Розширення торговельно-економічних зв'язків України з зарубіжними країнами обумовлює значне збільшення ввозу з-за кордону продовольчої сировини та харчових продуктів, в т. ч. з країн СНД. Однак фірми-постачальники не завжди додержуються договірних зобов'язань в частині забезпечення якості продуктів-харчування, які доставляються, у зв'язку з чим проблема експертизи імпортної продукції набула особливої гостроти.

Державний санітарний нагляд за продовольчою сировиною та харчовими продуктами, що надходять по імпорту, здійснюється з метою забезпечення якості та безпеки використання їх у харчуванні населення і проводиться санепідслужбою в установах, незалежно від форм власності, які займаються посередницької діяльністю.

Завданням державного санітарного нагляду в цій галузі є контроль за відповідністю імпортної продукції встановленим гігієнічним показникам якості та визначення можливості її використання у харчових цілях.

До гігієнічних показників, які підлягають контролю, відносяться забрудненість залишками пестицидів і продуктами їх метаболізму, мікотоксинами, важкими металами, мікроорганізмами, антибіотиками, гормональними препаратами, нітратами, радіонуклідами та іншими токсичними сполуками хімічної і біологічної природи, а також вміст харчових добавок.

Концентрації чужорідних речовин і харчових добавок повинні визначатися умовами контракту на закупівлю, який укладаються з врахуванням діючих "Медико-біологічних вимог та санітарних норм якості продовольчої сировини і харчових продуктів" N 5061-89 р. та міжнародних вимог.

Ця інструкція встановлює порядок державного санітарного нагляду за продовольчою сировиною та продуктами харчування, що надходять по імпорту, гігієнічні вимоги до їх якості, порядок лабораторного контролю та проведення гігієнічної експертизи цієї продукції.

2.1. Міністерство охорони здоров'я України (Головний державний санітарний лікар та його заступники):

2.1.1. Здійснює загальне керівництво всіма санепідстанціями і науково-дослідними інститутами по організації державного санітарного контролю за імпортними харчовими продуктами та продовольчою сировиною.

2.1.2. На запит зовнішньоторговельних організацій узгоджує гігієнічні вимоги до якості харчової продукції, передбаченої для закупівлі, здійснює консультативну допомогу з даних питань, бере участь в роботі при складанні контрактів на великі партії імпортних вантажів.

2.1.3. Ухвалює заключне рішення про порядок та умови переробки і реалізації великих партій імпортної продукції, що не відповідає встановленим гігієнічним показникам якості, а також про повернення вказаних продуктів і сировини постачальнику.

2.1.4. В окремих випадках організовує проведення гігієнічної експертизи імпортної продукції силами фахівців санепідстанції та науково-дослідних інститутів.

2.1.5. Узагальнює дані гігієнічної експертизи імпортної продукції по Україні з пред'явленням зовнішньоторговельним організаціям та відомствам вимог з питань якості харчової продукції.

2.1.6. Інформує установи санітарно-епідеміологічної служби про розробку, прийняття або внесення змін щодо критеріїв безпеки продовольчої сировини та харчових продуктів для здоров'я людини.

2.1.7. Узагальнює та інформує установи санепідслужби про діючі згідно з вимогами директив ЄС Кодексу Аліментаріус (Codex Stan) та ISO, міжнародні нормативні гігієнічні показники, їх зміни, доповнення.

2.2. Головними з проблеми гігієнічного контролю за продуктами харчування і продовольчою сировиною, що надходять по імпорту, є Науково-дослідний інститут гігієни харчування Українського наукового гігієнічного центру, Український науково-дослідний інститут екогігієни і токсикології пестицидів, полімерних та пластичних мас МОЗ України, які:

2.2.1. Розробляють і вносять на розгляд Міністерства охорони здоров'я України пропозиції щодо вдосконалення організації гігієнічного контролю за імпортною продукцією.

2.2.2. Визначають методичні підходи, додаткові показники якості, розробляють нормативи та подають на затвердження Міністерству охорони здоров'я.

2.2.3. Здійснюють науково-дослідну роботу по вдосконаленню та уніфікації методів лабораторного контролю.

2.2.4. Здійснюють консультативну допомогу установам санітарно-епідеміологічної служби з складних питань контролю за якістю продукції.

2.2.5. Проводять курси підвищення кваліфікації фахівців санепідстанції з питань гігієнічної експертизи.

2.2.6. За дорученням Міністерства охорони здоров'я України здійснюють гігієнічну експертизу імпортної продукції у складних випадках.

2.3. Басейнові і обласні санепідстанції:

2.3.1. Розробляють і подають на розгляд Мінохорони здоров'я пропозиції щодо вдосконалення державного санітарного нагляду за імпортною продукцією.

2.3.2. Здійснюють керівництво та організаційно-методичну допомогу портовим, міським та районним територіальним санепідстанціям з питань контролю за якістю імпортної продукції.

2.3.3. Забезпечують проведення лабораторних досліджень імпортної продукції за всіма показниками з видачею результатів аналізу.

2.3.4. Здійснюють такі види лабораторних досліджень:

- визначення пестицидів всіх класів з використанням методів тонкошарової та газорідинної хроматографії;

- визначення мікотоксинів методами тонкошарової хроматографії та інструментальними методами аналізу (газорідинна, високоефективна рідинна хроматографія);

- визначення важких металів поляриметричним методом та методом атомної абсорбції;

- визначення мікробіологічних показників;

- визначення нітратів;

- визначення гормональних препаратів;

- визначення харчових добавок;

- визначення антибіотиків;

- визначення радіонуклідів.

При необхідності проводяться аналізи на вміст інших чужорідних речовин.

2.3.5. Протягом 24 годин повідомляють Міністерство охорони здоров'я України про випадки невідповідності встановленим гігієнічним показникам якості партій (тонна і вище) продовольчої сировини і продуктів харчування для вирішення питання їх подальшого використання.

2.3.6. За результатами гігієнічної експертизи виносять постанову про тимчасове припинення реалізації або переробки великих партій імпортних продуктів харчування та сировини до одержання кінцевих результатів досліджень на базі НДІ.

2.3.7. При невідповідності встановленим гігієнічним показникам якості партій продуктів вагою до 1 тонни рішення про заборону реалізації або переробки продукції приймається Головним державним санітарним лікарем області, басейну.

2.3.8. Звіти про результати контролю за якістю імпортної продукції направляються до Міністерства охорони здоров'я України в строки подачі річної статзвітності.

2.4. Портові, міські, районні санепідстанції:

2.4.1. Вносять пропозиції обласним та басейновим санепідстанціям щодо вдосконалення контролю імпортних продуктів.

2.4.2. Забезпечують поточний державний санітарний нагляд за якістю імпортних харчових продуктів та харчової сировини в пунктах ввозу і на підлеглих адміністративних територіях.

2.4.3. Санепідстанції в пунктах ввозу виконують в обов'язковому порядку такі лабораторні дослідження:

- визначення радіонуклідів; важких металів та миш'яку;

- визначення залишкових кількостей пестицидів, в тому числі фумігантів, використовуючи групові методи ідентифікації препаратів тонкошаровою хроматографією;

- визначення нітратів іонометричним методом;

- визначення мікотоксинів методом тонкошарової хроматографії. При наявності показань повинні проводитись мікробіологічні, а також інші гігієнічні дослідження. При виявленні під час аналізу високих рівнів забруднення (після двократної перевірки при різних ступенях очистки та підготовки) пробу направляють за погодженням з МОЗ України в залучені до вирішення даної проблеми науково-дослідні інститути для спеціальних досліджень. При цьому партія, з якої відібрано даний зразок, кваліфікується як така, що не відповідає гігієнічним вимогам. При вирішенні питання про реалізацію цієї партії слід керуватися пунктом 2.1.3 цієї інструкції.

2.4.4. Виносять постанову про тимчасове припинення реалізації продукції та переробки сировини у випадку виявлення невідповідності гігієнічним вимогам до одержання результатів експертних досліджень, які проводяться обласними санепідстанціями або на базі НДІ.

2.4.5. При підтвердженні результатів готують матеріал до постанови про повернення вантажу постачальнику та заборону використання для харчових цілей згідно з пунктами 2.1.3 та 2.3.7.

Фахівці установ санітарно-епідеміологічної служби, які здійснюють державний санітарний нагляд за імпортною харчовою продукцією, що перероблюється та реалізується на території України, мають право:

- пред'являти відомствам, установам, підприємствам, посадовим особам та окремим громадянам вимоги по додержанню санітарно-гігієнічних норм та правил при здійсненні закупок, перевозок, зберігання та реалізації імпортної харчової продукції;

- безперешкодно відвідувати об'єкти нагляду та робити огляд і виймання проб харчових продуктів та сировини для лабораторного аналізу та гігієнічної експертизи, незалежно від виду підприємства, транспорту (повітряний, автомобільний, водний, залізничний) та тари, включаючи вагони, контейнери, автопричепи та інші, які запломбовані;

- вимагати від посадових осіб та окремих громадян необхідні документи - гігієнічні сертифікати іноземною та українською чи російською мовами, які містять відомості:

назва продовольчої сировини або продукта харчування; країна виготовлювач; країна експортер; фірма-виробник; склад (рецептура) продукта харчування або сировини з вказівкою харчових добавок: (ароматизатори, барвники, консерванти та інші) та їх кількості; інформація про відповідність директивам ЄС або іншим міжнародним стандартам; відповідальність вимогам: українських НТД, санітарних норм та правил; органолептичні показники; критерії якості: інформація про харчову цінність, інформація про енергетичну цінність; критерії безпеки: вміст токсичних елементів: (свинець, кадмій, миш'як, ртуть, мідь, цинк, олово, залізо), пестицидів, мікотоксинів, антибіотиків, гормональних препаратів; мікробіологічні показники якості; інші харчові домішки (які саме, кількість); радіоактивність; перелік додаткових супровідних документів; умови та строки реалізації; кінцева дата реалізації; упаковка; рекомендації по використанню; організація, яка видала сертифікат; строк дії сертифіката;

- до спеціальних продуктів (дитячих, дієтичних, лікувально-профілактичних, виготовлених за спеціальними технологіями), повинні бути рекомендації щодо використання;

- погоджувати контрактну документацію на постачання імпортної харчової продукції по договорах та бартерних угодах, укладених місцевими підприємствами, організаціями та окремими громадянами, при їх зверненні. При складанні договорів про постачання передбачати в них право на повернення продовольчої сировини та харчових продуктів, які не відповідають нормативним вимогам якості та безпеки; у випадках виявлення дефектів, фальсифікації та інших змін, які виникли з вини виготовлювача або постачальника, з повною компенсацією витрат на придбання.

2.4.6. У всіх випадках невідповідності імпортної продовольчої сировини та харчових продуктів встановленим гігієнічним показникам якості, відсутності необхідної супровідної документації (гігієнічного сертифіката), порушення правил оформлення, відповідальність несуть торговельні, посередницькі організації, підприємства, приватні особи.

3.1. Поточний державний санітарний нагляд здійснюється санепідстанціями на транспорті і в установах територіальної санепідслужби.

3.1.1. У пунктах ввозу робітниками санітарно-карантинних відділів та пунктів або відділень гігієни харчування басейнових та обласних СЕС спільно з представниками державної інспекції по карантину рослин державного ветеринарного нагляду, державної хлібної інспекції, торговельно-промислової палати проводять огляд імпортної продукції з оформленням акта про гігієнічне обстеження партії.

3.1.2. Контроль за якістю імпортних сировини та продуктів харчування, що реалізуються, покладається на фахівців з гігієни харчування обласних, міських та районних санепідстанцій.

3.1.3. При виявленні під час вивчення документації і огляду партії продуктів, що не відповідають гігієнічним вимогам, проводиться відбір проб для лабораторного дослідження з заповненням направлення.

3.1.4. Показниками для відбору проб є:

3.1.4.1. Виявлення під час огляду партії, вивчення документації невідповідності якості продукції гігієнічним показникам;

3.1.4.2. Первинне надходження продукції від нового постачальника;

3.1.4.3. Виявлення в попередніх партіях постачальника невідповідності якості продукції гігієнічному сертифікату або встановленим нормативам.

3.1.5. Відбір проб від партій вантажу, що надійшов, повинний проводитись відповідно до правил відбору до вивантаження транспортного засобу, або, як виняток, під час вивантаження з подальшим направленням їх до лабораторії.

3.1.6. Відсутність гігієнічного сертифіката на вантаж або відсутність у сертифікаті гігієнічних показників є безумовною підставою для заборони ввезення продукта, його реалізації і переробки до моменту представлення постачальником відповідного сертифіката або проведення на базі санепідстанцій на договірній основі гігієнічних досліджень по показниках, передбачених пунктом 2.4.5.

ДОДАТОК.

Додаток 1. Гігієнічний сертифікат.

Додаток 2. Акт про санітарно-гігієнічне обстеження партії продовольчої сировини та харчових продуктів, які надходять по імпорту.

Додаток 3. Направлення на проведення лабораторних досліджень продовольчої сировини та харчових продуктів, що надходять по імпорту.

Додаток 4. Висновок за умовами реалізації продовольчої сировини та харчових продуктів, що надходять по імпорту.

Додаток 5. Постанова про тимчасову (остаточну) заборону реалізації продовольчої сировини та харчових продуктів, що надходять по імпорту.