Заслухавши та обговоривши доповідь начальника департаменту кадрової роботи Биковського В. Т. та розглянувши доповідну записку про підготовку науково-педагогічних кадрів через аспірантуру і докторантуру у вищих навчальних закладах, колегія відзначає наступне.

В Україні створена цілісна система підготовки науково-педагогічних працівників через аспірантуру і докторантуру, яка в змозі задовольнити потреби держави у кадрах вищої кваліфікації. Мережа аспірантури і докторантури сьогодні охоплює 200 державних вищих навчальних закладів II-IV рівнів акредитації, де навчається 19658 аспірантів та 851 докторант і 14 приватних вищих навчальних закладів. Підготовка науково-педагогічних кадрів здійснюється за 25 галузями наук чинного Переліку спеціальностей ВАК України. В процес атестації включено 632 спеціалізовані вчені ради для захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук, з них 56,1 % в системі Міносвіти і науки.

Приведена у відповідність до потреб держави структура прийому до аспірантури і докторантури за галузями наук. Обсяги державного замовлення сьогодні складають 8027 аспірантів і 393 докторанти, що на 48,2 % більше, ніж у 1990 році.

Створена нормативна база і методичне забезпечення процесу підготовки кандидатів і докторів наук. Правові основи діяльності аспірантури і докторантури регулюються відповідними статтями Законів "Про освіту", "Про вищу освіту", Положенням "Про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів" (постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р.), іншими постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України.

Оновлено програмно-методичне забезпечення підготовки кандидатів наук. Введено в дію 537 типових програм кандидатських іспитів із спеціальних дисциплін, які розроблені авторськими колективами провідних вищих навчальних закладів і наукових установ з урахуванням новітніх досягнень в галузі науки, освіти, культури і техніки. Найбільш чисельна аспірантура і докторантура у вищих навчальних закладах Міносвіти і науки, де навчається 66 % від загальної чисельності аспірантів і докторантів в Україні. Процес підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації охоплює 111 закладів освіти III-IV рівнів акредитації. В результаті діяльності аспірантури і докторантури щорічно випускається більше 3000 осіб, з яких близько 75 % працевлаштовується у закладах освіти. 17,1 % аспіравтів і 10,3 % докторантів закінчують навчання з захистом дисертацій, ще 30 % випускників захищається протягом 1-3 років після закінчення аспірантури і докторантури. Ефективність діяльності аспірантури за останні роки у системі Міносвіти і науки складає 18 %, докторантури - 10 %.

У напрямі подальшої інтеграції освіти і науки, розширено взаємодію між вищими навчальними закладами Міносвіти і науки і науковими установами НАН України та АПН України шляхом використання наукового потенціалу зазначених установ для підготовки науково-педагогічних кадрів і проведення лекційних занять у вищих навчальних закладах. Серед 4065 докторів наук, що забезпечують підготовку кадрів вищої кваліфікації у вищих навчальних закладах МОН України, 300 - залучені з системи НАН України і 100 - з системи АПН України.

У 2001 році була проведена перереєстрація діючої аспірантури і докторантури і створено реєстр мережі аспірантури і докторантури у вищих навчальних закладах Міносвіти і науки.

Поряд з тим, залишаються проблеми, вирішення яких значно вплинуло б на покращання стану підготовки науково-педагогічних кадрів через аспірантуру і докторантуру. Враховуючи сучасні вимоги, що стоять сьогодні перед освітою і наукою, необхідно перейти від нарощування кількісних показників аспірантів і докторантів до забезпечення якості у підготовці кандидатів і докторів наук.

У значній кількості вищих навчальних закладів низькою залишається ефективність діяльності аспірантури і докторантури. Керівництво не приділяє належної уваги процесу підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. На засіданнях вчених рад це питання заслуховується формально, відсутня вимогливість до наукових консультантів, керівників, докторантів і аспірантів щодо рівня наукових досліджень і виконання встановлених термінів написання дисертацій.

У більшості вищих навчальних закладів перспективні плани і програми підготовки науково-педагогічних кадрів укладаються без відповідного аналізу реальних потреб закладу освіти у кандидатах і докторах наук, відсутня система відбору для навчання в аспірантурі і перебування у докторантурі найбільш перспективної молоді.

Порушуються правила прийому до аспірантури. При зарахуванні з багатьох спеціальностей відсутній конкурс.

Не завжди відповідає вимогам чинного Положення "Про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів" забезпечення діяльності аспірантури і докторантури науковими керівниками і консультантами відповідного рівня, зокрема докторами наук.

Мають місце недоліки при проведенні атестації аспірантів і докторантів, організації і прийому кандидатських іспитів. Порушуються нормативи навантаження наукових керівників і консультантів при прикріпленні до них аспірантів і докторантів. Значним залишається відсоток відсіву аспірантів до закінчення терміну навчання.

Потребує удосконалення нормативно-правова документація щодо узгодження програм підготовки аспірантів та магістрів. Недостатнім є соціальний захист і фінансова підтримка аспірантів і докторантів при підготовці дисертації до захисту.

Застаріла і не оновлюється матеріально-технічна та експериментальна база вищих навчальних закладів для проведення наукових досліджень аспірантів і докторантів, особливо з природничих і технічних наук.

Враховуючи зазначене, колегія ухвалює:

1. Інформацію про стан підготовки науково-педагогічних кадрів через аспірантуру, докторантуру у вищих навчальних закладах взяти до відома. Надіслати доповідну записку до вищих навчальних закладів МОН та міністерств і відомств, у сфері управління яких є вищі навчальні заклади і наукові установи, що мають аспірантуру, ад'юнктуру і докторантуру.

2. Рекомендувати міністерствам і відомствам, у сфері управління яких є вищі навчальні заклади і наукові установи, що мають аспірантуру, ад'юнктуру і докторантуру (крім наукових установ НАН України) здійснити заходи щодо перереєстрації діючої аспірантури і докторантури у вищих навчальних закладах і наукових установах відповідно до наявності наукових шкіл. До 1 грудня 2002 року надіслати до МОН пропозиції та обгрунтування щодо переліку наукових спеціальностей, з яких пропонується продовжити підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів через аспірантуру і докторантуру, з зазначенням їх наукового забезпечення.