- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Лист
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
Л И С Т
14.02.2003 N 1-222/863
До Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва надходять численні запити суб'єктів підприємницької діяльності щодо листів Державної податкової адміністрації України про ставки та порядок справляння державного мита при нотаріальному посвідченні установчих договорів від 26.12.2002 р.
N 10808/5/17-0516 та від 23.08.2002 р.
N 6699/5/17-0516.
Цими
листами, які не носять нормативного характеру, керуються нотаріуси при стягненні державного мита у розмірі 1 % від статутного фонду, розмір якого зазначається в установчих договорах.
Згідно з підпунктом "д" пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р.
N 7-93 "Про державне мито" (далі - Декрет) за нотаріальні дії по посвідченню договорів, що підлягають оцінці, справляється державне мито у розмірі 1 відсотка суми договору, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Державна податкова адміністрація України вважає, що якщо установчий договір включає, зокрема, розмір часток кожного із засновників і учасників товариства, розмір, склад і порядок внесення ними вкладу до статутного фонду товариства, який може складатись з різного виду майна, інших матеріальних цінностей та майнових прав, перелік яких визначено у статті 13 Закону України
"Про господарські товариства", оціненого у гривнях, то державне мито за нотаріальне посвідчення таких договорів має справлятися за ставкою, визначеною у підпункті "д" пункту 3 статті 3 Декрету.
Здійснивши аналіз змісту згаданих норм та юридичної природи статутних документів господарських товариств Держпідприємництва України дійшло висновку, що установчі договори не підлягають оцінці, розмір статутного фонду не є ціною договору. Державне мито за посвідчення установчих договорів справлялося і має справлятися надалі за ставкою, визначеною у підпункті "е" пункту 3 статті 3
Декрету, у розмірі 0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, адже змін до чинного законодавства, які б встановлювали новий порядок справляння державного мита, не вносилось. Взагалі сама необхідність нотаріального посвідчення засновницьких договорів пов'язана з вимогою пункту 5 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.98 р.
N 740, яким передбачено, що у разі коли власником (власниками) суб'єкта підприємницької діяльності є фізична особа (фізичні особи), її (їх) підпис на установчих документах засвідчується нотаріусом. Отже, по суті, посвідчується не договір, а підпис фізичної особи на ньому.
................Перейти до повного тексту