1.1. Інструкція визначає обов'язковий для всіх структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України порядок підготовки, видання, реєстрації, надсилання та систематизації нормативних актів.

1.2. Нормативний акт Національного банку України - це офіційний документ, юридична форма правотворчої діяльності Національного банку України. Він містить правові норми з основних питань банківської діяльності, регулює відносини в межах банківської системи та містить у собі певні правила її діяльності. Нормативний акт є обов'язковим для виконання всіма банками, а також юридичними і фізичними особами під час здійснення банківських операцій.

1.3. Національний банк України видає такі нормативні акти:

- положення, інструкції, правила довгострокового чи короткострокового застосування;

- спільні з іншими міністерствами та відомствами правові акти.

Положення - це правовий акт, який визначає і регулює окремі види банківської діяльності.

Інструкція встановлює правила, які регулюють грошові, кредитні, валютні, розрахункові відносини банків, а також відносини банків з юридичними та фізичними особами.

Правила - службові документи організаційного характеру, в яких викладаються певні вимоги, що регламентують порядок дій банківських службовців.

Нормативні документи затверджуються постановами Правління НБУ.

Постанови, накази, розпорядження, листи, телеграми є правозастосовуючими документами розпорядчого характеру і видаються на виконання законодавства та нормативних актів НБУ.

1.4. Проекти нормативних актів готуються на виконання законодавчих актів України, постанов Верховної Ради України та уряду, Указів Президента України, рішень Правління чи вказівок керівництва Національного банку України.

1.5. Проекти нормативних актів готують і вносять на розгляд керівництву Національного банку України самостійні структурні підрозділи центрального апарату, а також регіональні управління, установи НБУ, асоціація українських банків - через відповідні структурні підрозділи Національного банку України.

1.6. Проект нового нормативного акта готується у разі:

- невідповідності нормативного акта Національного банку України вимогам чинного законодавства;

- з метою врегулювання нових правовідносин, що виникають у банківській діяльності;

- необхідності внесення істотних змін у нормативні акти або якщо з одного і того ж питання існує кілька актів;

- необхідності внесення змін до багатьох пунктів діючого акта.

1.7. При розробці проектів нормативних актів слід виходити з необхідності поліпшення правового регулювання діяльності банківської системи, упорядкування раніше виданих нормативних актів з метою усунення їх множинності.

1.8. Подальше нормативне регулювання здійснюється шляхом внесення змін і доповнень до раніше прийнятих актів.

Акти, якими вносяться зміни і доповнення до нормативних актів, затверджуються постановою Правління Національного банку України.

У кінці проекту нормативного акта перераховуються у хронологічному порядку нормативні акти або окремі їх пункти, які підлягають визнанню такими, що втратили чинність у зв'язку з прийняттям нового акта.

1.9. Нормативні акти, видані спільно чи за погодженням з іншими міністерствами і відомствами, змінюються, доповнюються або визнаються такими, що втратили чинність, спільно або за погодженням з відповідними міністерствами та відомствами.

1.10. Керівники структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України несуть персональну відповідальність за додержання вимог цієї інструкції.

1.11. Нормативні документи після їх реєстрації надсилаються до виконання згідно із схемою розсилки та публікуються у "Віснику НБУ". Розповсюдження нормативних документів без дозволу керівництва НБУ поза встановленими схемами розсилки забороняється.

2.1. Підготовка проекту нормативного акта покладається на один або декілька структурних підрозділів Національного банку України з урахуванням їх компетенції за дорученням керівництва банку або за власною ініціативою підрозділу.

До початку розробки проекту керівництвом банку або керівником структурного підрозділу визначається коло службових осіб, відповідальних за його підготовку, і строки складання проекту.

Для підготовки найбільш важливих проектів рекомендується створювати робочі групи. У разі необхідності до розробки проекту залучаються вчені, кваліфіковані спеціалісти-практики банків, підприємств, установ і організацій.

2.2. Якщо підготовка нормативного акта доручена кільком структурним підрозділам Національного банку України, то роботу над проектом організовує той з них, який у дорученні зазначений першим. Керівники інших структурних підрозділів, зазначені у дорученні, мають призначити спеціаліста для участі в підготовці проекту і подати необхідні пропозиції.

2.3. Проект нормативного акта, який пропонується затвердити за погодженням з іншими міністерствами і відомствами України, після його підготовки надсилається на офіційне погодження керівництву відповідних міністерств і відомств.

2.4. Для забезпечення повного правового регулювання відповідної сфери відносин на початку роботи над проектом нормативного акта доцільно вивчити відповідні правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Правління Національного банку України, а також визначити коло питань, які необхідно вирішити в новому акті та на кого вони поширюватимуться. До проекту необхідно включити всі нормативні розпорядження, що стосуються одного чи кількох питань, безпосередньо пов'язаних між собою за змістом.

2.5. У разі, якщо це необхідно для повноти викладу питання, у проектах нормативних актів можуть відтворюватися окремі положення чинного законодавства із посиланням на відповідні нормативні акти.

3.1. Проект нормативного акта в обов'язковому порядку має бути завізований:

- виконавцем - автором документа та керівником департаменту (управління) або його заступником;

- керівником (заступником) підрозділу, питання діяльності якого порушується у документі, що видається;

- редактором протокольного відділу управління загального діловодства;

- заступником Голови Правління, який здійснює загальне керівництво структурним підрозділом.

3.2. Підготовлений та відредагований проект нормативного акта після погодження із структурними підрозділами передається юридичному департаменту, який перевіряє відповідність його чинному законодавству.

У разі невідповідності даного проекту діючим нормативним актам, а саме:

- наявності порушень чинного законодавства;

- перевищення меж компетенції Національного банку України;

- порушення або обмеження встановлених законом прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ і організацій;