розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Верховної Ради України про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Верховної Ради України, третя особа - Вища рада правосуддя, про визнання незаконною та скасування постанови, -

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_4 звернулась до Вищого адміністративного суду України з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила визнати незаконною та скасувати постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 року № 1615-VIII про звільнення її з посади судді Святошинського районного суду м. Києва у зв'язку з порушенням присяги судді.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне:

2.1. При прийнятті оспорюваної постанови відповідачем не дотримано Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10.02.2010 року № 1861-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а саме:

- Позивача не повідомлено про засідання Верховної Ради України, на якому розглядалось питання про звільнення позивача, за три дні до засідання, не перенесено розгляд цього питання у зв'язку із першою неявкою ОСОБА_4, як того вимагають положення частини п'ятої статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), чим порушено право позивача на виступ, особисту присутність на позачерговому засіданні та, як наслідок, право на захист, передбачене статтею 55 Конституції України.

- Відповідачем не виконано вимоги частини четвертої статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України. Зокрема, Головою Верховної Ради України 29.09.2016 року не ставився на обговорення проект постанови про звільнення позивача з посади судді. Відповідно, не здійснювалось обговорення обставин, підстав, оцінки доказів та висновків з цього питання, що призвело до порушення права ОСОБА_4 на належний процес та неупереджений розгляд питання про її звільнення.

- Відповідачем не виконано вимоги частини восьмої статті 216-1 Регламенту Верховної Ради України щодо поіменного голосування присутніх народних депутатів, оскільки за звільнення позивача проголосувало 25 народних депутатів, які були відсутні (не були зареєстровані на засіданні).

Постановою від 7 червня 2017 року Вищий адміністративний суд України задовольнив позовні вимоги ОСОБА_4 до Верховної Ради України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Вищої ради правосуддя.

Визнав незаконною та скасував постанову Верховної Ради України від 29.09.2016 року № 1615-VIII про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Святошинського районного суду м. Києва у зв'язку з порушенням присяги судді.

3. Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем допущено суттєві порушення Регламенту Верховної Ради України при прийнятті оскаржуваної постанови від 29.09.2016 року № 1615-VIII про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Святошинського районного суду м. Києва у зв'язку з порушенням присяги судді, а тому ця постанова не може вважатись законною.

4. Судді Вищого адміністративного суду України Юрченко В.П. та Маринчак Н.Є., які входили до складу колегії суддів, що приймала оскаржуване судове рішення, виклали окремі думки, в яких не погодились із висновками суду, зазначивши, що позивач володіла інформацією про прийняте 17.12.2015 року Вищою радою юстиції рішення про внесення подання до Верховної Ради України про її звільнення з посади у зв'язку з порушенням присяги судді, а також про направлення 13.01.2016 року зазначеного подання Вищою радою юстиції до Верховної Ради України. В січні 2016 року позивачем оскаржено рішення Вищої ради юстиції від 17.12.2015 року в судовому порядку.

27.09.2016 року на сайті Верховної Ради України розміщено інформацію про призначення на 29.09.2016 року позачергового пленарного засідання Верховної Ради України та розгляд на ньому, зокрема подання Вищої ради юстиції про звільнення позивача з посади судді у зв'язку з порушенням присяги, з якою ОСОБА_4 ознайомилась, що фактично підтверджується нею в позовній заяві.

Крім того, оскаржувана постанова є правовим актом індивідуальної дії, який породжує права й обов'язки тільки для визначеного цим актом суб'єкта, якому його адресовано, а тому застосування до спірних правовідносин правил статті 105 Регламенту Верховної Ради України (законопроект вважається відкликаним, якщо до його прийняття в першому читанні повноваження народного депутата-ініціатора його внесення достроково припинено) є помилковим.

5. Не погоджуючись з постановою Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 року, Верховна Рада України звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 7 червня 2017 року.

6. Заява про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України аргументована тим, що Верховна Рада України діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений законами та іншими нормативно-правовими актами.

7. Крім того, заявник зазначив, що оскаржувана постанова Верховної Ради України про звільнення позивача із посади носить суто формальний характер, оскільки під час її прийняття не досліджувались та не встановлювались обставини щодо наявності у діях позивача ознак порушення присяги судді, а бралися за основу факти, встановлені у рішенні Вищої ради юстиції від 17.12.2015 року про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_4 з посади за порушення присяги судді.

8. Верховний Суд України ухвалою від 29 червня 2017 року відкрив провадження за заявою Верховної Ради України про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 7 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Верховної Ради України, третя особа Вища рада правосуддя, про визнання незаконною та скасування постанови.

9. Пунктом першим частини 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України , який вступив в силу з 15.12.2017 року, встановлено, що заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

10. У зв'язку із вищенаведеним матеріали вищезазначеної заяви передані до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

11. Верховний Суд ухвалою від 15 березня 2018 року прийняв до провадження заяву Верховної Ради України про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 07.06.2017 у справі за позовом ОСОБА_4 до Верховної Ради України, третя особа - Вища рада правосуддя, про визнання незаконною та скасування постанови.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. ОСОБА_4 в червні 1987 року обрана народним суддею Ленінградського районного народного суду м. Києва, склала присягу судді в лютому 1991 року.

13. Постановою Верховної Ради України від 19.06.1997 року № 385/97-ВР позивача призначено на посаду судді Ленінградського районного суду м. Києва безстроково.

14. Указом Президента України від 23.10.2001 року № 1004/2001 ОСОБА_4 переведена на посаду судді новоутвореного Святошинського районного суду м. Києва.

15. 17.12.2015 року Вища рада юстиції розглянула дисциплінарну справу, відкриту за висновком Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції від 09.06.2015 року № 42/02-15 стосовно судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_4, та прийняла рішення про внесення подання до Верховної Ради України про її звільнення з посади у зв'язку з порушенням присяги судді.

16. Зазначене подання внесено Вищою радою юстиції до Верховної Ради України 13.01.2016 року.

17. На вимогу Президента України 29.09.2016 року скликано позачергове засідання Верховної Ради України, на якому заплановано розгляд питання про звільнення суддів, у тому числі судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_4.

18. На цьому засіданні Верховною Радою України прийнято постанову № 1615-VIII про звільнення позивача з посади судді Святошинського районного суду м. Києва у зв'язку з порушенням присяги судді.

III. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

19. Конституція України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

19.1. Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19.2. Пункт 5 частини 5 статті 126. Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення суддею присяги.

19.3. Пункт 1 частини 1 статті 131. В Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад.

19.4. Стаття 75. Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

19.5. Стаття 83. Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України. Засади формування, організації діяльності та припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України встановлюються Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України. Позачергові сесії Верховної Ради України, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

19.6. Стаття 88. Голова Верховної Ради України організовує роботу Верховної Ради України, координує діяльність її органів.

20. Кодекс адміністративного судочинства України, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

20.1. Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

20.2. Частина 4 статті 18. Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

20.3. Частина 2 статті 171-1. Акти, дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, а також рішення, дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів оскаржуються до Вищого адміністративного суду України. Розподіл таких справ між суддями Вищого адміністративного суду України здійснюється без урахування спеціалізації суддів.

21. Закону України "Про судоустрій і статус суддів" , в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

21.1. Частини 2, 3, 5 статті 116. Факти, що свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України або Вищою радою юстиції. Звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України "Про Вищу раду юстиції" . На підставі подання Вищої ради юстиції Верховна Рада України приймає постанову про звільнення судді з посади.

21.2. Стаття 122. Порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення з посади судді, обраного безстроково, визначається цим Законом та Регламентом Верховної Ради України. Питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок.

22. Закону України "Про Вищу раду юстиції" .

22.1. Стаття 32. Рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення судді відповідно до пунктів 4, 5 та 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України приймається шляхом таємного голосування більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради юстиції.

23. Регламент Верховної Ради України, затверджений Законом України від 10.02.2010 № 1861-VI, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

23.1. Стаття 216. Верховна Рада звільняє з посад суддів Конституційного Суду України, призначених Верховною Радою, та суддів, обраних безстроково, відповідно до частин п'ятої, шостої статті 126 Конституції України, статті 23 Закону України "Про Конституційний Суд України" та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" .

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 88 Конституції України підготовку питань про звільнення з посад суддів Конституційного Суду України та суддів, обраних Верховною Радою безстроково, до розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради організовує Голова Верховної Ради України, а в разі його відсутності - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України.

23.2. Стаття 216-1. Відповідно до пункту 26 частини першої статті 85, статті 126 Конституції України, законів України "Про Конституційний Суд України" та "Про судоустрій і статус суддів" Верховна Рада звільняє: 1) суддів Конституційного Суду України, призначених Верховною Радою; 2) суддів, обраних Верховною Радою безстроково.

Подання про звільнення судді, обраного Верховною Радою безстроково, вноситься до Верховної Ради Вищою радою юстиції. До подання додаються документи, що підтверджують підстави звільнення, передбачені частиною п'ятою статті 126 Конституції України.

Обговорення питання про звільнення судді Конституційного Суду України на пленарному засіданні Верховної Ради починається з доповіді Голови Верховної Ради України щодо обставин, підстав, оцінки доказів та висновків з обговорюваного питання. Обговорення питання про звільнення судді, обраного Верховною Радою безстроково, на пленарному засіданні Верховної Ради починається з оголошення головуючим на пленарному засіданні Верховної Ради подання Вищої ради юстиції.

Після доповіді суддя, питання стосовно якого розглядається, має право на виступ.

При звільненні судді на підставі пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України присутність судді є обов'язковою. Такому судді має бути повідомлено про розгляд питання про його звільнення не пізніше ніж за три дні до дня проведення засідання Верховної Ради, на якому розглядатиметься це питання. Такий суддя має право на представника. У разі повторного неприбуття судді, щодо якого розглядається питання про звільнення, на засідання Верховної Ради, за умови повідомлення йому про розгляд питання про його звільнення у строк, передбачений цією частиною, таке питання може бути розглянуто за його відсутності.

Кожний народний депутат має право ставити запитання доповідачу та безпосередньо судді чи його представнику, висловлювати свою думку, надавати письмові матеріали.

За наявності зауважень до подання про звільнення судді, що потребують додаткової перевірки органом, що вніс таке подання, голосування щодо звільнення судді не проводиться. Повторний розгляд такого подання здійснюється за умов перевірки органом, що вніс подання, обставин, щодо яких висловлено зауваження, і повідомлення цим органом про результати такої перевірки та невідкликання внесеного подання.