Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни - доповідача,

Мачужак Ярослави Василівни,

Нікітіна Юрія Івановича,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанов Кабінету Міністрів України "Про роз'яснення особливостей застосування окремих норм Указу Президента України від 3 липня 1998 р. N 727 для фізичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність за межами України, в умовах світової фінансово-економічної кризи" від 5 березня 2009 року N 236 (Офіційний вісник України, 2009 р., N 21, ст. 677), "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. N 236" від 15 квітня 2009 року N 454 (Офіційний вісник України, 2009 р., N 35, ст. 1203), "Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування" від 14 квітня 2009 року N 366 (Офіційний вісник України, 2009 р., N 30, ст. 997), "Про порядок сплати та зарахування сум внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачених фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування" від 21 травня 2009 року N 505 (Офіційний вісник України, 2009 р., N 39, ст. 1306).

Заслухавши суддю-доповідача Маркуш М.А. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - Президент України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Консти туції України (є неконституційними), постанови Кабінету Міністрів України "Про роз'яснення особливостей застосування окремих норм Указу Президента України від 3 липня 1998 р. N 727 для фізичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність за межами України, в умовах світової фінансово-економічної кризи" від 5 березня 2009 року N 236 (далі - Постанова N 236), "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. N 236" від 15 квітня 2009 року N 454 (далі - Постанова N 454), "Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування" від 14 квітня 2009 року N 366 (далі - Постанова N 366), "Про порядок сплати та зарахування сум внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачених фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування" від 21 травня 2009 року N 505 (далі - Постанова N 505), дію яких він зупинив своїм Указом "Про зупинення дії окремих постанов Кабінету Міністрів України" від 2 листопада 2009 року N 890 згідно з пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України.

Автор клопотання зазначає, що за Конституцією України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори (пункт 1 частини другої статті 92) ; кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (частина перша статті 67) ; до повноважень Кабінету Міністрів України входить забезпечення проведення податкової політики та політики у сфері соціального захисту (пункт 3 статті 116) ; Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується, зокрема, Конституцією України (частина третя статті 113) та видає постанови і розпорядження в межах своєї компетенції (частина перша статті 117) . Глава держави вважає, що Уряд України визначив підзаконними нормативними актами правовідносини, врегульовані Законом України "Про державну підтримку малого підприємництва" та Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3 липня 1998 року N 727 зі змінами.

Суб'єкт права на конституційне подання посилається на те, що порядок обчислення і сплати єдиного податку та внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема врегулювання питання щодо встановлення їх розмірів, порядку сплати, визначення суб'єктів-платників, їх прав та обов'язків, зміни умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, повинні здійснюватися виключно законами про пенсійне забезпечення, а саме Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". На його думку, вказаними постановами врегульовано питання щодо порядку нарахування (обчислення), сплати єдиного податку і встановлення розмірів, порядку сплати та зарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування стосовно окремих категорій громадян, а також закріплено їх права та обов'язки у цій сфері. Ні Конституцією України, ні Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Уряд України не наділений повноваженнями щодо визначення порядку нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а отже, оспорювані постанови видані всупереч вимогам частини першої статті 67, пункту 1 частини другої статті 92, пункту 3 статті 116 Конституції України та з порушенням приписів статті 75, пункту 3 частини першої статті 85, статті 91 цієї Конституції, за якими єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, до повноважень якої належить прийняття законів. Глава держави вважає, що Постанова N 236, Постанова N 454, Постанова N 366, Постанова N 505 не відповідають положенням статей 6, 8, 19, 67, 75, 85, 91, 92, 113, 116, 117 Основного Закону України.