З метою удосконалення швидкої медичної допомоги

1. Затвердити:

1.1. Положення про станцію швидкої медичної допомоги (додається).

1.2. Положення про лікарню швидкої медичної допомоги (додається).

1.3. Положення про підстанцію (пункт) швидкої медичної допомоги (додається).

1.4. Положення про виїзну бригаду швидкої медичної допомоги (додається).

1.5. Положення про головного лікаря станції швидкої медичної допомоги (додається).

1.6. Положення про головного лікаря лікарні швидкої медичної допомоги (додається).

1.7. Положення про заступника головного лікаря станції швидкої медичної допомоги з медичної роботи (додається).

1.8. Положення про заступника головного лікаря лікарні швидкої медичної допомоги з медичної роботи (додається).

1.9. Положення про завідуючого підстанцією швидкої медичної допомоги (додається).

1.10. Положення про старшого чергового медичного працівника станції швидкої медичної допомоги (додається).

1.11. Положення про головного фельдшера (медсестру) станції швидкої медичної допомоги (додається).

1.12. Положення про старшого фельдшера (медсестру) підстанції швидкої медичної допомоги (додається).

1.13. Положення про фельдшера (медсестру) - диспетчера швидкої медичної допомоги (додається).

1.14. Положення про лікаря виїзної бригади швидкої медичної допомоги (додається).

1.15. Положення про фельдшера (медсестру) виїзної бригади швидкої медичної допомоги (додається).

1.16. Положення про санітара виїзної бригади швидкої медичної допомоги (додається).

1.17. Положення про водія виїзної бригади швидкої медичної допомоги (додається).

1.18. Перелік обов'язкового оснащення виїзної бригади швидкої медичної допомоги (додається).

1.19. Перелік додаткового оснащення виїзної спеціалізованої бригади швидкої медичної допомоги (додається).

1.20. Інструкція про дії виїзної бригади швидкої медичної допомоги у вогнищі з великою кількістю потерпілих (додається).

2. Головному управлінню медичної допомоги дорослому населенню МОЗ України (Морозов А.М.):

2.1. Протягом другого півріччя 1996 р. проаналізувати стан подання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі та визначити пріоритетні напрямки удосконалення і розвитку швидкої медичної допомоги.

2.2. До 01.04.97 впровадити в роботу служби швидкої медичної допомоги України медико-економічні стандарти подання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі.

2.3. До 01.10.96 підготувати обгрунтовані пропозиції щодо цільового фінансування наукових програм з проблем організації та подання екстреної медичної допомоги населенню.

2.4. До 01.11.96 внести пропозиції щодо форми одягу та нагрудних посвідчень працівників швидкої медичної допомоги.

3. Головним управлінням медичної допомоги дорослому населенню (Морозов А.М.), медичної допомоги дітям і матерям (Гойда Н.Г.), економіки і медичного страхування (Баранова Т.Ф.) та учбових закладів і кадрів (Вороненко Ю.В.): до 01.12.96 розробити та подати на затвердження Положення про порядок ліцензування закладів швидкої медичної допомоги незалежно від відомчої підпорядкованості та форми власності.

4. Головним управлінням: медичної допомоги дорослому населенню (Морозов А.М.), медичної допомоги дітям і матерям (Гойда Н.Г.), економіки і медичного страхування (Баранова Т.Ф.), Державному українському об'єднанню "Політехмед" (Девко В.Ф.), Комітету з нової медичної техніки МОЗ України (Константінов Ю.Б.) до 01.01.97 визначити потребу та підготувати пропозиції щодо розробки та випуску в Україні санітарних автомобілів, медичної апаратури, технічного обладнання і засобів радіозв'язку та інших виробів медичного призначення для служби швидкої медичної допомоги.

5. Головним управлінням: медичної допомоги дорослому населенню (Морозов А.М.), медичної допомоги дітям і матерям (Гойда Н.Г.) та Українському об'єднанню "Укрфармація" (Круценко І.П.) до 01.01.97 визначити номенклатуру, принципи формування, створення, розміщення та порядку використання місячних запасів медикаментів і медичного обладнання служби швидкої медичної допомоги для ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

6. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

6.1. До 01.10.96 проаналізувати стан подання екстреної медичної допомоги населенню підпорядкованих адміністративних територій, розробити заходи щодо удосконалення і розвитку цього виду медичної допомоги та подати матеріали з цих питань Головному управлінню медичної допомоги дорослому населенню МОЗ України.

6.2. Вжити заходи щодо вивільнення служби швидкої медичної допомоги від необгрунтованих викликів, організувати протягом 1996 - 1997 років в поліклініках пункти (відділення) невідкладної медичної допомоги дорослому та дитячому населенню вдома.

6.3. В межах існуючої штатної чисельності до 01.01.97 створити на базах станцій швидкої медичної допомоги, обласних центрів та міст Києва і Севастополя організаційно-методичні центри служб швидкої медичної допомоги відповідних адміністративних територій.

Ввести посади позаштатних головних міських та обласних спеціалістів з швидкої медичної допомоги.

6.4. До 01.11.96 переглянути та вирішити з місцевими органами виконавчої влади питання встановлення межі територій обслуговування станціями швидкої медичної допомоги, виходячи з нормативу транспортної доступності у міській та сільській місцевостях.

6.5. Протягом 1997 року провести у встановленому порядку ліцензування установ швидкої медичної допомоги незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності.

6.6. Поширити досвід Автономної Республіки Крим, Донецької, Закарпатської та Івано-Франківської областей в організації самостійних районних станцій швидкої медичної допомоги з мережею підстанцій і пунктів у сільській місцевості.

6.7. В межах передбаченої штатної чисельності та місцевих умов протягом 1996 - 1997 років створити у складі станції швидкої медичної допомоги підрозділи санітарного автотранспорту.

6.8. Організувати через засоби масової інформації ознайомлення населення з порядком подання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі.

6.9. Внести протягом 1997 року до місцевих органів виконавчої влади пропозиції щодо упорядкування шляхів, нумерації будинків, наявності табличок з назвою вулиць і нумерацією під'їздів, квартир та їх освітлення в нічний час; забезпечення станцій (лікарень) потрібною кількістю ліній безпосереднього телефонного зв'язку і енергоживленням та зміцнення їх матеріально-технічної бази і розвитку необхідної мережі підстанцій та пунктів швидкої медичної допомоги.

7. Вважати такими:

7.1. Що не застосовуються на території України.

- додатки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 до наказу МОЗ СРСР від 29 грудня 1984 р. N 1490 "О мерах по дальнейшему развитию и совершенствованию скорой медицинской помощи населению";

- додатки 1, 2, 3, 4 до наказу МОЗ СРСР від 20 травня 1988 р. N 404 "О мерах по дальнейшему совершенствованию скорой медицинской помощи населению";

- наказ МОЗ СРСР від 15 грудня 1988 р. N 879 "Об изменении приказа Минздрава СССР" от 20 мая 1988 г. N 404 "О мерах по дальнейшему совершенствованию скорой медицинской помощи населению".

7.2. Що втратили чинність.

- наказ МОЗ УРСР від 1 лютого 1988 р. N 19 "О недостатках в работе скорой и неотложной медицинской помощи и мерах по их устранению";

- наказ МОЗ УРСР від 28 квітня 1989 р. N 98 "Об организации выполнения приказа МЗ СССР" от 20 мая 1989 г. N 404 "О мерах по дальнейшему совершенствованию скорой медицинской помощи населению".

8. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра охорони здоров'я Пономаренка В.М.

1.1. Станція швидкої медичної допомоги (далі - Станція) є медичним закладом, який подає цілодобову екстрену медичну допомогу дорослому і дитячому населенню на догоспітальному етапі при нещасних випадках і станах, що загрожують життю чи здоров'ю.

1.2. Станція є юридичною особою, користується правом оперативного управління щодо закріпленого майна, має штамп, печатку, товарний знак, статут і паспорт, які затверджуються згідно з чинним законодавством, розрахунковий та інші рахунки в банках, здійснює бухгалтерський і первинний медичний облік, веде статистичну звітність у встановленому законодавством порядку. Може також входити до складу об'єднання швидкої медичної допомоги або територіального центру екстреної медичної допомоги.

1.3. Станція функціонує у режимі цілодобового чергування і готовності до подання екстреної медичної допомоги населенню визначеної території обслуговування, а в разі виникнення надзвичайних ситуацій - і за її межами. В інші регіони України виїзні бригади швидкої медичної допомоги направляються тільки за наказом місцевого органу управління охорони здоров'я, якому вони підпорядковані.

Станція забезпечує прибуття виїзних бригад швидкої медичної допомоги до місць виклику у 15-хвилинний термін від моменту їх надходження у містах та 30-хвилинний термін - у сільській місцевості.

1.4. Станція у своїй діяльності керується чинним законодавством України, рішеннями та розпорядженнями органів місцевої виконавчої влади, наказами Міністерства охорони здоров'я України, місцевих органів управління охорони здоров'я, головного лікаря Станції (об'єднання), цим Положенням, статутом станції швидкої медичної допомоги та іншими нормативними і методичними документами.

1.5. Станція подає екстрену медичну допомогу усім, хто її потребує, як на місці виклику, так і при транспортуванні у лікувальні заклади та при зверненні хворих і потерпілих по медичну допомогу безпосередньо на Станцію. Рівень подання екстреної медичної допомоги визначається медико-економічними стандартами.

1.6. Станція є функціональною складовою частиною системи екстреної медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях.

Організація її діяльності повинна забезпечувати можливість її функціонування у надзвичайних ситуаціях. Для цього Станція повинна мати постійний місячний запас медикаментів, перев'язочного матеріалу, виробів медичного призначення, які щомісячно поновлюються, аварійний запас медичного майна, носилок, апаратури, медичних ящиків-укладок та наборів для формування додаткових виїзних бригад швидкої медичної допомоги з метою їх використання як на місці, так і для направлення в інші регіони у разі надзвичайних ситуацій (катастрофи, аварії, стихійне лихо, масові отруєння та ін.), а також стабілізоване і автономне енергоживлення, безперебійний провідний і радіотелефонний оперативний зв'язок та запасний санітарний автотранспорт.

Станція відноситься до закладів та установ першої категорії енергозабезпечення.

1.7. Станція не видає листків непрацездатності і не вирішує питань тимчасової або довгострокової непрацездатності хворих і потерпілих; не проводить експертиз алкогольного чи наркотичного сп'яніння; судово-медичних та інших медичних експертиз і не дає з цього приводу висновків і письмових довідок за встановленою формою; не виконує консультативних обстежень та не дає рекомендацій щодо подальшого лікування.

Відомості про пригоди та стан потерпілих і хворих повідомляються у встановленому порядку.

1.8. Станцію очолює головний лікар, який несе персональну відповідальність за всі види її діяльності.

1.9. Станція підпорядковується місцевим органам управління охорони здоров'я адміністративної території, а при входженні до складу об'єднання або територіального центру екстреної медичної допомоги - їх керівникові.

1.10. Планування діяльності Станції, визначення штатів, фінансування, забезпечення санітарним і господарським автотранспортом, апаратурою, технічними засобами, устаткуванням, майном, виробами медичного призначення, медикаментами тощо здійснюється за діючими нормативами згідно з чинним законодавством.

Основними завданнями Станції є:

2.1. Забезпечення подання екстреної медичної допомоги хворим та потерпілим визначеної території обслуговування на догоспітальному етапі, стан яких загрожує їх життю або здоров'ю.

2.2. Доставлення в лікувально-профілактичні установи хворих, потерпілих, породіль та новонароджених, крім інфекційних хворих, які потребують екстреної медичної допомоги в умовах стаціонару та носилкового санітарного автотранспорту.

2.3. Участь у ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

3.1. Станції створюються в містах та сільських адміністративних районах.

У залежності від кількості населення, що проживає на території обслуговування, станції поділяються на категорії:

5 категорія - станції, що обслуговують до 50 тисяч населення;

4 категорія - станції, що обслуговують від 51 до 200 тисяч населення;

3 категорія - станції, що обслуговують від 201 до 500 тисяч населення;

2 категорія - станції, що обслуговують від 501 тисячі до 1 мільйону населення;

1 категорія - станції, що обслуговують від 1 мільйона до 2 мільйонів населення;

Некатегорійні - станції, що обслуговують понад 2 мільйони населення.

3.2. Для забезпечення встановлених термінів прибуття виїзних бригад швидкої медичної допомоги до місць виклику у складі Станції створюються підстанції (пункти) швидкої медичної допомоги на правах структурних підрозділів.

Кількість підстанцій, а також зона їх обслуговування визначається і затверджується органами управління охорони здоров'я адміністративної території. Зона обслуговування Станції не обов'язково може співпадати з існуючим адміністративно-територіальним поділом. Рішення з цього питання виноситься органом державної виконавчої влади.

3.3. Для подання екстреної медичної допомоги на Станції створюються виїзні бригади швидкої медичної допомоги, кількість і вид яких визначається, виходячи з потреб, але не менше ніж 0,7 виїзних бригад на 10 тис. населення. В адміністративних центрах України (мм. Київ, Сімферополь, Севастополь, обласні центри) кількість виїзних бригад швидкої медичної допомоги визначається не менше ніж 1,0 на 10 тис. населення. Кожна станція (крім станції IV і V категорій) повинна мати спеціалізовані кардіореанімаційні, неврологічні, психіатричні бригади та бригади інтенсивної терапії і реанімації, у тому числі дитяча реанімаційна. Кількість спеціалізованих бригад визначається головним лікарем в залежності від умов та нагальних потреб. Психіатричні бригади можуть функціонувати у складі спеціалізованих відділень.

3.4. Для виконання основних завдань та функцій у складі Станції створюються:

3.4.1. Диспетчерська по прийому звернень по швидку медичну допомогу та передачі викликів виїзним бригадам швидкої медичної допомоги для виконання.

3.4.2. Підрозділ обліку вільних ліжок у лікувально-профілактичних установах та регулювання потоку екстреної госпіталізації хворих в межах передбаченої штатної чисельності.

3.4.3. Консультативно-довідкова служба для населення з невідкладних медичних питань у межах передбаченої штатної чисельності.

3.4.4. Підрозділ медичної статистики.

3.4.5. Підрозділ санітарного автотранспорту з парком санітарних та інших автомашин в залежності від місцевих умов.

3.4.6. Апарат управління та допоміжні обслуговуючі служби згідно з діючими нормативами та обсягами роботи.

3.5. Для забезпечення систематичної підготовки медичних працівників та водіїв санітарного автотранспорту з питань подання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі Станція організовує спеціальні навчальні класи.

3.6. Для виконання контрольних та господарських функцій на Станції виділяється автотранспорт без спеціального пофарбування і обладнання із розрахунку 1 автомашина відповідно кількості викликів понад 75 тис. на рік, на станціях з числом виїздів понад 500 тис. на рік виділяються по 2 автомашини. У подальшому на кожні 250 тис. викликів на рік передбачається виділення 1 автомашини.

У своїй діяльності Станція виконує такі функції:

4.1. Прийом від населення звернень по швидку медичну допомогу та організація її виконання.

4.2. Подання, згідно з медико-економічними стандартами, екстреної медичної допомоги хворим та потерпілим на догоспітальному етапі.

4.3. Госпіталізація в лікувально-профілактичні установи хворих, потерпілих, породіль, новонароджених, які потребують екстреної стаціонарної медичної допомоги.

4.4. Перевезення хворих і потерпілих, що потребують медичного супроводження, в стаціонари лікувально-профілактичних закладів.

4.5. Підготовка та направлення виїзних бригад швидкої медичної допомоги поза межі території обслуговування для участі в ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

4.6. Ведення обліку вільних ліжок у стаціонарах лікувально-профілактичних закладів та визначення місць екстреної госпіталізації хворих і потерпілих.

4.7. Діагностично-консультативні та довідково-інформаційні медичні послуги населенню по телефону.

4.8. Накопичення та оновлення запасів медикаментів, перев'язочного матеріалу, виробів медичного призначення, медичних укладок-наборів тощо для роботи в повсякденних умовах та при виникненні надзвичайних ситуацій.

4.9. Оперативне інформування органів управління охорони здоров'я та інших зацікавлених організацій про нещасні випадки, катастрофи, надзвичайні та інші визначені ситуації.

4.10. Забезпечення взаємодії в роботі Станції з іншими медичними закладами, правоохоронними органами, пожежними частинами, службою екстреної медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях та іншими рятувальними і оперативно-ремонтними службами.

4.11. Впровадження прогресивних методів діагностики та лікування, передового досвіду та наукової організації праці на Станції.

4.12. Забезпечення підготовки та підвищення кваліфікації медичних і немедичних працівників Станції.

4.13. Ведення облікової документації, складання звітів та їх подання в установленому порядку.

4.14. Проведення санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і протипожежних заходів на Станції та дотримання правил техніки безпеки.

4.15. Забезпечення спадкоємності та взаємозв'язку з лікувально-профілактичними закладами при наданні екстреної медичної допомоги.

Станція має право:

5.1. Відмовляти населенню у швидкій медичній допомозі при необгрунтованому його зверненні та передавати при потребі ці виклики в амбулаторно-поліклінічні заклади.

5.2. Направляти виїзні бригади швидкої медичної допомоги тільки до меж вогнища ураження, яке становить загрозу для життя або здоров'я її членів бригад. Хворих і потерпілих з цих вогнищ зобов'язані доставляти до місця знаходження бригад спеціальні рятувальні служби.

5.3. Госпіталізувати хворих або потерпілих у разі загрози їх життю у найближчий лікувально-профілактичний заклад, де їм може бути подана потрібна екстрена медична допомога, незалежно від наявності вільних ліжок, підпорядкованості та форм власності.

5.4. Вимагати від лікувально-профілактичних закладів представляти їй двічі на добу інформацію про наявність вільних ліжок.

5.5. У разі виникнення надзвичайних ситуацій із загрозою життю чи здоров'ю людей мобілізовувати та направляти, в тому числі в інші регіони України, своїх працівників для участі в ліквідації їх медико-санітарних наслідків.

5.6. Проводити роботу і взаємодіяти з державними і недержавними установами для планування і проведення заходів щодо подання екстреної медичної допомоги.

5.7. Здійснювати будь-які види господарської діяльності, що не суперечать чинному законодавству і не позначаються негативно на виконанні її основних завдань.

6.1. Основним джерелом фінансування Станції є місцевий бюджет.

6.2. Додатковими джерелами фінансування можуть бути:

6.2.1. Кошти, отримані від установ, організацій та населення за надання платних медичних послуг.

6.2.2. Кошти, отримані у результаті господарської діяльності Станції, що передбачені даним Положенням та не суперечать чинному законодавству.

6.2.3. Кошти, отримані за здавання в оренду, від продажу спрацьованого, застарілого і невикористаного майна, реалізація якого не суперечить чинному законодавству України.

6.2.4. Кошти, отримані від приватних осіб, благодійницьких фондів і організацій тощо.

6.2.5. Додаткове бюджетне фінансування, що виділяється для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

7.1. Відповідальність за своєчасність і якість виконання Станцією визначених цим Положенням завдань і функцій покладено на головного лікаря Станції.

7.2. Ступінь відповідальності інших працівників Станції визначається посадовими інструкціями.

1.1. Лікарня швидкої медичної допомоги (далі - Лікарня) є комплексним лікувально-профілактичним закладом і призначена для цілодобового подання екстреної медичної допомоги населенню на госпітальному етапі при гострих захворюваннях, травмах, нещасних випадках та отруєннях як у повсякденних умовах, так і при надзвичайних ситуаціях.

1.2. Потужність Лікарні та адміністративна територія, що нею обслуговується, визначається органом управління охорони здоров'я, якому вона підпорядковується, в залежності від потреби населення в екстреній стаціонарній медичній допомозі, чисельності населення зони обслуговування, фактичного забезпечення населення ліжковим фондом та його спеціалізацією, планами подання екстреної медичної допомоги населенню у надзвичайних ситуаціях.

1.3. Подання екстреної медичної допомоги всім, хто її потребує, здійснюються незалежно від громадянства, місця проживання, роботи та інших обставин.

1.4. Лікарня може бути базою підготовки і удосконалення медичних і немедичних працівників з питань організації і подання екстреної медичної допомоги, проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.

Умови використання Лікарні з цією метою затверджуються наказом місцевих органів управління охорони здоров'я адміністративної території.

1.5. У своїй діяльності Лікарня керується чинним законодавством, директивними, нормативними та методичними документами Міністерства охорони здоров'я України, її статутом, директивними документами органів управління охорони здоров'я відповідної адміністративної території і наказами головного лікаря Лікарні та цим Положенням.

1.6. Лікарня є юридичною особою, має штамп і круглу печатку, розрахунок у банку, може мати валютний рахунок.

1.7. Керівництво лікарнею покладається на головного лікаря, що призначається і звільняється згідно з чинним законодавством, і підпорядковується органу управління охорони здоров'я адміністративної території або генеральному директору об'єднання швидкої медичної допомоги, якщо Лікарня входить до його складу.

1.8. Штати лікарні встановлюються у межах передбаченою штатними нормативами чисельністю та в індивідуальному порядку, виходячи з прав, наданих органам управління охорони здоров'я, існуючої потреби в екстреній медичній допомозі та структури патології, що визначається для кожної адміністративної території.

1.9. Організаційно-функціональна структура Лікарні визначається головним лікарем згідно з потребою, обсягами фінансування та нормативами використання прибутків госпрозрахункової діяльності.

1.10. За рішенням власників і управління охорони здоров'я Лікарня може входити до складу Об'єднання швидкої медичної допомоги або територіального Центру екстреної медичної допомоги.

2.1. Лікарня може створюватись у містах з населенням не менше 300 тис. мешканців за установленим порядком, а також у разі, якщо місто є обласним центром. При цьому лікарня може функціонувати як самостійний заклад або входити до складу Об'єднання швидкої медичної допомоги.

2.2. Основними структурними підрозділами Лікарні можуть бути:

- приймальні відділення з довідково-інформаційною службою;

- відділення анестезіології та інтенсивної терапії;

- спеціалізовані клінічні відділення, профіль і потужність яких визначається потребою і місцевими умовами;

- діагностичне відділення і кабінети;

- травмпункт;

- операційний блок;

- токсикологічне відділення;

- аптека;

- патолого-анатомічне відділення;

- централізована стерилізаційна;

- адміністративно-господарча служба;

- обчислювальний центр;

- бухгалтерія;

- планово-економічний відділ;

- організаційно-методичний відділ;

- відділ медичної статистики;

- інші відділи, відділення і служби відповідно до місцевих потреб.

2.3. Лікарню очолює головний лікар, що несе персональну відповідальність за всі види її діяльності та виконання покладених на неї завдань і встановлених функцій, встановлює ступінь відповідальності своїх заступників та керівників структурних підрозділів Лікарні за керівництво окремими ділянками її діяльності, а також за роботу її підрозділів.

2.4. Головний лікар Лікарні:

- затверджує структуру, штатний розклад і кошторис Лікарні в межах граничної чисельності та фонду оплати праці, а також Положення про структурні підрозділи;

- видає накази в межах компетенції Лікарні, організує і контролює їх виконання;

- є розпорядником коштів у межах затвердженого кошторису, вирішує питання прийому і звільнення з роботи співробітників згідно з чинним законодавством;

- виступає від імені Лікарні, представляє її інтереси як у межах держави, так і за кордоном у межах наданих повноважень, розпоряджається майном Лікарні, укладає договори, видає доручення, відкриває розрахункові рахунки, має право першого підпису на юридичних, фінансових та інших документах.

2.5. На базі Лікарні можуть створюватись обласні, міські, державні центри з підготовки спеціалістів для подання екстреної медичної допомоги, які навчаються за уніфікованими програмами, затвердженими МОЗ України.

3.1. Основними завданнями Лікарні є:

3.1.1. Цілодобове надання стаціонарної екстреної медичної допомоги хворим і потерпілим при виникненні патологічних станів, що загрожують життю і раптово погіршують стан здоров'я, та при надзвичайних ситуаціях.

3.1.2. Проведення лікувально-діагностичного процесу визначеним контингентам хворих і потерпілих до кінцевого результату.

3.1.3. Участь у розробці прогнозів потреби населення регіону обслуговування в екстреній медичній допомозі, в тому числі при виникненні надзвичайних ситуацій.

3.1.4. Участь у розробці рекомендацій з профілактики і зниження впливу негативних факторів, що впливають на виникнення раптових захворювань, нещасних випадків, надзвичайних ситуацій. Проведення просвітницької роботи серед населення з питань профілактики гострих захворювань, травматизму і нещасних випадків.

3.1.5. Участь у розробці пропозицій з удосконалення організаційних форм, методів діагностики і лікування хворих і потерпілих, які потребують екстреної медичної допомоги на до госпітальному і госпітальному етапах.

3.1.6. Проведення експертизи тимчасової непрацездатності хворих і потерпілих, госпіталізованих у Лікарню, видача листків непрацездатності, рекомендацій щодо переведення до іншого лікувального закладу, виходячи з його стану здоров'я.

3.1.7. Матеріально-технічне забезпечення діагностичного і лікувального процесів, впровадження затверджених нових медичних технологій на догоспітальному і госпітальному етапах, раціональне і ефективне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

3.1.8. Організація і проведення заходів щодо підготовки Лікарні до роботи у надзвичайних ситуаціях. Створення постійного незнижуваного запасу засобів для забезпечення сталої роботи Лікарні в умовах надзвичайних ситуацій.

3.1.9. Інформування місцевих органів виконавчої влади та управління охорони здоров'я у випадках, за яких це інформування обумовлено чинним законодавством, відповідними директивними і нормативними документами, в тому числі при виникненні масових уражень людей та виявленні хворих з підозрою на карантинні і особливо небезпечні інфекції.

3.1.10. Взаємодія з медичними і немедичними закладами і установами при вирішенні питань організації і подання екстреної медичної допомоги, в тому числі і при надзвичайних ситуаціях.

3.2. Відповідно до покладених завдань Лікарня здійснює такі функції:

3.2.1. Цілодобово приймає та госпіталізує для подання екстреної стаціонарної медичної допомоги хворих і потерпілих, що доставлені бригадами швидкої медичної допомоги та іншим транспортом, або звернулись безпосередньо у приймальне відділення за направленнями інших лікувально-діагностичних закладів або без нього.

3.2.2. Організує і проводить адекватне стану хворого чи потерпілого діагностичне обстеження і санітарну обробку.

3.2.3. Подає екстрену кваліфіковану і спеціалізовану медичну допомогу хворим і потерпілим до кінцевого результату, проводить медичне сортування потерпілих при їх масовому надходженні у Лікарню.

3.2.4. Забезпечує невідкладний лікарський огляд всіх хворих і потерпілих, що поступили у приймальне відділення, а також їх госпіталізацію за показаннями незалежно від наявності вільних місць.

3.2.5. Аргументовано відмовляє хворому або потерпілому у госпіталізації при відсутності показань, оформляючи це у спеціальному журналі прийому і відмов у встановленому порядку. Ці функції покладаються на відповідального чергового лікаря.

3.2.6. При наявності вільних місць подає планову медичну допомогу, в тому числі на платних засадах.

3.2.7. Для забезпечення оперативного використання ліжкового фонду Лікарня при отриманні від органу управління охорони здоров'я дозволу має право переводити хворих і потерпілих, які потребують подальшого лікування і реабілітації в умовах стаціонару, в інші лікувально-профілактичні заклади міста.

3.2.8. Бере участь у розробці і впровадженні нових науково обгрунтованих методів організації, діагностики і подання екстреної медичної допомоги.

3.2.9. Проводить аналіз лікувально-діагностичної діяльності, здійснює організаційно-методичну роботу з питань подання екстреної медичної допомоги на території обслуговування.

3.2.10. Проводить профілактичну і санітарно-просвітницьку роботу серед населення з питань профілактики і подання першої медичної допомоги при раптових захворюваннях, нещасних випадках і отруєннях.

3.2.11. Організовує планування і підготовку персоналу Лікарні до роботи в умовах надзвичайної ситуації. Створює запаси засобів для забезпечення її сталого функціонування в умовах надзвичайних ситуацій.

3.2.12. Забезпечує ведення і передачу обліково-звітної документації у встановленому порядку.

3.2.13. Здійснює експертизу тимчасової непрацездатності, складання трудових рекомендацій для хворих і потерпілих на подальшу їх роботу.

3.2.14. Забезпечує структурні підрозділи і служби всім необхідним для роботи: медикаментами, перев'язочним матеріалом, технічними засобами тощо. Створює належні умови праці, техніки безпеки, протипожежної безпеки працівникам Лікарні.

3.2.15. Забезпечує органи виконавчої влади та управління охорони здоров'я інформацією про надзвичайні ситуації та випадки, передбачені чинним законодавством та інструктивно-директивними документами.

3.2.16. Взаємодіє з медичними і немедичними органами, установами і закладами для забезпечення виконання функцій, покладених на Лікарню, в тому числі у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

3.2.17. Надає в установленому порядку відомості населенню при безпосередньому зверненні та по телефону про стан хворих і потерпілих, які знаходяться на лікуванні у лікарні.

4.1. Лікарня має право:

4.1.1. Співробітничати з установами та підприємствами України та за кордоном незалежно від форм власності. Укладати угоди з науково-дослідними інститутами, медичними навчальними закладами, лікувально-профілактичними закладами і спеціалізованими центрами та провідними фахівцями з питань консультативної, лікувально-діагностичної, методичної допомоги, підготовки і підвищення кваліфікації фахівців Лікарні.

4.1.2. Надавати платні медичні послуги згідно з чинним законодавством.

4.1.3. Мати валютний рахунок і організовувати благодійні фонди.

5.1. Основним джерелом фінансування Лікарні є місцевий бюджет.

5.2. Додатковими джерелами фінансування можуть бути:

5.2.1. Кошти, отримані від установ, організацій та населення за надання платних медичних послуг, передбачених чинним законодавством.

5.2.2. Виплати за пролікованих хворих, що надходять від страхових фондів та компаній за подання платних медичних послуг.

5.2.3. Кошти, отримані за здавання в оренду, продажу спрацьованого, застарілого і невикористаного майна, реалізація якого не суперечить чинному законодавству України.

5.2.4. Кошти, отримані від суб'єктів і юридичних осіб як компенсація витрат на лікування хворих і потерпілих, погіршення здоров'я яких пов'язано з виробництвом, дорожньо-транспортними пригодами, порушенням протиепідемічного режиму, та інші кошти, отримання і використання яких не суперечить чинному законодавству України.

5.2.5. Кошти, отримані від приватних осіб, благодійницьких фондів і організацій тощо.

5.2.6. Додаткове бюджетне фінансування, що виділяється для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

6.1. Відповідальність за виконання покладених завдань, функцій та всі види діяльності Лікарні несе її головний лікар.

6.2. Ступінь відповідальності інших працівників Лікарні визначається посадовими інструкціями.

1.1. Підстанція (пункт) швидкої медичної допомоги (далі - Підстанція) є структурним підрозділом станції швидкої медичної допомоги на правах відділення, який забезпечує своєчасність подання екстреної медичної допомоги дорослому та дитячому населенню на догоспітальному етапі при станах, які загрожують їх життю або здоров'ю.

1.2. Підстанція організовується на території обслуговування станції швидкої медичної допомоги з урахуванням 15-хвилинної у містах та 30-хвилинної транспортної доступності у сільській місцевості до меж зони обслуговування, чисельності населення, що проживає на цій території, наявності та стану транспортних шляхів, насичення промисловими підприємствами та сільськогосподарськими комплексами, наявності лікувально-профілактичних закладів та матеріальної бази для її розміщення.

1.3. Територія обслуговування Підстанції визначається керівництвом станції швидкої медичної допомоги і при потребі може змінюватись, а її межі зони діяльності є умовними.

1.4. Підстанція у своїй діяльності керується чинним законодавством України, рішеннями та розпорядженнями органів місцевої виконавчої влади, наказами Міністерства охорони здоров'я України, місцевих органів управління охорони здоров'я, наказами головного лікаря станції (об'єднання) швидкої медичної допомоги, Положенням про станцію швидкої медичної допомоги, цим Положенням та іншими нормативними і директивними документами.

1.5. Організація діяльності Підстанції повинна забезпечувати можливість її функціонування при надзвичайних ситуаціях. Для цього Підстанція повинна мати постійний місячний запас медикаментів, перев'язочного матеріалу, виробів медичного призначення, які щомісячно поповнюються, аварійний запас медичного майна, носилок, апаратури, медичних ящиків-укладок та наборів для формування додаткових виїзних бригад швидкої медичної допомоги з метою їх використання як на місці, так і для направлення в інші регіони у разі надзвичайних ситуацій (катастрофи, аварії, стихійне лихо, масові отруєння та ін.), а також стабілізоване і автономне енергоживлення, безперебійний провідний і радіотелефонний оперативний зв'язок.

Виїзний персонал Підстанції повинен бути забезпечений індивідуальними засобами захисту і профілактики від зараження та ураження.

1.6. Підстанція подає екстрену медичну допомогу усім, хто її потребує, як на місці виклику, так і при транспортуванні у лікувальні заклади та при зверненні хворих і потерпілих по медичну допомогу безпосередньо на Підстанцію. Рівень подання екстреної медичної допомоги визначається медико-економічними стандартами.

1.7. Підстанцію очолює завідуючий, який несе відповідальність за всі види її діяльності і виконання покладених на неї завдань та функцій.

У своїй діяльності Підстанція підпорядковується головному лікарю станції швидкої медичної допомоги, а в оперативній роботі, у тому числі в разі виникнення надзвичайних ситуацій, відповідальному черговому медичному працівнику станції.

1.8. Підстанція не видає листків непрацездатності і не вирішує питань тимчасової або довгострокової непрацездатності хворих і потерпілих; не проводить експертиз алкогольного чи наркотичного сп'яніння; судово-медичних та інших експертиз і не дає письмових довідок за встановленою формою.

Відомості про подію та стан потерпілих і хворих повідомляються у встановленому порядку станцією швидкої медичної допомоги.

1.9. Підстанція повинна мати Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників станції швидкої медичної допомоги, затверджені головним лікарем, щомісячні графіки роботи всіх працівників Підстанції, посадові і спеціальні інструкції роботи кожного працівника Підстанції у звичайних умовах та у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

1.10. Планування діяльності Підстанції, визначення штатів, забезпечення кадрами, санітарним і господарським автотранспортом, апаратурою, технічними засобами, устаткуванням, майном, виробами медичного призначення, медикаментами тощо здійснюється станцією швидкої медичної допомоги за діючими нормативами.

1.11. Підстанція веде облік своєї діяльності та звітує про неї перед головним лікарем станції (об'єднання) швидкої медичної допомоги.

Основними завданнями Підстанції є:

2.1. Забезпечення своєчасності подання догоспітальної екстреної медичної допомоги хворим та потерпілим, стан яких загрожує їх життю або здоров'ю, на визначеній території обслуговування.

2.2. Доставлення в лікувально-профілактичні заклади хворих і потерпілих, які потребують екстреної медичної допомоги та супроводження медичними працівниками під час транспортування, породіль та новонароджених, крім інфекційних хворих.

2.3. Участь у ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

3.1. У залежності від кількості виїзних бригад швидкої медичної допомоги в штаті Підстанції вони поділяються на категорії:

3 категорії - Підстанції, в штатному розкладі яких нараховується від 2 до 5 виїзних бригад швидкої медичної допомоги.

2 категорії - Підстанції, в штатному розкладі яких нараховується від 6 до 12 виїзних бригад швидкої медичної допомоги.

1 категорії - Підстанції, в штатному розкладі яких нараховується 13 і більше виїзних бригад швидкої медичної допомоги.

При потребі відкриття на території, що обслуговується станцією швидкої медичної допомоги, структурного підрозділу з меншою кількістю ніж 2 виїзні бригади або тільки на певний проміжок часу організується пункт швидкої медичної допомоги, який входить до структури станції чи Підстанції і у своїй роботі керується Положенням про підстанцію швидкої медичної допомоги.

3.2. Для виконання основних завдань та функцій у складі Підстанції створюються:а

3.2.1. Диспетчерська прийому викликів швидкої медичної допомоги від диспетчерської станції та передачі їх виїзним бригадам швидкої медичної допомоги.

3.2.2. Виїзні бригади швидкої медичної допомоги потрібного профілю і чисельності згідно в штатним нормативом та фактичною потребою.

3.2.3. Пункт поповнення та комплектації, який забезпечує обмін та поповнення використаних виїзними бригадами медикаментів, перев'язочного матеріалу, медичної білизни, газів, виробів медичного призначення, медичних наборів тощо.

3.2.4. Апарат управління та допоміжні служби чи посади згідно з діючими нормативами та обсягом роботи для забезпечення функціонування Підстанції.

3.3. На Підстанції повинне бути спеціально обладнане приміщення для подання екстреної медичної допомоги хворим та потерпілим, які безпосередньо звертаються на Підстанцію.

3.4. На Підстанції повинно бути спеціально обладнане приміщення для проведення занять для медичних та немедичних працівників станції.

3.5. На Підстанції повинні бути кімнати відпочинку персоналу, кімната психоемоційного розвантаження та кімната для прийому їжі.

У своїй діяльності Підстанція виконує такі функції:

4.1. Прийом від диспетчерської станції швидкої медичної допомоги викликів та організація їх виконання.

4.2. Подання згідно з медико-економічними стандартами екстреної медичної допомоги хворим та потерпілим на догоспітальному етапі.

4.3. Екстрена госпіталізація в лікувально-профілактичні заклади хворих, потерпілих, породіль, новонароджених, які потребують стаціонарної медичної допомоги.

4.4. Перевезення хворих і потерпілих, що потребують медичного супроводження, в стаціонари лікувально-профілактичних закладів.

4.5. Підготовка та направлення виїзних бригад швидкої медичної допомоги поза межі території обслуговування для участі в ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

4.6. Накопичення та оновлення запасів медикаментів, перев'язочного матеріалу, виробів медичного призначення, медичних укладок-наборів тощо для роботи в повсякденних умовах та при виникненні надзвичайних ситуацій.

4.7. Оперативне інформування органів управління охорони здоров'я та інших зацікавлених організацій про нещасні випадки, катастрофи, надзвичайні та інші визначені ситуації.

4.8. Забезпечення взаємодії в роботі Підстанції з іншими медичними закладами, правоохоронними органами, пожежними частинами, службою екстреної медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях та іншими рятувальними і оперативно-ремонтними службами.

4.9. Впровадження прогресивних методів діагностики та лікування, передового досвіду та наукової організації праці Підстанції.

4.10. Забезпечення підготовки та підвищення кваліфікації працівників Підстанції.

4.11. Ведення облікової документації, складання звітів та їх подання в установленому порядку.

4.12. Проведення санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і протипожежних заходів на Підстанції та дотримання правил техніки безпеки.

4.13. Забезпечення спадкоємності з лікувально-профілактичними закладами при поданні екстреної медичної допомоги.

4.14. Збирання необхідної інформації про випадки масового ураження та травмування людей, дорожньо-транспортні пригоди, кримінальні та суїцидальні випадки, про виявлених хворих з підозрою на карантинні та особливо небезпечні інфекції, СНІД, психічні захворювання; про неупорядкованість території, що заважає оперативній роботі виїзних бригад швидкої медичної допомоги; про випадки раптової смерті та виявлені фактори, які шкідливо впливають на здоров'я людей або призвели чи можуть призвести до їх смерті, та інформування про це відповідних органів, служб, установ, закладів, підприємств тощо.

4.16. Контроль та облік роботи санітарного автотранспорту і всіх працівників Підстанції.

Підстанція має право:

5.1. При неможливості своїми силами і засобами своєчасно виконати виклики, що надійшли на Підстанцію, доповідати про це старшому черговому медичному працівнику станції швидкої медичної допомоги і просити допомогу.

5.2. Госпіталізувати хворих або потерпілих при загрозі їх життю в найближчий лікувально-профілактичний заклад, де їм може бути подана потрібна екстрена медична допомога, незалежно від наявності вільних ліжок, підпорядкованості та форми власності.

6.1. Всю відповідальність за своєчасність і якість виконання Підстанцією визначених цим Положенням завдань і функцій покладено на завідуючого Підстанцією.

6.2. Ступінь відповідальності інших працівників Підстанції визначається посадовими інструкціями.

1.1. Виїзна бригада швидкої медичної допомоги (далі - Бригада) є основною функціональною одиницею станції швидкої медичної допомоги, що подає екстрену медичну допомогу дорослому та дитячому населенню на догоспітальному етапі при станах, що загрожують їх життю чи здоров'ю.

1.2. Бригада організовується для забезпечення подання екстреної медичної допомоги цілодобово. Режим її роботи та години змін її персоналу встановлюються в залежності від кількості надходження звернень по швидку медичну допомогу та відповідно до трудового законодавства.

1.3. У структурі Бригад можуть бути загальнопрофільні (в тому числі - бригади інтенсивної терапії) спеціалізовані та фельдшерсько-перевізні. За своїм профілем спеціалізовані Бригади поділяються на кардіологічно-реанімаційні, неврологічні, психіатричні та інтенсивної терапії і реанімації. Повинні бути передбачені також Бригади для подання екстреної медичної допомоги дитячому населенню.

1.4. Бригада створюється та ліквідується наказом головного лікаря станції швидкої медичної допомоги. Дислокується на станції (підстанції, пункті) швидкої медичної допомоги і при необхідності може бути переміщена в будь-який час доби на іншу територію обслуговування чи за межі діяльності станції швидкої медичної допомоги.

1.5. Бригада оперативно підпорядковується фельдшеру (медсестрі) - диспетчеру та старшому черговому медичному працівнику станції швидкої медичної допомоги. Виїжджає на виклик та повертається тільки за їх наказом. Бригада зобов'язана виїхати на виклик в термін до 2-х хвилин після його отримання.

1.6. Керівником Бригади є медичний працівник, який призначається наказом головного лікаря станції швидкої медичної допомоги. Йому підпорядковуються всі члени Бригади, за роботу яких керівник несе персональну відповідальність.

1.7. Бригада забезпечується спеціальним санітарним транспортом, оснащення якого відповідає Переліку обов'язкового і додаткового оснащення виїзної бригади швидкої медичної допомоги, затвердженому Міністерством охорони здоров'я України.

Кількість медичних засобів повинна відповідати можливості подання екстреної медичної допомоги не менше як 3 хворим і потерпілим з одним і тим же патологічним станом.

1.8. Члени Бригади забезпечуються форменим одягом і посвідченнями встановленого зразка, засобами індивідуального і медичного захисту на випадок роботи у несприятливих або шкідливих умовах.

1.9. У своїй роботі Бригада керується чинним законодавством, директивними, нормативними і методичними документами Міністерства охорони здоров'я України, наказами головного лікаря лікувально-профілактичного закладу, у складі якого вона функціонує, цим Положенням та спеціальними інструкціями.

1.10. Бригада веде облікову і звітну затверджену документацію та подає її у встановленому порядку.

1.11. Бригада не видає листків непрацездатності та довідок, не проводить експертизу алкогольного та наркотичного сп'яніння, судово-медичних та інших експертиз, не виконує консультативних обстежень хворих та не дає рекомендацій щодо подальшого лікування.

Основними завданнями Бригади є:

2.1. Подання екстреної медичної допомоги дорослому та дитячому населенню на догоспітальному етапі згідно з медико-економічними стандартами для різних видів і профілів Бригад.

2.2. Екстрена госпіталізація хворих та потерпілих в стаціонари лікувально-профілактичних закладів згідно з профілем патології.

2.3. Перевезення в стаціонари лікувально-профілактичних закладів хворих та потерпілих, які потребують медичного супроводження при транспортуванні, крім інфекційних хворих.

2.4. Участь у ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

У своїй діяльності Бригада виконує такі функції:

3.1. Знаходження у режимі постійної готовності до виїзду для виконання поставлених завдань.

3.2. Прибуття на місце виклику, обстеження і подання екстреної медичної допомоги хворим та потерпілим.

3.3. Екстрена госпіталізація хворих і потерпілих.

3.4. Перевезення хворих і потерпілих, що потребують медичного супроводу при транспортуванні в стаціонари лікувально-профілактичних закладів.

3.5. Інформування фельдшера (медсестри) - диспетчера про закінчення виконання виклику.

3.6. Інформування визначених закладів, установ, організацій та осіб про випадки масового ураження та травмування людей, дорожньо-транспортні пригоди, кримінальні та суїцидальні випадки, про виявлених інфекційних хворих та особливо з підозрою на карантинні та особливо небезпечні інфекції, СНІД, венеричні захворювання, психічні захворювання; про випадки раптової смерті, позалікарняні пологи, місце госпіталізації хворих; про подану допомогу Бригадою та подальшу допомогу і нагляд за хворим чи потерпілим; неупорядкованість території, що заважає Бригадам при оперативній роботі, та фактори, які шкідливо впливають на здоров'я людей або призвели чи можуть призвести їх до смерті, каліцтва тощо.

3.7. Ведення затвердженої медичної статистичної облікової документації та звітування про виконану роботу.

3.8. Звітування про використання медикаментів та інших засобів для подання екстреної медичної допомоги і їх поповнення та обмін.

3.9. Організація подання екстреної медичної допомоги у вогнищі з великою кількістю потерпілих до прибуття вищого медичного керівництва.

3.10. Виконання норм та вимог санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режимів, правил техніки безпеки та протипожежної безпеки, правил внутрішнього трудового розпорядку станції швидкої медичної допомоги, трудової та виробничої дисципліни, посадових і спеціальних інструкцій, вимог медичної етики і деонтології; лікарської таємниці, правил особистого захисту та профілактики від зараження чи ураження.

3.11. Взаємодія у своїй роботі з фельдшером (медсестрою) - диспетчером станції швидкої медичної допомоги, іншими Бригадами, працівниками медичних закладів та установ, міліцією, ДАІ, пожежними частинами, рятувальними службами тощо.

3.12. Письмове інформування хворого про подану медикаментозну допомогу.

3.13. Прийняття та передача черговій зміні обладнання та матеріальних цінностей Бригади.

3.14. Систематичне підвищення професійної майстерності членів Бригади.

3.15. Проведення спеціальних методик діагностики і подання визначених спеціалізованих видів екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі за профілем спеціалізації Бригади.

3.16. Подання екстреної консультативної медичної допомоги працівникам Бригад та іншим медичним працівникам на місці виклику за профілем спеціалізації Бригади.

3.17. Проведення спеціалізованих медичних заходів згідно з профілем Бригади при транспортуванні хворих або потерпілих до медичних установ для подання спеціалізованої медичної допомоги.

3.18. Проведення медичного сортування і подання екстреної медичної допомоги за профілем спеціалізації Бригади при ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

3.19. Кардіологічна та неврологічна бригади здійснюють виїзди тільки за викликом медпрацівника з урахуванням профілю за винятком викликів на вулицю, в установи, організації, громадські місця і залучення їх до ліквідації медичних наслідків аварій, катастроф та стихійного лиха.

Бригада має право:

4.1. У разі виникнення труднощів діагностики та подання необхідної медичної допомоги, великої кількості хворих чи потерпілих викликати собі на допомогу інші виїзні бригади швидкої медичної допомоги.

4.2. Госпіталізувати потерпілого чи хворого, у разі загрози його життю, у найближчий до місця виклику лікувально-профілактичний заклад, де йому може бути подана необхідна екстрена кваліфікована чи спеціалізована медична допомога.

4.3. Отримувати консультацію старшого медичного працівника зміни або інших фахівців з питань діагностики, тактики дій при поданні екстреної медичної допомоги хворим і потерпілим.

4.4. Вимагати від керівництва станції швидкої медичної допомоги забезпечити її необхідними засобами для виконання своїх функцій та індивідуального захисту від заражень і уражень.

4.5. Отримувати вказівки про місце для госпіталізації хворого чи потерпілого.

4.6. Вносити керівництву станції швидкої медичної допомоги пропозиції щодо покращання організації роботи та підвищення ефективності подання екстреної медичної допомоги.

5.1. Відповідальність за своєчасність та якість виконання Бригадою визначених цим Положенням завдань і функцій несе її керівник.

5.2. Ступінь відповідальності інших працівників Бригади визначається посадовими інструкціями.

1.1. Головний лікар станції швидкої медичної допомоги (далі - Головний лікар) - керівник, що здійснює управління всіма видами діяльності станції швидкої медичної допомоги на основі єдиноначальності.

1.2. Головний лікар забезпечує взаємодію і координацію діяльності всіх функціонально-структурних підрозділів станції швидкої медичної допомоги щодо виконання нею поставлених завдань та функцій забезпечення населення території обслуговування своєчасною екстреною медичною допомогою на догоспітальному етапі в установленому обсязі.

Призначається з числа кваліфікованих лікарів, які мають практичний досвід лікувальної, організаційної та господарсько-економічної роботи у закладах швидкої медичної допомоги не менше трьох років.

Призначається та звільняється місцевим органом управління охорони здоров'я.

1.3. Головний лікар підпорядковується місцевому органу управління охорони здоров'я. Головному лікарю підпорядковуються усі працівники станції швидкої медичної допомоги.

Для виконання покладених на нього завдань та функцій Головний лікар має у своєму підпорядкуванні апарат управління, який створюється згідно з штатним нормативом та фактичною потребою.

1.4. У своїй роботі Головний лікар керується чинним законодавством України, рішеннями та розпорядженнями органів місцевої виконавчої влади, директивними і нормативними документами Міністерства охорони здоров'я, статутом станції швидкої медичної допомоги та цим Положенням.

1.5. Головний лікар організує свою роботу за особистим планом, який складається на рік і щомісячно, та посадовою інструкцією, що затверджується керівником місцевого органу управління охорони здоров'я.

Основними завданнями Головного лікаря є:

2.1. Забезпечення організації виконання станцією швидкої медичної допомоги покладених на неї завдань та функцій щодо подання населенню території обслуговування своєчасної екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі, у тому числі при надзвичайних ситуаціях.

2.2. Забезпечення постійного удосконалення та розвитку подання станцією екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі з урахуванням досягнень науки та передового досвіду.

2.3. Забезпечення раціонального використання сил, засобів та коштів станції швидкої медичної допомоги.

2.4. Забезпечення взаємодії станції швидкої медичної допомоги медичними та іншими, визначеними службами, закладами, установами, органами тощо.

До обов'язків Головного лікаря входять такі функції:

3.1. Повсякденне управління всіма функціонально-структурними підрозділами станції швидкої медичної допомоги.

3.2. Визначення основних напрямків розвитку станції швидкої медичної допомоги та шляхів вирішення проблем, що постають перед нею.

3.3. Організація планування роботи станції швидкої медичної допомоги та її структурних підрозділів.

3.4. Формування апарату управління станції швидкої медичної допомоги, розробка посадових та методичних інструкцій для працівників апарату управління.

3.5. Організація контролю за своєчасністю та якістю подання персоналом станції екстреної медичної допомоги; за виконанням підрозділами, службами та працівниками покладених на них завдань, функцій; виконанням планів, наказів, правил внутрішнього трудового розпорядку, техніки безпеки та протипожежної безпеки, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів, виконання правил етики і деонтології; бережливого ставлення до використання матеріально-технічних ресурсів, медикаментів, перев'язочного матеріалу, виробів медичного призначення, різних цінностей та коштів.

3.6. Організація вивчення, опанування та впровадження в роботу станції і її апарату управління досягнень науки, передового досвіду та наукової організації праці.

3.7. Прийом на роботу та звільнення; підбір і розстановка; використання, висунення по службі, заохочення, стимулювання та притягнення до відповідальності працівників станції. Організація систематичного навчання працівників станції, підвищення їх професійної майстерності та атестування.

3.8. Організація обліку роботи кожного працівника станції та своєчасності виплати заробітної плати.

3.9. Організація забезпечення підрозділів, служб і кожного працівника станції необхідними засобами (матеріалами, технікою, приладами, транспортом, знаряддям тощо) для виконання їх функцій та створення їм належних умов роботи.

3.10. Організація взаємодії станції швидкої медичної допомоги з іншими медичними та немедичними закладами, установами, службами, підприємствами, організаціями та органами місцевої виконавчої влади.

3.11. Укладання господарських та науково-практичних договорів на виконання робіт, обслуговування, постачання, взаємодію, проведення конференцій тощо.

3.12. Організація фінансово-господарської та економічної діяльності станції швидкої медичної допомоги і її структурних підрозділів та служб.

3.13. Забезпечення законності в діяльності станції швидкої медичної допомоги та її структурних підрозділів і служб; збереження матеріальних, технічних та фінансових ресурсів і їх оптимальне використання.

3.14. Забезпечення обліку та звітності станції швидкої медичної допомоги і всіх її структурних підрозділів та служб.

3.15. Розподіл завдань, функцій, повноважень та відповідальності між підрозділами, службами і апаратом управління станції.

3.16. Організація роботи станції швидкої медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях.

3.17. Організація аналізу скарг, заяв та пропозицій щодо організації і роботи станції та розробки заходів, спрямованих на усунення причин, які їх викликають.

3.18. Аналіз показників діяльності станції швидкої медичної допомоги та розробка заходів щодо їх поліпшення.

3.19. Своєчасне забезпечення метрологічної перевірки засобів вимірювання медичного призначення.

3.20. Організація забезпечення обліку, збереження та використання наркотичних та сильнодіючих ліків.

3.21. Затвердження посадових та методичних інструкцій для всіх працівників станції швидкої медичної допомоги.

3.22. Визначення та затвердження порядку роботи підрозділів та служб станції швидкої медичної допомоги.

3.23. Визначення організаційно-штатної структури станції швидкої медичної допомоги.

3.24. Координація роботи всіх підрозділів та служб станції швидкої медичної допомоги. Своєчасне інформування її працівників про нові завдання та шляхи і заходи їх вирішення.

3.25. Організація проведення необхідних заходів з техніки безпеки, протипожежної безпеки, охорони праці, санітарно-гігієнічних вимог, забезпечення дотримання протиепідемічного режиму та охорони навколишнього середовища.

3.26. Укладання угод з науково-дослідними установами, медичними закладами освіти про співробітництво.

Головний лікар має права:

4.1. Представляти інтереси станції швидкої медичної допомоги у різних закладах, установах, організаціях, органах та вирішувати з ними господарські, фінансово-економічні, медичні та організаційні питання, укладати договори, а також делегувати ці повноваження іншим працівникам станції.

4.2. Перевіряти та направляти діяльність всіх структурних підрозділів та служб станції.

4.3. Вимагати від апарату управління, керівників структурних підрозділів і служб станції подання потрібних матеріалів, інформації для аналізу роботи по всіх напрямах діяльності станції.

4.4. Заслуховувати звіти керівників структурних підрозділів та служб з питань виконання поставлених завдань.

4.5. Проводити наради з керівниками структурних підрозділів та служб станції.

4.6. Видавати накази по всіх напрямах діяльності станції.

4.7. Розпоряджатися фінансами у рамках затвердженого бюджету та наявних коштів.

4.8. Брати участь у розгляді питань щодо розвитку служби швидкої медичної допомоги.

4.9. Призупиняти дію розпоряджень керівників структурних підрозділів та служб станції, якщо вони суперечать чинному законодавству чи завдають шкоди діяльності станції.

4.10. Приймати та звільняти з роботи працівників станції швидкої медичної допомоги згідно з чинним законодавством.

4.11. Затверджувати посадові інструкції.

4.12. Заохочувати та притягати до відповідальності працівників станції швидкої медичної допомоги.

4.13. Направляти у відрядження та на навчання працівників станції швидкої медичної допомоги.

4.14. Подавати в місцеві органи управління охорони здоров'я та місцевої виконавчої влади пропозиції про заходи щодо поліпшення екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі.

4.15. Здійснювати будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені чинним законодавством України та негативно не впливають на діяльність станції швидкої медичної допомоги.

5.1. Головний лікар несе відповідальність за всі види діяльності станції швидкої медичної допомоги згідно з чинним законодавством України та за виконання завдань і функцій, що передбачені цим Положенням.

1.1. Головний лікар лікарні швидкої медичної допомоги (далі - Головний лікар) - керівник, що здійснює управління всіма видами діяльності лікарні швидкої медичної допомоги на основі єдиноначальності.

1.2. Головний лікар забезпечує взаємодію і координацію діяльності всіх функціонально-структурних підрозділів лікарні швидкої медичної допомоги щодо виконання поставлених перед нею завдань та функцій, забезпечення населення території обслуговування своєчасною екстреною кваліфікованою та спеціалізованою медичною допомогою на госпітальному етапі у встановленому обсязі.

Призначається місцевими органами управління охорони здоров'я з числа кваліфікованих лікарів, які мають практичний досвід лікувальної, організаційної та господарсько-економічної роботи у закладах швидкої медичної допомоги не менше трьох років.

1.3. Головний лікар підпорядковується місцевому органу управління охорони здоров'я. Головному лікарю підпорядковуються всі працівники лікарні швидкої медичної допомоги.

Для виконання покладених на нього завдань та функцій Головний лікар має у своєму підпорядкуванні апарат управління, який створюється згідно з штатним нормативом та фактичною потребою.

1.4. У своїй роботі Головний лікар керується чинним законодавством України, рішеннями і розпорядженнями органів місцевої виконавчої влади, директивними і нормативними документами Міністерства охорони здоров'я України та місцевих органів управління охорони здоров'я, статутом лікарні швидкої медичної допомоги та цим Положенням.

1.5. Головний лікар організує роботу за особистим планом, який складається на рік і щомісячно, та посадовою інструкцією, що затверджується керівником місцевого органу управління охорони здоров'я.

1.6. Головний лікар здійснює представництво інтересів лікарні у всіх місцевих органах, організаціях і установах та користується і розпоряджається майном лікарні на правах оперативного управління.

Основними завданнями Головного лікаря є:

2.1. Забезпечення організації виконання лікарнею швидкої медичної допомоги покладених на неї завдань та функцій щодо подання населенню своєчасної кваліфікованої та спеціалізованої екстреної стаціонарної медичної допомоги, у тому числі при надзвичайних ситуаціях.

2.2. Забезпечення постійного удосконалення та розвитку подання лікарнею екстреної стаціонарної медичної допомоги з урахуванням досягнень науки та передового досвіду.

2.3. Забезпечення раціонального використання сил, засобів та коштів лікарні швидкої медичної допомоги.

2.4. Забезпечення взаємодії усіх структур лікарні швидкої медичної допомоги, координація їх діяльності і взаємозв'язку із медичними та іншими визначеними службами, закладами, установами тощо.

До обов'язків Головного лікаря входять такі функції:

3.1. Організація забезпечення подання екстреної кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги на базі лікувальних підрозділів лікарні швидкої медичної допомоги.

3.2. Повсякденне управління всіма функціонально-структурними підрозділами лікарні швидкої медичної допомоги.

3.3. Організація планування роботи лікарні швидкої медичної допомоги та її функціонально-структурних підрозділів.

3.4. Формування апарату управління лікарні швидкої медичної допомоги, розробка посадових, методичних інструкцій для його працівників.

3.5. Організація контролю за своєчасністю та якістю подання персоналом лікарні екстреної медичної допомоги, виконанням підрозділами, службами та працівниками покладених на них завдань, функцій, наказів, дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку, техніки безпеки та протипожежної безпеки, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів, правил етики та медичної деонтології, раціональним використанням матеріально-технічних ресурсів, медикаментів, перев'язочного матеріалу, виробів медичного призначення, різних цінностей та коштів.

3.6. Організація вивчення, опанування, впровадження у роботу лікарні сучасних методів та засобів діагностики, лікування хворих і потерпілих. Розвиток та впровадження сучасних форм і методів медичного обслуговування населення.

3.7. Затвердження структури, штатного розкладу і кошторису витрат на утримання лікарні у межах граничної чисельності та фонду оплати праці працівників, а також Положень про структурні підрозділи і функціональні обов'язки працівників.

3.8. Організація обліку роботи працівників лікарні швидкої медичної допомоги.

3.9. Організація забезпечення підрозділів, служб і кожного працівника лікарні необхідними засобами (матеріалами, технікою, приладами, медикаментами, реактивами, виробами медичного призначення, транспортом, знаряддям тощо) для виконання їх функцій та створення належних умов для роботи.

3.10. Організація взаємодії лікарні швидкої медичної допомоги з іншими медичними та немедичними закладами, установами, службами, підприємствами, організаціями та органами місцевої виконавчої адміністративної влади.

3.11. Укладання господарських та інших договорів на виконання робіт, обслуговування, постачання, взаємодію, проведення конференцій тощо.

3.12. Організація фінансово-господарської, економічної діяльності лікарні швидкої медичної допомоги та її структурних підрозділів і служб.

3.13. Організація харчування хворих відповідно до призначених дієт та затверджених норм.

3.14. Забезпечення законності в діяльності лікарні швидкої медичної допомоги та її структурних підрозділів і служб, збереження матеріальних, технічних, фінансових та кадрових ресурсів, оптимальне їх використання.

3.15. Організація обліку та звітності лікарні швидкої медичної допомоги і всіх її структурних підрозділів та служб.

3.16. Розподіл завдань, функцій, повноважень, відповідальності між підрозділами, службами і апаратом управління лікарні.

3.17. Організація роботи лікарні швидкої медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях.

3.18. Аналіз заяв та пропозицій щодо організації та роботи лікарні, розробка заходів, спрямованих на усунення причин, які їх викликають.

3.19. Аналіз показників діяльності лікарні швидкої медичної допомоги та розробка заходів щодо їх поліпшення.

3.20. Організація своєчасного забезпечення метрологічної перевірки засобів вимірювання медичного призначення.

3.21. Організація забезпечення обліку, збереження та використання наркотичних та сильнодіючих ліків.

3.22. Проведення необхідних заходів з техніки безпеки, протипожежної безпеки, охорони праці, санітарно-гігієнічних вимог, забезпечення дотримання протиепідемічного режиму та охорони навколишнього середовища.

3.23. Укладання угод з науково-дослідними установами, медичними закладами освіти про співробітництво.

Головний лікар має право:

4.1. Представляти інтереси лікарні у різних закладах, установах, організаціях, органах та вирішувати з ними господарські, фінансово-економічні, медичні та організаційні питання, укладати договори, а також делегувати ці повноваження іншим працівникам лікарні.

4.2. Перевіряти та спрямовувати діяльність всіх структурних підрозділів та служб лікарні.

4.3. Вимагати від апарату управління, керівників структурних підрозділів і служб лікарні подання потрібних матеріалів, інформації для аналізу роботи по всіх напрямах діяльності лікарні.

4.4. Заслуховувати звіти керівників структурних підрозділів та служб з питань виконання поставлених завдань та планів.

4.5. Проводити наради з керівниками всіх структурних підрозділів та служб лікарні.

4.6. Видавати накази та робити вказівки з усіх напрямків діяльності лікарні.

4.7. Розпоряджатися виділеними фінансами у рамках бюджету лікарні згідно з чинним законодавством.

4.8. Призупиняти дію розпоряджень керівників структурних підрозділів та служб лікарні, якщо вони суперечать чинному законодавству чи завдають шкоди лікарні.

4.9. У порядку, передбаченому законом, приймати на роботу в лікарню та звільняти з роботи.

4.10. Затверджувати посадові інструкції.

4.11. Затверджувати заохочення або накладати стягнення на працівників.

4.12. Направляти у відрядження та на навчання працівників лікарні.

4.13. Здійснювати будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені чинним законодавством України та не шкодять основній діяльності лікарні швидкої медичної допомоги.

4.14. Організовувати та проводити на базі лікарні швидкої медичної допомоги з'їзди, конференції, збори тощо.

5.1. Головний лікар несе відповідальність за всі види діяльності лікарні швидкої медичної допомоги згідно з чинним законодавством та за виконання завдань і функцій, що передбачені цим Положенням.

1.1. Заступник головного лікаря станції швидкої медичної допомоги з медичної роботи (далі - Заступник) є керівником, що організовує лікувально-діагностичний процес на станції швидкої медичої допомоги.

1.2. Заступник призначається з числа кваліфікованих лікарів, які мають практичний досвід лікувальної і організаційної роботи в закладах швидкої медичної допомоги не менше трьох років. Призначається на посаду та звільняється головним лікарем станції швидкої медичної допомоги, якому він безпосередньо підпорядковується.

1.3. Заступнику підпорядковуються підрозділи та служби станції швидкої медичної допомоги з питань лікувального процесу та його матеріального забезпечення.

1.4. У своїй роботі Заступник керується чинним законодавством України, рішеннями та розпорядженнями органів місцевої виконавчої влади, директивними і нормативними документами Міністерства охорони здоров'я України, місцевих органів управління охорони здоров'я, головного лікаря станції швидкої медичної допомоги, статутом станції швидкої медичної допомоги, а також цим Положенням.

1.5. Заступник будує свою роботу згідно з особистим планом, який складається на рік і щомісячно, та посадовою інструкцією, що затверджується головним лікарем станції швидкої медичної допомоги.

Основними завданнями Заступника є:

2.1. Організація подання екстреної медичної допомоги, згідно з медико-економічними стандартами, бригадами швидкої медичної допомоги хворим та потерпілим, стан яких є загрозливим для їх життя або здоров'я.

2.2. Забезпечення організації на станції швидкої медичної допомоги встановленого санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів.

2.3. Організація забезпечення станції швидкої медичної допомоги необхідними медикаментами, медичним устаткуванням, апаратурою, виробами медичного призначення тощо для виконання її основних завдань.

2.4. Забезпечення організації послідовності у поданні екстреної медичної допомоги станцією швидкої медичної допомоги з іншими медичними закладами.

У своїй діяльності Заступник зобов'язаний виконувати такі функції:

3.1. Повсякденне управління лікувально-діагностичними процесами на станції швидкої медичної допомоги.

3.2. Організація контролю за поданням екстреної медичної допомоги виїзними бригадами швидкої медичної допомоги згідно з медико-економічними стандартами.

3.3. Вивчення потреб, планування та організація забезпечення станції швидкої медичної допомоги медикаментами, медичною апаратурою, виробами медичного призначення тощо.

3.4. Аналіз випадків смерті на догоспітальному етапі і додобової летальності у стаціонарах лікувально-профілактичних установ хворих та потерпілих, яким подавалась допомога виїзними бригадами швидкої медичної допомоги.

3.5. Організація навчання медичних працівників станції, підвищення їх кваліфікації, професійної майстерності та атестації.

3.6. Організація впровадження в практику роботи виїзних бригад швидкої медичної допомоги нових методик діагностики і лікування, досягнень медичної науки, техніки передового досвіду.

Організація наукової та навчальної роботи на станції швидкої медичної допомоги і співробітництва з медичними установами, науково-дослідними інститутами, медичними вищими та середніми навчальними закладами тощо.

3.7. Організація науково-медичної інформації медичних працівників станції швидкої медичної допомоги.

3.8. Контроль за придбанням, розподілом, зберіганням, використанням, ремонтом медичної апаратури; за поставкою, обліком, збереженням та використанням наркотичних, сильнодіючих та інших медичних препаратів, спиртів, перев'язочного матеріалу тощо.

3.9. Контроль за відповідністю рівня кваліфікації медичних працівників станції швидкої медичної допомоги встановленим вимогам.

3.10. Аналіз скарг, заяв та пропозицій щодо подання екстреної медичної допомоги виїзними бригадами швидкої медичної допомоги та розробка заходів щодо удосконалення допомоги.

3.11. Організація забезпечення санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режимів в підрозділах станції швидкої медичної допомоги.

3.12. Організація контролю за якістю стерилізації предметів медичного призначення, додержанням бригадами правил асептики та антисептики.

3.13. Участь у підборі та розстановці медичних кадрів на станції швидкої медичної допомоги.

3.14. Організація спадкоємності в роботі виїзних бригад швидкої медичної допомоги з іншими лікувально-профілактичними установами.

3.15. Підготовка проектів наказів головного лікаря з питань організації і удосконалення лікувально-діагностичної роботи та медичного персоналу станції.

Заступник має право:

4.1. Діяти від імені станції і представляти її в різних закладах, установах, організаціях з питань, що делеговані йому головним лікарем станції швидкої медичної допомоги і належать до його компетенції.

4.2. Проводити контроль медичної діяльності підрозділів станції швидкої медичної допомоги.

4.3. Вимагати від керівників підрозділів та служб станції швидкої медичної допомоги додержання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних вимог.

4.4. Вимагати від медичного персоналу станції швидкої медичної допомоги виконання встановлених медичних технологій подання екстреної медичної допомоги та додержання встановленої форми одягу.

4.5. Брати участь у підборі комісій для перевірок медичної діяльності станції швидкої медичної допомоги.

4.6. Розробляти пропозиції щодо удосконалення діагностично-лікувального процесу на станції швидкої медичної допомоги.

4.7. Проводити наради, конференції, семінари в межах своєї компетенції відповідно до плану.

4.8. Вимагати від керівників служб і підрозділів станції швидкої медичної допомоги подання медичної інформації, медичної та іншої документації, які необхідні йому для виконання своїх функцій.

4.9. Клопотати перед головним лікарем станції швидкої медичної допомоги про заохочення та притягнення до відповідальності медичних працівників.

5.1. Заступник несе відповідальність за лікувально-діагностичну діяльність станції швидкої медичної допомоги згідно з чинним законодавством України та виконання завдань і функцій, що передбачені цим Положенням.

1.1. Заступник головного лікаря лікарні швидкої медичної допомоги з медичної роботи (далі - Заступник головного лікаря) - керівник, що організовує лікувально-діагностичний процес в лікарні швидкої медичної допомоги.

1.2. Заступник головного лікаря призначається з числа кваліфікованих лікарів, які мають практичний досвід лікувальної і організаційної роботи в закладах швидкої медичної допомоги не менше трьох років. Призначається на посаду та звільняється наказом головного лікаря лікарні швидкої медичної допомоги згідно з чинним законодавством за погодженням з місцевими органами управління охорони здоров'я.

1.3. Заступник головного лікаря лікарні підпорядковується безпосередньо головному лікарю. У його підпорядкуванні знаходяться всі підрозділи та служби лікарні швидкої медичної допомоги, на які покладено обов'язки проведення лікувально-діагностичного процесу.

1.4. У своїй роботі Заступник головного лікаря керується чинним законодавством України, рішеннями і розпорядженнями місцевих органів виконавчої влади, директивними і нормативними документами Міністерства охорони здоров'я України, місцевих органів управління охорони здоров'я та головного лікаря лікарні швидкої медичної допомоги, статутом лікарні швидкої медичної допомоги та цим Положенням.

1.5. Заступник головного лікаря будує свою роботу згідно з особистим планом, який складається на рік і щомісячно, та посадовою інструкцією, що затверджується головним лікарем лікарні швидкої медичної допомоги.

Основними завданнями Заступника головного лікаря є:

2.1. Організація забезпечення подання екстреної кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги визначеного рівня та обсягу і проведення лікувально-діагностичного процесу підрозділами лікарні швидкої медичної допомоги згідно з медико-економічними стандартами.

2.2. Забезпечення організації в лікарні швидкої медичної допомоги визначеного санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів.

2.3. Організація забезпечення лікарні швидкої медичної допомоги необхідними медикаментами, медичним устаткуванням, апаратурою, виробами медичного призначення тощо для нормального функціонування лікарні.

2.4. Організація забезпечення послідовності в обстеженні, поданні екстреної медичної допомоги та лікуванні в лікарні швидкої медичної допомоги.

2.5. Організація здійснення заходів, спрямованих на широке впровадження в практику нових методів діагностики лікування хворих і потерпілих, лікувального харчування, принципів лікувально-охоронного режиму, лікувальної фізкультури і поновлюючої терапії, а також на зниження післяопераційної летальності та післяопераційних ускладнень.

У своїй діяльності Заступник головного лікаря зобов'язаний виконувати такі функції:

3.1. Організація постійного і дійового контролю за своєчасністю та якістю подання невідкладної стаціонарної медичної допомоги населенню лікувально-діагностичними підрозділами лікарні швидкої медичної допомоги та подальшим лікуванням хворих в лікарні.

3.2. Повсякденне управління лікувально-діагностичним процесом у лікарні швидкої медичної допомоги.

3.3. Забезпечення взаємодії зі станцією швидкої медичної допомоги та спадкоємності подання екстреної медичної допомоги хворим і потерпілим виїзними бригадами швидкої медичної допомоги та лікувальними підрозділами лікарні.

3.4. Організація взаємодії з лікувально-профілактичними закладами, санітарно-епідеміологічною службою та іншими установами з лікувально-діагностичних питань.

3.5. Вивчення потреб, планування та організації забезпечення лікарні швидкої медичної допомоги медикаментами, реактивами, апаратурою, устаткуванням, перев'язочними засобами, виробами медичного призначення тощо.

3.6. Організація систематичного проведення експертиз та оцінок оформлення і ведення медичної документації у лікувально-діагностичних підрозділах, аналізу обсягу, якості і своєчасності подання екстреної медичної допомоги та подальшого лікування хворих і потерпілих у лікарні, правильності діагностики, вибору тактики лікування тощо.

3.7. Аналіз усіх випадків летальності в лікарні з проведенням патолого-анатомічного обстеження.

3.8. Організація впровадження в практику роботи лікувально-діагностичних підрозділів лікарні нових методів діагностики і лікування, досягнень медичної науки, техніки, передового досвіду.

3.9. Організація навчання та підвищення кваліфікації медичних працівників на базі лікарні шляхом проведення лікарських і сестринських семінарів, науково-практичних конференцій, лекцій та їх направлення на курси спеціалізації і підвищення кваліфікації.

3.10. Координування роботи підлеглих йому відділень і служб, контроль за послідовністю в роботі лікарні і поліклініки та станції швидкої медичної допомоги.

3.11. Організація науково-медичного інформаційного забезпечення медичних працівників лікарні швидкої медичної допомоги.

3.12. Організація контролю за придбанням, розподілом, зберіганням, використанням, ремонтом медичної апаратури, обліком, збереженням та використанням наркотичних, сильнодіючих, гостро дефіцитних та інших медичних препаратів, спиртів, перев'язочного матеріалу тощо.

3.13. Організація контролю за рівнем кваліфікації лікарів та середнього медичного персоналу, аналіз діагностичних і тактичних помилок у їх роботі.

3.14. Організація розбору скарг, заяв та пропозицій від населення з приводу роботи лікарні швидкої медичної допомоги та розробка заходів, спрямованих на усунення причин, що їх викликають.

3.15. Організація забезпечення необхідного санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режимів в підрозділах лікарні швидкої медичної допомоги.

3.16. Організація проведення санітарно-просвітньої роботи серед хворих і потерпілих, що знаходяться на лікуванні у лікарні.

3.17. Участь у підборі, розстановці і використанні медичних кадрів лікарні.

3.18. Організація консультацій і консиліумів силами лікарів-фахівців як даної лікарні, так і інших лікувально-профілактичних закладів за погодженням з їх керівниками.

3.19. Організація накопичення і зберігання та поновлення в лікарні швидкої медичної допомоги місячного запасу майна, апаратури та інших медичних цінностей на випадок надзвичайних ситуацій. Підготовка працівників лікарні до роботи в умовах надзвичайних ситуацій.

3.20. Організація та контроль за проведенням стерилізації виробів медичного призначення, шприців, перев'язочного і шовного матеріалу тощо, додержанням вимог асептики і антисептики.

3.21. Організація та контроль лікувально-охоронного режиму, дієтичного харчування та допоміжних методів лікування.

3.22. Організація обліку, медичної звітності та аналізу основних показників діяльності лікувально-діагностичних підрозділів лікарні.

3.23. Підготовка проектів наказів головного лікаря з питань організації і удосконалення лікувально-діагностичного процесу та навчання медичного персоналу лікарні.

Заступник головного лікаря має право:

4.1. Представляти лікарню в різних закладах, установах, організаціях з питань, що делеговані йому головним лікарем лікарні швидкої медичної допомоги та належать до його компетенції.

4.2. Перевіряти та координувати діяльність структурних підрозділів лікарні швидкої медичної допомоги в межах своїх функціональних обов'язків.

4.3. Вимагати від керівників підрозділів та служб лікарні швидкої медичної допомоги додержання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних вимог і лікувально-охоронного режиму.

4.4. Вимагати від усього медичного персоналу підрозділів виконання встановлених медико-економічних стандартів лікувально-діагностичного процесу в лікарні.

4.5. Створювати комісії по розгляду скарг, заяв, що надходять від населення.

4.6. Створювати комісії по проведенню експертної оцінки роботи підрозділів, окремих медичних працівників лікарні швидкої медичної допомоги.

4.7. Давати керівникам лікувально-діагностичних підрозділів та служб вказівки з питань організації лікувально-діагностичного процесу, впровадження методичних рекомендацій, інструкцій, передового досвіду в лікувально-діагностичний процес, додержання санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режимів, збереження обліку і використання медикаментів, медичної апаратури, перев'язочного матеріалу і виробів медичного призначення, послідовності в роботі з лікувально-профілактичними закладами, ведення медичної та статистичної документації тощо.

4.8. Розробляти методичні рекомендації, інструкції тощо.

4.9. Проводити наради з питань, що належать до його компетенції.

4.10. Вимагати від усіх керівників лікувально-діагностичних підрозділів і служб лікарні швидкої медичної допомоги представлення необхідної медичної інформації і медичної документації.

4.11. Клопотати перед головним лікарем лікарні швидкої медичної допомоги про заохочення або накладення стягнення на керівників підрозділів.

4.12. Брати участь у підборі і розстановці медичного персоналу лікарні швидкої медичної допомоги.

5.1. Заступник головного лікаря несе відповідальність за лікувально-діагностичну діяльність лікарні швидкої медичної допомоги згідно з чинним законодавством України та виконання завдань і функцій, що передбачені цим Положенням.

1.1. Завідуючий підстанцією швидкої медичної допомоги (далі - Завідуючий) - керівник, що здійснює управління діяльності підстанції швидкої медичної допомоги на основі єдиноначальності.

1.2. Завідуючий призначається з числа кваліфікованих лікарів, які мають практичний досвід лікувальної роботи в установах швидкої медичної допомоги та організаторські здібності.

Призначається на посаду та звільняється з посади головним лікарем станції швидкої медичної допомоги.

1.3. Завідуючий підпорядковується головному лікарю станції швидкої медичної допомоги та його заступникам з питань, які входять в їх компетенцію.

Завідуючому підпорядковуються всі працівники підстанції.

1.4. У своїй діяльності Завідуючий керується чинним законодавством України, рішеннями та розпорядженнями органів місцевої виконавчої влади, наказами Міністерства охорони здоров'я України, місцевих органів управління охороною здоров'я та головного лікаря станції швидкої медичної допомоги, статутом станції швидкої медичної допомоги, цим Положенням та іншими нормативними і методичними документами.

1.5. Завідуючий виконує свою роботу за особистим планом, який складається щорічно і щомісячно, посадовою інструкцією, що затверджується головним лікарем станції швидкої медичної допомоги.

Основними завданнями Завідуючого є:

2.1. Забезпечення виконання підстанцією швидкої медичної допомоги покладених на неї завдань та функцій щодо подання населенню території обслуговування своєчасної екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі, в тому числі при виникненні надзвичайних ситуацій.

2.2. Забезпечення постійного удосконалення подання підстанцією екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі з урахуванням досягнень науки та передового досвіду.

2.3. Забезпечення раціонального використання сил та засобів підстанції швидкої медичної допомоги.

У своїй діяльності Завідуючий виконує такі функції:

3.1. Повсякденне управління діяльністю підстанції швидкої медичної допомоги.

3.2. Вивчення завдань щодо забезпечення населення території обслуговування екстреною медичною допомогою та розробка планів їх вирішення.

3.3. Організація контролю за своєчасністю та якістю подання персоналом підстанції екстреної медичної допомоги, за виконанням ними покладених на них завдань та функцій, наказів, правил внутрішнього трудового розпорядку, техніки безпеки та протипожежної безпеки, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів, вимог правил етики та деонтології, бережливого ставлення та правильного збереження і використання матеріально-технічної бази, техніки, апаратури, майна, санітарного автотранспорту, медикаментів, перев'язочного матеріалу, виробів медичного призначення та інших матеріальних цінностей.

3.4. Участь у підборі, розстановці, підготовці та атестації персоналу підстанції швидкої медичної допомоги. Клопотання перед головним лікарем станції про заохочення працівників та притягнення їх до відповідальності.

3.5. Організація підвищення професійної майстерності медичних працівників підстанції, створення навчального класу та його оснащення.

3.6. Облік роботи працівників підстанції швидкої медичної допомоги, подання відповідних документів для нарахування їм заробітної плати.

3.7. Забезпечення виїзних бригад швидкої медичної допомоги підстанції та інших підрозділів і служб необхідними засобами для виконання їх функцій та створення належних умов роботи працівникам.

3.8. Організація взаємодії всіх підрозділів, служб і окремих працівників підстанції між собою у процесі роботи та з іншими структурними підрозділами станції швидкої медичної допомоги і медичними закладами, установами та організаціями, що розміщені на території обслуговування підстанції.

3.9. Встановлення потреб підстанції в матеріалах, технічних засобах, ресурсах, медикаментах тощо та вирішення цих проблем з керівництвом станції швидкої медичної допомоги.

3.10. Участь у розробці та підписанні договорів на виконання іншими організаціями, закладами та установами різних робіт на підстанції швидкої медичної допомоги та контроль за їх виконанням.

3.11. Забезпечення законності в діяльності підстанції, швидкої медичної допомоги, її підрозділів та окремих працівників, виконання правил внутрішнього трудового розпорядку працівниками підстанції швидкої медичної допомоги, техніки безпеки, протипожежної безпеки, правил медичної етики та деонтології, посадових і методичних інструкцій.

3.12. Забезпечення обліку та звітності про роботу підстанції швидкої медичної допомоги.

3.13. Розподіл завдань, функцій, повноважень та відповідальності між працівниками підстанції швидкої медичної допомоги.

3.14. Накопичення матеріалів, технічних засобів, устаткування, медикаментів для роботи при надзвичайних ситуаціях.

3.15. Аналіз скарг, заяв та пропозицій громадян з приводу роботи підстанції швидкої медичної допомоги та прийняття заходів щодо усунення причин, які їх викликають.

3.16. Розробка та аналіз показників діяльності підстанції швидкої медичної допомоги і вжиття заходів щодо їх покращання.

3.17. Своєчасне забезпечення метрологічної перевірки засобів вимірювання медичного призначення.

3.18. Забезпечення обліку та збереження наркотичних, сильнодіючих ліків та звіт про їх використання.

3.19. Визначення та узгодження з керівними органами станції швидкої медичної допомоги порядку роботи підстанції швидкої медичної допомоги.

3.20. Розслідування нещасних випадків, які трапляються з працівниками підстанції під час їхньої роботи; вивчення захворюваності працівників підстанції та розробка заходів щодо її зменшення.

Завідуючий має право:

4.1. Діяти від імені станції швидкої медичної допомоги та представляти її в інших закладах, установах, організаціях з питань, що делеговані йому головним лікарем станції швидкої медичної допомоги і належать до його компетенції.

4.2. Перевіряти діяльність всіх працівників підстанції швидкої медичної допомоги.

4.3. Вимагати від працівників підстанції швидкої медичної допомоги виконання правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових і методичних інструкцій, правил техніки безпеки, протипожежної безпеки, охорони навколишнього середовища, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів.

4.4. Вимагати виконання працівниками поставлених їм завдань, обліку роботи та звіту про виконання роботи, використання матеріальних цінностей і робочого часу.

4.5. Вислуховувати звіти працівників підстанції швидкої медичної допомоги з питань виконання поставлених завдань.

4.6. Проводити наради з працівниками підстанції швидкої медичної допомоги.

4.7. Подавати керівництву станції швидкої медичної допомоги пропозиції з питань покращання організації роботи підстанції і її взаємодії з підрозділами, службами станції та іншими установами, закладами, організаціями.

4.8. Призупиняти дії працівників підстанції швидкої медичної допомоги, якщо вони суперечать чинному законодавству чи завдають шкоди підстанції.

4.9. Вимагати від керівництва станції швидкої медичної допомоги забезпечення підстанції і її працівників всім необхідним для виконання завдань та функцій підстанції швидкої медичної допомоги.

4.10. Подавати головному лікарю станції швидкої медичної допомоги пропозиції щодо заохочення та притягнення до відповідальності працівників підстанції швидкої медичної допомоги.

5.1. Завідуючий несе відповідальність за діяльність підстанції швидкої медичної допомоги згідно з чинним законодавством та за виконання завдань і функцій, що передбачені цим Положенням.

1.1. Старший черговий медичний працівник станції швидкої медичної допомоги (далі - Працівник) - керівник, який здійснює управління всією оперативною роботою станції швидкої медичної допомоги по прийманню та виконанню викликів щодо подання екстреної медичної допомоги населенню на догоспітальному етапі.

1.2. Працівник забезпечує оперативну координацію дій всіх структурних підрозділів і служб станції швидкої медичної допомоги та використання наявних сил і засобів по забезпеченню населення своєчасною екстреною медичною допомогою на догоспітальному етапі згідно з медико-економічними стандартами.

1.3. На посаду Працівника призначається лікар або середній медпрацівник, в залежності від категорійності станції, який має практичний досвід роботи на станції швидкої медичної допомоги не менше трьох років.