Розглянувши питання "Про стан реалізації заходів енергозбереження та оснащення наявного житлового фонду засобами обліку в АР Крим та Дніпропетровській області", колегія зазначає, що підприємства житлово-комунального господарства АР Крим та Дніпропетровської області проводять певну роботу щодо зменшення обсягів споживання та раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів при виробленні та наданні житлово-комунальних послуг, а також оснащенні наявного житлового фонду засобами обліку води і теплової енергії.

Прийнято відповідні регіональні програми енергозбереження, за якими здійснюються заходи з технічного переоснащення об'єктів житлово-комунального господарства, встановлюються сучасні високоефективні котли, прокладаються труби з пінополіуретановою ізоляцією, проводяться комплексне обслуговування та регулювання систем водопостачання та опалення житлових будинків, оптимізація роботи систем водо-, теплопостачання, насосного обладнання, капітальний ремонт водопровідних та теплових мереж тощо.

Протягом 2002-2004 років на водоканалах міст Керчі, Сімферополя, Алушти за рахунок власних коштів впроваджено технологію аерації стоків на КОС із застосуванням пластикових труб, за рахунок чого економія електроенергії складає 1 млн.кВт/год. за рік. За рахунок зміни технології очищення води з Партизанського водоймища із застосуванням флокулянтів одержано 120 тис.кВт/год. економії електроенергії за рік.

У м. Ялті впроваджено шість міні-ГЕС загальною потужністю 200 кВт/год., де електроенергія виробляється за рахунок зворотного обертання насосного обладнання. Сумарне річне вироблення електроенергії цих міні-ГЕС складає близько 1,2 млн.кВт/год.

В ОП "Кримтеплокомуненерго" за рахунок переведення з рідкого палива на природний газ 7 котелень, встановлення 30 сучасних високоефективних котлів, заміни 1,72 км зношених теплових мереж на попередньо теплоізольовані, налагодження оптимальних режимів обладнання та мереж щорічно економиться понад 1,3 тис.т.у.п.

У Дніпропетровській області на підприємстві "Новомосковськтеплоенерго" у 2004 році проведено ремонтно-налагоджувальні роботи на 100 відсотках котлів, що дозволило знизити питому норму палива в середньому на 12,3 кг у.п/ Гкал та зекономити природного газу 792 тис.куб. метрів за рік.

За рахунок запровадження у м. Марганці сучасної технології знезаражування питної води гіпохлоридом натрію водопровідне підприємство отримує щорічну економію майже 1 млн.кВт/год. електроенергії.

На підприємствах комунальної теплоенергетики Дніпропетровської області у 2004 році замінено 35 котлів застарілих конструкцій, переведено 16 котелень з рідкого палива на природний газ.

На Кайдакській насосно-фільтрувальній станції МКП "Дніпроводоканал" за рахунок заміни насосів потужністю 1600 кВт на насоси потужністю 800 кВт зекономлено 8,0 млн.кВт/год. електроенергії за рік.

За рахунок здійснення енергозберігаючих заходів та впровадження сучасних теплотехнічних рішень підприємствами АР Крим та Дніпропетровської області зекономлено протягом 2003 року відповідно 2,4 та 9,98 тисяч тонн умовного палива, протягом 2004 року - 3,1 та 14,9 тисяч тонн умовного палива.

Водночас при цьому досягнуто певного зниження питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на виробництво житлово-комунальних послуг:

- питомі витрати умовного палива на виробництво теплової енергії зменшилися на підприємствах комунальної теплоенергетики АР Крим із 170,3 кг у.п./Гкал в 2001 р. до 164,4 кг у.п./Гкал у 2004 році, Дніпропетровської області - відповідно із 167,5 до 161,6 кг у.п./Гкал;

- питомі витрати електроенергії на відпуск води споживачам у 2004 році порівняно з 2003 роком в АР Крим зменшилися на 4,5% і склали 1,179 кВт.год/куб.м, на пропуск стоків питомі норми зменшились на 9,9% і склали 0,450 кВт.год./куб.м та у Дніпропетровській області відповідно питомі витрати електроенергії на відпуск води споживачам у 2004 році порівняно з 2003 роком зменшилися на 3,3% і склали 0,594 кВт.год/куб.м, на пропуск стоків питомі норми зменшилися на 2,2% і склали 0,688 кВт.год/куб.м.

Разом з тим колегія констатує, що незважаючи на певні позитивні зрушення ефективність реалізованих заходів енергозбереження на підприємствах житлово-комунального господарства ще низька і в цьому напрямі є значні резерви.

Загальний стан виконання завдань Галузевої програми енергозбереження залишається найнижчим серед інших регіонів. Так, завдання програми щодо економії паливно-енергетичних ресурсів підприємствами АР Крим виконано на 17,83% у 2003 р. та на 18,27% у 2004 р., а підприємствами Дніпропетровської області - на 19,2% та 27,42% відповідно.

Незважаючи на зниження питомих витрат енергоресурсів, їх рівень залишається високим. Питомі витрати палива на підприємствах теплоенергетики АР Крим та Дніпропетровської області перевищують середні показники загалом по Україні. На окремих підприємствах вони коливаються від 156 до 175 кг у.п/Гкал. Суттєві також розбіжності питомих витрат на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства.

Високі питомі витрати паливно-енергетичних ресурсів зумовлені насамперед незадовільним технічним станом об'єктів та споруд житлово-комунального господарства, роботою застарілого силового обладнання в неоптимальних режимах, відсутністю обліку на всіх етапах їх вироблення, транспортування та споживання.

Це свідчить також про те, що заходи з енергозбереження ще недостатні і потрібно суттєво поліпшувати стан справ у цьому напрямі. Відсутні комплексні підходи до вирішення цих питань, бізнес-плани розвитку підприємств, інноваційні та інвестиційні проекти енергозбереження.

Незважаючи на здійснення заходів із заміни мереж водо-, теплопостачання, питома вага ветхих та аварійних мереж зростає, через що непродуктивні витоки та втрати води і теплової енергії також зростають. Втрати води у мережах на підприємствах АР Криму складають 38,4%, Дніпропетровської області - 25,1% і перевищують нормативні величини.

Значні втрати теплової енергії у застарілому житловому фонді (до 40%), а заходи щодо його реконструкції не проводяться, тому зростає кількість житлових будинків, які перебувають у ветхому та аварійному стані (в АР Крим 1215 таких будинків, у Дніпропетровській області - 1985).

Останнім часом до комунальної власності передаються об'єкти теплопостачання, але нові схеми теплопостачання міст не розробляються.

Повільно зменшується енергетична складова у собівартості послуг водопостачання, водовідведення та теплопостачання. У 2004 році вона склала понад 30% у водопостачанні та 42% у теплопостачанні.

На 2,7% зросли питомі витрати електроенергії на 1 км пробігу міськелектротранспорту. Заходи щодо заміни амортизованого рухомого складу не здійснюються.

Стримуючим фактором є збитковість більшості підприємств, через що на заходи з енергозбереження ними спрямовуються незначні за обсягом фінансові ресурси. У 2004 році підприємства АР Крим спрямували на ці цілі лише 1,85 млн.грн., Дніпропетровської області - 7,18 млн.гривень.

У тарифах на послуги водопостачання та водовідведення інвестиційної складової не передбачено. Не вирішуються питання щодо залучення інвестицій у сферу житлово-комунального господарства регіонів.

Сьогодні лише у м. Дніпропетровську за ініціативою міської влади на завершальній стадії укладення необхідних угод перебуває спільний з Європейським банком реконструкції та розвитку проект "Модернізація системи водопостачання та водовідведення у місті Дніпропетровську".

Незадовільними темпами виконується Державна програма поетапного оснащення наявного житлового фонду будинковими засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії: лічильниками холодної води оснащено в АР Крим 25,4% будинків, у Дніпропетровській області - 24,72%; лічильниками гарячої води - 3,72% і 3,64%; лічильниками теплової енергії - 34,66% і 8,77% відповідно. Практично не оснащуються абонентські вводи житлових будинків регуляторами температури. Ці показники значно нижчі від середніх в Україні (окрім оснащення теплолічильниками в АР Крим). При цьому має місце щорічне зменшення річних обсягів впровадження зазначених засобів обліку.

Місцеві державні адміністрації не передбачають достатніх коштів на оснащення будинків засобами обліку в місцевих бюджетах, не ведуть активного залучення коштів підприємств та населення з можливістю придбання лічильників споживачами на вигідних умовах розстрочення платежів. Не використовується схвалений у 2002 році науково-технічною радою Комітету запропонований фірмою "Семпал" механізм фінансування закупівель та встановлення лічильників на поворотній (кредитній) основі. Відсутні місцеві програми надання фінансової допомоги малозабезпеченим громадянам на встановлення квартирних лічильників води.