Конституція України у статті 129 прямо передбачає, що за неповагу до суду й судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. Зазначена конституційна норма у повному обсязі кореспондується із вимогами статті 50 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" , відповідно до змісту якої прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Заслухавши та обговоривши інформацію члена Ради суддів України Суярко Т.Д. щодо необхідності реагування суддів судів України на прояви неповаги до них у судовому процесі, відповідно до статті 129 Конституції України, статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" , Положення про Раду суддів України, Рада суддів України

1. Звернути увагу суддів на необхідність реагування на прояви неповаги до суду, як один з механізмів забезпечення незалежності суду.

2. Схвалити Рекомендації щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду, що додаються.

3. Направити дані Рекомендації для використання у всі суди України.

1. Повага до суду є чинником належного функціонування правової держави. Закон вимагає від учасників процесу, або присутніх у судовому засіданні осіб, наявність поваги до суду як одного із інститутів державної влади. За останні роки в України все більш набуває свого поширення публічна демонстрація такої форми правового нігілізму як прояв неповаги до суддів та суду зокрема. Розповсюдженість означеного негативного явища обумовлює неможливість виконання судовою владою своїх функцій у повному обсязі. Адже в результаті вчинення діянь, що посягають на авторитет судової влади, фактично нівелюється принцип всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи будь-якої категорії. У загальному підсумки поширення прояву неповаги до суду, уникнення винними особами юридичної відповідальності за чинення такого правопорушення, відсутність забезпечення приміщень судів належною охороною тощо, призводить до невиконання українською державою своїх зобов'язань щодо забезпечення права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Конституція України у статті 129 прямо передбачає, що за неповагу до суду й судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. Зазначена конституційна норма у повному обсязі кореспондується із вимогами статті 50 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" , відповідно до змісту якої прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Як вбачається із наведених законодавчих норм, підтримання незалежності і поваги до суду є прямим обов'язком суду, а не його правом. Ігнорування суддями своїх прямих обов'язків у будь-який спосіб є неприпустимим, а тому жоден випадок прояву неповаги до суду не повинен залишатись без належного реагування органів судової влади.

2. Безпосередньо адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду передбачена ст. 185-3 КУпАП (Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Диспозиція статті 185-3 КУпАП до об'єктивної сторони вказаного правопорушення відносить наступні діяння:

• злісне ухилення від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, експерта, перекладача;

• непідкорення зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого;

• порушення порядку під час судового засідання;

• вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил;

• невиконання поручителем зобов'язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства.

Таким чином, у випадку вчинення будь-яких із вище перелічених дій, суд зобов'язаний ініціювати провадження у справі про адміністративне правопорушення. За загальним правилом такі провадження буде мати наступні стадії:

1) порушення справи про адміністративне правопорушення;

2) розгляд такої справи про адміністративне правопорушення;

3) виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Разом із цим, аналіз законодавчо закріплених КУпАП відмінностей у способах виконання владних повноважень місцевими загальними судами та місцевими адміністративними, господарськими, апеляційними, вищими та Верховним Судом обумовлюють наявність таких особливостей провадження по даній категорії справ:

1) Постанови районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів за наслідком розгляду справи за ст. 185-3 КУпАП підлягають оскарженню у загальному порядку. В той час, як постанови суддів господарського, адміністративного, апеляційного, Вищого або Верховного Суду України за наслідком розгляду справи за ст. 185-3 КУпАП не підлягає оскарженню.

2) При розгляді справи за ст. 185-3 КУпАП у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів передбачено обов'язкове складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення (стаття 255 КУпАП ). Натомість, при розгляді справи іншими судами - місцевими господарськими та адміністративними судами, апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами та Верховним Судом України - складання такого протоколу не передбачено.

Одночасно із вказаними відмінностями слід підкреслити такі нормативні положення, які будуть загальними у застосуванні для усіх судів:

1) Норми КПК, ЦПК, КАС та ГПК містять аналогічні за своїм змістом норми, відповідно до яких питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва.