Відповідно до розділу VI Регламенту роботи Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 20.11.2007 N 8279 (із змінами та доповненнями), та підпункту 1.2 пункту 1 Плану роботи Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на 2010 рік, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 15.12.2009 N 955 (із змінами та доповненнями), Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України

1. Затвердити Концепцію змін до нормативно-правових актів з питань фінансування спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг (платежі нагляду), що додається.

2. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника Голови відповідно до розподілу обов'язків.

Загальна частина

Інституційна спроможність органу регулювання та нагляду за ринком фінансових послуг є відправною точкою для побудови ефективного пруденційного нагляду, тобто для здійснення повноцінного регулювання та нагляду за ринком фінансових послуг, попередження можливих ризиків для фінансового сектору, та в цілому для економіки. Зазначене підтверджують численні рекомендації іноземних експертів, дослідження та висновки таких міжнародних організацій як Міжнародний валютний фонд та Світовий Банк.

Виходячи із світового досвіду, фінансова незалежність більшості регуляторів національних ринків фінансових послуг, яка розглядається як невід'ємна частина інституційної спроможності, забезпечується шляхом фінансування їх за рахунок чітко визначених платежів піднаглядних фінансових установ на умовах підзвітності.

Однак, на сьогодні в світі відсутній уніфікований підхід до процедури запровадження фінансування органів регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг за рахунок платежів нагляду та науково-теоретичні засади визначення методології розрахунку такого фінансування. Єдиним науковим підходом до питання фінансової незалежності органу регулювання та нагляду у секторі фінансових послуг можна вважати документ 2007 року, розроблений співробітниками Центрального банку Іспанії щодо фінансового управління у банківському нагляді.

Фінансова незалежність Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України як елемент підвищення її інституційної спроможності

Інституційна спроможність органу регулювання та нагляду за ринком фінансових послуг має базуватись на таких основних постулатах:

1) регуляторна незалежність, що пов'язана із повноваженнями щодо запровадження пруденційних норм та правил;

2) незалежність від будь-якого політичного втручання та тиску з боку ринку;

3) інституційна автономія, що пов'язана із забезпеченням достатніх повноважень органу нагляду;

4) фінансова незалежність.

Реалізація основних функцій та завдань органів регулювання та нагляду за ринком фінансових послуг неможлива без належного рівня фінансової незалежності. У багатьох країнах світу, зокрема у Великій Британії, Австрії, Німеччині, Австралії, Канаді, Словаччині та ін., для забезпечення належного рівня фінансування основна частина витрат з утримання наглядових органів перекладається на ринок, тобто регулятори фінансуються за рахунок вигодонабувачів регулювання (надавачів фінансових послуг). На практиці це означає, що регулятор стягує плату з суб'єктів регульованої галузі. Разом з тим, у багатьох країнах така плата супроводжується додатковим фінансуванням із державного бюджету, тобто передбачається змішана система фінансування.

Узагальнюючи світову практику, необхідно підкреслити, що за результатами дослідження, проведеного експертами Міжнародного валютного фонду у 2009 році, близько 76 відсотків органів нагляду за страховою діяльністю та ринком цінних паперів утримуються за рахунок платежів нагляду. При цьому можливість такого способу фінансування переважно закріплена на рівні законодавчих актів, натомість фінансування за рахунок платежів нагляду лише 36 відсотків органів регулювання та нагляду передбачене на рівні підзаконних актів та за погодженням із Міністерством фінансів відповідної країни.

Існуюча система фінансування Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, яка є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, здійснюється лише за рахунок коштів Державного бюджету України та не в змозі забезпечити наявність достатнього фінансування потреб уповноваженого органу.

Вирішення Держфінпослуг системних питань реформування небанківського фінансового сектору, пов'язаних у тому числі із запровадженням пруденційного нагляду за ринком небанківських фінансових послуг, неможливо за умов відсутності належного рівня політичної та фінансової автономії Держфінпослуг. Наявні фінансові та матеріально-технічні ресурси та кадровий потенціал, закладений при створенні Держфінпослуг, вже не відповідають високій динаміці розвитку фінансових ринків і складності запропонованих ними продуктів. За висновками Місії Агентства міжнародного розвитку США та Світового банку обсяги фінансування Держфінпослуг є недостатніми, що має істотний вплив на плинність кадрів, особливо керівників середньої ланки.