Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Ковзеля П.О., суддів Кротюка О.В., Цвіркуна Ю.І., при секретарі судового засідання - Сулім А.В., вирішив адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Траффікс" до Голови Державної митної служби України Х.В.І., Державної митної служби України про визнання дій протиправними та скасування наказу.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання протиправними дій Голови Державної митної служби України Х.В.І. щодо підписання наказу Державної митної служби України від 22.07.2008 N 797 "Про внесення змін до наказу Державної митної служби України від 31.04.2004 N 68" та визнання незаконним та скасування наказу Державної митної служби України від 22.07.2008 N 797 "Про внесення змін до наказу Державної митної служби України від 31.04.2004 N 68".

Позов мотивовано тим, що дії відповідача-1 щодо підписання оскаржуваного позивачем наказу вчинені з порушенням норм чинного законодавства, а оскаржуваний наказ за своїм змістом суперечить судовим рішенням, що набрали законної сили та є обов'язковими до виконання.

Відповідачем було подано заперечення на позов, в якому спростовуються обставини, викладені в позовній заяві, та зазначено про безпідставність посилань позивача на судові рішення, оскільки останні були прийняті стосовно певних правовідносин, а тому не повинні враховуватись під час нормативного врегулювання тих відносин, які можуть виникнути в майбутньому.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.12.2008 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 16.12.2008, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

12.12.2002 постановою Кабінету Міністрів України N 1863 було затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

З метою забезпечення єдиного тлумачення термінів, використовуваних в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), та на виконання зазначеної вище постанови Державною митною службою було видано наказ від 31 січня 2004 року N 68 "Про затвердження Пояснень до УКТЗЕД".

22.07.2008 наказом Державної митної служби N 797 "Про внесення змін до наказу Державної митної служби України від 31.01.2004 N 68" було доповнено пояснення до товарної позиції 8539 групи 85 розділу XVI та зазначено, що товарна категорія 8539 22 90 охоплює також електричні лампи, подані у некомплектному, незавершеному, нескладеному чи розібраному вигляді, наприклад без цоколів тощо, за умови, що вони мають основні властивості комплектного чи готового виробу та передбачено застосовування митними органами змін до Пояснень до УКТЗЕД та використання їх як допоміжний робочий матеріал при здійсненні класифікації товарів згідно з УКТЗЕД.

Відповідно до Закону України "Про Митний тариф України" під кодом 8539 класифікуються електричні лампи розжарювання або газорозрядні, включаючи лампи герметичні спрямованого світла, ультрафіолетові або інфрачервоні лампи; дугові лампи: - - інші, потужністю не більш як 200 Вт і напругою понад 100 В: - - - інші (код 8539 22 90). Тобто, законодавець під вказаним кодом класифікував певний товар, а саме лампи як освітлювальні прилади, наділені тими чи іншими фізичними властивостями, та з різним способом генерування світла (про що свідчить слово "інші" саме в даному коді). При цьому, головною ознакою такого товару є його комплектність та готовність до використання за призначенням лише за допомогою джерела живлення.

Згідно з оскаржуваним наказом під код 8539 22 90 відповідач помістив складові освітлювального приладу, зазначивши, що останні повинні мати основні властивості комплектного виробу.

Аналізуючи вищезазначене, суд звертає увагу на таке.

Лампа як освітлювальний прилад має власну складну будову. Разом з тим, основним її елементом є тіло розжарювання як джерело випромінювання світла та тепла за умови з'єднання з джерелом живлення. В той же час, окрім тіла розжарювання, лампа має й інші необхідні складові елементи, які у зібраному стані дозволяють віднести певний прилад до групи освітлювальних приладів, а саме ламп. З наведеного вище випливає, що відповідно до оскаржуваного наказу відповідач ототожнив поняття "лампа як освітлювальний прилад" з складовими елементами її будови, якщо такі мають властивість світлогенерування.

В той же час, як встановлено судом на основі вивчення чинного законодавства України, відповідно до УКТЗЕД частини ламп, які значаться під кодом 8539, повинні кодифікуватися під кодом 8539 90 - частини: 8539 90 10 00 - - цоколі для ламп; 8539 90 90 00 - - інші.

Відповідно до Закону України "Про Митний тариф України" Митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 р. N 1863 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.

УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Таким чином, призначенням УКТЗЕД є організація здійснення митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України.

Відповідно до додатка N 1 до Закону України "Про Митний тариф" закріплено основні правила інтерпретації УКТЗЕД. Згідно з п. 2 правил встановлено, що (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Пунктом 3 правил визначено, що у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Однак у разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, які визначають основні властивості цих товарів за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.