Відповідно до підпункту 40 пункту 4 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України 04.04.2003 N 292, та з метою забезпечення єдиного методологічного підходу щодо ведення бухгалтерського обліку та відображення фінансово-господарських операцій фінансовими установами, що надають послуги факторингу, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України

1. Затвердити Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних операцій фінансових установ, що надають послуги факторингу (додаються).

2. Рекомендувати фінансовим установам, що надають послуги факторингу, дотримуватися Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних операцій фінансових установ, що надають послуги факторингу.

3. Сектору зв'язків з громадськістю та протоколу забезпечити опублікування цього розпорядження в засобах масової інформації.

4. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника Голови відповідно до розподілу обов'язків.

1.1. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних операцій фінансових установ, що надають послуги факторингу (далі - Методичні рекомендації), розроблені з урахуванням положень Цивільного кодексу України, Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні; Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції про його застосування, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 N 291, розпорядження Держфінпослуг "Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг" від 03.04.2009 N 231 та Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг.

1.2. Методичні рекомендації розроблені з метою забезпечення єдиного підходу до ведення небанківськими фінансовими установами, що надають послуги факторингу (далі - фактори), бухгалтерського обліку операцій по наданню послуг факторингу.

1.3. Терміни, що використовуються в цих Методичних рекомендаціях, вживаються у значеннях, визначених законодавством України.

1.4. Для цілей ведення бухгалтерського обліку факторингові операції класифікуються як:

- безобіговий факторинг з правом регресу;

- безобіговий факторинг без права регресу;

- кредитний факторинг.

1.4.1. Операції, пов'язані з безобіговим факторингом з правом регресу. За договором факторингу одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) за товари, роботи, послуги. При цьому сума коштів, передана фактором в розпорядження клієнта, нижча на визначену договором суму, ніж повна вартість вимоги, що відступається, а клієнт приймає на себе відповідальність за боржника, тобто зобов'язання зі зворотного викупу у фактору рахунків, не оплачених боржником.

1.4.2. Операції, пов'язані з безобіговим факторингом без права регресу. За договором факторингу одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) за товари, роботи, послуги. При цьому сума коштів, передана фактором в розпорядження клієнта, нижча на визначену договором суму, ніж повна вартість вимоги, що відступається, а клієнт не приймає на себе відповідальність за боржника, тобто зобов'язання зі зворотного викупу у фактору рахунків, не оплачених боржником.

1.4.3. Операції, пов'язані з кредитним факторингом. За договором одна сторона (фактор) передає грошові кошти в борг (кредит) в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) за товари, роботи, послуги в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитом. Фактор надає клієнту кредит в розмірі, який не перевищує всю суму вимог до боржника (без податку на додану вартість (далі - ПДВ)). Право регресу застосовується у випадку невчасного і/або неповного погашення суми грошової вимоги боржником фактору, відповідно, фактор одержує право вимагати відповідну суму від клієнта після того, як боржник не погасив свій борг перед фактором. По факту надання факторингових і кредитних послуг клієнт виплачує фактору винагороду і проценти.

1.5. Фактор може надавати супутні послуги клієнту, такі як облік і обслуговування дебіторської заборгованості та надання консультаційних послуг.

1.6. Для ведення фактором бухгалтерського обліку операцій по наданню послуг факторингу рекомендується використовувати рахунки та відкривати до них субрахунки, що зазначені у таблиці 1:

2.1. Типова кореспонденція рахунків щодо ведення бухгалтерського обліку основних операцій фактора, пов'язаних з наданням послуг з факторингу, наведена у таблицях 2, 3, та 4.