Я, Головний державний санітарний лікар України, Бобильова Ольга Олександрівна, розглянувши рішення координаційної комісії Головного санепідуправління МОЗ України по розробці нормативних документів від 19.10.99 року N 7 щодо можливості затвердження Державних санітарних правил для річкових суден України та керуючись Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення",

1. Затвердити Державні санітарні правила для річкових суден України.

2. Міністерствам, комітетам, іншим центральним органам виконавчої влади, керівникам державних, кооперативних, колективних та приватних підприємств, організацій та установ незалежного від відомчого підпорядкування та форм власності, а також посадовим особам та громадянам України, інвесторам, громадянам інших держав прийняти вказані Державні санітарні правила до керівництва та виконання.

3. Заступникам Головного державного санітарного лікаря України, Головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, водного, залізничного, повітряного транспорту, санепідустановам Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Національної гвардії України, Служби безпеки України прийняти вказані Державні санітарні правила до керівництва та контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства.

4. Українському науковому гігієнічному центру Міністерства охорони здоров'я України (А.М.Сердюк) видати цей нормативний документ в необхідній кількості.

1.1. Призначення та застосування Державних санітарних правил для річкових суден (в подальшому Правил).

1.1.1. Дані Правила визначають провідні вимоги до обладнання суднових приміщень і систем життєзабезпечення при проектуванні, будівництві та капітальному ремонті, а також гігієнічні вимоги до утримання суден під час їх експлуатації.

1.1.2. Вимоги Правил розповсюджуються на всі річкові самохідні та несамохідні судна, що експлуатуються на внутрішніх водоймищах, а також на інші плавучі об'єкти, прирівняні до них за винятком:

- військових кораблів та суден;

- риболовецьких суден;

- спортивних суден та човнів.

1.1.3. На несамохідних суднах, що експлуатуються без екіпажу, вимоги Правил, крім окремо обумовлених для них вимог, розповсюджуються тільки відносно суднових відведень та транспортування вантажів.

1.1.4. На суднах змішаного плавання ("річка-море") вимоги Правил стосуються тільки вимог щодо суднових відведень у водоймищах при плаванні у внутрішніх водах. Всі інші вимоги до таких суден повинні відповідати вимогам "Державних санітарних правил для морських суден України".

1.1.5. Дані Правила набувають чинності з дня затвердження.

1.1.6. Технічні проекти суден, які будуть представлені на погодження до установи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України після зазначеного строку, повинні бути виправленими у відповідності з вимогами цих Правил.

1.1.7. Судна, побудовані до затвердження цих Правил, повинні бути приведені в відповідність з ними по системах водопостачання, суднових відведень, вентиляції, а також обладнанню суднових приміщень в строки, погоджені судновласником з установами санітарно-епідеміологічної служби в вигляді планових завдань.

1.1.8. З затвердженням цих Правил слід вважати втратившими чинність "Санитарные правила для речных судов СССР" N 4058-85.

1.2. Контроль та відповідальність за додержанням Правил

1.2.1. Відповідальність за додержанням вимог цих Правил покладається на судновласників та установи, що виконують проектування, будівництво і капітальний ремонт суден, а під час експлуатації - на судновласника та безпосередньо на капітана судна.

1.2.2. Контроль за виконанням вимог Правил покладається на установи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України, здійснюючих нагляд на об'єктах водного транспорту, а в разі їх відсутності - на санітарно-епідеміологічні установи, на території яких експлуатуються судна.

1.2.3. Міністерства, відомства, юридичні особи, проектні установи, а також підприємства суднобудування та судноремонту зобов'язані інформувати установи санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті про плануємі роботи з проектування, будівництва, переобладнання та ремонту і представляти на розгляд і погодження технічну документацію на виконання зазначених робіт.

1.2.4. Порядок і обсяг подання технічної документації до установ санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України визначені в Положенні про запобіжний державний санітарний нагляд при проектуванні, будівництві, переобладнанні, ремонті і прийманні в експлуатацію суден, інших об'єктів та споруд, прирівняних до них N. 7.7.4.017-99 від 09.02.99 р.

1.2.5. Установи санітарно-епідеміологічної служби в разі відповідності судна вимогам Правил видають судновій адміністрації (судновласникові) "Суднове санітарне свідоцтво на право плавання" (додаток 1), дійсне на протязі одного року. Експлуатація судна без "Суднового санітарного свідоцтва..." або в разі закінчення строку його чинності не дозволяється.

1.2.6. Відповідальність за зберігання "Суднового санітарного свідоцтва..." та вчасне відновлення строку його чинності покладається на капітана судна.

1.2.7. Відповідальність за вихід судна в плавання без наявності "Суднового санітарного свідоцтва..." покладається на судновласника та капітана судна.

1.2.8. На кожному судні повинні бути слідуючі документи:

- Суднове санітарне свідоцтво на право плавання;

- Санітарний журнал (або окремий розділ в "Єдиній книзі оглядів судна");

- Санітарні правила для річкових суден України;

- Свідоцтво міжнародного зразка про дератизацію чи звільнення від неї;

- Свідоцтво Регістру про дозвіл на перевезення судном певної кількості пасажирів (для пасажирських суден).

1.3. Категорійність суден

1.3.1. Всі судна за станом санітарно-технічного їх обладнання, відповідно до вимог Правил та умов їх експлуатації, поділяються на чотири категорії, а саме:

I категорія - судна, які побудовані або реконструйовані для виконання рейсів тривалістю більше 24 годин;

II категорія - судна, які побудовані або реконструйовані для виконання рейсів тривалістю від 16 годин, але не більше 24 годин;

III категорія - судна, які побудовані або реконструйовані для виконання рейсів тривалістю від 8 годин, але не більше 16 годин;

IV категорія - судна, які побудовані або реконструйовані для виконання автономного плавання тривалістю не більше 8 годин.

Примітка: категорійність роз'їзних суден, суден технічного флоту та швидкісних суден визначається в кожному окремому випадку, враховуючи їх призначення та умови експлуатації.

1.3.2. Відповідальність за експлуатацію суден з порушенням їх категорійності (по більш високій категорії, чим визначено проектом), покладається на судновласника.

Примітка: тимчасова експлуатація судна по більш високій категорії, чим визначено проектом, в кожному окремому випадку повинна бути погоджена з установою санітарно-епідеміологічної служби на водному транспорті порту приписки судна з відміткою про це в Судновому санітарному свідоцтві на право плавання.

1.4. Визначення та термінологія

1.4.1. Судно нового проекту - судно, технічний проект якого подано на погодження до установи санітарно-епідеміологічної служби більше ніж через 3 місяці після набуття чинності цих Правил.

1.4.2. Судно-самохідні та несамохідні судна і споруди, призначені для експлуатації і виробничої діяльності на водному просторі, відповідно до їх конструктивних особливостей.

1.4.3. Самохідне судно - судно, що має двигун для самостійного руху.

1.4.4. Несамохідне судно - судно, що не має двигуна і самостійно рухатися неспроможне.

1.4.5. Швидкісне судно - судно, що має проектну швидкість руху більше 30 км/год.

1.4.6. Допоміжне судно - судно, призначене для виконання допоміжних потреб флоту (пожежні, рятувальні, лоцманські, криголамні, портового флоту і т. інш.).

1.4.7. Наливні судна (танкери) - судна, призначені для транспортування рідких вантажів наливом (сирої нафти та нафтопродуктів всіх видів, інших вогненебезпечних рідин технічного призначення), а також води і харчових продуктів.

1.4.8. Вантажо-пасажирське судно, що призначене для перевезення вантажів і не більше 12 пасажирів.

1.4.9. Пасажирське - судно, спеціально призначене для перевезення більше 12 пасажирів.

1.4.10. Технічного флоту - судно, призначене для днопоглиблюючих робіт і підтримки фарватеру в заданому стані (земснаряди, землесоси, шаланди, мотозавозні і т. інш.).

1.4.11. Мале судно - вантажні судна вантажовмістимістю менше 300 т; всі судна довжиною менше 25; буксири та штовхачі з осадкою менше 1 метра.

1.4.12. Екіпаж - всі особи, зараховані в штат судна і пов'язані з діяльністю даного судна враховуючи персонал, що обслуговує як екіпаж, так і пасажирів.

1.4.13. Пасажири - особи, прийняті на борт судна для їх перевезення і які не виконують ніяких робіт, пов'язаних з експлуатацією судна.

1.4.14. Суднові приміщення - всі приміщення, передбачені проектом судна в надбудовах або корпусі судна, які мають певне призначення та обладнання і визначені про це написами (номерами) на кожному із них.

1.4.15. Житлові приміщення екіпажу - приміщення, призначені для постійного проживання членів екіпажу.

1.4.16. Каюти пасажирів - приміщення, призначені для розташування пасажирів під час рейсів (на пасажирських та вантажо-пасажирських) на судні.

1.4.17. Громадські приміщення екіпажу - приміщення для харчування, відпочинку та розваг тільки для членів екіпажу.

1.4.18. Громадські приміщення пасажирів - приміщення для харчування, відпочинку, розваг та ігор пасажирів.

1.4.19. Приміщення харчоблоку - на суднах I і II категорій, а також на всіх пасажирських суднах зазначені приміщення, призначені для приготування страв.

1.4.20. Вахтові приміщення - приміщення, призначені для відпочинку членів екіпажу, зігрівання страв та харчування членів екіпажу на суднах III - IV категорії.

1.4.21. Приміщення медичного призначення - приміщення, що забезпечують умови для виконання лікувальних та профілактичних заходів на судні.

1.4.22. Санітарно-побутові приміщення - приміщення для побутового обслуговування членів екіпажу та пасажирів, які мають відповідне обладнання згідно до їх призначення.

1.4.23. Санітарно-гігієнічні приміщення - приміщення, спеціально обладнані для забезпечення умов додержання членами екіпажу та пасажирами особистої гігієни.

1.4.24. Санітарний блок - приміщення санітарно-гігієнічного призначення, що мають в своєму складі унітаз, душ (ванну) та умивальник.

1.4.25. Санітарний вузол - приміщення санітарно-гігієнічного призначення, які мають в своєму складі кабіну з унітазом та умивальник.

1.4.26. Санітарний одяг (санодяг) - виробничий одяг працівників харчоблоку та персоналу, що має доступ до харчових продуктів при виконанні вантажних робіт з ними.

1.4.27. Спеціальний одяг (спецодяг) - виробничий одяг членів екіпажу, що застосовується при виконанні ними суднових робіт, пов'язаних з можливим забрудненням, намоканням, переохолодженням чи перегріванням.

1.4.28. Виробнича зона - простір висотою до 2000 мм над рівнем площі, де знаходяться постійні робочі місця.

1.4.29. Виробничі приміщення - приміщення, призначені для розташування майстерень для ремонту обладнання та пристроїв, для забезпечення стабільної роботи двигунів, механізмів, систем і т. інш.

1.4.30. Приміщення енергетичного відділення - приміщення, в яких розташовані суднові енергетичні агрегати, котли, двигуни і механізми, що виробляють електроенергію та пар для забезпечення руху судна і роботи систем та пристроїв.

1.4.31. Центральний пост управління (ЦПУ) - відокремлене від енергетичного відділення звукоізольоване приміщення, в якому розташовані контрольні прилади, засоби індикації, пристрої для управління судновими двигунами та допоміжними механізмами.

1.4.32. Пост управління вантажними операціями (ПУВО) - відокремлене приміщення, до якого виведені контрольні прилади, засоби індикації та пристрої для управління вантажними операціями на суднах, призначених для транспортування рідинних вантажів та скраплених газів.

1.4.33. Службові приміщення - приміщення, призначені для виконання робіт по керуванню судном, забезпечення зв'язку та контролю за судновими механізмами і системами, а також ведення відповідної документації, пов'язаної з роботою судна.

1.4.34. Адміністративні приміщення - приміщення, призначені для виконання суднових канцелярських робіт по господарській діяльності судна, пов'язаних з вантажними та транспортними операціями.

1.4.35. Кондиціонування повітря - комплекс технологічних засобів обробки повітря, що подається в суднові приміщення і забезпечує підтримання певних мікрокліматичних показників в обслуговуємих приміщеннях.

1.4.36. Кондиціонування літнє - створення комфортних умов повітряного середовища в обслуговуємих приміщеннях через охолодження подаваємого повітря та зниження його відносної вологості.

1.4.37. Кондиціонування зимове - створення комфортних умов повітряного середовища в обслуговуємих приміщеннях через нагрівання та зволоження подаваємого в приміщення повітря.

1.4.38. Повинно - означає безумовне виконання вимог Правил.

1.4.39. Рекомендується - означає, що дане рішення оптимальне, але для виконання не обов'язкове.

1.4.40. Допустимо - означає, що дане рішення можливе, але воно не являється кращим.

2.1. Загальні вимоги

2.1.1. Ці Правила передбачають розподіл суднових приміщень на такі групи:

- житлові - каюти та блок-каюти;

- громадські приміщення;

- приміщення харчоблоку;

- санітарні приміщення;

- медичного призначення,

- службові та виробничі приміщення;

- вантажні приміщення;

- приміщення для зберігання матеріалів суднового забезпечення.

2.1.2. Розташування суднових приміщень повинне забезпечувати зручне пересування між ними, вільний прохід до рятувальних засобів і обладнання боротьби за живучість судна.

2.1.3. Взаємне розташування кают і приміщень, в яких здійснюється виробнича діяльність екіпажу, повинне забезпечувати найзручніший шлях між ними.

2.1.4. Не дозволяється використовувати для розміщення кают громадських приміщень, приміщень медичного призначення і приміщення, які не ізольовані від впливу високих і низьких температур, проникнення високих рівнів шуму, випаровувань, газів, неприємних запахів та завищених рівнів вібрації.

2.1.5. Висота суднових приміщень повинна бути не менше 2000 мм.

2.1.6. На дверях всіх приміщень повинен бути напис (номер) про їх призначення.

2.1.7. Використання синтетичних матеріалів у житлових, громадських, службових приміщеннях, а також у приміщеннях медичного призначення, харчоблоків, провізійних коморах та вантажних приміщеннях, призначеннях для транспортування харчових вантажів, дозволяється тільки таких, які мають на це дозвіл органів охорони здоров'я України.

При цьому обов'язково повинні бути враховані межа допустимого насищення приміщень кожним із матеріалів (кв.м/куб.м і кг/куб.м), а також температурні режими приміщень та мінімальний обмін повітря під час експлуатації приміщень.

2.1.8. Обладнання приміщень залежить від їх функціонального призначення та характеру обладнання відносно ергономічності його та рівня комфортності.

Рівень комфортності обладнання приміщень, рівень автоматизації і ергономічності обладнання на вимогу замовника або за погодженням з ним може змінюватися, але не нижче рівня встановленого цими Правилами.

2.2. Житлові приміщення

2.2.1. На всіх суднах, на яких передбачається постійне перебування членів екіпажу, а також на суднах, на яких передбачається перевезення пасажирів в рейсах тривалістю більше 16 годин, повинні бути передбачені житлові приміщення з відповідною кількістю ліжок.

2.2.2. Для використання як житлові приміщення для членів екіпажу і пасажирів не дозволяється використовувати слідуючі приміщення:

- що не мають природного освітлення, вентиляції та опалення;

- що призначені для розташування механізмів та вантажів;

- не ізольовані від впливу високих та низьких температур, завищених рівнів шуму та вібрації, електромагнітних полів (радіохвиль), проникання води та пару, запахів і газів, що виділяються працюючими двигунами, котлами та охолоджуючим устаткуванням;

- безпосередньо граничащими з приміщеннями, призначеними для зберігання небезпечних і токсичних матеріалів чи вантажів, які можуть завдати шкоду здоров'ю людини;

- приміщень, які не відокремлені газонепроникними переборками чи палубами від приміщень малярних, акумуляторних, ліхтарних, пожежних станцій або сполучених з ними загальними приміщеннями.

2.2.3. Не дозволяється обладнання житлових приміщень над цистернами для пального без влаштування між ними горизонтального кофердаму висотою не менше 600 мм, а також поряд з такими цистернами без влаштування вертикального кофердаму шириною в одну шпацію.

2.2.4. На нафтоналивних суднах, а також суднах, призначених для транспортування скраплених газів та токсичних вантажів, перевезення пасажирів і обладнання житлових приміщень для них забороняється.

2.2.5. Приміщення для проживання членів екіпажу повинні бути ізольованими від приміщень для пасажирів.

В окремих випадках на пасажирських суднах може бути дозволене проживання обслуговуючого персоналу в пасажирських відсіках, при умові виділення для нього окремих житлових приміщень.

2.2.6. Обладнання виходів із житлових приміщень безпосередньо на відкриту палубу забороняється.

2.2.7. Двері кают не повинні розташовуватися поблизу виходів із приміщень харчоблоку, приміщень медичного призначення та санітарних приміщень.

2.2.8. Житлові приміщення екіпажу

2.2.8.1. На всіх суднах I і II категорій повинні бути передбачені житлові приміщення для членів екіпажу з особистими місцями (ліжками, ліжками-канапами) для кожного із них.

2.2.8.2. На суднах III категорії повинні бути передбачені приміщення відпочинку вахтових членів екіпажу, а при необхідності і для підвахтового складу з місцями для лежання та рундуками для зберігання особистої білизни та одягу.

2.2.8.3. На суднах IV категорії повинні бути передбачені вахтові приміщення з місцями для сидіння з розрахунку на 2/3 кількісного складу екіпажу.

2.2.8.4. Корисний обсяг приміщень для проживання членів екіпажу повинен бути не менше 6 куб.м на кожного із них.

Примітка: корисний обсяг приміщення визначається шляхом виключення із загального обсягу приміщень об'єм меблів, шахт, трубопроводів і кабелів у коробах та повітропроводів, які знаходяться або проходять через приміщення.

2.2.8.5. Кожне житлове приміщення, залежно від його призначення, повинне мати відповідне меблювання та обладнання.

2.2.8.6. Одномісні каюти повинні мати слідуюче мінімальне обладнання та меблі - ліжко з ширмами із зовнішніх боків і надголовним місцевим освітленням, письмовий стіл, крісло або стілець і табуретку, що складається, полицю для книжок, шафу для одягу (розмірами: по висоті - на висоту приміщення, по ширині - не менше 400 мм, глибиною не менше 500 мм), два крючки для одягу, полицю або шафу для туалетних речей, умивальник з підведенням холодної та гарячої води питної якості, дзеркало із надзеркальним освітленням, розетку для електробритви, держак для графина для води і склянок, загальне та місцеве освітлення (на столі), радіотрансляційні прилади, електровентилятор (при відсутності системи кондиціонування повітря), кошик для паперів, попільницю, штатне місце (рундук) для зберігання індивідуальних рятувальних засобів.

В разі створення особистих санітарних вузлів все обладнання відносно особистої гігієни із приміщення каюти переноситься до приміщень санвузлів.

2.2.8.7. У двомісних каютах їх обладнання подвоюється за винятком письмового стола, місцевого освітлення на ньому, електровентилятора, умивальника і дзеркала до нього, книжкової полиці, кошика для паперів та попільниці.

2.2.8.8. За погодженням з замовником або на безпосередню його вказівку перелік обладнання приміщень кают може бути збільшеним.

2.2.8.9. Вахтові приміщення повинні бути обладнані м'якими диванами чи ліжками з рундуками для зберігання білизни та індивідуальних рятувальних засобів, відповідно кількості підвахтового складу, столом і стільцями, шафами для одягу, умивальником з підведенням холодної та гарячої води питної якості та дзеркалом з наддзеркальним освітленням, держаками для графину і склянок, гачками для рушників, кошиком для паперів, попільницею.

2.2.8.10. На всіх самохідних суднах, а також на суднах технічного флоту, які не мають систем кондиціонування повітря, вікна (ілюмінатори) житлових і громадських приміщень та зовнішні двері коридорів повинні бути обладнані протимоскітними сітками.

2.2.8.11. У каютах екіпажу слід передбачати обладнання не більше двох спальних місць. Трьох - та чотирьохмісні каюти, як виняток, можуть передбачатися для проживання тимчасового складу екіпажу.

2.2.8.12. Спальні місця слід розташовувати перпендикулярно до борту судна.

Розташування ліжок більше ніж у два поверхи забороняється.

2.2.8.13. Розміри ліжкових рам та диванів повинні відповідати діючим стандартам, але відстань між внутрішніми краями огороджень не повинна бути менше 1900 х 600 мм. На малих та швидкісних суднах дозволяється ці розміри зменшувати до 1850 х 600 мм.

2.2.8.14. Ліжка повинні обладнуватися на рівні не нижче 400 мм від палуби, відстань між нижнім і верхнім ліжком та між верхнім ліжком і підволокою повинна бути не менше 750 мм.

2.2.8.15. У випадках розташування ліжок вздовж борту чи зовнішніх стін надбудов між ними і ліжком повинна бути передбачена відстань не менше 75 мм, а борт і стіни мати посилену теплоізоляцію.

2.2.8.16. У каютах командирського складу пропонується крім ліжок встановлювати дивани для відпочинку.

На суднах змішаного плавання (річка-море) дивани необхідно встановлювати обов'язково перпендикулярно до ліжок.

При обладнанні кутових диванів для лежання одна із його частин повинна бути не менше 1900 х 600 мм. Розміри диванів для сидіння не регламентуються.

2.2.8.17. Ширина проходів в каютах між подовжнім боком ліжка і паралельною переборкою чи паралельними ліжками повинна бути не менше 700 мм у одномісній каюті і не менше 800 мм у двомісній.

2.2.8.18. У три- та чотиримісних каютах ширина проходу повинна бути не менше 850 мм.

При розташуванні ліжок з одного боку від проходу ширина його може бути зменшена до 750 мм. При цьому зазначена ширина проходу повинна бути забезпечена на протязі 2/3 довжини ліжка.

2.2.9. Житлові приміщення пасажирів

2.2.9.1. На суднах, призначених для перевезення пасажирів, повинні бути передбачені для цього відповідні умови.

2.2.9.2. На суднах I та II категорій для пасажирів повинні бути передбачені каюти відповідної класності зі спальними місцями для кожного.

Обладнання пасажирських кают, в тому числі і туристичного класу, визначається замовником, враховуючи призначення судна та умов його експлуатації.

2.2.9.3. Площа палуб класних кают визначається замовником, але не повинна бути меншою, ніж визначено в таблиці 1.

Мінімальні площі кают для пасажирів на 1 чоловіка (кв.м)

2.2.9.4. На суднах III категорії обладнання кают для пасажирів та їх кількість визначається замовником.

При обладнанні пасажирських кают повинні бути передбачені умови для задовільного відпочинку пасажирів під час їх перебування на судні.

Для позакаютних пасажирів повинні бути передбачені пасажирські салони, обладнані місцями для зручного сидіння за кількістю всіх зазначених пасажирів.

2.2.9.5. При обладнанні на суднах III категорії пасажирських кают їх площа повинна бути не меншою площі, передбаченої для кают II класу суден II категорії, а площа на кожного пасажира в пасажирських салонах не повинна бути меншою площі, передбаченої для місць в каютах туристичного класу на суднах II категорії.

2.2.9.6. На суднах III та IV категорій можуть передбачатися пасажирські місця на відкритих палубах, які повинні бути обладнані місцями для сидіння, тентами та огородженням з бортових сторін.

Такі місця можуть використовуватися для перевезення пасажирів тільки в літню пору року.

2.2.9.7. Кількість палубних пасажирів визначається з розрахунку 1,2 км.м на 1 чоловіка площі палуби. Відстань між рядами лав чи крісел повинна бути не меншою 660 мм.

2.2.9.8. На паромах та пасажирських переправах, де тривалість рейсів в один бік не перевершує 30 хвилин, обладнання пасажирських приміщень не обов'язкове, але повинні передбачатися місця для сидіння та тенти для захисту від негоди та сонця.

2.3. Громадські приміщення

2.3.1. Загальні вимоги

2.3.1.1. На усіх суднах для забезпечення умов харчування та відпочинку членів екіпажу та пасажирів повинні передбачатися громадські приміщення.

2.3.1.2. Номенклатура, склад та площа громадських приміщень залежать від категорійності суден, кількості членів екіпажу і пасажирів, умов та характеру експлуатації суден.

2.3.1.3. Громадські приміщення слід розташовувати, групуючи окремими комплексами, які не завдавали б шкідливого впливу на житлові приміщення.

Громадські приміщення, суміжні із житловими, повинні бути добре звукоізольовані.

2.3.1.4. Входи до громадських приміщень екіпажу та пасажирів необхідно обладнувати лише із внутрішніх приміщень (коридорів).

2.3.1.5. Біля входів до громадських приміщень повинне передбачатися обладнання вішалок для верхнього одягу та головних уборів.

2.3.1.6. Поряд з приміщеннями для харчування пропонується обладнувати умивальники з електрорушниками.

2.3.2. Громадські приміщення для екіпажу

2.3.2.1. Громадські приміщення для членів екіпажу повинні обладнуватися окремо від громадських приміщень для пасажирів.

2.3.2.2. На суднах I та II категорій повинні передбачатися слідуючі громадські приміщення: для харчування (кают-компанії для командного складу і їдальні для інших членів екіпажу) і приміщення для відпочинку (салони для відпочинку командного складу та салони для рядового складу екіпажу).

2.3.2.3. На суднах III категорії приміщення для харчування можуть бути об'єднані в одному приміщенні при умові їх розмежування на суміжних площах.

У випадках, коли передбачено використовувати приміщення для харчування і як приміщення для відпочинку, їх площа повинна бути збільшена із врахуванням необхідності розташування додаткових меблів та обладнання.

2.3.2.4. Мінімальна площа палуби на кожне місце в кают-компаніях повинна бути 1,1 кв.м, в їдальнях команди - 0,9 кв.м.

2.3.2.5. На суднах IV категорії, на яких передбачено харчування екіпажу безпосередньо на судні, слід передбачити обладнання господарської каюти для підігрівання страв, їх зберігання та умови для харчування одноразово не менше половини кількості екіпажу.

2.3.2.6. Ширина обідніх столів повинна бути не менше 600 мм. Для столів, з місцями для харчування тільки з одного боку, допускається їх ширина 500 мм.

Довжина стола на кожне місце для харчування повинна бути не менше 600 мм.

Вільна відстань для проходів між стільцями біля столів повинна бути не менше 600 мм.

2.3.2.7. На суднах з екіпажем більше 15 чоловік повинні передбачатися приміщення для відпочинку.

Площа таких приміщень повинна бути не меншою 1/2 площі їдальні.

2.3.2.8. На суднах з екіпажем меншим 15 чоловік окремі приміщення для відпочинку екіпажу можуть не обладнуватися, а використовуватися приміщення їдалень (господарських кают) за умови відповідного їх пристосування для такої цілі.

2.3.3. Громадські приміщення для пасажирів

2.3.3.1. В залежності від категорійності, умов експлуатації та пасажировмістимості на пасажирських суднах повинні бути передбачені громадські приміщення для забезпечення харчування та відпочинку пасажирів.

2.3.3.2. Громадські приміщення для пасажирів повинні бути відокремленими від приміщень екіпажу і розташовуватися у найбільш світлих та зручних приміщеннях надбудов судна.

2.3.3.3. На суднах I та II категорій для забезпечення умов харчування пасажирів повинні передбачатися ресторани, кафе, буфети, бари.

Ресторани і кафе повинні забезпечувати одночасне харчування не менше 50% кількості каютних пасажирів на судні.

2.3.3.4. На суднах, що виконують туристичні рейси, кількість місць в ресторанах і їдальнях повинна забезпечувати одночасне харчування не менше 50% загальної кількості пасажирів (відпочиваючих).

2.3.3.5. На суднах III категорії обладнання приміщень ресторанів пропонується, але при їх недоцільності необхідно передбачати обладнання кафе, барів або буфетів.

2.3.3.6. На суднах IV категорії, виконуючих прибережні рейси більше 2-х годин, необхідно передбачати обладнання буфетів для продажу напоїв, кондитерських виробів, морозива.

2.3.3.7. При обладнанні буфетів, в залежності від площі та технологічного забезпечення, в кожному окремому випадку обсяг послуг та асортимент реалізуємих продуктів погоджується установою санітарно-епідеміологічної служби порту приписки судна.

2.3.3.8. При обладнанні приміщень для харчування пасажирів слід передбачати на кожне місце: для ресторанів - 1,2 кв.м, кафе - 1,0 кв.м, для буфетів, барів - 0,5 кв.м.

2.3.3.9. Залежно від призначення судна, його категорійності та умов експлуатації на замовлення судновласника повинні передбачатися приміщення для відпочинку пасажирів (салони для відпочинку, музичні салони, салони для ігор і інші).

2.3.3.10. Перелік приміщень для відпочинку, їх площа та обладнання зазначається у технічному завданні і специфікації технічного проекту.

2.3.3.11. Незалежно від обладнання приміщень для відпочинку пасажирів на суднах I та II категорій на відкритих палубах слід передбачати обладнання соляріїв, аераріїв, плавальних басейнів.

2.3.3.12. Ділянки палуб, передбачених для соляріїв та аераріїв, повинні бути обладнані лавами, кріслами, шезлонгами і мати площу не менше 0,5 кв.м на кожного пасажира від 2/3 загальної кількості пасажирів.

2.3.3.13. При проектуванні плавальних басейнів, їх обладнання і умови експлуатації обумовлюються вимогами відповідних санітарних правил і судновими умовами їх експлуатації.

2.3.3.14. Незалежно від категорійності суден при їх експлуатації на туристичних рейсах і як суден для відпочинку, обладнання соляріїв та аераріїв обов'язкове.

У випадках відсутності плавальних басейнів у місцях обладнання соляріїв та аераріїв пропонується обладнювати душові кабіни напіввідкритого типу з підведенням холодної та гарячої води.

2.4. Приміщення харчового блоку

2.4.1. Загальні вимоги

2.4.1.1. В залежності від кількості екіпажу та пасажирів, тривалості рейсів і умов експлуатації судна повинні бути визначені і відповідно обладнані приміщення для приготування їжі і зберігання харчових продуктів.

2.4.1.2. Приміщення для приготування їжі і приміщення для зберігання харчових продуктів повинні розташовуватися в одному комплексі (на одній палубі, у даному районі, на суміжних палубах).

2.4.1.3. Планування приміщень харчового блоку повинне створювати зручні умови для забезпечення послідовності виконання технологічних процесів обробки харчових продуктів та приготування готових страв.

Повинна бути виключена можливість зустрічі потоків сировини і готових страв, чистого та використаного посуду.

Готові страви із камбуза до їдалень не повинні доставлятися по відкритих палубах та коридорах загального користування.

2.4.1.5. При розташуванні приміщень камбуза та їдалень на різних палубах повинні передбачатися підйомники (ліфти).

Така вимога відноситься і до випадків розташування камбуза і провізійних комор на різних палубах.

2.4.1.6. Палуба приміщень харчоблоку повинна бути покрита неслизьким, вологонепроникним матеріалом і мати достатній уклін у бік отворів (шпігатів) стічної системи для забезпечення постійного видалення стоків, що створюються в приміщеннях під час обробки харчових продуктів та прибирання приміщень.

2.4.1.7. Переборки приміщень харчоблоку повинні бути облицьовані вологостійким покриттям світлих тонів та гладкою поверхнею, яка сприяє легкому очищенню, змиванню та дезинфекції.

2.4.1.8. Підволок, технологічне обладнання, трубопроводи, короби повітропроводів та магістральних електрокабелів повинні бути пофарбовані світлою фарбою, допущеною для використання в приміщеннях харчоблоку.

2.4.1.9. Приміщення харчоблоку повинні надійно бути теплоізольовані в разі їх розташування поряд з приміщеннями, в яких має місце надмірне тепловиділення.

2.4.1.10. Вікна (ілюмінатори) і зовнішні двері повинні бути обладнані протимоскітними сітками.

2.4.1.11. Вхід до приміщень харчоблоку не повинен розташовуватися поряд із санітарними вузлами, побутовими, громадськими приміщеннями та приміщеннями медичного призначення.

2.4.1.12. У приміщеннях харчоблоку повинні бути встановлені вентилюємі шафи для зберігання спеціального одягу працівників блоку, а також шафи для зберігання прибирального інвентарю.

2.4.1.13. Усі приміщення повинні бути забезпечені відрами з педальним закриттям для збирання відходів, що створюються під час технологічної обробки продуктів або обладнані сміттєпроводи для відведення відходів до загального збірного бачка.

2.4.2. Камбуз

2.4.2.1. На суднах IV категорії та швидкісних суднах приміщення камбузів можуть не обладнуватися, але при цьому в приміщеннях для відпочинку членів екіпажу повинні бути створені умови для зберігання та підігрівання їжі, приготування кип'ятку і належні умови для харчування.

2.4.2.3. На пасажирських і туристичних суднах при кількості членів екіпажу та пасажирів понад 200 чоловік повинні обладнуватися окремі приміщення камбузів для членів екіпаж і пасажирів.

Приміщення камбузів повинні бути обладнані тепловим та технологічним обладнанням, що забезпечуватиме умови для обробки сирих продуктів і виготовлення страв.

Виконання технологічних процесів обробки сировини і виготовлення страв повинні бути максимально механізовані.

2.4.2.5. За мінімальними вимогами камбузи повинні мати слідуюче обладнання: плиту, розробний стіл з покриттям із нержавіючої сталі, роздавальний стіл, водопідігрівач безперервної дії, мийку з двома відділеннями для миття камбузного посуду і інвентарю, рукомийник для персоналу, шафу і полиці для зберігання посуду та інвентарю.

Розробний стіл повинен бути довжиною не менше 1500 мм, шириною 750 мм, висотою 850 мм. Роздавальний стіл повинен бути не менше 600 х 800 мм.

Примітка: на малих суднах і суднах IV категорії допускається зменшення розмірів столів, але це не повинно погіршити умови обробки сировини і приготування страв.

2.4.2.6. Необхідність додаткового обладнання приміщень камбуза технологічним обладнанням в більшому обсязі визначається кількістю членів екіпажу та пасажирів, призначенням та умовами експлуатації суден.

2.4.2.7. При кількості екіпажу та пасажирів понад 200 чоловік обов'язково повинні бути встановлені харчоварні котли закритої конструкції (автоклавного типу), електросковороди та хлібопекарні печі для випікання хліба безпосередньо на судні.

2.4.2.8. Все технологічне обладнання камбузів повинне бути розбірним і забезпечувати легке його очищення та миття після використання.

2.4.2.9. Для зберігання денного запасу продуктів на камбузах повинні передбачатися приміщення видаткових комор, обладнаних шафами або ларями для сухих продуктів і охолоджуючим обладнанням для зберігання продуктів, які швидко псуються (холодильні шафи).

Установка холодильників побутового типу допускається на суднах із кількістю екіпажу до 15 чоловік.

2.4.2.10. Площа приміщень камбузів визначається із врахуванням кількості членів екіпажу і пасажирів, необхідного технологічного обладнання, його габаритів та відстаней для зручного проходу між ними.

2.4.2.11. Ширина проходів між технологічним обладнанням камбузів повинна відповідати технічним умовам по його експлуатації, але не може бути меншою слідуючої:

- перед переднім боком плити, хлібопекарної печі та електросковороди - 1000 мм;

- перед виробничими столами, харчоварними котлами, електрокип'ятильниками та іншим обладнанням при одному працюючому - 800 мм, при двох і більше працюючих - 1000 мм.

На малих суднах ширина проходів біля плити може бути зменшена до 800 мм, а біля іншого обладнання - до 600 мм.

2.4.2.12. Камбузні плити повинні розташовуватися таким чином, щоб три їх боки мали доступ для обслуговування.

На камбузах, передбачених для обслуговування тільки членів екіпажу (не пасажирських), допускається доступ до плити забезпечувати лише з двох боків.

2.4.2.13. Енергозабезпечення камбузних плит дозволяється тільки електричне або газове.

Бокові та нижні поверхні плит, а також харчоварних котлів, хлібопекарських печей та кип'ятильників повинні бути теплоізольовані таким чином, щоб на їх поверхнях температура була не вищою 45 град. C.

2.4.2.14. Приміщення камбузів повинні бути забезпечені холодною та гарячою водою від системи питного водопостачання.

У випадках відсутності гарячого водопостачання повинне бути передбачене обладнання для підігрівання води на потреби камбуза.

2.4.2.15. Всі приміщення камбузів повинні бути обладнані шпігатами стічної системи для сталого відведення з палуб приміщень стоків, що створюються під час виконання технологічних процесів приготування їжі та вологому прибиранні.

2.4.2.16. На камбузах повинні бути відведені місця для зберігання кухонного посуду.

Посуд повинен мати достатню ємкість для запобігання виливання рідких страв під час хитавиці в рейсі.

2.4.2.17. На камбузі може використовуватися посуд, виготовлений із нержавіючої сталі, чавуну, алюмінію, та стальний нелужений, із цинкової сталі (ємкості для короткочасного зберігання питної води, посуд для короткочасного зберігання сухих сипучих продуктів).

Забороняється використовувати емальований посуд. Не дозволяється користуватися луженим посудом, з відбитими краями, щербинами, дефектами полуди, тріщинами.

2.4.2.18. Камбуз повинен мати два виходи: на відкриту палубу та внутрішній коридор.

У разі неможливості обладнання виходу на відкриту палубу створюються виходи до внутрішнього коридору і приміщення їдальні.

2.4.3. Обробні

2.4.3.1. На пасажирських та туристичних суднах I та II категорій поряд з приміщеннями камбузів повинні передбачатися приміщення для виконання в них технологічних процесів по обробці сировини та продуктів харчування.

2.4.3.2. На суднах III та IV категорій, де передбачено обладнання камбузів, і обробка харчових продуктів виконується безпосередньо в приміщенні камбуза на одному розробному столі, повинен бути комплект розробних дошок для кожного виду продуктів (сирих: м'яса, риби, овочів; варених: м'яса, риби, овочів; квашених овочів та оселедців, хліба).

Розробці дошки повинні бути відповідно промарковані з торцевого боку і використовуватися тільки за призначенням.

2.4.3.3. Залежно від кількості членів екіпажу та пасажирів, а також від умов і характеру організації харчування слід передбачати належні площі та обладнання обробних.

При кількості членів екіпажу і пасажирів до 100 чоловік - одна обробна із трьома розробними столами, при кількості до 200 чоловік - дві обробні: для м'яса і риби та для овочів: понад 350 чоловік - три обробні: для м'яса і риби, овочів і для холодних закусок.

У разі виготовлення кондитерських виробів необхідно для цього передбачати окреме приміщення, що має відповідне обладнання.

2.4.3.4. Обробні повинні бути обладнані універсальними машинами для механізації технологічних процесів обробки харчових продуктів (м'ясорубки, картоплечистки і інш.).

2.4.3.5. В обробних, де передбачено обробку продуктів, які швидко псуються, повинні бути встановлені холодильні секційні шафи для окремого зберігання продуктів та напівфабрикатів.

2.4.3.6. Розробці столи повинні мати поверхні із нержавіючої сталі без з'єднань.

Для обробки м'яса, риби розробні столи повинні мати ванни для розморожування м'яса і риби.

2.4.3.7. Ширина вільних проходів біля розробних столів в приміщеннях обробних повинні бути не менше 600 мм при одному працюючому і не менше 700 мм при декількох працюючих в цьому приміщенні.

2.4.4. Роздавальні (буфетні)

2.4.4.1. На суднах I, II та III категорій, залежно від характеру організації харчування членів екіпажу та пасажирів, повинне передбачатися обладнання роздавалень чи буфетних для роздачі їжі безпосередньо споживачам.

2.4.4.2. На суднах I, II та III категорії для організації харчування членів екіпажу повинні бути обладнані буфетні для роздачі їжі та миття посуду.

В залежності від кількості членів екіпажу і передбаченні харчування в кают-компанії та їдальні, окремо слід передбачати і два приміщення (буфетної кают-компанії і буфетної їдальні команди). У разі обладнання єдиної їдальні може передбачатися і одна буфетна.

2.4.4.3. На суднах IV категорії і деяких суднах III категорії за умови видачі їжі безпосередньо із приміщення камбуза обладнання самостійних буфетних не обов'язкове, але повинні бути обладнані роздавальні столи і створені умови для миття та зберігання столового посуду без погіршення умов праці в камбузах.

2.4.4.4. На пасажирських суднах, де харчування пасажирів здійснюється в ресторанах і їдальнях, повинні бути обладнані роздавальні, які б забезпечували сервування столів, роздавання їжі та збирання використаного посуду і столових приладів.

При значній відстані приміщень роздавальних від камбузів, вони повинні бути обладнані мармітами для підігрівання страв та охолоджуючим обладнанням для охолодження страв і напоїв відповідно з такою необхідністю.

2.4.5. Сервувальні

2.4.5.1. На пасажирських та туристичних суднах I категорії поряд з ресторанами повинні бути обладнані приміщення сервувальних для зберігання чистого посуду та столової білизни. Приміщення сервувальних повинні мати безпосередній вихід до приміщення ресторану.

Площа приміщень повинна забезпечувати зручне розташування обладнання та меблів - (шафи, полиці, столи і інш.) і вільні проходи між ними, які повинні бути не менше 800 мм.

2.4.5.2. На пасажирських суднах II та III категорії, де сервувальні можуть розташовуватися безпосередньо в приміщеннях ресторанів і їдалень, площа цих приміщень повинна бути збільшена для розташування меблів та обладнання сервувальних.

2.4.5.3. Миття столового посуду в приміщеннях сервувальних забороняється.

В приміщеннях сервувальних може виконуватися миття скляного посуду тільки при умові обладнання подвійних ванн з підведеною холодною та гарячою водою.

2.4.6. Посудомийні

2.4.6.1. На пасажирських та туристичних суднах I та II категорій повинні передбачатися окремі приміщення для миття столового посуду пасажирів і екіпажу.

2.4.6.2. На суднах, де передбачено обладнання буфетних кают-компаній і їдалень екіпажу, миття столового посуду повинне виконуватися в цих приміщеннях.

2.4.6.3. Для забезпечення поточності руху столового посуду і запобігання зустрічі використаного та чистого посуду, посудомийні повинні бути обладнані окремими вікнами для приймання та видачі посуду.

2.4.6.4. Площа та обладнання посудомийних приміщень визначаються відповідно з кількістю екіпажу та пасажирів, розмірами та розташуванням обладнання.

Вільний простір перед робочими місцями, посудомийними машинами і робочим столом не повинні бути меншими: при одному робочому місці - 600 - 900 мм; при двох і більше - 800 - 1000 мм.

2.4.6.5. Посудомийні повинні бути обладнані столами для чистого та використаного посуду, трьохсекційними мийними ваннами з підведеною холодною і гарячою (не нижче 65 град. C) водою питної якості, сушильними шафами для зберігання миючих засобів та виробничих належностей, контейнерами з кришками і педальними пристроями для збирання залишків їжі.

2.4.6.6. При кількості членів екіпажу та пасажирів більше 100 чоловік в посудомийних, незалежно від обладнання відповідно п. 2.4.6.5, повинні бути установлені дві посудомийні машини певної продуктивності відносно кількості членів екіпажу і пасажирів.

2.4.7. Буфети

2.4.7.1. На всіх пасажирських та туристичних суднах, виконуючих рейси тривалістю більше 4 годин, повинні бути обладнані (відповідно зі специфікою замовника) приміщення для буфетів.

2.4.7.2. Площа приміщень та їх обладнання визначаються залежно від кількості пасажирів, тривалості рейсів та асортименту передбаченої для реалізації продукції.

2.4.7.3. Буфети, де передбачається реалізація тільки напоїв та сухих кондитерських виробів, повинні бути обладнані шафою (вітринною) для зберігання продуктів, побутовим холодильником, розробним столом і окремою раковиною для миття рук персоналу та склянок.

2.4.7.4. На пасажирських та туристичних суднах, де в буфетах передбачається реалізація холодних та гарячих закусок, повинні бути обладнані приміщення для виготовлення холодних та гарячих закусок, приміщення для зберігання харчових продуктів і напоїв і окреме приміщення для тари.

Такі буфети повинні мати слідуюче обладнання:

- трьохсекційну мийку для миття посуду з підведенням холодної та гарячої води питної якості;

- кип'ятильник безперервної дії для виробничих та питних потреб;

- холодильник для зберігання продуктів, які швидко псуються, та охолодження напоїв;

- умивальник з підведенням холодної та гарячої води питної якості;

- відро з кришкою і педальним пристроєм для збирання харчових залишків та сміття.

2.4.8. Провізійні комори

2.4.8.1. На всіх суднах, на яких передбачається постійне харчування членів екіпажу та пасажирів і приготування їжі, повинні бути забезпечені умови для зберігання харчових продуктів і продовольчої сировини.

2.4.8.2. На суднах I, II та III категорій з кількістю екіпажу менше 25 чоловік для зберігання продуктів, які швидко псуються, повинна бути передбачена охолоджуєма комора чи холодильна шафа. Для зберігання інших продуктів на цих суднах повинна бути передбачена неохолоджуєма комора (шафа, ларь).

2.4.8.3. На суднах I, II та III категорії з кількістю членів екіпажу і пасажирів до 250 чоловік повинні передбачатися слідуючі провізійні комори:

- охолоджуємі - для м'яса; риби; молочних продуктів і м'ясної гастрономії; фруктів, овочів та напоїв;

- неохолоджуємі - для сухих продуктів, хліба і окремо - для тари.

Примітка: залежно від кількості екіпажу і пасажирів та умов експлуатації судна допускається заміна охолоджуємих комор холодильними шафами і морозильниками відповідного обсягу.

2.4.8.4. На суднах I та II категорій з кількістю членів екіпажу і пасажирів більше 250 чоловік повинні бути передбачені слідуючі провізійні комори:

- охолоджуємі - для м'яса і м'ясопродуктів; для риби і рибних продуктів; для масла, жирів, яєць, молочних продуктів; для овочів, фруктів та напоїв; для копченостей та ковбасних виробів;

- неохолоджуємі - для сухих продуктів (круп, борошна, макаронів, солі, цукру; для хліба та борошняних виробів; для тари).

2.4.8.5. Провізійні комори повинні мати водостійке покриття палуб (керамічні плитки), переборок та підволоку, що добре піддавалося б очищенню і змиванню та були стійкими до впливу дезинфікуючих речовин.

Матеріали, що використовуються для покриття внутрішніх поверхонь провізійних комор, повинні мати дозвіл Міністерства охорони здоров'я України на використання їх саме для таких цілей.

2.4.8.6. Всі провізійні комори повинні мати відповідний уклін палуби та шпігатну систему, які забезпечували б повне осушення палуб при їх змиванні.

2.4.8.7. При обладнанні провізійних комор, особливо охолоджуємих, необхідно суворо дотримуватися технологічних вимог до виконання теплоізолюючого покриття, запобігаючи його герметизацію до остаточного затвердіння клеючих матеріалів.

2.4.8.8. Всі провізійні комори повинні бути обладнані зовнішніми показниками температури і, крім того, в кожній коморі безпосередньо повинні бути спиртові термометри (ртутні - забороняються).

2.4.8.9. Дверні запорні пристрої провізійних комор повинні відчинятися як з зовні, так і з середини, та мати стопор для утримання дверей у відкритому стані.

2.4.8.10. У випадках постійного знезараження повітря в провізійних коморах за допомогою озону чи бактерицидних ламп на кожній такій коморі повинні бути встановлені світлові табло, що сповіщають про роботу генератора озону чи бактерицидної лампи і заборону входу до комори до їх вимкнення.

2.4.8.11. Провізійні комори слід розташовувати у одному блоці на одній палубі. При розташуванні приміщень провізійних комор на різних палубах з камбузом вони повинні розташовуватися одне над другим. У таких випадках вони повинні сполучатися шахтами з підйомником (ліфтом).

2.4.8.12. У тамбурах провізійних комор повинні бути створені умови для розрубування туш, а також підведена холодна та гаряча вода для миття комор і установлено умивальник.

2.4.8.13. Крюччя для підвішування м'яса та риби, штанги та інша металева фурнітура в провізійних коморах повинні бути виготовлені із антикорозійних матеріалів або мати відповідне захисне покриття, що запобігатиме ржавінню металів.

2.4.8.14. Штанги для підвішування м'яса повинні розташовуватися так, щоб при нормальному положенні судна була виключена можливість торкання туш між собою, переборками і палубами.

2.4.8.15. Комори для зберігання сухої провізії повинні бути обладнані шафами, ларями, стелажами. Шафи повинні мати отвори для їх вентиляції (особливо для хліба). Нижня полиця шафи чи стелажу повинна розташовуватися на відстані від палуби не менше ніж 350 мм.

2.4.8.16. Розташування обладнання провізійних комор та зберігаємої провізії повинні забезпечувати вільні проходи не менше 650 мм, а на малих суднах не менше 350 мм.

2.4.8.17. Трапи, що ведуть до провізійних комор, повинні мати поручні по обидва боки і уклін від 45 град. до 55 град.

2.4.8.18. Головний прохід до провізійних комор повинен бути ізольований від інших приміщень. Ширина головного проходу в блоці провізійних комор повинна бути не менше 1000 мм для забезпечення вільного перенесення провізії у будь-якій тарі.

Забороняється розташовувати вхід до комор поряд або навпроти входів до санітарно-гігієнічних приміщень та приміщень медичного призначення.

2.4.8.19. Мінімальна розрахункова площа провізійних комор повинна розраховуватися:

Примітка: коефіцієнт "C" - це коефіцієнт збільшення площі комор на проходи, відстані між обладнанням та переборками і охолоджуючими батареями. Більше значення слід рахувати як пропонуємо, а менше - як допустиме.

P - добова розрахункова норма продуктів на 1 людину в кг (таблиця 3);

K - норма завантаження, кг/кв.м (таблиця 3);

R - кількість раціоно-днів.

A - автономність плавання відповідно із категорійністю за проектом або найбільший період часу між черговими поповненнями запасів провізії;

N - кількість членів екіпажу та пасажирів за проектом.

2.4.8.20. Не знижуємий запас провізії для суден I та II категорій повинен передбачатися на 3 доби.

Для суден III та IV категорій незнижуємий запас провізії не передбачається.

2.4.8.21. Площа комори для тари не повинна бути меншою 5 кв.м.

2.4.8.22. Температурні режими умов зберігання провізії з урахуванням строків їх зберігання повинні відповідати зазначеному в таблиці 4.

2.4.8.23. Встановлення будь-якого рефрижераторного обладнання (крім охолоджуючих батарей та повітроохолоджувачів) безпосередньо у приміщенні провізійних комор забороняється.

2.5. Санітарно-побутові приміщення

2.5.1. Пральні

2.5.1.1. На всіх суднах з кількістю екіпажу 10 і більше чоловік для прання особистої білизни членів екіпажу та спеціального одягу повинні бути обладнані приміщення пралень.

Прання та обробка загальносуднової білизни (постільного, столового і інш.) на борту судна не здійснюється, якщо це не передбачається замовником у проекті судна.

2.5.1.2. Площа приміщень пралень визначається відповідно з кількістю членів екіпажу, потужності та габаритами обладнання, а також функціональними відстанями між обладнанням.

Ширина проходів у пральні між пральними машинами, кип'ятильниками або іншим обладнанням та переборками повинна бути не меншою 600 мм.

2.5.1.3. Пральні повинні бути обладнані пральними машинами (окремо для білизни і спеціального одягу), мати підводку холодної та гарячої води (температурою не менше 70 град. C).

У разі відсутності системи гарячого водопостачання повинен бути обладнаний водопідігрівач (кип'ятильник) відповідної потужності.

2.5.1.4. Крім обладнання пралень машинами для механічного прання, повинні бути передбачені умови і для прання вручну.

2.5.1.5. Переборки та підволоки приміщень пралень повинні бути теплоізольовані і покриті водонепроникними матеріалами та пофарбовані фарбою світлих відтінків.

Переборки пропонується на висоті 1.2 м покрити метлахськими чи кахельними плитками або подібними матеріалами.

2.5.1.6. Палуба приміщень пралень повинна бути покрита водостійким, не слизьким матеріалом та мати уклін до шпігатів для забезпечення постійного стоку виробничих стоків та при митті приміщень.

2.5.1.7. Приміщення пралень повинні мати достатнє штучне освітлення і вентиляцію відповідно з нормативними вимогами.

2.5.1.8. Поряд з приміщеннями пралень повинні бути передбачені приміщення для сушіння білизни та спеціального одягу, які повинні бути обладнані пристроєм для підігрівання повітря до 45 град. C, для розвішування білизни і одягу, а також штучне освітлення та вентиляцію.

Площа приміщень повинна бути не меншою 1 кв.м - для суден з екіпажем до 10 чоловік; для суден з екіпажем до 30 чоловік - 2 кв.м; для суден з екіпажем більше 30 чоловік - 3 кв.м.

2.5.2. Приміщення для зберігання білизни

2.5.2.1. На всіх суднах повинні бути передбачені умови для зберігання чистої та використаної білизни.

На суднах I та II категорій повинні бути передбачені приміщення для зберігання чистої та використаної постільної білизни.

На суднах III та IV категорій слід передбачати обладнання шаф для зберігання різних видів білизни.

2.5.2.2. Приміщення (шафи) повинні розташовуватися поблизу приміщень, які використовуються за певним призначенням (каюти, їдальні, ресторани і інш.).

2.5.2.3. На суднах, призначених для перевезення пасажирів та туристичних рейсів, приміщення для зберігання білизни для членів екіпажу та пасажирів повинні бути окремими.

2.5.3. Приміщення для зберігання спеціального одягу

2.5.3.1. На суднах I та II категорій повинні передбачатися приміщення (шафи) для зберігання робочого одягу палубної та машинної команд, а також приміщення для сушіння та зберігання штормового одягу.

2.5.3.2. На суднах III та IV категорій повинні передбачатися шафи для зберігання робочого одягу для кожного члена екіпажу. Шафи повинні бути на висоту приміщення, глибиною не менше 350 мм і шириною 300 мм.

2.5.3.3. Спеціальний одяг працівників харчового блоку повинен зберігатися поряд із приміщеннями харчоблоку, але окремо від спецодягу інших виробничих категорій або безпосередньо на робочих місцях у вентилюємих шафах.

2.5.4. Приміщення побутового обслуговування

2.5.4.1. На суднах, призначених для пасажирських перевезень і туристичних рейсів з кількістю пасажирів більше 150 чоловік, повинні передбачатися приміщення для зберігання поклажі пасажирів, обладнані стелажами та захищені від проникання до них гризунів, а підволока та стіни покриті матеріалами чи пофарбовані у світлі відтінки, стійкі до миючих та дезинфікуючих речовин.

2.5.4.2. На всіх пасажирських та туристичних суднах, виконуючих рейси понад 3 доби, повинні передбачатися приміщення для перукарень.

2.5.4.3. Приміщення перукарень повинні розташовуватися так, щоб доступ до них мали всі пасажири безпосередньо із коридору.

2.5.4.4. Площа приміщення перукарні повинна визначатися із розрахунку 4 кв.м на одне крісло.

2.5.4.5. Приміщення перукарні повинне мати гладке покриття стін та підволоку світлих відтінків і палубу, покриту лінолеумом або подібним гігієнічним матеріалом.

Приміщення повинне бути обладнане умивальником з підведенням холодної і гарячої води, та змішувачем з ліктьовим краном.

2.5.4.6. На побажання замовника судна перелік побутових послуг може бути збільшений.

2.6. Санітарно-гігієнічні приміщення

2.6.1. Загальні положення

2.6.1.1. На всіх суднах, на яких передбачене перебування членів екіпажу та пасажирів, повинні бути обладнані приміщення санітарно-гігієнічного призначення.

2.6.1.2. Санітарно-гігієнічні приміщення індивідуального та загального користування повинні розташовуватися в комплексі з обслуговуємими житловими приміщеннями членів екіпажу та пасажирів.

2.6.1.3. При розташуванні гігієнічних приміщень на паралельних палубах вони повинні залежно від призначення розташовуватися одне над одним.

2.6.1.4. Обладнання умивальних, душових і ванн в одному приміщенні з туалетом загального користування - забороняється.

2.6.1.5. При визначенні обладнання санітарно-гігієнічних приміщень загального користування не враховуються санітарно-гігієнічні вузли індивідуального користування, обладнані у пасажирських каютах, приміщеннях медичного призначення та харчових блоків, інших службових і виробничих приміщеннях.

2.6.1.6. На пасажирських суднах з кількістю членів екіпажу більше 5 чоловік санітарно-гігієнічні приміщення повинні передбачатися окремо для членів екіпажу і пасажирів.

2.6.1.7. На суднах з кількістю членів екіпажу більше 25 чоловік санітарно-гігієнічні приміщення повинні передбачатися окремо для чоловіків та жінок.

2.6.1.8. На швидкісних та малих суднах допускається обладнання санітарних блоків загального користування у складі кабіни з унітазом та тамбура з умивальником.

2.6.1.9. На пасажирських суднах I, II та III категорій повинні бути обладнані окремі санітарні вузли у складі кабіни з унітазом і тамбура з умивальником тільки для персоналу харчових блоків.

Користування цими вузлами іншими особами категорично забороняється, про що повинен бути напис на вході.

2.6.1.10. Поряд з виходом із машинного відділення пропонується обладнувати санітарний вузол для членів машинної команди у складі кабіни з унітазом і тамбуром з умивальником, а також душової кабіни.

2.6.1.11. Палуби санітарно-гігієнічних приміщень повинні бути покриті водотривкими та неслизькими матеріалами і мати необхідний уклін у бік шпігатів для забезпечення постійного відведення стоків із приміщень під час прибирання та дезинфекції.

2.6.1.12. Поверхні зовнішніх стін санітарно-гігієнічних приміщень повинні бути теплоізольованими, а всі поверхні покриті водотривкими матеріалами та пофарбовані в світлі кольори.

2.6.2. Умивальні

2.6.2.1. На всіх суднах повинні бути обладнані приміщення для умивалень індивідуального чи загального користування.

2.6.2.2. Кількість та розташування умивальних кранів залежить від кількості членів екіпажу та пасажирів і умов експлуатації суден.

2.6.2.3. На суднах з кількістю членів екіпажу до 10 чоловік допускається обладнання загальної умивальні з одним краном.

2.6.2.4. На суднах I, II та III категорій для членів екіпажу всі каюти повинні бути обладнані умивальниками індивідуального користування. Обладнання пасажирських кают індивідуальними умивальниками визначається замовником.

2.6.2.5. Мінімальна кількість кранів у загальних умивальнях для членів екіпажу та пасажирів, що не мають індивідуальних умивальників, повинна бути відповідною з нормами:

- для членів екіпажу - 1 кран на 6 чоловік;

- для каютних пасажирів - 1 кран на 15 чоловік;

- для некаютних пасажирів - 1 кран на 25 чоловік;

- на швидкісних суднах - 1 кран на 50 чоловік.

2.6.2.6. Палуби приміщень умивальних повинні мати водостійке покриття та уклін у бік шпігатів для забезпечення постійного осушення палуб.

Стіни та підволоки приміщень умивальних повинні бути пофарбовані стійкими до дезинфікуючих речовин фарбами світлих відтінків.

2.6.2.7. Кожний умивальник повинен бути обладнаний дзеркалом, піддзеркальними полицями для гігієнічних приладів та гачками для рушників.

2.6.3. Душові

2.6.3.1. На всіх суднах для членів екіпажу та пасажирів повинні бути передбачені постійно діючі душові з підведенням холодної та гарячої води.

2.6.3.2. Кількість душових сіток повинна передбачатися із розрахунку 1 сітка на кожні 10 чоловік.

Примітка: на самохідних суднах з кількістю членів екіпажу більше 3 чоловік обладнання душової обов'язкове.

2.6.3.3. На суднах IV категорії та швидкісних суднах обладнання душових для членів екіпажу не обов'язкове, але для них повинні бути обладнані душові в берегових побутових приміщеннях.

2.6.3.4. Палуба душових повинна бути покрита водотривкими, не слизькими матеріалами і мати уклін до шпігатів.

Зовнішні стіни та підволоки повинні бути покриті теплоізолюючими матеріалами і пофарбовані у світлі відтінки.

2.6.3.5. Душові кабіни повинні бути відокремленими між собою напівпереборками, мати душові сітки, підведену холодну та гарячу воду через змішувач для регулювання температури води в душі, поличку для мила, а також гумовий чи пластиковий килимок під ноги.

2.6.3.6. Душові загального користування повинні мати роздягальні, обладнані стільцями (лавами) відповідно з кількістю душових кабін, дзеркалами та гачками для одягу і рушників, а також полички для гігієнічних приладів.

2.6.3.7. Розміри обладнання та площа приміщень душових повинні бути не гіршими від зазначених в таблиці 5.

2.6.3.8. Забороняється обігрівання приміщень та приготування гарячої води за допомогою відкритого пару. Паропроводи та водогрійні прилади повинні бути добре теплоізольовані для запобігання опіків.

2.6.4. Туалетні

2.6.4.1. На всіх суднах для членів екіпажу та пасажирів повинні бути обладнані приміщення туалетних.

Розрахунки кількості унітазів, пісуарів та обладнання приміщень туалетних повинні відповідати вимогам, зазначеним в таблиці 6.

2.6.4.2. На малих, швидкісних та суднах III категорії, працюючих на місцевих лініях, дозволяється обладнання 1 унітазу на 50 чоловік.

2.6.4.3. Туалетні на несамохідних суднах необхідно обладнувати на палубі або у корпусі судна з відведенням стоків до збірної цистерни.

Обладнання туалетів навісних або на кринолінах забороняється.

2.6.4.4. Розташовувати туалети загального користування безпосередньо біля їдалень, ресторанів, буфетів, харчових блоків та приміщень медичного призначення забороняється.

Примітка:

1) На пасажирських суднах кількість членів екіпажу на 1 унітаз може допускатися до 20 чоловік.

2) На суднах при кількості членів екіпажу до 10 чоловік обладнання пісуарів не обов'язкове.

2.6.5. Приміщення гігієни жінок

2.6.5.1. На суднах з екіпажем більше 25 чоловік необхідно в туалеті для жінок обладнувати гігієнічний висхідний душ.

2.6.5.2. На суднах I та II категорій при кількості пасажирів більше 200 чоловік повинні бути обладнані спеціальні каюти гігієни жінок у складі:

- тамбуру площею 2.0 кв.м, обладнаного умивальником з підведенням холодної та гарячої води і краном із змішувачем;

- кабіни площею 1.5 кв.м, обладнані висхідним душем (душ "Біде") з підведеною холодною і гарячою водою питної якості.

2.6.5.4. На суднах з кількістю пасажирів до 200 чоловік повинні бути кабіни гігієни жінок у приміщеннях жіночих туалетів, обладнані висхідними гігієнічними душами із розрахунку 1 душ на 50 чоловік. Кабіни повинні мати умивальники з підведенням холодної та гарячої води, дзеркала з полицею для гігієнічних приладів та гачки для рушників і верхнього одягу.

2.7. Приміщення медичного призначення

2.7.1. На вантажних суднах та суднах технічного флоту з кількістю екіпажу більше 25 чоловік повинні бути обладнані медичні каюти.

2.7.2. У випадках, коли до суден технічного флоту для проживання членів екіпажу придається брандвахта, на ній повинні обладнуватися медичні каюти незалежно від кількості членів екіпажу.

В разі передбачення в екіпажі посади суднового медичного працівника, на брандвахті повинно бути обладнане приміщення суднової амбулаторії та ізолятора на 1 ліжко.

2.7.3. На пасажирських та туристичних суднах, де кількість екіпажу та пасажирів перевершує 50 чоловік, слід передбачити обладнання приміщення суднової амбулаторії та ізолятора на 1 ліжко (зі збільшенням кількості ліжок на кожні послідуючі 100 чоловік).

2.7.4. На всіх інших суднах, де не передбачено обладнання приміщень медичного призначення, в каюті штурмана-механіка, а на несамохідних суднах - в каюті шкіпера, обладнується шафа для зберігання ліків, перев'язувальних матеріалів та інструментів.

На самохідних суднах розміри шафи повинні бути не меншими слідуючих: висота - 800 мм, ширина - 500 мм, глибина - 300 мм.

2.7.5. Площа приміщень медичного призначення визначається з врахуванням габаритів меблів та спеціального обладнання, а також відстанями для проходів, але їх площа повинна бути не меншою, ніж визначена у таблиці 7.

2.7.6. Приміщення медичного призначення повинні розташовуватися на головній палубі, враховуючи запобігання завищених рівнів шуму суднових двигунів, а також на віддаленні від житлових приміщень членів екіпажу та пасажирів і приміщень харчоблоку.

2.7.7. В приміщеннях медичного призначення повинні бути забезпечені вільні підходи до кушеток та ліжок з хворим на ношах.

2.7.8. В приміщеннях медичних кают та ізоляторах підходи до ліжок (кушеток) повинні бути забезпечені з трьох боків.

В приміщенні суднової амбулаторії кушетки повинні встановлюватися з підходом під праву руку, а обличчям хворого до природного освітлення.

2.7.9. Переборки та підволок медичних приміщень повинні бути пофарбовані в білий колір фарбами, стійкими до дезинфікуючих розчинів.

Палуби приміщень повинні бути покриті ліноліумом, краї якого повинні заходити на переборки не менше як на 200 мм.

2.7.10. В приміщеннях медичного призначення повинне передбачатися обладнання умивальників з підведенням холодної і гарячої води через змішувач з ліктьовим затвором.

2.7.11. У приміщенні ізолятора повинен бути обладнаний санітарний вузол з умивальником, унітазом та ванною з душовим пристроєм.

2.7.12. Приміщення медичного призначення повинні мати відповідне обладнання та меблі:

- амбулаторія: кушетку розміром 1900 х 700 мм, покриту вологонепроникним матеріалом; письмовий стіл з шухлядами; процедурний стіл; шафу для хірургічних інструментів та предметів догляду за хворим; аптечну шафу (верхня частина якої - з чарунками для склянок, нижня - для запасів перев'язочного матеріалу); два стільці - один із них обертовий; педальне відро; ноші;

- медична каюта: кушетку розміром 2000 х 800 мм, стіл маніпуляційний, шафу для медикаментів та перев'язочного матеріалу, два стільці - один із них обертовий, педальне відро, ноші;

- ізолятор; кушетку розміром 2000 х 800 мм, приліжкову шафу, стільці, шафу для одягу хворих.

2.7.13. Приміщення медичного призначення повинні мати телефонний або сигнальний зв'язок з медичним працівником або вахтовим членом екіпажу.

2.7.14. Обсяг медичних послуг на суднах, їх забезпечення обладнанням, медикаментами і інш. визначаються Міністерством охорони здоров'я України.

2.8. Службові та виробничі приміщення

2.8.1. З метою забезпечення належних умов на робочому місці судноводія рульова рубка та пульт керування судном повинні відповідати слідуючим вимогам:

- обсяг кругозору із рульової рубки повинен забезпечувати до 270 - 360 град.;

- зусилля на рукоятці механізмів з ручними приводами при періодичному користуванні ними, а також короткочасні максимальні зусилля на ручних штурвалах не повинні перевершувати 12 кгс;

- висота пультів керування повинна бути близько 1000 мм з урахуванням забезпечення праці судноводія або рульового в положенні сидячи і стоячи;

- для забезпечення праці судноводія у положенні сидячи в діаметральній площині рубки обладнується робоче крісло з м'яким сидінням з підлікотниками та підставкою для ніг;

- в центрі пульта керування необхідно розташовувати показчики постійного нагляду (головні прилади);

- прилади керування рульовими пристроями повинні розташовуватися на висоті до 1220 мм від палуб;

- поверхня пульта керування повинна бути матовою.

2.8.2. Обсяг приміщень машинних та котельних відділень і розташування в них виробничого обладнання повинні забезпечувати їх зручне та безпечне обслуговування.

2.8.3. Висота приміщень в місцях постійного перебування вахтового персоналу повинна бути не меншою 2000 мм, а в місцях тимчасового перебування - 1900 мм.

2.8.4. Ширина проходів визначається з урахуванням можливості здійснення необхідних ремонтних робіт.

Пропонується передбачати вільні проходи шириною 700 мм при праці в положенні стоячи і 800 мм - в місцях, де роботи повинні виконуватися у нахиленому стані.

2.8.5. До всіх приладів управління (маховиків, арматури, важелів, перемикачів і інш.) - повинен бути забезпечений зручний і безпечний доступ чи передбачене дистанційне управління.

2.8.6. З метою доцільного обладнання робочих місць в машинних та котельних відділеннях пульти управління механізмами повинні відповідати слідуючим вимогам:

- висота пульта управління повинна бути 700 - 900 мм над рівнем палуби (плит);

- рукоятка реверса повинна розташовуватися на висоті 900 - 1200 мм над палубою і пересуватися на відстань не більше 550 мм з зусиллям, не перевищуючим 2 - 5 кгс (19,6 - 49,0 N);

- довжина рукоятки повинна бути не менше 120 мм, а діаметр - 20 - 25 мм;

- інші прилади управління повинні бути розташовані в зоні пульта управління на висоті 800 - 1800 мм від рівня палуби;

- всі засоби індикації на пульті управління повинні розташовуватися в зоні оптимального огляду оператора (вахтового) під кутом не більше 100 град.

Окремо розташовані прилади повинні знаходитися на висоті 1800 мм від рівня палуби.

2.8.7. Контрольні та сигнальні прилади слід розташовувати, враховуючи їх функціональний взаємний зв'язок, і вони повинні відповідати слідуючим вимогам:

- шкали приладів виконуються округлої форми з розміром не більше 180 мм у діаметрі і кутом огляду 2.5 - 5.0 град.;

- провідні показчики забезпечуються підсвічуванням з регулюванням його яскравості;

- провідні та аварійні показчики розташовуються в зоні огляду вахтового під кутом зору до 30 град. (в горизонтальній та вертикальній площинах);

- аварійні сигнали дублюються звуковими (сиреною) та світловим (мигаючим) табло.

2.8.8. Не дозволяється виконувати написи та застосовувати прилади, на циферблатах яких використані світломатеріали, що мають радіоактивні речовини.

2.9. Вантажні приміщення

2.9.1. Вантажні приміщення, призначені для транспортування на судні вантажів, повинні відповідати вимогам згідно з характером вантажів.

2.9.2. Розташування і обладнання вантажних приміщень, пристроїв та вантажних систем, а також здійснення вантажних операцій повинні виключати можливість травматизму і шкідливого впливу на членів екіпажу, забруднення суднових приміщень та навколишнього середовища.

2.9.3. Конструкція вантажних приміщень повинна передбачати виконання слідуючих вимог:

- забезпечувати герметичність люкового закриття трюмів та горловин танків;

- забезпечувати можливість очищення (миття) від залишків попередньо транспортованих вантажів та їх осушення;

- танки на суднах, які перевозять летучі та агресивні речовини, повинні мати природну вентиляцію для забезпечення компенсаторного відведення чи поповнення повітря в танках під час вантажних операцій та транспортування; вентиляційні колони повинні бути вище суднових приміщень надбудови;

- вантажні приміщення, призначені для транспортування харчових вантажів (води, молока, вина, харчових масел, жирів і інш.), повинні мати мінімальний судновий набір з метою забезпечення їх якісного очищення та миття; антикорозійне покриття приміщень повинне бути виконане із матеріалів, які спеціально дозволені для цих цілей; забезпечена подача до них води питної якості та при необхідності підігрівання її до 100 град. C; вантажне устаткування (помпи, шланги та інш.) повинне бути розбірним, легко піддаватися очищенню від залишків вантажу і дезинфекції; вантажні шланги повинні мати штатні місця (шафи, ящики) для їх зберігання; горловини танків повинні здійматися над рівнем палуби не менше, ніж на 400 мм;

- судна, на яких передбачається транспортування етильованих нафтопродуктів, повинні бути обладнані санітарними пропускниками, ізольованими від житлових приміщень екіпажу і маючими вхід з відкритої палуби, а також приміщенням для зберігання дегазуючих речовин та індивідуальних засобів захисту;

- всі танки повинні обладнуватися горловинами для їх миття механізованими засобами (мийними машинками); кількість і розташування горловин повинні забезпечувати достатньо повне миття не менше 90% горизонтальних поверхонь і 85% вертикальних поверхонь танків; горловини повинні мати ущільнення, які гарантували б запобігання протікання рідини та газів на палубу;

- всі вантажні танки та кофердами повинні обладнуватися похилими трапами, які забезпечували б вільне сполучення між палубою та дном ємкостей;

- трюми-танки нафторудовозів, де неможливе обладнання похилих трапів, обладнуються вертикальними трапами;

- відстійні танки пропонується виконувати з гладким дном, а також з найменшим судновим набором і гладкими або гофрованими перегородками;

- на суднах-контейнеровозах, якщо для сепарації ярусів контейнерів використовуються проміжні контейнерні пристрої, повинні бути механізовані приводи для їх встановлення та прибирання на штатні місця;

- в охолоджуємих вантажних приміщеннях повітроохолоджуючі прилади повинні бути обладнані постійним устаткуванням для відтаювання снігової "шуби"; до повітроохолоджувачів та їх арматури, електродвигунів, вентиляторів і заслінок, до датчиків контролю параметрів температури повітря повинен бути передбачений зручний доступ для обслуговування та ремонту; всі внутрішні теплоізольовані і нетеплоізольовані двері та кришки лазів до охолоджуємих приміщень повинні відчинятися з обох сторін; для відведення води із приміщень, де розташовані випарники повітроохолоджувачів, слід передбачати шпігати з гідравлічним закриттям або рівноцінним пристосуванням; кількість шпігатів і їх розташування повинне запезпечувати повне відведення талої води та стічної води під час миття приміщення;

- на суднах, де передбачено озонування повітря вантажних приміщень або застосування бактерицидних ламп, над входом до них повинні бути обладнані світлові табло з написом: "не входити - в приміщенні озон" або "не входити - ввімкнена бактерицидна лампа", табло повинні бути зблоковані з ввімкненням генератора озону чи бактерицидної лампи;

- на суднах, призначених для транспортування тварин, повинні бути створені умови, щоб тварини могли вільно лягати та вставати, палуби приміщень повинні мати стоки для рідких нечистот; для прив'язування великих тварин повинні бути обладнані бар'єри чи прив'язи, а для дрібних тварин - особливі загони, розгороджені ґратами.

2.10. Захист суднових приміщень від гризунів

2.10.1. Враховуючи епідеміологічне значення наявності на суднах гризунів (розповсюдження чуми, лептоспірозу і інш.) і загрозу їх для цілості суднових конструкцій, обладнання, меблів, харчових продуктів, при проектуванні суден необхідно передбачати засоби для запобігання проникнення гризунів на судна та їх розповсюдження у суднових приміщеннях.

2.10.2. З метою запобігання розповсюдження гризунів по суднових приміщеннях необхідно передбачати слідуючі заходи:

- всі перегородки, палуби, настили та закриття, які не є водо- та газонепроникними, не повинні мати наскрізних отворів та щілин діаметром (шириною) більше 12.5 мм;

- трубопроводи, покриті ізоляцією товщиною 12.5 мм і більше, в місцях їх проведення крізь перегородки та палуби повинні бути надійно захищені від розгризання пацюками на відстань не менше 150 мм в один і другий бік від отвору для трубопроводу;

- при розташуванні обладнання та меблів, проведенні трубопроводів та кабелів повинні передбачатися заходи щодо запобігання створення зручних сховищ та місць гніздування гризунів;

- всі двері суднових приміщень повинні бути щільно підігнані до одвірок і не мати люків і наскрізних отворів діаметром (шириною) більше 12.5 мм; по зовнішній нижній кромці вони повинні бути покриті листовим металом шириною не менше 150 мм;

- зовнішні отвори вентиляційних систем повинні бути закриті сіткою із дроту діаметром 1.0 - 1.25 мм і розміром комірок не більше 12.5 мм;

- передбачати покриття металевими листами дерев'яних поверхонь, які можуть бути погризені пацюками (дерев'яні прилади, кришки, внутрішні стінки і дно скринь для провізії та інше).

Замість листового металу допускається використання суцільно тягнутого металу або дротяної сітки, за винятком вантажних приміщень;

- на всі швартовні троси повинні бути передбачені штатні протипацюкові щити.

3.1. Система водопостачання

3.1.1. На кожному судні, де передбачено наявність екіпажу, повинна бути обладнана система водопостачання.

3.1.2. В залежності від призначення судна, характеру його експлуатації та умов проживання членів екіпажу можуть передбачатися слідуючі системи водопостачання: питної води, води для миття та забортної води.

3.1.3. Поповнення суднових запасів води на господарсько-побутові потреби може здійснюватися: із централізованих мереж водопостачання портів та пристаней; із суден-водоліїв або за рахунок води, приготованої безпосередньо на судні при наявності на ньому станції по виготовленні питної води із забортної та наявності дозволу Міністерства охорони здоров'я України на використання станції для таких цілей.

3.1.4. При проектуванні систем водопостачання слід віддавати перевагу єдиній системі водопостачання - питній.

3.1.5. Цистерни для зберігання запасів питної води на судні повинні бути вкладними, автономними і не мати дотиків до інших цистерн та бортів.

3.1.6. Цистерни не повинні мати внутрішнього набору міцності і бути виготовлені із антикорозійного матеріалу (нержавіючої сталі, харчового алюмінію і іншого).

3.1.7. При обладнанні цистерн для окремого зберігання води для миття допускається обладнання в них мінімального набору міцності без якихось інших послаблень вимог до цистерн прісної води.

3.1.8. Крізь цистерни для води не повинні проходити трубопроводи інших систем.

3.1.9. Дно цистерн повинне мати уклін у бік розташування пристроїв для осушення цистерн від залишків води та мулу.

3.1.10. При розташуванні цистерн в приміщеннях з підвищеним випромінюванням тепла вони повинні бути ретельно теплоізольовані.

3.1.11. Обладнання цистерн для зберігання питної води в приміщеннях машино-котельних відділень, а також в одному приміщенні з цистернами стічної системи та станціями очищення і знешкодження суднових стічних вод чи приміщеннях для накопичення сміття та устаткуванням для його спалювання - забороняється.

3.1.12. Трубопроводи системи водопостачання повинні мати надійне антикорозійне покриття або виготовлені із матеріалів, стійких до корозії від дезінфікуючих реагентів.

Матеріали, що використовуються для трубопроводів системи водопостачання або антикорозійного покриття, повинні мати на це дозвіл Міністерства охорони здоров'я України.

3.3.13. Цементне покриття цистерн для зберігання питної води не дозволяється.

3.1.14. Для поповнення запасів питної води і води для миття із берегових систем водопостачання чи суден-водоліїв повинні передбачатися спеціальні трубопроводи, що могли б забезпечувати приймання води з будь-якого борту.

Наливні трубопроводи повинні закінчуватися уніфікованими оголовками висотою над палубою не менше ніж на 400 мм і обладнаними з'ємними заглушками.

3.1.15. Для замірювання рівня води в цистернах повинні бути передбачені пристрої, які б не призводили до забруднення води при замірюванні.

3.1.16. Кінгстони для забирання забортної води на станції приготування води для суднової системи водопостачання повинні бути розташовані у районі корпусу судна, де відсутні отвори для відведення стічних вод і інших стоків.

3.1.17. Кількість запасів води на господарсько-питні потреби судна і обсяг цистерн для її зберігання визначається з врахуванням кількості членів екіпажу та пасажирів, категорійності судна, умов його експлуатації та можливостей поповнення запасів води.

В залежності від категорійності суден запаси води повинні складати на кожного члена екіпажу і кожного пасажира на добу не менше зазначених в таблиці 8.

3.1.18. При обладнанні на судні роздільних систем водопостачання вода від системи питної води повинна бути підведена до усіх водорозбірних точок у приміщеннях харчового блоку, ресторанів, провізійних комор, приміщень медичного призначення, до усіх кип'ятильників поза приміщень харчоблоку та сатураторів, до усіх умивальників і кімнат гігієни жінок.

До системи води для миття приєднуються душові, ванни, пральні.

Примітка: на пасажирських та туристичних суднах на вимогу замовника кількість води на кожного пасажира може бути збільшена.

3.1.19. При обладнанні на судні системи постачання гарячою водою вона повинна відповідати вимогам ДСТ "Вода питна" по бактеріологічних показниках.

3.1.20. Цілодобово, для забезпечення членів екіпажу та пасажирів кип'ятком, повинні бути обладнані, у зручних для користування місцях, кип'ятильники безперервної дії, доступ до яких виключав би необхідність заходити до приміщень харчоблоку.

3.1.21. Для забезпечення членів екіпажу та пасажирів охолодженою водою слід обладнувати сатураторні устаткування у місцях загального користування біля житлових приміщень екіпажу та пасажирів.

На суднах з постійною вахтою у машино-котельних відділеннях повинні бути обладнані сатураторні установки поруч з цими приміщеннями.

3.1.22. Водою із системи забортної води дозволяється користуватися лише для змивання унітазів, пісуарів та миття палуб.

3.1.23. Усі установки чи пристрої для користування водою повинні мати позначення, до якої системи вони належать або про їх призначення.

3.2. Стічні системи, системи збирання та утилізації відходів і сміття

3.2.1. На всіх суднах, на яких передбачається перебування членів екіпажу та пасажирів, повинні бути обладнані стічні системи.

3.2.2. В залежності від категорійності судна та характеру експлуатації можуть передбачатися: загальна стічна система або система господарсько-побутових стоків, система для збирання і відведення стоків від санітарно-гігієнічних та виробничих приміщень і приміщень медичного призначення.

3.2.3. Кожна із зазначених систем повинна мати збірні цистерни - загальну чи роздільні.

3.2.4. Збірні цистерни стічних систем по можливості не повинні мати внутрішній набір міцності та обов'язково похиле дно для забезпечення їх осушення.

3.2.5. Цистерни повинні бути обладнані приладами замірювання рівня заповнення їх і звукову або світлову сигналізацію в ЦПУ або в ходовій рубці при заповненні цистерн на 80% їх об'єму.

3.2.6. Цистерни повинні бути обладнані засобами обмивання внутрішніх їх поверхонь та промивання випускних отворів, а також відвідними вентиляційними трубами.

3.2.7. З метою запобігання розповсюдження запахів від устаткування в суднові приміщення вони повинні бути розташовані в окремих, добре вентильованих приміщеннях, а трубопроводи в місцях їх з'єднання з санітарними і іншими приладами, що створюють стоки, повинні бути обладнані гідравлічними запорами.

3.2.8. Об'єм збірних цистерн визначається на підставі розрахунку кількості стоків в залежності від норм водопостачання, визначених для судна, кількості членів екіпажу та пасажирів, умов експлуатації та можливості опорожнення цистерн в рейсі на берегові станції або на судна-збирачі.

3.2.9. Для зменшення об'єму збірних цистерн стічних вод слід передбачати обладнання на суднах станцій очищення та знезараження стічних вод до стану, що дозволяє скидання їх безпосередньо за борт у місцях, визначених для цього санітарно-епідеміологічними установами на кожній суднохідній річці чи водосховищі.

3.2.10. Очищені та знезаражені стічні води перед скиданням їх за борт повинні мати показники, не більше зазначених:

3.2.11. Всі судна повинні бути обладнані пристосуваннями для збирання та зберігання сухих побутових (сміття), твердих харчових та виробничих відходів.

3.2.12. Всі види відходів повинні постійно забиратися із судна, а враховуючи місцеві можливості та характерні особливості експлуатації судна, утилізуватися безпосередньо на судні, обладнаному устаткуванням для його спалювання, яке допущене для цього Міністерством охорони здоров'я України.

3.2.13. Для розрахунку обсягів місткостей для збирання сміття та відходів або для розрахунку потужності установок для їх спалювання, слід керуватись слідуючими нормами утворення відходів на 1 людину на добу:

- сухе побутове сміття - 0.02 куб.м

- тверді харчові відходи - 0.3 кг.

3.2.14. Загальний обсяг місткостей для побутового сміття та твердих харчових відходів повинен складати не менше дводобової норми їх накопичення.

3.2.15. Ємкості для сміття та відходів повинні бути пофарбовані антикорозійними фарбами, мати щільно закриваючі кришки та позначення про призначення їх.

3.2.16. Опорожнення ємкостей для збирання сміття та відходів дозволяється тільки на берегові чи плавучі очисні станції або ж на суднові установки утилізації.

3.2.17. Всі судна повинні бути обладнані відповідними системами для збирання та зберігання нафтоутримуючих вод з послідуючою передачею їх на берегові станції очистки або на спеціалізовані судна-збирачі.

3.3. Системи вентиляції, опалення та кондиціонування повітря

3.3.1. Мікрокліматичні умови в суднових приміщеннях

3.3.1.1. Для забезпечення додержання нормуємих мікрокліматичних умов в суднових приміщеннях повинні бути передбачені системи вентиляції, опалення або кондиціонування повітря.

3.3.1.2. Мікрокліматичні умови в суднових приміщеннях характеризуються певним співвідношенням чотирьох показників - температури повітря, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні та середньої температури огороджень та обладнання.

3.3.1.3. При розрахунку обладнання суднових приміщень системами вентиляції і опалення мікрокліматичні умови повинні бути створені відповідно з показниками, визначеними в таблиці 9.

3.3.1.4. У випадках, коли система вентиляції не може забезпечити на робочих місцях в приміщеннях харчового блоку (з тепловиділенням), постах управління МКВ (при відсутності ЦПУ), майстернях, пральнях, прасувальнях, посудомийних температуру +28 град. C і вище, на робочі місця у зазначених приміщеннях повинна бути передбачена подача охолодженого повітря.

3.3.1.5. Температура подаваємого охолодженого повітря в літню пору року повинна бути не нижче +22 град. C.

В зимову пору року температура подаваємого на робочі місця повітря не повинна бути меншою +18 град. C.

3.3.1.6. У випадках, коли при обладнанні системи вентиляції в житлових, громадських та приміщеннях медичного призначення, а також адміністративно-господарських, побутових приміщеннях, приміщеннях харчового блоку (без тепловиділень) і ЦПУ температура повітря в літню пору року перевищує +25 град. C, ці приміщення повинні бути обладнані системою літнього кондиціонування повітря.

3.3.1.7. При обладнанні житлових, громадських та приміщень медичного призначення системою кондиціонування повітря (СКП) мікрокліматичні умови в цих приміщеннях повинні відповідати показникам результуючих температур (град. РТ), вказаним в таблиці 10.

Примітка: райони плавання:

- південний - Дніпро (нижче Києва), Дунай, Дністер, Південний Буг, Прут, Інгул, Інгулець, Азовське та Чорне моря;

- помірний - Дніпро (вище Києва);

- необмежений - плавання в любому кліматичному районі.

3.3.1.8. Окремі показники мікроклімату, складові результуючих температур приймаються в слідуючих межах:

- відносна вологість повітря (фі, %) - 50 +- 10 %;

- швидкість руху повітря (V) - 0,15 м/с (при експлуатації допускається до 0,5 м/с);

- алгебраїчна різниця між температурою повітря в приміщенні та усередненою радіаційною температурою огороджень (визначаєму із розрахунку рівня теплоізолювання приміщень) t град. +- 4 град. C.

3.3.1.9. При обладнані суден системами кондиціонування повітря, яке подається на робочі місця і пости управління, в службових та виробничих приміщеннях мікрокліматичні умови в них в літню пору повинні відповідати значенням, приведеним в таблиці 11.

3.3.2. Система вентиляції

3.3.2.1. Всі суднові приміщення, в яких передбачено постійне або періодичне перебування людей, повинні бути обладнані природною або штучною вентиляцією.

3.3.2.2. Стан повітряного середовища в суднових приміщеннях, створений системою вентиляції, а також мікрокліматичні умови в них, передусім, залежать від кратності обміну повітря у кожному з них.

3.3.2.3. Для забезпечення задовільних мікрокліматичних умов та належного стану повітряного середовища в суднових приміщеннях обсяг обміну повітря в них повинен розраховуватися у відповідності з показниками, приведеними в таблиці 12.

3.3.2.4. При розрахунку потужності системи вентиляції не повинен враховуватися обмін повітря крізь ілюмінатори, двері, світлові люки.

3.3.2.5. На суднах потужністю до 600 е. к. с., які не призначені для транспортування (барж) нафтопродуктів, в приміщеннях, розташованих в надбудовах, дозволяється використовувати лише природну вентиляцію.

В холодну пору року повинно передбачатися обладнання додаткової системи вентиляції, яка забезпечуватиме належний постійний обмін повітря в обслуговуємих приміщеннях.

На даних суднах для поліпшення вентиляції машинних відділень використання світлових люків слід рахувати додатковим.

3.3.2.6. Всі повітрозабираючі пристрої повинні розташовуватися в місцях, виключаючих попадання до них забрудненого повітря, газів та води.

Взаємне розташування повітрозабираючих та повітровідвідних устаткувань ж повинне створювати можливість попадання видаляємого повітря до повітрозабірників припливної вентиляції.

3.3.2.7. На суховантажних суднах, призначених для транспортування курних вантажів, а також на суднах технічного флоту, виконуючих роботи, пов'язані зі створенням куряви, системи припливної вентиляції повинні бути обладнані фільтрами, які забезпечують якісне очищення повітря від пилу до відповідності його вимогам до "Повітря робочої зони".

3.3.2.8. Повітропроводи припливної вентиляції слід розташовувати на віддалі від поверхонь, що нагріваються, та обладнання, яке виділяє тепло. У місцях, де за технічних умов неможливо уникнути сусідства теплоджерел, повітропроводи повинні бути добре теплоізольовані.

Для очищення повітропроводів під час експлуатації системи вони повинні мати отвори зі знімаючимися кришками.

3.3.2.9. З метою запобігання попадання забрудненого повітря в житлові приміщення із інших, пропонується слідуюча організація повітрообміну - повітря із кают попадає до коридорів, а із коридорів видаляється зовні за допомогою відвідної вентиляції приміщень санітарного призначення.

3.3.2.10. Приміщення медичного призначення, харчового блоку, індивідуальних та загальних санітарних блоків, вибуховонебезпечних (малярних, акумуляторних, станцій протипожежного забезпечення) повинні мати автономні системи відвідної вентиляції.

3.3.2.11. Приміщення, для яких мікрокліматичні показники та обсяг обміну повітря мають подібні вимоги, можуть приєднуватися до загальносуднової припливної та відвідної систем вентиляції.

3.3.2.12. Повітророзподілюючі прилади припливної системи вентиляції в місцях роздачі повітря повинні бути обладнані пристроями, за допомогою яких забезпечувалося б зручне ручне регулювання напряму та швидкості руху повітря.

3.3.2.13. Отвори відвідної вентиляції на камбузі, хлібопекарнях, посудомийних повинні розташовуватися над джерелами тепловиділення.

Над плитами, електросковородами пропонується обладнувати легко розбірні короби, які збирають жири.

Обладнання похилих вентиляційних зонтів над камбузними плитами забороняється.

У випадках обладнання камбуза побутовими електроплитами, дозволяється установка побутових електричних повітроочищувачів, як допоміжного засобу очищення повітря на камбузі.

3.3.2.14. В кают-компаніях, їдальнях, ресторанах розташування припливних та відвідних отворів вентиляції повинне забезпечувати рівномірне вентилювання всього приміщення.

3.3.2.15. Припливна вентиляція машинних та котельних відділень обов'язково повинна мати штучне побудження.

Природна припливна вентиляція дозволяється в машинних відділеннях швидкісних суден та суднах потужністю до 600 е. к. с.

Повітрообмін у машинних і котельних відділеннях в літню пору року повинен забезпечувати перепад температур у відповідності із зазначеним у таблиці 9.

3.3.2.16. Відвідна система вентиляції машинних та котельних відділень повинна відводити повітря із верхніх рівнів приміщень.

3.3.2.17. Організація обміну повітря в машинних та котельних відділеннях і інших приміщеннях з тепло- та газовиділеннями повинна повністю виключати можливість попадання забрудненого повітря в коридори житлових та громадських приміщень.

3.3.2.18. Припливне повітря повинно подаватися у робочу зону приміщень, на місця постійних вахт, а також на ремонтні майданчики.

3.3.2.19. Подача повітря на робочі місця повинна здійснюватися крізь поворотні повітророзподілюючі пристрої, створюючи можливість змінювати напрям руху повітря по необхідності.

3.3.2.20. В місцях розташування паливних та масляних сепараторів повинна передбачатися місцева відвідна вентиляція із нижніх зон приміщень.

Потужність цієї вентиляції повинна забезпечувати утримання шкідливих речовин в місцях знаходження сепараторів, не перевищуючого ГДК в повітрі виробничих приміщень.

3.3.2.21. Випробування форсунок для дизелів і котлів повинне здійснюватися в окремих виділках, обладнаних відвідною вентиляцією або на закритих стендах, виключаючих розповсюдження парів пального.

3.3.2.22. В приміщеннях розташування охолоджуючих машин при обладнанні відвідної вентиляції отвори для забирання повітря повинні розташовуватися зверху при аміачних машинах, а при фреонових машинах - внизу приміщення.

3.3.2.23. В приміщеннях насосних відділень, призначених для транспортування нафтопродуктів чи зріджених газів, приймальні отвори вентиляції повинні розташовуватися внизу приміщення, під настилом та поблизу насосів (компресорів).

Приплив свіжого повітря повинен здійснюватися із верхнього рівня приміщень.

3.3.3. Система опалення

3.3.3.1. Для забезпечення належних мікрокліматичних умов у суднових приміщеннях в зимову пору року на всіх суднах повинна бути обладнана система суднового опалення.

3.3.3.2. В судновому опаленні можуть бути застосовані: система водяного опалення (в системі, крім води, дозволяється використовувати і інші термальні рідини, дозволені Міністерством охорони здоров'я України для застосування в опаленні житлових приміщень) або повітряне опалення (система зимового кондиціонування повітря).

3.3.3.3. Застосування пару для опалення суднових приміщень дозволяється тільки в приміщеннях енергетичних відділень, санітарно-гігієнічних і приміщеннях зберігання суднових запасів та румпельних.

3.3.3.4. Прокладання магістральних трубопроводів свіжого пару через житлові та громадські приміщення, а також приміщення медичного призначення забороняється.

Трубопроводи парового опалення повинні мати сітчате огородження для запобігання опіків.

3.3.3.5. Прилади для опалення пропонується обладнувати у нижній зоні приміщень, біля бортів та зовнішніх переділок.

Забороняється встановлювати прилади опалення біля узголів'я ліжок, а також під столами, канапами, ліжками.

3.3.3.6. Кожний прилад для опалення повинен мати пристосування для регулювання температури в приміщенні.

Конструкція приладів для опалення повинна давати змогу для легкого очищення їх від пилу.

3.3.3.7. При обладнанні системи повітряного опалення кількість подаваємого повітря повинна відповідати вимогам до повітрообміну в певних приміщеннях згідно з зазначеними в таблиці 12.

Температура подаваємого для опалення повітря не повинна перевершувати +40 град. C.

3.3.3.8. Кінцеві повітрярозподілюючі прилади повітряного опалення повинні мати пристрої для регулювання кількості і напрямку руху повітря.

3.3.4. Система кондиціонування повітря

3.3.4.1. На суднах I та II категорії, а також всіх суднах необмеженого району плавання, повинні бути обладнані системи кондиціонування повітря.

На швидкісних суднах, експлуатація яких передбачається в районах з розрахунковою температурою +25 град. C і більше, повинна бути обладнана система літнього кондиціонування повітря.

Обладнання систем літнього кондиціонування повітря для інших суден, що експлуатуються в південних районах, пропонується або обладнується на вимогу замовника.

3.3.4.2. Системи кондиціонування повітря повинні забезпечувати в житлових і громадських приміщеннях, приміщеннях медичного призначення, службових приміщеннях та ЦПУ, адміністративних та господарських приміщеннях, приміщеннях харчового блоку (без тепловиділень) мікрокліматичні умови в відповідності із зазначеними в таблицях 10, 11.

3.3.4.3. На робочі місця в приміщеннях харчового блоку (з тепловиділенням), пости управління механізмами в енергетичному відділенні, майстерні та пральні повітря повинно подаватися від системи кондиціонування повітря в відповідності з пп. 3.3.1.4 і 3.3.1.5 та таблиці 9.

3.3.4.4. При приєднанні до системи кондиціонування повітря приміщень медичного призначення необхідно запобігати можливості розповсюдження із них повітря в загальну систему кондиціонування та в випадках відключення (псування) відвідної вентиляції в цих приміщеннях.

Аналогічна вимога стосується і інших приміщень, де мають місце виділення парів та газів.

3.3.4.5. Кількість і якість подаваємого свіжого зовнішнього повітря в суднові приміщення системою кондиціонування не повинна бути меншою, ніж це передбачається в таблиці 12.

3.3.4.6. Допускається в системі кондиціонування повітря застосовувати рециркуляцію за рахунок повітря суднових приміщень. Для цього може бути використано не більше 30% від кількості подаваємого повітря.

При обладнанні системи рециркуляції необхідно в любих випадках додержуватися вимог до якості повітря для житлових приміщень за хімічним станом (відносно вуглекислого газу) та його запилення. В разі необхідності слід передбачати очищення рециркулюємого повітря.

3.3.4.7. На швидкісних суднах на рециркуляцію допустимо використання до 50% від повітря у всій системі, але кількість свіжого повітря не може бути менше 20 куб.м/год. на 1 чоловіка.

3.3.4.8. Для дотримання необхідних температур та відносної вологості в суднових приміщеннях, обслуговуємих системою кондиціонування, вона повинна бути обладнана пристроями автоматичного регулювання цих показників.

Допускається відхилення приладів від дійсних параметрів мікроклімату по температурі повітря не більш, ніж на +-2 град. C та відносній вологості +-10%.

3.3.4.9. В житлових та громадських приміщеннях на кінцевих отворах системи кондиціонування повітря повинні бути обладнані повітророзподільчі прилади, які дозволяли б регулювання температури в приміщенні за рахунок подачі охолодженого повітря, а також зменшувати швидкість руху повітря до 0,5 м/с.