При вирішенні арбітражними судами України спорів, пов'язаних із застосуванням статей 5 і 20 Закону України "Про зайнятість населення" виникло питання про те, чи може бути стороною в арбітражному процесі інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення. Окремі підприємства заперечують проти позову, посилаючись на те, що позивачами у справі про стягнення санкцій, встановлених цим Законом, може бути лише та служба зайнятості, де підприємство зареєстроване, а не її вищестоящий орган.

З метою правильного та однакового застосування законодавства Вищий Арбітражний Суд України вважає за необхідне дати такі роз'яснення.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення" у разі відмови в прийомі на роботу громадян з числа певних категорій населення в межах встановленої квоти з підприємств, установ і організацій стягується штраф у розмірі середньої річної заробітної плати за кожну таку відмову. Статтею 20 цього Закону встановлений штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника у разі неподання до державної служби зайнятості даних про вивільнення працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі і організації.