- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Ухвала
УХВАЛА
ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про закриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 3 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації""
Київ 16 травня 2024 року № 2-уп/2024 |
Справа № 1-28/2020(460/20) |
Велика палата Конституційного Суду України у складі:
Головатий Сергій Петрович (голова засідання),
Городовенко Віктор Валентинович,
Грищук Оксана Вікторівна,
Кичун Віктор Іванович (доповідач),
Колісник Віктор Павлович,
Лемак Василь Васильович,
Мойсик Володимир Романович,
Первомайський Олег Олексійович,
Петришин Олександр Віталійович,
Совгиря Ольга Володимирівна,
Філюк Петро Тодосьович,
Юровська Галина Валентинівна,
розглянула на пленарному засіданні питання про закриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності
Конституції України (конституційності) пункту 3 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації"" від 2 жовтня 2019 року
№ 145-IX (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 46, ст. 302).
Заслухавши суддю-доповідача Кичуна В.І. та дослідивши матеріали справи, Велика палата Конституційного Суду України
установила:
1. Суб’єкт права на конституційне подання - Верховний Суд - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність
статтям 1,
6,
8, частині другій
статті 19, частинам першій, другій
статті 55, пункту 9 частини другої
статті 129, частинам першій, другій
статті 129-1 Конституції України (конституційність) пункт 3 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації"" від 2 жовтня 2019 року
№ 145-IX (далі - Закон № 145).
Згідно з оспорюваними приписами Закону
№ 145, чинними на день звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням, "забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до
Закону України "Про виконавче провадження" щодо об’єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених
Законом України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації"", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами".
На думку Верховного Суду, пункт 3 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону
№ 145 "обмежує конституційне право особи на судовий захист та порушує конституційні гарантії щодо обов’язковості судового рішення".
2. Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України Ухвалою від 7 жовтня 2020 року № 224-3(II)/2020 відкрила конституційне провадження в цій справі.
Конституційний Суд України враховує, що
Законом України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" від 13 липня 2021 року № 1630-IX (далі - Закон № 1630) пункт 3 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону
№ 145 було викладено в новій редакції.
Законом
№ 1630 пункт 3 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону
№ 145 викладено у такій редакції: "забороняється звернення стягнення та накладення арешту на майно відповідно до
Закону України "Про виконавче провадження" щодо об’єктів права державної власності, які на день набрання чинності Законом були включені до переліків, затверджених
Законом України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами", і в такій редакції він є предметом конституційного контролю. Такими змінами законодавець звузив перелік виконавчих дій, на які поширювалася дія мораторію.
................Перейти до повного тексту