Заслухавши та обговоривши інформацію голови Ради суддів України В. Сімоненко про затвердження Стратегії розвитку судової влади України на 2015 - 2020 рр., на виконання підпункту 11.2 пункту 11 рішення XII позачергового з'їзду суддів України від 20 червня 2014 року, відповідно до статті 113, частини п'ятої статті 127 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Положення про Раду суддів України, затвердженого рішенням X позачергового з'їзду суддів України 16 вересня 2010 року (із наступними змінами), Рада суддів України

1. Затвердити Стратегію розвитку судової влади України на 2015 - 2020 роки, що додається.

2. Доручити Державній судовій адміністрації України розмістити Стратегію розвитку судової влади України на 2015 - 2020 роки на офіційному веб-порталі судової влади України та надіслати судам загальної юрисдикції до відома.

Наразі перед українською судовою системою гостро постають серйозні виклики. Суспільство активно критикує суддів через відсутність незалежності, неупередженості, прозорості та підзвітності. Тому необхідно відновлювати довіру суспільства до судової системи, і представники судової влади готові здійснювати для цього конкретні кроки та дії.

Стратегія розвитку судової системи в Україні (далі - Стратегія) є одним з етапів впровадження Стратегічного плану (СП) розвитку судової влади України, ухваленого на XI З'їзді суддів України, який є вищим органом суддівського самоврядування. Ця Стратегія будується на стратегічних цілях, визначених в СП, і водночас визначає більш конкретні заходи, кінцеві результати та вплив запланованих дій.

Прийнята в часи значних соціальних та політичних змін Стратегія є відповіддю на вимоги нового часу, прагнення українського судівництва та суспільства до реформ, підвищення якості послуг судової системи для громадян, дотримання європейських стандартів і наближення до кращих практик відправлення правосуддя. Крім того, Стратегія відображає потребу суспільства у підвищенні незалежності, підзвітності та прозорості судівництва і разом з тим забезпечує більш активну співпрацю судової системи із законодавчою та іншими гілками влади. Реформа судової системи також є необхідною передумовою для консолідації всіх зусиль у напрямку євроінтеграції, включаючи імплементацію Угоди про асоціацію та про зону вільної торгівлі, спрощення візового режиму та здійснення інших заходів у партнерстві з Європейським Союзом (ЄС).

З огляду на те, що для досягнення багатьох цілей СП необхідне внесення змін до Конституції та до інших законів, наголос в Стратегії поставлений на тих напрямках, які передбачають можливість домогтися суттєвих змін майже виключно через внутрішні заходи, яких суддівський корпус та органи суддівського самоврядування можуть вживати самостійно. Такими напрямками, зокрема, є зміцнення ролі судової гілки влади в процесі реформування сектору правосуддя та більш активна участь у законотворчих процесах, розбудова можливостей формування власного бюджету та системи фінансового управління, взаємодія з громадськістю (PR), наближення до моделі самоврядування та управління, спрямованого на підтримку та розвиток судової системи (на відміну від орієнтації на вказівки та перевірки), запровадження більш ефективних способів оцінки підзвітності та якості системи судочинства (включаючи оцінювання ступеня задоволення громадян роботою судів), підвищення доступності правосуддя та єдності судової практики.

Водночас слід зазначити, що більш якісний розподіл обов'язків та повноважень кожного учасника системи суддівського самоврядування, збалансування повноважень суддів та прав інших державних та приватних суб'єктів в усіх видах судового провадження, підвищення доступності правосуддя потребують змін до Конституції України та інших законів. Відтак, Стратегія на 2015 - 2020 рр. є всього лише одним із кроків в напрямку комплексного реформування судової системи зокрема та сектору юстиції в цілому.

СТРАТЕГІЧНІ ПИТАННЯ (за визначенням СП):

• Зміцнення незалежності та самостійності суддів та судової гілки влади;

• Збільшення фінансування та підвищення ефективності використання ресурсів;

• Відновлення довіри суспільства.

СП націлений на вирішення проблем, які стосуються стану законодавства та розподілу повноважень між судами та іншими структурами сектору юстиції. Для досягнення цілей СП та зміцнення судової гілки влади у відношенні до інших гілок необхідно зосередитись на удосконаленні стратегічного планування, посиленні фінансових та комунікаційних можливостей системи суддівського самоврядування.

У зв'язку з цим на стратегічному рівні (Ради суддів України - РС) та на робочому рівні (секретаріату Ради суддів, Державної судової адміністрації - ДСА або інших органів, залежно від компетенції) будуть створені окремі підрозділи, які опікуватимуться стратегічним плануванням та питаннями законодавства, бюджетним та фінансовим управлінням, забезпеченням якості та ефективності правосуддя, питаннями етики та дисциплінарної відповідальності. Ці підрозділи будуть забезпечувати єдність та ефективність суддівського корпусу у висловленні позицій щодо законодавчих ініціатив, які напряму стосуються відправлення правосуддя, адекватного надання та розподілу фінансових ресурсів, а також зв'язків з громадськістю. Подальші кроки будуть зроблені в напрямку консолідації систем управління фінансами та бюджетом судів, зокрема, шляхом створення спеціальних фінансових підрозділів для підтримки всіх судів в межах відповідного апеляційного округу. На додаток до цього, шляхом спрощення доступу ЗМІ та громадськості до інформації стосовно судових засідань, інших суддівських заходів та процесів буде забезпечена прозорість роботи судових органів. Такі зміни суттєво вплинуть на налагодження суддівським корпусом відносин з іншими гілками влади та із суспільством у цілому.

Дія 1.1. Розвиток цілеспрямованого стратегічного планування та розвиток законодавства, розбудова спроможностей бюджетного і фінансового управління судової системи

Кінцеві результати Дії 1.1:

• Зміцнення ролі судової системи в розвитку політики у секторі юстиції, інституційній реформі та в законотворчих процесах шляхом застосування призначених для цього механізмів в рамках системи суддівського самоврядування, вжиття заходів з розробки стратегій та інших програмних документів, аналізу їх реалізації, із започаткування та реалізації законодавчих ініціатив.

• Застосування методик кількісної та якісної оцінки в процесах внутрішнього аналізу результатів запровадження всіх напрямків судової політики.

• Посилення ролі Ради суддів України у процесі визначення обсягу видатків у Державному бюджеті України на фінансування судової системи та у виконанні бюджету.

• Гармонізований підхід до планування та формування бюджету судовою гілкою влади та посилення регіональних можливостей, уніфікація систем формування бюджетів судів (єдиний бюджет для всіх судів); використання методик програмного та цільового формування бюджету із застосуванням не фінансових показників виконання в процесі формування та реалізації бюджету судової гілки влади.

• Підвищення ефективності стягнення судового збору, надходження від якого мають використовуватися в бюджетах судів.

• Підвищення якості управління державними фінансами в судах; істотне скорочення заборгованості судів за комунальні послуги, постачальникам поштових, судово-медичних, правових та інших послуг; запровадження єдиного процесу державних закупівель, який ґрунтується на узгодженій оцінці потреб судів.

Дія 1.2. Розбудова окремих можливостей судової системи в сфері комунікацій та PR

Кінцеві результати Дії 1.2:

• Використання спеціальних методик комунікацій та PR в судовій системі для комунікації з іншими органами.

• Використання індивідуальних підходів в комунікаціях з користувачами судів, в залежності від їхньої категорії (вік, освіта, соціальний/правовий статус тощо).

• Включення в систему управління кар'єрним зростанням та якістю роботи заходів, що спонукають суддів частіше вступати в контакт із суспільством шляхом публікації статей, проведення досліджень, відвідування освітніх установ, а також участі в інших соціально-освітніх заходах.

СТРАТЕГІЧНІ ПИТАННЯ (за визначенням СП):

• Професіоналізм та досконалість в роботі;

• Відновлення довіри суспільства.

Відповідно до СП, реформування системи управління кадровою політикою та ефективністю роботи шляхом переосмислення ролі Національної школи суддів як частини судової системи сприятиме підвищенню професійного рівня суддів та відновленню довіри до судової системи. Призначення на конкретні суддівські посади будуть здійснюватись на конкурсній основі за новою системою управління ефективністю кадрів, яка забезпечить оцінювання суддів за однаковими прозорими критеріями, зокрема, на основі об'єктивних кількісних та якісних показників.

Будуть створені ефективні механізми для проведення планових перевірок суддів та судів, орієнтованих на результат, здійснення загального нагляду за реалізацією політики забезпечення якості правосуддя в судовій системі, а також механізми для розслідування окремих скарг. На додаток до цього в рамках нової системи управління кадровою політикою будуть проводитися опитування щодо ступеня задоволення користувачів, що дасть громадянам можливість робити свій внесок в процес оцінки судовою системою своєї власної ефективності. Крім того, пропонуються механізми досягнення більшої єдності судової практики шляхом підсилення дослідницько-аналітичних можливостей вищих судів.

Дія 2.1. Розробка системи вимірювання ефективності судової системи, механізмів її застосування через чітку та прозору політику забезпечення якості судочинства та стандарти ефективності, а також через вдосконалення системи здійснення призначень, оцінювань, підвищень у посадах та переведень на інші посади

Кінцеві результати Дії 2.1:

• Розроблений з урахуванням ширших стратегічних цілей комплекс взаємопов'язаних та порівнюваних кількісних та якісних критеріїв якості роботи для всіх суддів, судів та органів суддівського врядування з метою контролю та оцінювання якості їх роботи.

• Запроваджена система управління кадровою політикою та ефективністю роботи, що базується на об'єктивних якісних та кількісних показниках.

• Заміщення посад відбувається виключно на конкурсній основі із застосуванням чітких та об'єктивних критеріїв та прозорих процедур.

• Оптимізовано кількість органів суддівського врядування, відповідальних за рішення щодо кар'єри суддів, управління ефективністю суддівської роботи та дисциплінарні питання.

• Вдосконалені та автоматизовані робочі процеси управління кадровою політикою, побудовані на основі досліджень, аналізу та оцінки ризиків.

• Практика органів суддівського врядування в питаннях управління кадровою політикою та ефективністю роботи є послідовною та загальнодоступною.

• Органи суддівського самоврядування та суди регулярно використовують результати досліджень рівня задоволеності користувачів для оцінки та удосконалення системи управління ефективністю.

Дія 2.2. Удосконалення систем спеціальної підготовки на посаду судді та періодичного навчання суддів.

Дія 2.2.1. Удосконалення системи спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, яка включає в себе інструменти дистанційного навчання, оцінку навчальних потреб та механізми оцінки якості підготовки

Кінцеві результати Дії 2.2.1:

• Національна школа суддів та суддівський корпус здатні самостійно розробляти програми спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді без участі інших дійових осіб і донорів системи юстиції.

• У викладанні використовується підхід на основі розв'язання справ та інтерактивні методики з метою розвитку практичних навичок кандидатів на посаду судді.

• До переліку предметів спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді включені методики тлумачення законодавства, стандарти доказування в різних видах проваджень, судова практика як джерело права, складання мотивувальної частини судових рішень, ораторські навички, питання професійної етики та дисциплінарної відповідальності, інформаційні технології, психологія, медіація, боротьба з корупцією, іноземні мови.

• Узгоджені між собою курси початкової підготовки суддів та інших правників (прокурорів, адвокатів тощо), гармонізована певна частина відповідних програм та курсів.

• Посилений формальний зв'язок між системами початкової підготовки та призначення суддів.

• Повністю сформований постійний резерв (база даних) викладачів, в тому числі в регіонах.

• До числа постійних викладачів включені досвідчені правники, включаючи суддів Верховного та інших вищих судів, європейські та інші партнери задіяні в якості тренерів.

Дія 2.2.2. Удосконалення системи періодичної підготовки суддів, включаючи розробку інструментів дистанційного навчання та механізмів оцінки навчальних потреб та якості навчального процесу