгорозповсюдження, до складу якої входило тридцять бібліотечних колекторів.

Наявність такої розгалуженої системи книгорозповсюдженням, яка охоплювала практично все населення України, дозволяла стабільно працювати і вітчизняному видавничому комплексу.

На межі 70-80-х років в Україні випускалося щорічно загальним тиражем до 200 млн. примірників книг, тоді як на сьогодні в чотири рази менше.

Кожна книгарня в зазначений період мала постійно в продажу десятки тисяч найменувань. Система поіменного обліку книг давала можливість ефективного впливати на перерозподіл літератури з одного регіону в інший, здійснювати кількаразове перевидання творів.

У зв'язку з непродуманістю заходів, пов'язаних з передачею підприємств книгорозповсюдження до комунальної власності з наступною поспішною беззастережною комерціалізацією книгарень, відбулось фактичне руйнування ефективної системи книгорозповсюдження, що негативно позначилось на видавничому комплексі в цілому.

За статистичними даними ДНУ "Книжкова палата України імені Івана Федорова" нині в Україні нараховується близько 500 книжкових магазинів, середня площа яких не перевищує сто квадратних метрів, асортимент друкованої продукції складає від двох до десяти тисяч назв книг переважно російською мовою.

Дистриб'юторська компанія "Самміт-книга" після вивчення стану книжкового ринку зазначає, що в Україні на сьогодні нараховується близько ста невеликих книжкових оптових фірм, з яких лише десять реалізують понад десять тисяч назв книг з річним оборотом 1 млн.євро. Переважна більшість цих книг завозиться з Російської Федерації. Близько 70 відсотків імпортованої книжкової продукції ввозиться без сплати митних зборів і податків.

В Україні функціонує понад десять книжкових Інтернет-магазинів, більшість з яких є нерентабельними. Книжкові видання також реалізуються населенню через магазини "Книга-поштою" (великі книжкові магазини такого профілю діють у Харкові, Дніпропетровську, Києві).

Згідно з розрахунками галузевих громадських організацій, які здійснюють маркетингові дослідження вітчизняного книжкового ринку, на сьогодні близько 70 відсотків видань, імпортованих з Російської Федерації, і понад 50 відсотків видань, випущених українськими видавництвами, реалізуються на книжкових базарах і вуличних лотках.

Враховуючи кількість вітчизняних стаціонарних книжкових магазинів у порівнянні із кількістю книгарень західноєвропейських країн (приміром, у Франції один книжковий магазин припадає на 20 тис. жителів країни, у ФРН одна книгарня - на 15 тис., у Польщі і Данії - на 12 тис., Норвегії - на 10,5 тис., Нідерландах - на 10 тис., Фінляндії - на 7 тис., Австрії один книжковий магазин - на 4 тис. жителів країни), спроможних донести різножанрову літературу до широких верств населення України, можна стверджувати, що державою практично не використовується величезний потенціал вітчизняної книги для розбудови української державності і забезпечення стрімкого, стратегічно виправданого економічного, культурного і соціального зростання України як члена європейської спільноти.

Концепція передбачає створення національної мережі книгорозповсюдження, що сприятиме:

забезпеченню системного поширення вітчизняної друкованої продукції на всій території країни суб'єктами видавничої справи усіх форм власності;

розширенню асортименту літератури різної тематики;

поповненню фондів бібліотек усіх рівнів;

зміцненню позицій вітчизняних суб'єктів видавничої справи як на внутрішньому, так і зовнішньому книжкових ринках;

зміцненню матеріально-технічної бази видавничо-поліграфічного комплексу країни;

підвищенню ефективності державного управління у видавничій сфері.

В основу Концепції покладено пропозиції ДАК "Укрвидавполіграфія", ДНУ "Книжкова палата України імені Івана Федорова", управлінь у справах преси та інформації облдержадміністрацій, галузевих громадських організацій.

Вирішення проблем, пов'язаних із забезпеченням функціонуванням всеукраїнської мережі книгорозповсюдження, можливе лише за умов впровадження структурованої, розгалуженої системи реалізації видавничої продукції. З цією метою необхідно налагодити взаємодію видавництв, підприємств книгорозповсюдження, бібліотек на всій території країни. Спільна мережа розповсюдження видань передбачатиме також надання суб'єктами видавничої справи оперативної інформації про книги, що плануються до випуску та книги в наявності та продажу.

Інформацію про наявність книжкової продукції на вітчизняному книжковому ринку отримуватимуть через національну інформаційно-бібліографічну систему "Книги, що є в наявності та друкуються". Впровадження такої системи відбуватиметься трьома етапами впродовж кількох років:

перший етап (2008-2009 роки) передбачає створення каталогу "Книги, що є в наявності та друкуються", розробку програмного забезпечення для формування зазначеного каталогу, придбання необхідного обладнання, створення локальної комп'ютерної мережі та комп'ютерної мережі обласних бібліотек, впровадження в окремих регіонах країни інформаційно-бібліографічної системи "Книги в наявності та в друці";

другий етап (2009-2010 роки) передбачає формування комп'ютерної мережі обласних бібліотек в рамках централізованої всеукраїнської системи книгорозповсюдження та транспортної системи доставки літератури;

третій етап (2010-2011 роки) передбачає подальше впровадження інформаційно-бібліографічної системи "Книги в наявності і друці" в усіх обласних центрах і містах України.