Колегія Міністерства транспорту та зв'язку України відмічає, що в умовах стрімкого розвитку світової економіки, вступу України до Світової організації торгівлі та орієнтації національної транспортної системи на інтеграцію в світовий транспортно-логістичний простір пріоритетним напрямком роботи Міністерства повинно стати прогнозування, на основі якого формування та реалізація стратегій і програм розвитку інфраструктури транспорту, у тому числі транспортно-логістичних послуг.

З метою забезпечення потреб економіки та населення в перевезеннях, підвищення їх ефективності Мінтрансзв'язку проведена певна робота по розробці концепцій і програм реформування та розвитку транспортної інфраструктури та ринку транспортно-логістичних послуг, вдосконаленню координації діяльності і взаємодії залізниць і морських портів.

В її основу покладена реалізація положень законів та нормативних актів Уряду України "Про транзит вантажів", "Про комплексну програму утвердження України як транзитної держави", Програми розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні та ряд інших загальнодержавних та галузевих нормативно-правових актів.

Підготовлені проекти Концепції Програми реформування системи державного управління автомобільними дорогами загального користування та Програми реформування залізничного транспорту.

Визначені та реалізуються заходи, спрямовані на забезпечення спільного скоординованого розвитку інфраструктури морських портів та припортових залізничних станцій, за результатами якої переглядається технологія їх взаємодії та вносяться відповідні зміни до єдиних технологічних процесів (ЄТП).

На розвиток конкурентного середовища спрямовано встановлення на перевезення транзитних вантажів з 01.04.2008 однакових для всіх експедиторських організацій тарифних ставок та коефіцієнтів до базових ставок Тарифної політики залізниць України на 2008 фрахтовий рік.

Все це дозволило за період 2003 - 2007 роки освоїти зростаючі обсяги перевезень вантажів залізничним транспортом відповідно з 445,5 млн. тонн. до 514,2 млн. тонн, або на 15,4%. При цьому близько 20 відсотків залізничних перевезень здійснюється через морські порти.

Переробка вантажів в портах всіх форм власності за цей період зросла з 134 млн. тонн до 177 млн. тонн, з яких зростання вантажопереробки приватними морськими портами (причалами) склало більше 300% (з 9,5 млн. тонн до 30,0 млн. тонн). Морськими торговельними портами за цей період переробку збільшено лише на 112% (з 110,5 млн.тонн до 123,7 млн.тонн).

Разом з тим, Колегія відмічає, що вже сьогодні потужність транспортної інфраструктури, як в портах, так і на залізницях, недостатня для стрімко зростаючих обсягів вантажопотоків.

Практично вичерпані резерви пропускної спроможності інфраструктури на ряді залізничних напрямків до основних Чорноморських портів Одеського і Миколаївського регіону, Криму та Державного кордону. Використання пропускної спроможності складає на окремих ділянках 99%, а в літні місяці, понад 100%.

Не відповідають вимогам і існуючі пропускні та несучі здатності автодоріг на підходах до морських портів та прикордонних пунктах пропуску.

Майже удвічі відстає пропускна спроможність припортових залізничних станцій від переробних потужностей Одеського, Іллічівського, Ренійського, Маріупольського морських торговельних портів.

Вичерпали свій резерв пропускної спроможності контейнерні термінали в Одеському та Маріупольському морських торговельних портах.

Стримуючим чинником є існуюча технологія проходження процедури контролю в пунктах пропуску через кордон.

Вузькими місцями залишаються питання інформаційного забезпечення транспортування вантажів територією України.

Потребує вдосконалення тарифне регулювання.

Необхідно законодавчо визначити стратегічні напрямки розвитку та реформування галузі на середньострокову та довгострокову перспективи. Відсутня дієва програма формування національного транспортно-логістичного ринку.

Глобалізація світової економіки вимагає більш активного використання транзитного потенціалу України, реалізація якого повинна бути підтримана кроками впровадження прогресивних транспортно-логістичних технологій.

Необхідно визначити реальні прогнозні потреби розвитку пропускних та провізних спроможностей залізничного, автомобільного транспорту та морських портів, які будуть відповідати потребам економіки та очікуваному зростанню товарного потоку. На підставі сформованих прогнозів необхідно розробити стратегії та програми розвитку всіх видів транспорту.

Потребує посилення науково-дослідна діяльність, першочерговими завданнями якої повинен стати аналіз та прогнозування обсягів перевезень, формування стратегій та програм розвитку транспортної інфраструктури, координації взаємодії всіх видів транспорту, транспортної логістики, тощо.

Виходячи з потреб галузі слід підвищити рівень підготовки необхідної кількості фахівців середньої ланки та робітничих професій, а також у сфері транспортного менеджменту і логістики.

З метою підвищення ефективності транспортного забезпечення економіки України і зовнішньої торгівлі та входження в європейський транспортно-логістичний простір колегія

1. Прийняти до відома інформацію щодо:

тенденцій розвитку ринку транспортно-логістичних послуг;

роботи проведеної Мінтрансзв'язку по розвитку та координації взаємодії різних видів транспорту.

2. Заступникам Міністра (Урбанський І.А., Работньов В.Г., Давидов О.М., Сергієнко Л.Г.), Департаменту розвитку та координації систем транспорту та зв'язку (Легенький Г.М.), Департаменту залізничного транспорту (Макаренко М.В.), Укрзалізниці (Мельничук В.О.), Укравтодору (Кравчук П.К.), ДП "ДержавтотрансНДІпроект" (Редзюк А.М.):

2.1. У місячний термін опрацювати питання створення науково-дослідного інституту комплексних транспортних проблем, як головного інституту з розробки програмних документів розвитку галузі.

2.2. Щорічно передбачати в галузевих планах науково-дослідних робіт (НДР) дослідження з питань прогнозування перевезень, комплексних проблем транспортної логістики, розвитку транспортної інфраструктури, координації взаємодії всіх видів транспорту, розробки та корегування стратегій та програм розвитку авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового транспорту та дорожнього господарства. Фінансування на дослідження передбачати в межах коштів, передбачених в кошторисах відповідних витрат державних департаментів та державних адміністрацій.

2.3. Забезпечити розробку стратегій та програм розвитку підгалузей транспорту або приведення існуючих у відповідність прогнозним показникам та основним тенденціям розвитку європейської та світової транспортних систем, основним напрямкам соціально-економічного розвитку України та країн СНД.