Хвороби системи кровообігу є найбільш поширеною патологією у структурі загальної захворюваності населення України і у 2007 році складали 29,8%. Провідне місце вони займають в структурі первинної інвалідності та загальної смертності населення (відповідно 26,7% та 63,1%).

Щорічно в закладах охорони здоров'я реєструється до 24 млн. захворювань хвороб системи кровообігу, тобто майже кожний третій випадок звернення хворого у лікувально-профілактичний заклад відбувається з приводу зазначеної патології.

У 2007 році кількість людей, які мали хвороби системи кровообігу в Україні досягла 24,5 млн. осіб, тобто більше 53% населення, із них працездатного віку майже 9 млн. осіб.

У формуванні показника поширеності серцево-судинних хвороб провідну роль відіграють: гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця та цереброваскулярні хвороби, частка яких відповідно становить: 46,2%, 33,8%, 12,7%. Зазначені нозології становлять 92,8% всієї патології даного класу хвороб.

Упродовж останніх 10 років поширеність хвороб системи кровообігу в Україні серед дорослого населення зросла в 1,8 разів, захворюваність - на 55,3%. Найбільше зростання поширеності відбулось в наступних областях: у Харківській - в 3 рази, у Львівській - у 2,1 разів, у Рівненській - в 2 рази, у Полтавській та м. Києві - в 1,9 рази. Незначне зниження їх відбулося в Сумській області та м. Севастополі.

Захворюваність на хвороби системи кровообігу в цілому в Україні становила 6217,0 на 100 тисяч населення, в той же час, як у Харківській області вона була вищою в 1,6 разів, а у Житомирській області - у 2 рази нижчою.

Не дивлячись на те, що показники поширеності та захворюваності від хвороб системи кровообігу за період 1998-2007 роки значно зросли, показник інвалідності від даних захворювань в Україні дещо знизився, хоча в ряді областей він вищий середньоукраїнського (14,3 на 10 тисяч населення): у Вінницькій області - 22,1, Чернігівській - 19,9, у м. Києві - 19,4.

Смертність від хвороб системи кровообігу зросла в Україні від 862,8 до 1034,4 на 100 тисяч населення та посідає одне з перших місць в Європі як серед всього населення, так і серед населення працездатного віку.

Незважаючи на те, що в Україні виконуються програми профілактики та лікування артеріальної гіпертензії та запобігання і лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань, показники поширеності, захворюваності, інвалідності та смертності є значними серед населення працездатного віку (особливо захворюваність). Так, питома вага хворих працездатного віку у поширеності хвороб системи кровообігу складає 36,6%, гіпертонічною хворобою - 42,5%, ішемічною хворобою серця - 29,7%, цереброваскулярними хворобами - 21,5%, гострим інфарктом міокарда - 31,7%.

Профілактика і лікування гострого інфаркту міокарда залишається важливою кардіологічною проблемою. У 2007 році зареєстровано 49142 хворих, серед них у працездатному віці - 15583, що становить 31,7% від усіх випадків інфаркту міокарда. Захворюваність на гострий інфаркт міокарда в Україні протягом 10 років зросла на 17,5% (1998 р. - 110,3; 2007 р. - 129,6); у Хмельницькій області - в 1,8 разів, в Івано-Франківській, Запорізькій і Тернопільській областях - на 59,5%, у Кіровоградській - на 48,2%, у Херсонській та Чернігівській областях - на 26,5%. Незначне зростання даної нозології характерне і для усіх інших регіонів.

У порівнянні з середньоукраїнським показником (129,6 на 100 тисяч відповідного населення) вищою захворюваність реєструвалась у м. Севастополі - 199,8 та областях: Дніпропетровській - 163,8; Кіровоградській - 163,6, Автономній Республіці Крим - 145,2, Луганській області - 155,3. Нижчою була захворюваність у Житомирській області - 77,0, Рівненській області - 98,4.

Для покращання демографічної ситуації, зміцнення здоров'я населення, підвищення якості та ефективності надання медичної допомоги хворим з серцево-судинними захворюваннями в Україні реалізуються програми:

.

Незважаючи на виконання заходів діючих програм, в Україні надання медичної допомоги хворим із серцево-судинними захворюваннями, як система, не працює.

У 2007 році в інтервенційних центрах України проведено лише 5 тис. коронарографій (32 на 1 млн. жителів, 1,2 - процедур на установку протягом робочого дня), 1,5 тис. стентувань, (33 на 1 млн. жителів, або 5% від потреби), (0,34 процедури на установку протягом робочого дня, у країнах Євросоюзу - 10-12 процедур на день.

Виходячи з викладеного та основних положень доповідей, Колегія В И Р І Ш У Є:

1. Заступникам Міністра: Лазоришинцю В.В., Митнику З.М., Юрченку В.Д., директорам департаментів: розвитку медичної допомоги Ждановій М.П., материнства, дитинства та санаторного забезпечення Моісеєнко Р.О., начальнику Управління моніторингу та супроводу державних програм Єфіменко О.В., Міністру охорони здоров'я АР Крим, начальникам Головних управлінь (управлінь) охорони здоров'я обласних, міст Києва та Севастополя державних адміністрацій:

1.1. Продовжити роботу по забезпеченню виконання указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України щодо єдиної державної політики в системі охорони здоров'я та надання допомоги хворим із серцево-судинною патологією.

2. Заступнику Міністра Лазоришинцю В.В., директору Департаменту розвитку медичної допомоги Ждановій М.П., головним позаштатним спеціалістам МОЗ України МОЗ зі спеціальностей: "Терапія" Коваленку В.М., "Кардіологія" Сіренку Ю.М. та "Загальна практика - сімейна медицина" Матюсі Л.Ф. із залученням провідних науковців АМН та МОЗ України:

2.1. Розробити загальнодержавну перспективну стратегію боротьби з серцево-судинними захворюваннями до 2015 року із пріоритетом на профілактичні заходи.

3. Заступнику Міністра Лазоришинцю В.В., директорам департаментів: розвитку медичної допомоги Ждановій М.П., материнства, дитинства та санаторного забезпечення Моісеєнко Р.О., начальнику Управління моніторингу та супроводу державних програм Єфіменко О.В., головним позаштатним спеціалістам МОЗ України МОЗ зі спеціальностей: "Кардіологія" Сіренку Ю.М., "Хірургія серця і магістральних судин" Ємцю І.М. із залученням провідних науковців АМН та МОЗ України:

3.1. Затвердити графік комісійних перевірок Міністерства охорони здоров'я АР Крим, Головних управлінь (управлінь) охорони здоров'я обласних, міст Києва та Севастополя державних адміністрацій з питань надання медичної допомоги хворим із серцево-судинними захворюваннями та виконання заходів щодо реалізації Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань.

4. Заступникам Міністра: Лазоришинцю В.В., Юрченку В.Д., директорам департаментів: розвитку медичної допомоги Ждановій М.П., материнства, дитинства та санаторного забезпечення Моісеєнко Р.О., начальнику Управління моніторингу та супроводу державних програм Єфіменко О.В., головним позаштатним спеціалістам МОЗ України МОЗ зі спеціальностей: "Терапія" Коваленку В.М., "Загальна практика - сімейна медицина" Матюсі Л.Ф., "Медицина невідкладних станів" Вершигорі А.В., "Кардіологія" Сіренку Ю.М., "Хірургія серця і магістральних судин" Ємцю І.М. із залученням провідних науковців АМН та МОЗ України:

4.1. Провести селекторні наради:

- стан надання допомоги хворим із гострим коронарним синдромом в Україні, впровадження інтервенційної кардіології, проблеми та шляхи їх вирішення (червень 2009);

- профілактика серцево-судинних захворювань в Україні та стан виконання заходів щодо реалізації Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 роки (вересень 2009)

4.2. Розробити, затвердити та впровадити алгоритми та клінічні протоколи надання медичної допомоги хворим із гострим коронарним синдромом на первинному рівні (ФАЛ, СЛА, швидка медична допомога), вторинному та третинному рівнях із спрямуванням в центри високоспеціалізованої допомоги, НДІ АМН України, з акцентом на госпіталізацію в рамках терапевтичного вікна і впровадженням в практику сучасних реперфузійних технологій (первинні коронарні втручання та фібринолізис).

Вивчити потребу в дооснащенні медичних закладів на усіх рівнях надання допомоги хворим із гострим коронарним синдромом.

5. Заступникам Міністра: Яковенку І.В., Лазоришинцю В.В., директору Департаменту економіки, фінансів і бухгалтерської звітності Левицькому О.І., начальнику Управління моніторингу та супроводу державних програм Єфіменко О.В.:

5.1. При формуванні проекту бюджету на наступні роки передбачити видатки з державного бюджету на забезпечення новостворених та існуючих кардіохірургічних центрів, відділень інтервенційної кардіології необхідним обладнанням, виробами медичного призначення та розхідними матеріалами із розрахунку для проведення щорічно 25 тисяч коронарографій у сумі 26 млн. 500 тис.грн., 6 тисяч стентувань у сумі 36 млн. грн.

6. Заступнику Міністра Лазоришинцю В.В., директорам департаментів: розвитку медичної допомоги Ждановій М.П., материнства, дитинства та санаторного забезпечення Моісеєнко Р.О., регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров'я Костянтинову Ю.Б., головним позаштатним спеціалістам МОЗ України зі спеціальностей "Терапія" Коваленку В.М., "Загальна практика - сімейна медицина" Матюсі Л.Ф. та "Кардіологія" Сіренку Ю.М. із залученням провідних науковців АМН та МОЗ України: