1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Лист


КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ФІНАНСІВ
І БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Л И С Т
N 06-10/309 від 11.05.98
м.Київ
Про окремі питання застосування податкового законодавства
1. Чи підлягають регулюванню згідно з нормами пункту 5.9 статті 5 названого Закону валові витрати, у зв'язку з приростом (зменшенням) балансової вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів та пально-мастильних матеріалів?
Відповідно до норм пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) платник податку веде облік приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного кварталу перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного кварталу, різниця вираховується з суми валових витрат платника податку у такому звітному кварталі.
У випадку, коли вартість таких запасів на початок звітного кварталу перевищує їх вартість на кінець того ж звітного кварталу, різниця додається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Виходячи з викладеного, регулюванню згідно з нормами пункту 5.9 статті 5 названого Закону підлягає приріст (зменшення) балансової вартості матеріальних активів платника податку, що використовуються в господарській діяльності такого платника податку.
Враховуючи, що малоцінні і швидкозношувані предмети та пально-мастильні матеріали є матеріальними активами, підлягають регулюванню валові витрати, у зв'язку з приростом (зменшенням) балансової вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів на складах та пально-мастильних матеріалів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції згідно з нормами пункту 5.9 статті 5 названого Закону.
2. Чи підлягають амортизації витрати платника податку на проведення ним ремонту або інших поліпшень безоплатно отриманих основних фондів?
У разі якщо платник податку безоплатно отримує основні фонди і проводить їх поліпшення, то відповідно до підпункту 8.1.2 статті 8 Закону (абзац четвертий) такий платник податку може здійснювати амортизацію витрат на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення таких основних фондів.
3. Чи відносяться витрати платника податку на оплату праці, пов'язані з експлуатацією легкових автомобілів, до складу його валових витрат?
Згідно з нормами підпункту 5.4.10 статті 5 Закону витрати платника податку на оплату праці, пов'язані з експлуатацією легкових автомобілів, відносяться до складу валових витрат звітного періоду такого платника податку.
4. Де має здійснюватись нарахування амортизаційних відрахувань по основних фондах, які знаходяться на балансі підприємства, але розташовані за місцезнаходженням філій, що не мають статусу юридичної особи, та використовуються у їх господарській діяльності?
За умови прийняття рішення щодо сплати консолідованого податку та оформлення його у встановленому порядку, платник податку на прибуток відповідно до норм підпункту 2.1.3 статті 2 Закону суму податку на прибуток філій за відповідний звітний (податковий) період визначає розрахункова, виходячи із загальної суми нарахованого податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій та амортизаційних відрахувань, нарахованих по основних фондах такого платника податку, які розташовані за місцезнаходженням філії, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних відрахувань цього платника податку.
Якщо підприємством, що має філії, відділення або інші відокремлені підрозділи, які не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади не здійснено перехід на сплату консолідованого податку на прибуток, нарахування амортизаційних відрахувань по основних фондах, які розташовані за місцезнаходженням його філій, здійснюється таким платником податку відповідно до норм статті 8 Закону у встановленому порядку.
5. Чи застосовується норма пункту 18.3 статті 18 названого Закону до оприлюднення Кабінетом Міністрів України переліку офшорних зон?
Нормами пункту 18.3 статті 18 Закону передбачено, що у разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що розташовані в офшорних зонах чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх валових витрат у сумі, що становить 85 відсотків від оплаченої вартості цих товарів (робіт, послуг). Встановлено також, що перелік офшорних зон має щорічно оприлюднюватися Кабінетом Міністрів України.
Виходячи з викладеного, названа норма Закону до оприлюднення Кабінетом Міністрів України переліку офшорних зон, не може застосовуватися.
6. Нормами яких Законів України слід керуватися при застосуванні фінансових санкцій за приховання або заниження сум податку на прибуток?
Згідно з нормою пункту 20.4 (абзац перший) статті 20 Закону у разі приховання або заниження сум податку на прибуток платник податку сплачує суму донарахованого податковим органом податку, штрафу у розмірі 30 відсотків від суми донарахованого податку (недоїмки), та пені, обчисленої виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нараховану на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Нормою пункту 22.2 статті 22 встановлено, що Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, які отримані і проведені з 1 липня 1997 року.
Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (пункт 7 статті 11) встановлено, що штрафні санкції, передбачені названим Законом України, застосовуються у випадках, якщо інше не визначено законом, який запроваджує відповідний податок, інший платіж.
Таким чином, у разі виявлення порушень податкового законодавства щодо сплати податку на прибуток за результатами перевірок за звітний (податковий) період, що починається з 1 липня 1997 року, застосовуються штрафи, у розмірах, визначених нормами пункту 20.4 статті 20 Закону.
Крім того, з набранням чинності Законом України від 5 березня 1998 року N 199/98-ВР "Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про систему оподаткування" фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.
Тобто, у разі виявлення порушень податкового законодавства щодо сплати зокрема податку на прибуток за результатами перевірок, які охоплюють минулі податкові періоди, але здійснені після набрання чинності вищевказаним Законом України, фінансові санкції за приховання або заниження сум податку на прибуток застосовуються у розмірі 30 відсотків від суми донарахованого податку (недоїмки).
7. Який порядок визначення неприбутковою організацією податку на прибуток у разі, коли доходи такої неприбуткової організації, отримані протягом звітного (податкового) року з джерел, визначених відповідними підпунктами 7.11.2-7.11.7 статті 7 Закону, на кінець першого кварталу наступного за звітним року перевищують 25 відсотків від загальних валових доходів, отриманих протягом такого звітного (податкового) року? (бажано навести числовий приклад)
Нормами підпункту 7.11.9 статті 7 Закону встановлено, що у разі, коли доходи неприбуткових організацій, отримані протягом звітного (податкового) року з джерел, визначених відповідними підпунктами 7.11.2-7.11.7 статті 7 Закону, на кінець першого кварталу наступного за звітним року перевищують 25 відсотків від загальних валових доходів, отриманих протягом такого звітного (податкового) року, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок з нерозподіленої суми прибутку за ставкою 30 відсотків до суми такого перевищення. Внесення до бюджету зазначеного податку здійснюється за результатами першого кварталу наступного за звітним року у строки, встановлені для інших платників податку.
Розглянемо умовний числовий приклад.
Благодійна організація, створена у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, та зареєстрована як неприбуткова організація відповідно до підпункту 7.11.10 статті 7 Закону, за підсумками 1998 року одержала загальні валові доходи на суму 8000 гривень у вигляді:
- коштів і майна, які надійшли безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги та добровільних пожертвувань;
- пасивних доходів;
- коштів і майна, які надійшли від проведення їх основної діяльності.
У 1998 році на цілі, визначені статутом такої благодійної організації, використано 3000 гривень. Протягом першого кварталу 1999 року із одержаної в 1998 році суми 8000 гривень на ті ж цілі використано ще 2000 гривень. Таким чином, нерозподілена сума на кінець першого кварталу 1999 року складає 3000 гривень (8000 - 3000 - 2000), що перевищує суму у розмірі 2000 гривень, яка складає 25 відсотків від загальної суми валових доходів (8000 х 0,25).

................
Перейти до повного тексту